Рішення

від 13.11.2007 по справі 33/298-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/298-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.11.07р.

Справа № 33/298-07

За позовом  Державного підприємства "Нікопольський трубний завод", м. Нікополь

за участю третьої особи без самостійних вимог на боці позивача: Національне космічне агентство України, м. Київ 

до  Товаритсва з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нікопольськийтрубний завод", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 6 057 131 грн. 85 коп.

Суддя  Рудовська І.А.

Представники:

  За участю прокурора: Кріпак Н.В., посвідчення № 148

Від ДП "Нікопольський трубний завод": Волос І.І., довіреність № 10/924 від 08.10.07 року

Від ТОВ "ТД "Нікопольський трубний завод": не з'явився

Третя особа: Рублінська О.В., довіреність № 4801/10-6 від 26.09.2007 року 

СУТЬ СПОРУ:

ДП "Нікопольський трубний завод"  звернувся  до господарського суду Дніпропетровської області з позовом  про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 745/41 від 07.02.2006 р. в сумі 6 057131,85 грн. в тому числі 5 242 031,94  грн. основного боргу, 414 120,37  грн. - штрафу,  34 037,30 грн. -3% річних, 366 942,24  грн. -7%  штрафу та витрати по справі.

Позовні вимоги ДП "Нікопольський трубний завод" мотивовані , тим що  на виконання договору відповідачу була поставлено трубну продукцію  , але  відповідач свої договірні зобов'язання в частині оплати не виконав, тому просить суд  позовні вимоги задовольнити.

ТОВ ТД "Нікопольський трубний завод" заперечує проти позовних вимог  та подало до суду зустрічний позов  , яким просить  визнати договір № 745/41  від 07.02.2006 р. недійсним, посилаючись на те, що  договір суперечить нормам ст.ст. 203, 207,  215, 216 ЦК України, оскільки    в момент вчинення сторони не додержали вимоги закону  в  п. 6.2 Договору , що у випадку  порушення покупцем термінів оплати,  останній  зобов'язаний виплатити штраф у розмірі 0,2 % вартості продукції за кожен день прострочення, але не більше 10% від суми договору, але штраф в  п.6.2 Договору  по своїй правовій природі є  пенею.

           За згодою  присутніх представників , в судовому засіданні 13.11.2007 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши присутніх представників , дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.02.2006 між сторонами у справі було укладено договір № 745/41, згідно з яким, ДП "Нікопольський трубний завод" (продавець)  зобов'язався  передати у власність (від- грузити) продукцію , а ТОВ  ТД "Нікопольський трубний завод" (покупець) зобов'язався прийняти продукцію - найменування, кількість, марка , ціна продукції, строки, умови , якої зазначені в Специфікаціях, яка є невід'ємною частиною договору (далі- Договір).

Відповідно до п. 4.1 Договору покупець  здійснює оплату за поставлену продукцію у термін 90  банківських днів з моменту поставки на підставі рахунку , який виставлений  продавцем.

П. п. 7. 2 Договору  передбачено, що у разі порушення покупцем терміну оплати, згідно п. 4.1 Договору, покупець зобов'язується сплатити продавцю штраф у розмірі 0, 1% вартості продукції за кожен день прострочення ,  але не більш ніж 10% від суми договору.

     Суд вважає, що  первісний  позову слід задовольнити в повному обсязі, а в задоволенні зустрічного  позову необхідно відмовити , виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи , ДП "Нікопольський трубний завод" на виконання своїх договірних зобов'язань поставив ТОВ  ТД" "Нікопольський трубний завод"  трубну продукцію на загальну суму 5 434 434, 97 грн. що підтверджується : специфікаціями № 1 від 07.02.2006 р., № 2 від 28.02.2006 р. , №3 від 20.03.2006 р., № 4 від 29.03.2006 р., № 5 від 29.03.2006 р., № 6 від 29.03.2006 р., № 7 від 07.04.2006 р., № 12 від 05.05.2006 р., № 13  від 05.05.2006 р., № 14 від 05.05.2006 р., № 15 від 10.05.2006 р., № 16 від 17.05.2006 р.,№ 17 від 17.05.2006 р., № 18 від 24.05.2006 р., № 19 від 24.05.2006 р., № 20 від 26.05.2006 р., накладною № 4 від 27.03.2006 р., нарядами на відвантаження № 33 від 29.03.2006 р., № 38 від 06.04.2006 р., № 57 від 20.04.2006 р., № 62 від 26.04.2006 р., № 72, 73 від 28.04.2006 р., № 75  від 05.05.2006 р., № 78 від 12.05.2006 р., № 81 від 17.05.2006 р., № 86 ,87 від 24.05.2006 р., № 89 , 90 від 26.05.2006 р. , № 108 від 23.06.2006 р.і довіреностями на отримання ІТЦ серій ЯЛФ: № 616721 від 27.03.2006 р.,  №   616726 від 29.03.2006 р., №616733 від 05.03.2006 р., № 616749 від 19.04.2006 р., № 949553 від 26.04.2006 р., № 949571 від 17.05.2006 р., № 949573 , 949575 від 24.05.2006 р., № 949576 від 26.05.2006 р., № 949584 від 23.06.2006 р. (Т.1 .а.с. 8-81).

Рахунки на оплату поставленої продукції були передані відповідачу за № 79 від 27.03.2006 р., № 20 від 29.03.2006 р., № 22 від 06.04.2006 р., № 25 від 20.04.2006 р., № 29 , 30 від 28.04.2006 р., № 31 від 05.05.2006 р., № 35 від 12.05.2006 р., № 36 від 17.05.2006 р., № 39, 40 від 24.05.2006 р., № 41, 42 від 26.05.2006 р.

Відповідач свої зобов'язання виконав частково, сплативши кошти у розмірі                  192 403, 04 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 83-87).

28.12.2006 р. позивачем на адресу було направлено  повторно рахунки на оплату поставленої продукції, які отримані відповідачем 4.01.2007 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 00206191 (копія додається).

        Станом на 30.06.2006 р. по Договору № 745/41 від 07.02.2006 р. між ДП "Нікопольський трубний завод" і ТОВ ТД "Нікопольський трубний завод"  було проведено звіряння взаєморозрахунків ,  яким  ТОВ ТД " Нікопольський трубний завод"   визнав свою заборгованість перед   ДП "Нікопольський трубний завод"  в розмірі 5 242 031,94 грн.  Вищезазначений акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

Згідно приписів ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора  зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних за весь час прострочення платежу, що згідно розрахунку позивача становить 34 037, 30 грн.  

Окрім суми основного боргу та трьох процентів річних із простроченої суми позивач  за первісним позовом просить стягнути з відповідача штрафні санкції.

Згідно ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим  Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний  сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, за прострочення строків виконання зобов'язання понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості товарів, що згідно розрахунку позивача за первісним позовом складає 366 942, 24 грн.

          Відповідно до вимог ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

         Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

         У відповідності до частини 4 ст. 231 ГК  України штраф, як різновид неустойки може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За неналежне виконання строків оплати сторонами було передбачені господарські санкції у вигляді штрафу, а саме  у разі порушення покупцем терміну оплати, згідно п. 4.1 Договору, покупець зобов'язується сплатити продавцю штраф у розмірі 0, 1% вартості продукції за кожен день прострочення ,  але не більш ніж 10% від суми договору.( п.7.2 Договору).   Таким чином сторони дійшли згоди,   що за неналежне виконання  покупцем договірних зобов'язань в частині   терміну оплати за поставлену продукцію  передбачена відповідальність у вигляді саме штрафу.  Згідно доданого розрахунку розмір  штрафу за час прострочення  оплати за поставлений товар  становить 414 120,37 грн.

Таким чином суд дійшов висновку , що ТОВ ТД "Нікопольський трубний завод" не виконані свої договірні зобов'язання по оплаті отриманої ним продукції на загальну суму 5 242 031,94 грн. , докази сплати якого  в матеріалах справи відсутні, сторонами не подані, внаслідок чого , суд вважає що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Перевіривши розрахунок  штрафних санкцій і 3% річних  слід визнати обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню в заявленій сумі.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги позивача за первісним  позовом  обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а позивачу за зустрічним позовом  в зв'язку з недоведеністю і необґрунтованістю необхідно відмовити.

Судові витрати у справі згідно ст. 49 ГПК України покладаються на  позивача за зустрічним  позовом. .

            Керуючись, ст.ст. 47  43,  44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

           Первісний позов задовольнити.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нікопольський трубний завод"(49083, м. Дніпропетровськ, вул.. Собінова, 1 р\р 26009001048724 в ЗАТ "Агробанк", МФО 307123, ЄДРПОУ 33855978) на користь Державного підприємства "Нікопольський трубний завод" (53220, м.Нікополь, вул.. Херсонська, 396, р/р 2600130178146 в Філії відділення Промінвестбанка м.Нікополя, МФО 305534, ЄДРПОУ 32289481)   5 242 031 грн. 94 коп. - основного боргу, 414 120 грн. 37 коп. -  штрафу,   34 037 грн. 30 коп.  –3% річних , 366 942 грн. 24 коп. –7% штрафу,   25 500 грн. державного мита та 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.   Видати наказ.

       В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

 І.А. Рудовська

Рішення підписано 26.11.2007