Постанова

від 19.06.2006 по справі 11/158-06-4368а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/158-06-4368А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"19" червня 2006 р.09 год. 30 хв.м. ОдесаСправа  № 11/158-06-4368А

Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів:

Суддя:                          Власова С.Г.

При секретарі:           Язикова О.М.

За участю представників сторін:

Від прокуратури: Сінічкина Л.І., Дондов В.К. (за дорученням);

Від позивача: Тернова Т.В., Гаврюшенко О.Ю. (за довіреністю);

Від відповідача: Стефанець В.І. (керівник);

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом  Прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства „Виробничо-комерційна фірма „Приватморепродукт” про стягнення 1542,25 грн., -

ВСТАНОВИВ: 12.05.2006 р. за вх. № 5425 Прокурор м. Одеси в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства „Виробничо-комерційна фірма „Приватморепродукт” про стягнення штрафних санкцій за недотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2005 році у розмірі  1530,77 грн. та 11,48 грн. пені.

Позивач на позовних вимогах наполягає, 15.06.2006 р. за вх. № 12737 надав додаткові пояснення по справі та 19.06.2006 р. за вх. № 12950 –доповнення до позовної заяви.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву (вх. № 12424 від 09.06.2006 р.).

Розглянувши матеріали справи суд встановив:

Прокурор, посилаючись на приписи ст.ст. 19, 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, згідно з якими підприємства, установи, організації (незалежно від форм власності і господарювання), де кількість працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, зобов'язані щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі  середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, стверджує, що Відповідачем нестворені у встановленому законом порядку робочі місця для працевлаштування інвалідів.

Позивач зазначає, що згідно Звіту Відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік,  середньооблікова чисельність штатних працівників підприємства у 2005 році склала 13 осіб. У відповідності з нормативом місць, призначених для працевлаштування інвалідів, Відповідач повинен був створити 1 місце, але фактично не створив жодного.

Згідно до листа № 847/02/2 від 13.06.2006 р. центру зайнятості Приморського району Відповідач протягом 2005 р. надавав звіти за формою 3-ПН.

З наданого Позивачем розрахунку вбачається, що сума відрахувань, які Відповідач мав здійснити, складає 1530,77 грн. за одне нестворене робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів у 2005 році.

У зв'язку з несплатою Відповідачем суми штрафних санкцій в добровільному порядку в строк до 15.04.2006 р., Позивачем відповідно до п.2 ст.20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”нараховано пеню у розмірі 11,48 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає, 15.06.2006 р. за вх. № 12737 надав додаткові пояснення по справі та зазначив, що згідно звіту, наданого Відповідачем, "Про зайнятість та працевлаштування інвалідів” від 25.01.06 р.  у відповідності з нормативом місць,  призначених для працевлаштування інвалідів, Відповідач повинен був створити 1 робоче місце для працевлаштування інваліду.

Згідно до п.3 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого Постановою КМУ від 28.12.2001 р. № 1767 підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша від установленої нормативом, передбаченим ч. 1 ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, сплачують відповідним відділенням Фонду штрафні санкції. Пункт 4 Порядку передбачає сплату штрафних санкцій підприємствами самостійно, не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним. Проте, підприємством штрафні санкції самостійно сплачені не були.

Позивач зазначає, що нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні на підприємства покладено обов'язок саме по дотриманню нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Згідно доповнень до позовної заяви (вх. № 12950 від 19.06.2006 р.) прокурор додатково обґрунтував підстави звернення до суду в інтересах Одеського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву (вх. № 12424 від 09.06.2006 р.).

Відповідач вважає вимоги Позивача щодо нарахування адміністративно-господарських санкцій необґрунтованими з тих підстав, що ним було створено одне місце для працевлаштування інваліда, Відповідач неодноразово звертався до центру зайнятості Приморського району м. Одеси та м. Іллічівськ щодо направлення для працевлаштування інваліда.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи  норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора.

Згідно Указу Президента України "Про зміни в структурі центральних органів виконавчої влади” №1573/99 від 15.12.99 р. та Додатку до нього, Міністерство праці та соціальної політики України віднесено до центральних органів виконавчої влади.

Відповідно до пунктів 1,15 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів затвердженого постановою КМУ від 26.09.02 р. № 1434, Фонд є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому, а також має статус юридичної особи. Одним із покладених на нього завдань є здійснення контролю за своєчасним перерахуванням сум  штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Порядок сплати підприємствами, установами  і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду  соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затверджений постановою  Кабінету  Міністрів України від 28.12.01 р. № 1767.

Відповідно до пункту 11 вищевказаного Порядку, у разі несплати  штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів для їх стягнення у судовому порядку.

Статтями 19, 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” встановлено, що підприємства, установи, організації (незалежно від форм власності і господарювання), де кількість працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, зобов'язані щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі  середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Статтею 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”  встановлено, що працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів.

Згідно з п. 10 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 р. № 314, із змінами і доповненнями, (далі - Положення) працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

Відповідно до п. 5 Положення підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Таким чином, на підприємства покладається обов'язок зі створення за власні кошти у межах доведеного нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (п. 14 Положення). При цьому, робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда (п. 3 Положення).

Аналіз зазначених положень Закону дає підстави для висновку про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в ч. 1 ст. 18 Закону.

Як вбачається з матеріалів справи Відповідач інформував Позивача  шляхом надання  Звітів за Формою № 3-ПН про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках, зокрема станом на 01 липня 2005 р., 28 жовтня 2005 р., 28 грудня 2005 р.

Органи перелічені в ст. 18 Закону в 2004 році, інвалідів, для працевлаштування на підприємство Відповідача, не направляли та інваліди не зверталися з цього питання до відповідача безпосередньо.

Наведене свідчить про те, що Відповідачем у 2005 році було створене одне робоче місце для працевлаштування інваліда, але органи зазначені в ст. 18 Закону в 2005 р., інвалідів для працевлаштування на підприємство Відповідача не направляли, внаслідок чого вони і не були працевлаштовані.

За приписами ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене з урахуванням  усіх обставин справи, суд вважає, що позовні  вимоги Прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів щодо стягнення з Відповідача штрафних санкцій за недотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2005 році у розмірі  1530,77 грн. необґрунтовані, не підтверджені наданими суду матеріалами, отже задоволенню не підлягають. З огляду на вищезазначене задоволенню не підлягають також позовні вимоги і в частині стягнення пені у розмірі 11,48 грн.

Керуючись ст.ст. 87, 89, 94, п. 6 Перехідних положень, ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          В позові відмовити.

Постанова може бути оскаржена в порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної  сили у порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                               Власова С.Г.

Постанову складено у повному обсязі 23.06.2006 р

Суддя                                                                                 Власова С.Г.