Рішення

від 12.03.2012 по справі 6/5025/144/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/5025/144/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" березня 2012 р.Справа № 6/5025/144/12

за позовом Першого заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств м. Київ за дорученням якого діє його Хмельницьке відділення м. Хмельницький  

до Фермерського господарства "Віра" смт. Гриців Шепетівського району Хмельницької області

про стягнення 82 512,87 грн., з яких: 30 000,00 грн. - заборгованість по несвоєчасному поверненню допомоги, 50000,00 грн. - заборгованість по достроковому  поверненню допомоги, 715,07 грн. - 3% річних, 247,80 грн. - інфляційні, 1550,00 грн. - пеня

Суддя Танасюк О.Є.

Представники сторін:

позивача: не з'явився

відповідача:  не з'явився

від прокуратури: Грамчук Т.А. –прокурор відділу прокуратури Хмельницької області

Суть спору: Прокурор в інтересах позивача звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 82512,87 грн., з яких: 30 000,00 грн. - заборгованість по несвоєчасному поверненню допомоги, 50 000,00 грн. - заборгованість по достроковому  поверненню допомоги, 715,07 грн. - 3% річних, 247,80 грн. - інфляційні, 1550,00 грн. - пеня .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до договору №19 від 17.09.09р. „Про надання фінансової підтримки фермерському господарству”, укладеного між сторонами, Українським державним фондом підтримки селянських (фермерських) господарств м. Київ в особі Хмельницького обласного відділення Фонду надано Фермерському господарству „Віра” 100 000 грн. поворотну фінансову допомогу з кінцевим терміном повернення до 01.09.14р.

Відповідач згідно п.п. 3.4.2. п. 3.4. вказаного договору зобов'язаний повернути кошти фінансової підтримки на поворотній основі позивачу, згідно із встановленим графіком. Зокрема, відповідач повинен сплатити 20000 грн. –до 01.09.2010р., 30 000грн. –до 01.09.2011р., 30 000 грн. –до 01.09.2012р., 10 000 грн. –до 01.09.2013р., 10 000 грн. –до 01.12.2014р.

Зазначає, що взятих на себе зобов'язань щодо своєчасного та повного повернення одержаних коштів згідно графіку, визначеного договором, відповідач не виконав та не повернув частину від одержаної суми допомоги у визначений договором термін до 01.09.2011р. Рішенням господарського суду Хмельницької області від 09.03.11р. з відповідача стягнуто заборгованість в сумі 20 000 грн., які він повинен був повернути  до 01.09.10р. На даний час залишаються не повернутими 30 000 грн., які позивач повинен був повернути до 01.09.11р.

Зазначає, що листом №№53-22/125 від 12.12.11р. позивач звертався до відповідача із вимогою  про повернення наданих йому коштів в повному обсязі, однак зазначена вимога залишена ним без реагування.  

З огляду на зазначене, прокурор в інтересах позивача просить стягнути з відповідача 82512,87 грн., з яких: 30 000,00 грн. - заборгованість по несвоєчасному поверненню допомоги, 50 000,00 грн. - заборгованість по достроковому поверненню допомоги, 715,07 грн. - 3% річних, 247,80 грн. - інфляційні, 1550,00 грн. - пеня.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Позивач та відповідач правом участі своїх повноважених представників в судовому засіданні не скористалися. Ухвала суду від 03.02.12р. була відправлена на адреси учасників процесу, однак в судовому засіданні від 13.02.12р. у суду були відсутні докази щодо належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, в зв'язку з чим розгляд справи відладався.

При цьому, суд виходить з того, що відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи  судом, у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64  та статті 87 ГПК України.

Як вбачається із поштового повідомлення від 31.01.12р. відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Стаття 22 ГПК України, зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатися без їх участі, якщо  нез'явлення цих представників перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що позивач та відповідач належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а також обмеженість строків розгляду спору по справі, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи, господарським судом  встановлено наступне:  

Український державний фонд підтримки фермерських господарств  – зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності –юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №261779 від 03.03.08р. та внесений до ЄДРПОУ, що підтверджується довідкою Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві №368094 та діє на підставі Статуту.

Фермерське господарство „Віра”, смт. Гриців Шепетівського району –зареєстроване як юридична особа та внесене до ЄДРПОУ, що підтверджується  витягом із ЄДРПОУ від 13.02.12р.

17.09.09р. між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі його Хмельницького обласного відділення та ФГ „Віра” було укладено договір про надання фінансової підтримки фермерському господарству №19.

За умовами п.1. цього Договору, Укрдержфонду (в особі Хмельницького відділення) зобов'язувався надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі фермерському господарству „Віра” в сумі 100 000 грн., а фермерське господарство зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу)  у визначений даним договором строк.

Згідно п.3.1.2. Договору, Укрдержфонд має право вимагати від фермерського господарства повернення фінансової підтримки на поворотній основі відповідно до графіка.

В свою чергу, ФГ „Віра” відповідно до п.3.4.2 Договору зобов'язується повернути кошти  фінансової підтримки на поворотній основі Укрдержфонду (Хмельницьке відділення) згідно із встановленим графіком: до 01.09.10р. в сумі 20 000 грн., до 01.09.11р. –в сумі 30 000 грн., до 01.09.12р. –30 000 грн., до 01.09.13р. –10 000 грн., до 01.09.14р. –10 000 грн.

П.5.1. Договору передбачає, що відповідно до чинного законодавства України у випадку прострочення терміну виконання зобов'язання по поверненню коштів фінансової підтримки Укрдержфонду (Хмельницькому відділенню) фермерське господарство зобов'язане сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період простроченого платежу.

Згідно п.5.2. Договору, за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) фермерське господарство сплачує Укрдержфонду (Хмельницькому відділенню) пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочення.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за договором №19 від 17.09.09р., сторонами укладено договір застави від 18.09.09р., за умовами якого відповідач передав у заставу поголів'я свиней.

Позивачем перераховано на банківський рахунок відповідача фінансову допомогу в розмірі 100 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №11 від 18.09.09р.

Відповідач взятих на себе обов'язків щодо  своєчасного та повного повернення коштів згідно графіка, визначеного договором, не виконав і не повернув частину від одержаної суми допомоги у визначений договором термін: до 01.09.10р. Рішенням господарського суду Хмельницької області від 09.03.11р. по справі №12/5025/261/11 присуджено до стягнення з відповідача частину фінансової допомоги, яку він повинен був сплатити згідно графіка - до 01.09.10р.

При цьому, позивачем нараховано відповідачу 3% річних за період користування цією сумою (з 01.09.10р. по 09.06.11р.) в розмірі 463,56 грн. та інфляційні збитки –в розмірі 217,80 грн., а згідно п.5.2. Договору пеню в сумі 1550,00 грн.    

Однак, відповідач і надалі не виконує зобов'язань за договором та не сплатив також фінансову допомогу в сумі 30 000 грн., яку повинен був повернути до 01.09.11р., в зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача із листом №53-22/125 від 12.12.11р., в якому просить повністю повернути надані йому бюджетні кошти, вказана вимога була залишена відповідачем без реагування.  

В зв'язку з неповерненням відповідачем фінансової допомоги в сумі 30 000 грн., що підлягала поверненню у строк до 01.09.11р., позивачем нараховано 30,00 грн. –збитків від інфляції, 251,51 грн. –3% річних на цю суму , що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком.  

Таким чином, загальна сума позовних вимог становить: 30 000 грн. –заборгованість, що утворилася в зв'язку з несвоєчасним поверненням допомоги, 50 000 грн. –заявлена до дострокового повернення сума допомоги,  715,07 грн. –3% річних, 247,80 грн. –інфляційних та  1550,00 грн. пені.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені  цими  актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст.11 та ст.509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Із наявних у справі матеріалів вбачається, що 17.09.09р. між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств  в особі його Хмельницького обласного відділення та ФГ „Віра” було укладено договір про надання фінансової підтримки фермерському господарству №19.

За умовами п.1. цього Договору, Укрдержфонду (в особі Хмельницького відділення) зобов'язувався надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі фермерському господарству „Віра” в сумі 100 000 грн., а фермерське господарство зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу)  у визначений даним договором строк.

Так, з аналізу положень зазначеного договору випливає, що за своєю правовою природою він є договором позики.

Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно із ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею  526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

У відповідності до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін)  виконання  якого  визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Так, судом враховується, що ФГ „Віра” відповідно до п.3.4.2 Договору зобов'язується повернути кошти фінансової підтримки на поворотній основі Укрдержфонду (Хмельницьке відділення) згідно із встановленим графіком: до 01.09.10р. в сумі 20 000 грн., до 01.09.11р. –в сумі 30 000 грн., до 01.09.12р. –30 000 грн., до 01.09.13р. –10 000 грн., до 01.09.14р. –10 000 грн.

В зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе обов'язків щодо повернення коштів згідно графіка та не поверненням частини допомоги у в розмірі 20 000 грн. у визначений договором термін - до 01.09.10р., вказана сума була стягнута позивачем в судовому порядку, що підтверджується рішенням господарського суду від 09.03.11р. по справі №12/5025/261/11.

Однак, відповідач і надалі не виконує зобов'язань за договором та не сплатив фінансову допомогу в сумі 30 000 грн., яку повинен був повернути до 01.09.11р., лист позивача №53-22/125 від 12.12.11р., щодо повернення фінансової допомоги в повному обсязі залишив без реагування.  

З огляду на зазначене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення 30 000 грн. заборгованості, що утворилася в зв'язку з несвоєчасним поверненням фінансової допомоги та 50 000 грн. заявлених позивачем  до стягнення достроково належним чином підтвердженими.   

Крім того, судом враховується, що ст.1050 ЦК України передбачає, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналогічні положення містяться і в п.5.1. Договору №19 від 17.09.09р.

Як вбачається із норми статті 625 ЦК України, індекс інфляції та 3% річних нараховується на суму боргу за весь період прострочення і сплачується боржником незалежно від вини, а 3% річних є фактично платою за користування чужими коштами.

Таким чином, суд вважає правомірним заявлені до стягнення 3% річних в сумі 715,07 грн. (463,56 грн. –за період з 01.09.2010 р. по 09.06.2011 р. та 251, 51 грн. - за період з 01.09.2011 р. по 10.12.2011 р.).

При обрахунку суми інфляційних втрат судом  враховано рекомендації листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”, згідно якого індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць.

Як вбачається із розрахунку, позивачем нараховано інфляційні збитки в розмірі 247,80 грн. (217,80 грн. - за період з 01.09.2010 р. по 09.06.2011 р. та 30,00 грн. –за період з 01.09.2011 р по 10.12.2011 р.).

Проте при перерахунку суми інфляції судом встановлено, що за період з 01.09.2010 р. по 09.06.2011 р. із суми 20000 грн. заборгованості, індекс інфляції становить 2064 грн. (20000 х 110,32% / 100% = 22064 грн. – сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції).

Також із суми заборгованості 30000 грн. за період з 01.09.2011 р по 10.12.2011 р., індекс інфляції становить 60 грн. (30000 х 100,2% / 100% = 30060 грн. - сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції).

Враховуючи, що позивачем заявлено інфляційні збитки в меншому розмірі, ніж фактично підлягає сплаті, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача заявлену суму інфляції в розмірі 247,80 грн.

Судом при нарахуванні суми пені враховується наступне.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності зі ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка, зокрема пеня - ч.1 ст. 546 ЦК України, ч.1 ст. 549 ЦК України).

У зв'язку з порушенням відповідачем строків сплати суми фінансової допомоги в розмірі 20 000 грн., позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 1550,00 грн.  Проте, як вбачається із наявного у справі розрахунку позивачем не визначено періоду нарахування пені.

Враховуючи, що граничний строк повернення коштів в розмірі 20 000 грн. визначений 01.09.2010 р., та зважаючи на те, що пеня нараховується за шість місяців (180 днів) з моменту прострочення сплати заборгованості, то сума пені, що підлягає стягненню становить 1528,77 грн. (20000 / 100 х 15,5 % / 365 х 180 = 1528,77 грн.)

За таких обставин, у стягненні пені в сумі 21,23 грн. необхідно відмовити (1550 грн. –1528,77 грн. = 21,23 грн.)

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 82491,64 грн., з яких: 30 000 грн. заборгованості, що утворилася в зв'язку з несвоєчасним поверненням фінансової допомоги та 50 000 грн. заявлених позивачем  до стягнення достроково на підставі ч.2 ст.1050 ГПК України, 247,80  грн. збитків від інфляції, 1528,77 грн. пені та 715,07 грн. - 3% річних належним чином обгрунтовані, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, грунтуються на приписах чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.  

У стягненні пені в сумі 21,23 грн. суд вважає за необхідне відмовити.

У відповідності до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору підлягають покладенню на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.   

Керуючись ст.ст.1,12,44, 49,82-84, ст.115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

          Позов Першого заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств м. Київ за дорученням якого діє його Хмельницьке відділення м. Хмельницький до Фермерського господарства "Віра" смт. Гриців Шепетівського району Хмельницької області про стягнення 82 512,87 грн., з яких: 30 000,00 грн. - заборгованість по несвоєчасному поверненню допомоги, 50000,00 грн. - заборгованість по достроковому  поверненню допомоги, 715,07 грн. - 3% річних, 247,80 грн. - інфляційні, 1550,00 грн. –пені задоволити частково.

Стягнути з Фермерського господарства „Віра”, (смт. Гриців Шепетівського району, вул. Лісна, б.12В, код ЄДРПОУ 30157037) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Хмельницького обласного відділення, (м. Хмельницький вул. Свободи 70, каб. 218, код ЄДРПОУ 21327194, р/р №35212008000071 МФО 815013 в ГУДКУ у Хмельницькій області) 30 000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 коп.) заборгованості за договором про надання фінансової допомоги, 50 000 грн. (п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.) –заявленої до дострокового повернення частини фінансової допомоги, 247,80 грн. (двісті сорок сім гривень 80 коп.) інфляційних збитків, 715,07 грн. (сімсот п'ятнадцять гривень 07 коп.) –3% річних, 1528,77 грн. (одна тисяча п'ятсот двадцять вісім гривень 77 коп.) пені.

Видати наказ.

         Стягнути з Фермерського господарства „Віра”, (смт. Гриців Шепетівського району, вул. Лісна, б.12В, код ЄДРПОУ 30157037) в дохід Державного бюджету України по коду бюджетної класифікації  доходів 22030001 „Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)”, символ звітності 206, на р/р 31218206783002 УДКСУ у м. Хмельницькому, код отримувача 38045529, ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013 судовий збір в сумі 1649,83 грн. (одна тисяча шістсот сорок дев'ять гривень 83 коп.)

Видати наказ.

В частині стягнення пені в сумі 21,23 грн. відмовити.

Суддя                                                                      О.Є. Танасюк

Повний текст рішення складено та підписано 12.03.2012р.

Віддруковано 4 прим.

1 - до матеріалів справи;

2 –позивачу (29 000 м. Хмельницький, вул. Свободи, 70 ) –з повідомленням

3- відповідачу (смт. Гриців Шепетівського району Хмельницької області) –з повідомленням

4- в прокуратуру Хмельницької області.