Постанова

від 02.11.2006 по справі 37/329

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/329

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

02.11.06 р.                                                                             Справа № 37/329

11 годин 00 хвилин        

               Постанова прийнята, складена і підписана в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні

                          у приміщенні господарського суду Донецької області (м. Донецьк, вул. Артема, 157, кабінет № 210)

за позовом          державної податкової інспекції у м. Торезі  

до відповідача  відкритого акціонерного товариства „Торезький машинобудівний завод”, м. Торез   

про стягнення податкового боргу в розмірі 4389 грн. 88 коп.  

Суддя господарського суду Донецької області Яманко Валентина Григорівна

при секретарі судового засідання Шкурідіної  І. О.

Представники:

від позивача:        Бікбаєва А.Р. – за дов.,

від відповідача:   не з'явився  

СУТЬ СПОРУ:

      До господарського суду Донецької області 12 жовтня 2006 року позивачем була заявлена позовна заява № 2395/10-012-3 від 11 жовтня 2006 року (арк. справи 3-5) з урахуванням поточнень до позовних вимог (арк. справи 42) до відкритого акціонерного товариства „Торезький машинобудівний завод”, м. Торез про стягнення податкового боргу в розмірі 4389 грн. 88 коп. – за порушення законодавства про патентування, розгляд якої згідно пунктів 6 та 7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України" № 2953-ІУ від 6 жовтня 2005 року, до початку діяльності окружного адміністративного суду підвідомчий  господарському суду Донецької області.         

         12 жовтня 2006 року ухвалою господарського суду Донецької області (арк. справи 1-2) було відкрито провадження в адміністративній справі № 37/329 та призначено попереднє судове засідання на 25 жовтня 2006 року. Зазначену ухвалу суду сторони отримали 16 жовтня 2006 року, про що свідчать поштові повідомлення (арк. справи 40-41).   

         25 жовтня 2006 року судом було проведене попереднє судове засідання, на яке з'явився тільки представник позивача, який підтримав позовні вимоги. Відповідач на попереднє судове засідання 25 жовтня 2006 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 12 жовтня 2006 року не виконав, причини  не явки на попереднє судове засідання не повідомив. Ухвалою від 25 жовтня 2006 року (арк. справи 37) суд закінчив підготовче провадження та призначив адміністративну справу № 37/328 до судового розгляду на 2 листопада 2006 року. Також, у попередньому судовому засіданні 25 жовтня 2006 року представнику позивача за його згодою були вручені судові повістки для державної податкової інспекції у м. Торезі та для відповідача - відкритого акціонерного товариства „Торезький машинобудівний завод”, м. Торез. Відповідно до примітки на повістці суду (арк. справи 39) перший заступник голови правління відкритого акціонерного товариства „Торезький машинобудівний завод”, м. Торез з судовою повісткою ознайомлений, але від підпису відмовився.             

         Відповідно до статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови адресата від одержання повістки особа, яка її доставляє, робить відповідну відміткум на повістці, засвідчує її власним підписом і негайно повертає до адміністративного суду. Особа, яка відмовилася одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено про дату, час і місце судового засідання, тому зважаючи на підпис першого заступника голови правління відкритого акціонерного товариства „Торезький машинобудівний завод”, м. Торез на повістці, він вважається повідомленим про дату та час судового засідання належним чином.                                                            

       Під час судового розгляду 2 листопада 2006 року позивач підтримав позовні вимоги, відповідач на судовий розгляд не з'явився, причин не з'явлення суду не повідомив, примирення сторони не досягли.   

        Позивач –державна податкова інспекція у м. Торезі є органом державної влади та відповідно в розумінні пункту 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, що створений Указом Президента України "Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій" № 760/96 від 22 серпня 1996 року зі змінами та доповненнями внесеними Указом Президента України від 20 квітня 2000 року N 605/2000. Позивач діє на підставі Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509 – ХІІ від 4 грудня 1990 року в редакції Закону України № 3813-ХІІ від 24 грудня 1993 року зі змінами та доповненнями станом на 1 січня 2006 року, пунктом 11 частини 1 статті 10 якого передбачено, що державні податкові інспекції на виконання своїх функцій подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами.

      Позивач у позовних вимогах зазначив, що заборгованість відповідача в розмірі 4389 грн. 88 коп. виникла за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов'язань з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин), за наявністю податкової заборгованості. Н підставі чого було податковим органом було прийняте податкове повідомлення – рішення № 0000032342/0 від 28 лютого 2006 року, яке відповідачем не оскаржувалося та добровільно сплачене не було.  

        Відповідач - відкрите акціонерне товариство „Торезький машинобудівний завод”, м. Торез зареєстрований розпорядженням голови міської ради народних депутатів № 650р від 27 грудня 1995 року (арк. справи 7) як юридична особа за адресою: м. Торез, вул. Широка, про що було видане свідоцтво про державну реєстрацію (арк. справи 8). Згідно довідки державного реєстратора (арк. справи 16-17) відповідач включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 05744644. Відповідно до статуту (арк. справи 25-35) відповідач зареєстрований за адресою: м. Торез, вул. Широка. Відповідно до довідки форми № 4-ОПП № 292/29-014-1 від 5 липня 2006 року (арк. справи 9) відповідач перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції у м. Торезі з 9 лютого 1996 року. До матеріалів справи позивачем наданий акт 3 90/24-012-1 від 23 листопада 2005 року (арк. справи 15) опису активів. Відповідно до витягу з державного реєстру застав рухомого майна (арк. справи 18) 22 березня 2004 року був внесений запис про заставу рухомого майна відповідача з терміном дії до 21 березня 2009 року. Позивачем до матеріалів справи наданий лист Торезького бюро технічної інвентаризації № 241 від 4 липня 2006 року (арк. справи 19) в якому зазначено, що за відповідачем нерухому майно не зареєстроване. Згідно листа № 9/15-4315 від 20 червня 2006 року (арк. справи 20) за відповідачем автотранспорт не значиться. До матеріалів справи позивачем наданий акт обстеження місцезнаходження від 23 жовтня 2006 року (арк. справи 24), в якому зазначено, що відповідач знаходиться по юридичній адресі, тобто за адресою: м. Торез, вул. Широка.             

        Представник позивача клопотань про повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявили, у зв'язку з чим на підставі пункту 2-1 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до  Кодексу адміністративного судочинства України" № 2953-IV від 6 жовтня 2005 року судовий розгляд був проведений без технічної фіксації.

        Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, -

ВСТАНОВИВ:

         Відповідно до статті 1 протоколу № 1 від 20 березня 1952 року до Конвенції про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року,  кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Попередні положення, однак, ніяким чином не обмежують право держави запроваджувати такі закони, які, на її думку, необхідні для здійснення контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків або інших зборів чи штрафів.

         За Конституцією України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (стаття 67), система оподаткування, податки і збори встановлюються виключно законами України (пункт 1 частини 2 статті 92).               

         Завданням органів державної податкової служби є виконання функцій щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів, для чого у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, позивач має право проводити перевірки суб'єктів підприємницької діяльності, застосовувати фінансові (штрафні) санкції за встановлені порушення та стягувати примусово до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені та штрафних санкцій, що передбачено статтями 2, 10, 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”  № 509 – ХІІ від 4 грудня 1990 року в редакції Закону України № 3813-ХІІ від 24 грудня 1993 року зі змінами та доповненнями.    

        Судом були дослідженні надані позивачем докази наявності заборгованості відповідача перед бюджетом та встановлено наступне.       

        Посадовими особами Торезької об'єднаної державної податкової інспекції з 24 січня 2006 року по 6 лютого 2006 року на підставі направлення № 24/23-012-1 від 24 січня 2006 року була проведена виїзна планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 1 жовтня 2002 року по 30 вересня 2005 року, результати якої були викладені в акті перевірки № 133/23-0/05744644 від 17 лютого 2006 року (арк. справи 45-48). Про проведення зазначеної перевірки відповідач був повідомлений повідомленням № 86/10/23-03 від 12 січня 2006 року, яке отримав 16 січня 2006 року. Перед початком перевірки у журналі реєстрації перевірок був зроблений відповідний запис від 24 січня 2006 року. Згідно наказу № 29 від 6 лютого 2006 року перевірку було продовжено з 7 лютого 2006 року по 13 лютого 2006 року. В акті перевірки зазначено, що перевірка проводилася в присутності голови правління відкритого акціонерного товариства „Торезький машинобудівний завод”, м. Торез Охременко С.В. Один примірки акту був отриманий відповідачем, про що свідчить підпис першого заступника голови правління відкритого акціонерного товариства „Торезький машинобудівний завод”, м. Торез Тюрди С.П. (арк. справи 48).

      В зазначеному акті перевірки № 133/23-0/05744644 від 17 лютого 2006 року разом з іншими було встановлено порушення відповідачем підпункту 2.12 пункту 2 „Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, затвердженого Постановою Національного банку України № 72 від 19 лютого 2001 року, а саме здійснення виплат, що пов'язані з оплатою праці в сумі 4389 грн. 88 коп. (крім виплат через екстрені (невідкладні) обставини) за рахунок готівкової виручки підприємства при наявності податкового боргу (станом на 1 грудня 2004 року податковий борг складав 79,9 тис. грн.). За вказане порушення позивачем було податкове повідомлення – рішення № 0000032342/0 від 28 лютого 2006 року, згідно якого до відповідача були застосовані штрафні (фінансові) санкції відповідно до статті 1 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” № 436/95 від 12 червня 1995 року,  за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов'язань з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин), за наявністю податкової заборгованості, в розмірі здійснених виплат - 4389 грн. 88 коп. (арк. справи 10). Вказане податкове повідомлення - рішення було отримане відповідачем 3 березня 2006 року, про що свідчить поштове повідомлення № 252173 (арк. справи 10).

       Доказів оскарження в адміністративному чи судовому порядку податкового повідомлення – рішення № 0000032342/0 від 28 лютого 2006 року відповідачем суду не надано.

        Відповідно до пункту 1.10 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкова вимога – це письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

        Згідно вказаного підпункту 1.10 статті 1 та підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 вказаного Закону відповідачу була надіслана перша податкова вимога № 1/40 від 12 жовтня 2001 року (арк. справи 11), яка у зв'язку з неможливістю вручення, була розміщена на дошці оголошень 20 листопада 2001 року, про що свідчить акт № 2/24-014-16 (арк. справи 12).   

        14 листопада 2001 року відповідачу була надіслана друга податкова вимога за № 2/158, (арк. справи 13), яка у зв'язку з неможливістю вручення, була розміщена на дошці оголошень 19 грудня 2001 року, про що свідчить акт № 6/24-013-16 (арк. справи 14).           

      Відповідно до акту звірки (арк. справи  43) станом на 1 жовтня 2006 року за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 4389 грн. 88 коп. Відповідно до витягу з особового рахунку (арк. справи 23) за відповідачем станом на 23 жовтня 2006 року рахується заборгованість в розмірі 4389 грн. 88 коп.

         Згідно до підпункту 2.12 пункту 2 „Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, затвердженого Постановою Національного банку України № 72 від 19 лютого 2001 року готівкова виручка підприємств (підприємців), крім готівки, одержаної з банку та не використаної за призначенням, може використовуватися ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов'язковими платежами). Підприємства, що мають податковий борг, здійснюють виплати, що пов'язані з оплатою праці (крім виплат через екстрені (невідкладні) обставини), виключно за рахунок коштів, одержаних з установ банків. Підприємства не повинні накопичувати готівкову виручку в своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення потрібних витрат до настання строків цих виплат.

        Статтею 1 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” № 436/95 від 12 червня 1995 року передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов'язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин - соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості - в розмірі здійснених виплат.

        Виходячи з вищезазначеного судом встановлено, що позивач мав повноваження на застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій та звернення з позовом до суду.     

        Враховуючи вищевикладене та те, що по теперішній час заборгованість в добровільному порядку не сплатив, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

       Судові витрати відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на те, що позов заявлений суб'єктом владних повноважень до фізичної особи та те, що органи державної податкової служби звільнені від сплати судових витрат, не стягуються.

       Керуючись статтею 1 протоколу № 1 від 20 березня 1952 року до Конвенції про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року,  статтею 67, пунктом 1 частини 2 статті 92,  статтями 2, 10, 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”  № 509 – ХІІ від 4 грудня 1990 року в редакції Закону України № 3813-ХІІ від 24 грудня 1993 року зі змінами і доповненнями, підпунктом 2.12 пункту 2 „Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, затвердженого Постановою Національного банку України № 72 від 19 лютого 2001 року, статтею 1 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” № 436/95 від 12 червня 1995 року, статтями 6-14, 23, частиною 4 статті 94, статтями 11, 60, 112, 121, 158-163, 167, 185,186, 254, 263, пунктами 2-1, 6, 7 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до  Кодексу адміністративного судочинства України" № 2953-IV від 6 жовтня 2005 року, господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

         Позов державної податкової інспекції у м. Торезі  до відкритого акціонерного товариства „Торезький машинобудівний завод”, м. Торез про стягнення податкового боргу в розмірі 4389 грн. 88 коп. задовольнити повністю.

        Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Торезький машинобудівний завод”, м. Торез (86600, м. Торез, вул. Широка, код ЄДРПОУ 05744644, рахунки 26009301460164, 26046308460164, 98060301460164 в філії відділення „Промінвестбанку” у м. Торезі, МФО 334282) на користь Державного бюджету України заборгованість в розмірі 4389 грн. 88 коп. на рахунок 31113104600084, код платежу 23030100, банк отримувача УДК у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 24165160.           

       Постанова прийнята, складена і підписана в нарадчій кімнаті в повному обсязі та проголошена в судовому засіданні 2 листопада 2006 року в присутності представника позивача  у приміщенні господарського суду Донецької області (м. Донецьк, вул. Артема, 157, кабінет № 210)

        Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

       Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                              Яманко В.Г.           

вик. Тумасова О.А.,

т. 3056106

Надруковано 3 примірника:

1. Позивачу – 1.

2. Відповідачу – 1.

3. До справи – 1.   

Адреса та телефон господарського суду Донецької області: 83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157, тел. 381-88-46.