Постанова

від 26.10.2006 по справі 40/195-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

40/195-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня  2006 року                                                                        Справа № 40/195-06

судова колегія у складі:

головуючого судді  Філатова Ю.М., суддів Івакіної В.О., Сіверіна В.І.

при секретарі Новиковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача –Коломієць В.А.

1-го відповідача –не з‘явився

2-го відповідача –не з'явився

ДВС у Харківському районі –не з‘явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 3271Х/1-8) на ухвалу господарського суду Харківської області від 07.08.06 р. по справі № 40/195-06

за позовом  ТОВ «Енергокомплект», м. Київ

до  ЗАТ «Скловолокно», м. Мерефа;  ВАТ «Мереф‘янський скляний завод», м. Мерефа

за участю ДВС у Харківському районі

про визнання недійсним договору

                               встановила:

ДВС у Харківському районі та м. Люботин Харківської області звернулась до господарського суду Харківської області з поданням про зміну порядку та способу виконання рішення господарського суду Харківської області, а саме  шляхом передачі майна в натурі шляхом безпосередньої передачі державним виконавцем зазначеного майна стягувачу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 серпня 2006 р.  по справі №  40/195-06 (суддя Прохоров С.А.) в задоволенні подання відмовлено.

Позивач, ТОВ «Енергокомплект», з ухвалою господарського суду не згоден, подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

1-й відповідач, ЗАТ «Скловолокно», м. Мерефа, в судове засідання не з'явився, відзив на апеляційну скаргу не надав, але надіслав клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з хворобою його представника.

2-й відповідач, ВАТ «Мереф‘янський скляний завод», в судове засідання не з'явився.

Судова колегія вважає, що клопотання 1-го відповідача про перенесення судового засідання на інший час не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У клопотанні 1-го відповідача підставою перенесення розгляду справи зазначена хвороба представника. Але при цьому ніяких документів в підтвердження цієї обставини суду не надано. Крім цього, до матеріалів справи приєднані довіреності декількох представників 1-го відповідача, а саме, Батака П.Є. (том справи 1, аркуш 42), Баталова В.Л. (том справи 1, аркуш 118), Чижа Д.Д. (том справи 3, аркуш 31). Отже участь у справі  на різних етапах з боку 1 – го відповідача приймало щонайменше 3 представника, а тому хвороба хоча б одного з них  не може перешкоджати здійсненню представництва у встановленому порядку. Крім цього, відповідно до ст.. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Однією з таких обставин є нез'явлення в засідання представників сторін. Але у даному випадку, по –перше, спір вже вирішено,  а розглядається подання про зміну порядку та способу виконання рішення, яке вступило в законну силу, по –друге, порадившись на місці судова колегія дійшла висновку, що відсутність представника 1-го відповідача не перешкоджає розгляду подання по суті.

При розгляді матеріалів справи судова колегія встановила, що ДВС у Харківському районі та м. Люботин Харківської області звернулась до господарського суду Харківської області з поданням про зміну порядку та способу виконання наказу.

Господарський суд Харківської області у задоволенні подання ДВС у Харківському районі та м. Люботин Харківської області про зміну порядку та способу виконання відмовив про, що виніс ухвалу від 07.08.06 р.

ТОВ «Енергокомплект»(надалі –«Скаржник»), не погоджуючись з оскаржуваною ухвалою подало апеляційну скаргу.

Як свідчать матеріали справи на виконанні Державної виконавчої служби у Харківському районі та місті Люботин Харківської області знаходиться виконавче провадження по примусовому виконанню наказу по справі № 40/162-04 від 03.10.05 року Господарського суду Харківської області про зобов'язання ЗАТ "Скловолокно" код ЄДРПОУ 31337015 повернути ВАТ "Мерефянський скляний завод" код ЄДРПОУ 00293504 майно, передане в якості внеску до статутного фонду за Актом від 01.03.2001 року, а у разі неможливості повернення майна в натурі - відшкодувати його вартість. Виконавче провадження було відкрито за заявою стягувача у відповідності до ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження», про що винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.11.05 року, копії якої було направлено сторонам.

Ухвалою господарського суду Харківської області по справі № 40/162-04 від 15.12.05 року, у відповідності до п.6 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження», вищевказане виконавче провадження було зупинено, про що було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження від 07.12.05 року. У зв'язку з тим що постановою Вищого Господарського суду України по справі № 40/162-04 від 31.01.06 року касаційну скаргу ЗАТ «Скловолокно»залишено без задоволення, у відповідності до ст. 36 ЗУ «Про виконавче провадження»державним виконавцем було поновлено виконавче провадження, про що винесено постанову про поновлення виконавчого провадження від 21.02.06 року. 23.02.06 року державним виконавцем у відповідності до ст. 76 ЗУ «Про виконавче провадження»у письмовій формі (лист від 23.02.06 року) було зобов'язано посадовців боржника передати вказане майно згідно виконавчого документу.

06.03.06 року державним виконавцем було здійснено вихід за адресою, вказаною у виконавчому документі, в ході якого було встановлено, що майно передане в якості внеску до статутного фонду за Актом від 01.03.01. р. до ВАТ «Мерефянський скляний завод»повернуто не було, також було зобов'язано посадовців ЗАТ «Скловолокно»передати вищевказане майно до ВАТ «Мерефянський скляний завод»до 20.03.06 року, про що складено акт державного виконавця від 06.03.06. року. Того ж дня у відповідності до ст. 87 ЗУ «Про виконавче провадження»було накладено штраф на ЗАТ «Скловолокно», про що винесено відповідну постанову від 06.03.06 року.

04.04.06 року державним виконавцем було здійснено вихід за адресою, вказаною у виконавчому документі, в ході якого було встановлено, що майно передане не було. Того ж дня у відповідності до ст. 87 ЗУ «Про виконавче провадження»було накладено штраф на ЗАТ "Скловолокно", про що винесено відповідну постанову від 04.04.06 року.

Керуючись ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження»; ст. ст. 367, 382 КК України 04.04.2006р. до Харківської міжрайонної прокуратури державним виконавцем було направлено подання щодо вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності посадовців ЗАТ «Скловолокно»код ЄДРПОУ 31337015 розташованого за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Леонівська, 84 за умисне невиконання рішення суду та службову халатність, яка призвела до порушення прав стягувача.

29.06.2006 року до ДВС надійшло, повідомлення Харківської міжрайонної прокуратури за № 1259 від 23.06.2006 року про те, що прокуратурою проводиться перевірка щодо невиконання посадовими особами ЗАТ "Скловолокно" постанови Господарського суду Харківської області по справі № 40/162-04.

Скаржник підтримав доводи апеляційної скарги, просить змінити спосіб і порядок виконання рішення суду для реальної передачі майна від боржника до стягувача з посиланням на норми ст. 121 ГПК України.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Ухвала про відмову в задоволенні подання ДВС про зміну способу і порядку виконання мотивована тим, що ДВС не вжило заходів щодо відшкодування вартості майна. При цьому господарський суд Харківської області  не повністю з'ясував всі обставини справи, а саме: судом не було досліджено і залишилося поза увагою,  що ДВС вживала заходів щодо виконання рішення суду у спосіб та у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» щодо виконання рішень в немайнових спорах (глава 8 Закону). Матеріали справи містять достатньо доказів, що підтверджують здійснення ДВС всіх заходів відповідно Закону України «Про виконавче провадження».

Також судом першої інстанції не враховано той факт, що рішення (постанова Харківського апеляційного господарського суду від 22.09.05 у справі № 40/162-04), прийнято на вирішення майнового спору, а змістом рішення є необхідність виконання норм ст. 48 ЦК УРСР про встановлення правових наслідків по недійсній угоді. Відповідно до норм ст. 48 ЦК УРСР по недійсній угоді кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане – відшкодувати його вартість в грошах. Саме дотримуючись цієї норми було сформульовано п. 6 Постанови, на виконання якого видано Наказ господарського суду Харківської області від 03.10.05 р. у справі № 40/162-04. Виходячи зі змісту ст. 48 ЦК УРСР у п. 6 Постанови Харківського апеляційного господарського суду від 22.09.05 у справі № 40/162-04, під  «неможливістю повернути»розуміється, зокрема, знищення такого майна, а також неможливість вилучення, витребування чи стягнення такого майна відповідними заходами, передбаченими Законом України «Про виконавче провадження», в інших випадках майно повинно бути повернено ЗАТ «Скловолокно»до ВАТ «Мерефянський скляний завод», а вразі неможливості повернути майно, повинні  вживатися заходи на відшкодування вартості майна, яке неможливо повернути у спосіб, передбачений для виконання рішень в майнових спорах. Відповідно, під «відшкодуванням його вартості» розуміється звернення стягнення на грошові кошти чи інше майно ЗАТ «Скловолокно»на користь ВАТ «Мерефянський скляний завод»з подальшою його реалізацією у межах реальної вартості того майна, яке неможливо повернути згідно Акту від 01.03.2001 р.

Враховуючи, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 22 вересня 2005 року у справі № 40/162-04 прийнята на врегулювання майнового спору, матеріали виконавчого провадження свідчать про неможливість виконання  Наказу господарського суду Харківської області від 03 жовтня 2005 року у справі № 40/162-04 способом зобов'язання ЗАТ «Скловолокно»повернути майно ВАТ «Мерефянський скляний завод», переданого в якості внеску до статутного фонду ЗАТ «Скловолокно»за Актом від 01.03.2001 р., а всі вжиті заходи державної виконавчої служби не призвели до передачі вищезазначеного майна, а також наявність тієї обставини, що виконання Наказу у спосіб зобов'язання  ЗАТ «Скловолокно» передати вказане майно (чи іншими способами щодо виконання рішення у немайнових спорах) роблять виконання рішення неможливим,

Судова колегія вважає, що господарський суд при розгляді подання ДВС у Харківському районі та м. Люботин дійшов неправильних висновків, ухвала від 07.08.2006р. по праві №40/195-06 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача задоволенню.

Керуючись ст. 101,103,105, 121, п. 3 ст. 104  ГПК України судова колегія

                    постановила:

 1. Клопотання 1-го відповідача про перенесення судового засідання         залишити без задоволення.

2.           Ухвалу господарського суду Харківської області у справі Справа № 40/195-06 від 07.08.06 р. скасувати

3.          Змінити спосіб виконання рішення в частині  зобов'язання ЗАТ «Скловолокно»повернути ВАТ «Мерефянський скляний завод»майно, передане в якості внеску до статутного фонду за Актом від 01.03.2001 р., а саме: виконати Наказ господарського суду Харківської області від 03 жовтня 2005 року у справі № 40/162-04 шляхом  вилучення державною виконавчою службою у ЗАТ «Скловолокно»майна, переданого в якості внеску до статутного фонду ЗАТ «Скловолокно»за Актом від 01.03.2001 р., і передачі зазначеного майна до ВАТ «Мерефянський скляний завод».

4.          Доручити господарському суд Харківської області видати наказ на виконання даної постанови Харківського апеляційного господарського суду.

                       Головуючий суддя                                                          Філатов Ю.М.

                   Судді                                                                            Івакіна В.О.

                                                                                                  Сіверін В.І.