Постанова

від 19.10.2011 по справі 2а-1670/3900/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2011 р. Справа № 2а-1670/3900/11

Колегія суддів Харківськ ого апеляційного адміністра тивного суду у складі

Головуючого судді: Русано вої В.Б.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскін а О.А.

за участю секретаря судово го засідання Коцури Т.А.

представника позивача Б ургаз Д.С.

представника відповідача Шкіль О.О.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у приміщен ні Харківського апеляційног о адміністративного суду адм іністративну справу за апеля ційною скаргою Кременчуцько ї об' єднаної державної пода ткової інспекції у Полтавськ ій області на постанову від 07.06.2011р. по справі № 2а-1670/3900/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальніст ю "Виробнича фірма "ТрансСкло "

до Кременчуцької об' є днаної державної податкової інспекції у Полтавській обл асті

про визнання протиправ ним та скасування податковог о повідомлення рішення,

ВСТАНОВИЛА:

11 травня 2011 року Товариств о з обмеженою відповідальніс тю "Виробнича фірма "ТрансСкл о" звернулося до Полтавськог о окружного адміністративно го суду з адміністративним п озовом в якому просило визна ти протиправним та скасувати податкове повідомлення ріше ння Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспек ції у Полтавській області ві д 20.04.2011 №0002071502/1375.

В обґрунтування вимог пози вач посилався на помилковіст ь висновків податкового орга ну щодо завищення суми подат кового кредиту та заниження суми податку на додану варті сть за січень-лютий 2011 року за ф іктивною угодою, оскільки ві днесення до складу податково го кредиту сум, підтверджено первинними бухгалтерськими документами, податковими та видатковими накладними, вид аними за договором купівлі-п родажу, контрагент позивача ПП "Сільгоспнафтопродуктсер віс 10" на час здійснення госпо дарської операції був зареє стрований в Єдиному державно му реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, т а як платник податку на додан у вартість.

Постановою Полтавського о кружного адміністративного суду від 07.06.2011р. позов задоволе но.

Визнано протиправним та ск асовано податкове повідомле ння-рішення Кременчуцької об 'єднаної державної податково ї інспекції у Полтавській об ласті від 20.04.2011 №0002071502/1375, стягнуті с удові витрати зі сплати судо вого збору в сумі 3,40 грн.

Кременчуцька об'єдна на державна податкова інспек ція , не погодившись з рішення м суду першої інстанції пода ла апеляційну скаргу, в якій п осилаючись на неповне з'ясув ання судом обставин справи, п орушенням норм матеріальног о права просила скасувати по станову Полтавського окружн ого адміністративного суду в ід 07.06.2011р. та прийняти нове ріше ння про відмову в задоволенн і позову. В обґрунтування вим ог апеляційної скарги зазнач ає, що судом не враховано дов оди відповідача про встановл ено порушення позивачем пода ткового законодавства, а сам е, віднесеня до складу податк ового кредиту суми вартості придбаних товарів від продав ця ПП "Сільгоспнафтопродуктс ервіс 10", контрагентами якого є ПП "Нафта-Капітал" та ТОВ "Ком панія "Відродження", в яких від сутні трудові ресурси, вироб ниче, транспортне та торгіве льне обладнання.

В судовому засіданні предс тавник відповідача підтрима в вимоги апеляційної скарги та просив суд її задовольнит и.

Представник позивача прот и вимог апеляційної скарги з аперечував, вважає рішення с уду першої інстанції законни м та обґрунтованим.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін по спр аві, перевіривши рішення суд у першої інстанції, доводи ап еляційної скарги, дослідивш и докази по справі, приходить до висновку, що апеляційна с карга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "В иробнича фірма "ТрансСкло" за реєстровано як юридичну особ у виконавчим комітетом Креме нчуцької міської ради Полтав ської області, підприємство перебуває на податковому обл іку у Кременчуцькій ОДПІ, є п латником податку на додану в артість.

Кременчуцькою ОДПІ провед ено документальну позаплано ву невиїзну перевірку податк ових декларацій з податку на додану вартість позивача за січень, лютий 2011 року, за резул ьтатами якої 06.04.2011 складено акт №2016/15-322/36670927.

За висновками акту перевір ки встановлено порушення поз ивачем статті 185, статті 187, пунк ту 198.1, пункту 198.6 статті 198 Податк ового кодексу України, в резу льтаті чого завищено суму по даткового кредиту та відпові дно занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 69 28,24 грн, в тому числі за січень 201 1 року на суму 2741,00 грн, за лютий 2 011 року на суму 4187,24 грн.

20.04.2011р. Кременчуцькою ОДПІ пр ийнято податкове повідомлен ня-рішення №0002071502/1375, яким позива чу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: под аток на додану вартість в роз мірі 6930,40 грн, в тому числі 6928,24 грн - за основним платежем та 2 грн - за штрафними (фінансовими) с анкціями.

Фактичною підставою для до нарахування податкових зобо в'язань позивачу слугував ви сновок податкового органу по неправомірне формування ТО В « ВФ «Трансскло» податково го кредиту по взаємовідносин ам з ПП « Сільгоспнафтопроду ктсервіс 10».

Задовольняючи позов суд пе ршої інстанції виходив з тог о, що угоди між позивачем та ПП «Сільгоспнафтопродуктсерв іс 10» про продаж культиватор у, газонокосарки, катку для га зону, сіялки, а також скла, мал и реальний характер, виконан і сторонами по договору в пов ному обсязі, підтверджені на лежними первинними бухгалте рськими документами, оплата проведена в безготівковій фо рмі, придбаний товар в подаль шому використовувався позив ачем в господарській діяльно сті, а тому доводи податковог о органу про фіктивність гос подарських відносин між пози вачем та його контрагентом є безпідставними, з огляду на податкове повідомлення-ріше ння прийнято протиправно та підлягає скасуванню.

Колегія суддів не погоджує ться з такими висновками суд у з наступних підстав.

Підпунктом 14.1.181 статті 14 Пода ткового кодексу України пода тковий кредит визначено як с уму, на яку платник податку на додану вартість має право зм еншити податкове зобов'язанн я звітного (податкового) пері оду, визначена згідно з розді лом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 19 8 Податкового кодексу Україн и податковий кредит звітного періоду визначається виходя чи з договірної (контрактної ) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, в изначених відповідно до стат ті 39 цього Кодексу, та складає ться з сум податків, нарахова них (сплачених) платником под атку за ставкою, встановлено ю пунктом 193.1 статті 193 цього Код ексу, протягом такого звітно го періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовлен ням товарів (у тому числі при ї х імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в о податковуваних операціях у м ежах господарської діяльнос ті платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фонді в (основних засобів, у тому чис лі інших необоротних матеріа льних активів та незавершени х капітальних інвестицій у н еоборотні капітальні активи ), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використан ня в оподатковуваних операці ях у межах господарської дія льності платника податку.

Право на нарахування подат кового кредиту виникає незал ежно від того, чи такі товари/п ослуги та основні фонди поча ли використовуватися в опода тковуваних операціях у межах господарської діяльності пл атника податку протягом звіт ного податкового періоду, а т акож від того, чи здійснював п латник податку оподатковува ні операції протягом такого звітного податкового період у.

Відповідно до п.п а,б пункту 198.1 статті 198 Податкового кодек су України право на віднесен ня сум податку до податковог о кредиту виникає у разі здій снення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у т ому числі в разі їх ввезення н а митну територію України ) та послуг; придбання (будівницт во, спорудження, створення) не оборотних активів, у тому чис лі при їх ввезенні на митну те риторію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як в несок до статутного фонду та /або при передачі таких актив ів на баланс платника податк у, уповноваженого вести облі к результатів спільної діяль ності).

Пунктом 198.2 статті 198 вказаног о Кодексу визначено, що датою виникнення права платника п одатку на віднесення сум под атку до податкового кредиту вважається дата тієї події, щ о відбулася раніше:

- дата списання коштів з бан ківського рахунка платника п одатку на оплату товарів/пос луг;

- дата отримання платником п одатку товарів/послуг, що під тверджено податковою наклад ною.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Под аткового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаче ного (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, н е підтверджені податковими н акладними або оформлені з по рушенням вимог чи не підтвер джені митними деклараціями ( іншими подібними документам и згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника по датку органом державної пода ткової служби суми податку, я кі попередньо віднесені до п одаткового кредиту, залишают ься не підтвердженими зазнач еними цим пунктом документам и, платник податку несе відпо відальність відповідно до за кону.

Податкова накладна, відпов ідно до абзацу першого пункт у 201.10 статті 201 Податкового коде ксу України, видається платн иком податку, який здійснює о перації з постачання товарів /послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування с ум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що 29.01.2011 мі ж позивачем (покупець) та ПП "С ільгоспнафтопродуктсервіс 10" (продавець) укладено догові р купівлі-продажу б/н, згідно я кого продавець зобов'язуєтьс я передати належний йому кул ьтиватор, газонокосарка, кат ок для газону, сіялка у власні сть покупцеві, а покупець зоб ов'язується прийняти товар т а сплатити за нього 18852,00 грн, в т ому числі ПДВ - 3142,00 грн. (а.с.19)

Суд першої інстанції виход ив з того, що реальність зазна ченої господарської операці ї підтверджена податковими н акладними, платіжними доруче ннями, доставка товару прово дилася силами позивача на вл асному транспорті директора ТОВ «ВФ «Трансскло», придбан і товари зберігалися на торг івельній площадки, що знаход илася в користуванні позивач а на підставі договору позич ки земельної ділянки та в под альшому були використані в г осподарській діяльності.

Колегія суддів вважає такі висновки суду помилковими, т акими що суперечать обставин ам справи, а також зроблені з п орушенням норм матеріальног о права.

Згідно умов договору купів лі- продажу від 29.01.2011р. поставка товару ( культиватор, газонок осарка, каток для газону, сіял ка) здійснюється продавцем, а саме ПП « Сільгоспнафтопрод уктсервіс 10», який у разі несв оєчасної поставки товарів с плачує покупцю пеню в розмір і 5 % річних від вартості непос тавлених в строк товарів.(п.3.4 д оговору) (а.с.19)

Судом встановлено та визна чається позивачем, що всупер еч умовам договору поставка товару здійснювалася власни ми силами позивача, як покупц я. В підтвердження транспорт ування товару позивач надав протокол загальних зборів з асновників ТОВ « ВФ «Трансск ло» від 03.01.2011р., згідно якого О СОБА_3, як фізична особа пере дав право користування авто мобілем ВАЗ 21240, днз НОМЕР_1 та причіп ПА 004,днз НОМЕР_2, б езоплатно директору товари ства ОСОБА_3 (а.с.142).Власнико м автомобіля ВАЗ 21240 є ОСОБА_ 4, власником причепа ПА 004 є ОСОБА_3, що вбачається із коп ій свідоцтв про реєстрацію т ранспортних засобів. (а.с.192-193)

Колегія суддів зазначає, що протокол загальних зборів з асновників товариства не є н алежним та допустимим доказо м в підтвердження факту пере везення товару, оскільки від повідно до ч.1,2 ст.799 ЦК України договір найму транспортного засобу за участю фізичної ос оби повинен бути складений у письмовій формі та бути нота ріально посвідченим.

Письмового договору , нотар іального посвідченого між вл асниками транспортних засоб ів та ТОВ «ВФ «Трансскло» про найом (користування) автомоб ілем ВАЗ 21240, днз НОМЕР_1 та п ричепом ПА 004,днз НОМЕР_2 по зивачем не надано, а тому нале жних доказів в підтвердження перевезення товару матеріа ли справи не містять.

Суд першої інстанції виход ив з того, що придбаний товар зберігався на торгівельній площадці, розташованій за ад ресою с. Недогарки, вул. Київс ька, 84, Кременчуцького району , Полтавській області, посила ючись на договір позички зем ельної ділянки.

З договору позички земельн ої ділянки від 01.03.2011р. вбачаєтьс я, що фізична особа ОСОБА_5 передала безоплатно на шіст ь місяців в користування ТОВ « ВФ «Трансскло» земельну ді лянку під торгівельну площад ку.(а.с.147)

Колегія суддів зазначає, що зазначений договір не є нале жним доказом факту користува ння позивачем земельною діля нкою, оскільки тимчасове кор истування земельною діяльно ю передбачено Законом Україн и « Про оренду землі». Відпові дно до ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набув ають права оренди земельної ділянки на підставах і в поря дку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарсь кими кодексом України, цим та іншими законами України і до говором оренди землі.

Право на оренду земельної д ілянки виникає після укладен ня договору оренди і його дер жавної реєстрації.

Оскільки відносини, пов'яза ні з орендою землі, регулюють ся Законом України "Про оренд у землі", який є спеціалізован им, то він має пріоритет перед іншими законами у сфері зазн ачених правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укл адення договору оренди земел ьної ділянки із земель прива тної власності здійснюється за згодою орендодавця та осо би, яка згідно із законом впра ві набувати право оренди на т аку земельну ділянку.

Статтею 18 даного Закону виз начено, що договір оренди зем лі набирає чинності після йо го державної реєстрації.

За умовами договору п озички, згідно ст.1046 ЦК України позикодавець передає у влас ність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначен і родовими ознаками.

За умовами договору в ід 01.03.2011р. передача у власність земельної ділянки не відбува лася. З огляду на наведене нал ежних доказів в підтвердженн я користування земельною діл янкою, на якій зберігався тов ар, придбаний від ПП « Сільгос попнафтопродуктсервіс 10» по зивачем не надано. Крім того н е надано доказів, щодо наявно сті приміщень, в яких зберіга вся товар.

Суд першої інстанції також виходив з того, що між п озивачем та ПП « Сільгоспнаф топродуктсервіс 10» було укла дено договір купівлі-продажу скла закаленого прозорого в кількості 119 шт. та скла закале ного бронза в кількості 116 шт. н а підставі письмової заявки від 09.02.2011р. (а.с.137). Проте, колегія с уддів звертає увагу, що зазна чена заявка не містить адрес и підприємства, на яку вона на правлялася, докази її отрима ння ПП « Сільгоспнафтопродук тсервис 10», що ставить під сум нів факт укладання договору.

Позивачем ні до перевірки, н і під час судового розгляду с прави не надано належних док азів, які б підтверджували фа кт здійснення передачі товар ів, в тому числі, місце прийман ня-передачі, про осіб, що здійс нювали таке приймання, інфор мацію щодо площі приміщення та умов зберігання товарів, т ранспортного засобу, місця з авантаження/розвантаження т овару, шлях транспортування товару тощо.

Згідно зі статтею 3 Закону У країни «Про бухгалтерський о блік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бух галтерського обліку і склада ння фінансової зв' язності є надання користувачам для пр ийняття рішень повної, правд ивої та неупередженої інформ ації про фінансове становище , результати діяльності та ру х грошових коштів підприємст ва.

Бухгалтерський облік є обо в'язковим видом обліку, який в едеться підприємством. Фінан сова, податкова, статистична та інші види звітності, що вик ористовують грошовий вимірн ик, ґрунтуються на даних бухг алтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Зак ону встановлено, що підставо ю для бухгалтерського обліку господарських операцій є пе рвинні документи, які фіксую ть факти здійснення господар ських операцій. Первинні док ументи повинні бути складені під час здійснення господар ської операції, а якщо це немо жливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, для надання юри дичної сили і доказовості, пе рвинні документи повинні бут и складені відповідно до вим ог чинного законодавства та не порушувати публічний поря док, встановлений Законом Ук раїни « Про бухгалтерський о блік і фінансову звітність в Україні».

З огляду на викладене суд пе ршої інстанції дійшов до пом илкового висновку, що суми по датку, сплачені позивачем у з в' язку із придбанням у ПП « Сільгоспнафтопродуктсерві с 10» товарів підлягають відне сенню до податкового кредиту , оскільки факт придбання тов ару (послуги) передбачає їх н аявність, а недоведеність по зивачем факту поставки това ру дає підстави для висновку про безтоварність операції.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що пер винні бухгалтерські докумен ти, які надані позивачем на пі дтвердження виконання умов д оговорів купівлі-продажу, оф ормлені з порушенням вимог д іючого законодавства, отже н е є правовою підставою для бу хгалтерського обліку госпо дарських операцій.

Будь-які документи (у тому ч ислі договори, накладні, раху нки тощо) мають силу первинни х документів лише в разі факт ичного здійснення господарс ької операції.

Якщо ж фактичного здійснен ня господарської операції не було, відповідні документи н е можуть вважатися первинним и документами для цілей веде ння податкового обліку навіт ь за наявності всіх формальн их реквізитів таких документ ів, що передбачені чинним зак онодавством.

З урахуванням викладеного , для підтвердження даних под аткового обліку можуть брати ся до уваги лише ті первинні д окументи, які складені в разі фактичного здійснення госпо дарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону У країни “Про бухгалтерський о блік та фінансову звітність в Україні” господарською опе рацією є дія або подія, яка вик ликає зміни в структурі акти вів та зобов' язань, власном у капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною о знакою господарської операц ії є те, що вона повинна спричи няти реальні зміни майнового стану платника податків.

Висновки суду першої інста нції , що придбаний позивачем товар у подальшому використ овувався ним при здійсненні своєї господарської діяльно сті, не ґрунтуються на доказа х, що містяться в матеріалах с прави.

Відповідно до довідки з ЄДР ПОУ видами діяльності позива ча за КВЕД є, зокрема, формуван ня та оброблення листового с кла, надання послуг у рослинн ицтві, облаштування ландшафт у.

Суд першої інстанції виход ив з того, що в користуванні Т ОВ "Виробнича фірма "ТрансСкл о" знаходиться земельна діля нка загальною площею 0,8 га, яка є одночасно торговельною пл ощадкою звідки реалізуються декоративні рослини. Проте в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази в під твердження права користуван ня земельною ділянкою позива чем, (зокрема договір оренди з емельної ділянки, зареєстров аний у встановленому законом порядку), відсутні відомості щодо власника земельної діл янки (відсутні правовстановл юючі документи на земельну д ілянку), а також інформація що до споруд, що на ній знаходять ся.

Доводи суду першої інстанц ії, що придбане позивачем скл о, оприбутковано в бухгалтер ському обліку та в подальшом у використано при виробництв і склопакетів у приміщенні м айстерні, що знаходиться за а дресою: м. Кременчук, 7-й Хороль ський тупік, 3/24, будівля адміні стративного корпусу літера " А", колегія суддів вважає необ ґрунтованими, оскільки будь - яких доказів в підтвердженн я використання в виробництві склопакетів саме скла, придб аного від ПП «Сільгоспнафтоп родуктсервіс 10» матеріали сп рави не містять.

Щодо доводів відповідача с тосовно того, що основними по стачальниками контрагента п озивача - ПП "Сільгоспнафтопр одуктсервіс 10",є ПП « Нафта-Кап італ» та ТОВ « Компанія Відро дження», які не мають трудови х ресурсів, виробничого обла днання, транспортного та тор гівельного обладнання, коле гія суддів зазначає наступне .

Відповідно до частини 2 стат ті 61 Конституції України юрид ична відповідальність особи має індивідуальний характер , а тому позивач не повинен нес ти відповідальність за поруш ення ведення господарської д іяльності іншими особами, як і є контрагентами його поста чальника.

Таким чином, колегія судді в погоджується з посиланням податкового органу щодо фік тивності господарських відн осин з придбання товару між п озивачем та ПП "Сільгоспнафт опродуктсервіс 10", та як наслі док - неправомірного віднесе ння позивачем до складу пода ткового кредиту сум, підтвер джених податковими накладни ми, отриманими від ПП "Сільгос пнафтопродуктсервіс 10".

З огляду на викладене, колег ія суддів приходить до висно вку що податкове повідомленн я - рішення від 20.04.2011 №0002071502/1375 прийн ято відповідачем правомірно , в межах наданих повноважень та у спосіб встановлений Кон ституцією та законами Україн и.

Оскільки за результати суд ового розгляду відмовлено в задоволенні позову, тому не п ідлягають і відшкодуванню ви трати, понесені позивачем зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст . 198, п. 3 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адмі ністративного судочинства, к олегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Кре менчуцької об' єднаної держ авної податкової інспекції у Полтавській області задовол ьнити.

Постанову від 07.06.2011р. по справ і № 2а-1670/3900/11 скасувати.

Прийняти нову постанову, як ою в задоволенні позову Това риства з обмеженою відповіда льністю " Виробнича фірма "Тра нсскло" - відмовити.

Постанова набирає законно ї сили з моменту її проголоше ння та може бути оскаржена у к асаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складанн я постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної ск арги безпосередньо до Вищого адміністративного суду Укра їни.

Головуючий суддя Русанова В.Б.

Судді Любчич Л.В.

Спаскі н О.А.

Повний текст постанови виг отовлений 24.10.2011 р.