Постанова

від 15.05.2008 по справі 35/538

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/538

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 15.05.2008                                                                                           № 35/538

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Іваненко  Я.Л.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -Давиденко Т.С., дов. № 2323 від 03.12.2007 року

 від відповідача -Савчук М.В. - директор

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунальне підприємство "Служба замовника житлово-комунальних послуг"Оболонського району у м. Києві

 на рішення Господарського суду м.Києва від 14.03.2008

 у справі № 35/538  

 за позовом                               Комунальне підприємство "Служба замовника житлово-комунальних послуг"Оболонського району у м. Києві

 до                                                   Мале приватне підприємство "Арфіл"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення 5767,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2008 року у справі№ 35/538 в позові Комунального підприємства “Служба замовника житлово-комунальних послуг” Оболонського району міста Києва (далі-позивач) до Малого приватного підприємства “Арфіл” (далі-відповідач) про стягнення 5 767,10 грн. відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення  Господарського суду міста Києва від 18.03.2008 року та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Вважає, що рішення є таким, що прийнято з порушенням  норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення  Господарського суду міста Києва від 18.03.2008 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Відповідач зазначає, що позивач не надав суду жодного доказу на обґрунтування своїх позовних вимог, а саме: не надано суду відповідних доказів існування між сторонами договірних відносин в період з квітня 2001 року по вересень 2002 року і з лютого 2002 року по вересень 2002 року; не було надано нормативно обґрунтованого розрахунку позовних вимог, а також доказів на підтвердження розміру суми боргу.

В судовому засіданні 15.05.2008 року представники сторін підтримали свої вимоги, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 09.10.2002 року між позивачем та відповідачем було укладено Договори на надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території №12040 та №12041 (далі Договори).

Відповідно до умов Договорів (п.п. 1.1.), виконавець зобов'язався надавати споживачеві послуги з теплопостачання, утримувати будинок та прибудинкову територію, а споживач зобов'язався здійснювати оплату за споживання і користування послугами та відшкодовувати експлуатаційні витрати на утримання будинку та прибудинкової території на умовах цих Договорів за приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Вишгородська, 14.

Плата по цим Договорам вноситься споживачем на рахунок виконавця до 25 числа поточного місяця (п.п. 3.2. Договорів).

Згідно п.п. 3.3. Договорів, розмір щомісячного розрахунку за комунальні послуги встановлюється в залежності від фактичних витрат теплопостачання (пропорційно займаної площі) і холодної води, згідно тарифів постачальників комунальних послуг.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що в порушення умов Договорів, відповідач взяті на себе зобов'язання, щодо сплати вартості комунальних послуг, належним чином не виконував.

Зокрема, за твердженням позивача, загальна сума нарахувань за надані комунальні послуги по Договору №12040 з квітня 2001 року по травень 2007 року становить 6 187,96 грн., а загальна сума нарахувань за надані комунальні послуги по Договору №12041 з лютого 2002 року по вересень 2007 року становить 7 737,57 грн.

Відповідачем за вказані періоди було фактично сплачено грошові кошти в розмірі      2 657,35 грн. та кошти в розмірі   3 277,44 грн.

У зв'язку з чим, за твердженням позивача, заборгованість відповідача перед позивачем по Договору №12040 складає 1 306,97грн.; по Договору №12041 - 4460,13 грн.

Тому, позивачем на адресу відповідача були направлені претензії №360 від 05.04.2006 року, №359 від 05.04.2006 року (наявні в матеріалах справи) з вимогою погасити існуючу заборгованість.

Проте зазначені повідомлення були залишені відповідачем без реагування.

На думку відповідача, позовні вимоги про стягнення з останнього заборгованості за надані комунальні послуги по Договору №12040 за період з квітня 2001 року по березень 2003 року, та по Договору №12041 за період з лютого 2002 року по березень 2003 року, є необґрунтованими, оскільки в зазначені періоди між сторонами були відсутні договірні відносини, а позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за надані комунальні послуги по Договору №12040 в період з березня 2003 року по травень 2007 року, та по Договору №12041 в період з березня 2003 року по вересень 2007р., є безпідставними та необґрунтованими, оскільки, за твердженням відповідача, останній належним чином виконував взяті на себе згідно Договорів зобов'язання щодо сплати за надані комунальні послуги, що підтверджується наданими платіжними дорученнями за період з 07.04.2003 року по 22.11.2007 року.

Крім того, відповідач зазначив, що за Договором №12041, останнім отримувались послуги тільки за постачання холодної води. Відносно послуг за теплопостачання (опалення приміщення), відповідач зауважив, що договір в цій частині між сторонами не укладався в зв'язку з відсутністю предмета договору. Згідно протоколу розбіжностей до Договору №12041, в приміщенні, що розташоване за адресою: вул. Вишгородська, 14 в м. Києві, прилади опалення відсутні, послуги з теплопостачання відповідачу не надавались

Таким чином, по Договору № 12041 відповідач сплачував лише за постачання холодної води.

За період з 25.03.2003 року по жовтень 2007 року відповідачеві були виставлені рахунки за постачання холодної води на 922,37 грн., які були оплачені з боку останнього.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вказує на відсутність заборгованості по сплаті за комунальні послуги.

Крім того, позивач зазначив, що відповідно до роздруківки про заборгованість, заборгованість відповідача виникла в квітні 2001 року за Договором №12040 і становить -1306,97 грн., в лютому 2002 року за Договором №12401 становить - 4460,13 грн.

Відносно надання позивачем комунальних послуг в період з 04.2001 року по 09.2002 року та з 02.2002 року по 09.2002 року, то вказані послуги надавались фактично відповідачу, про що останній не заперечував.

Що стосується надання позивачем відповідачу послуг з теплопостачання за Договором №12041, то відповідно до акту №1-07/88 від 28 липня 2004 року СВП “Енергозбуд Київенерго” встановлено, що підвальні приміщення за адресою: м.  Київ,  вул.  Вишгородська,   14 в м.  Києві,  в яких знаходиться відповідач, числяться як опалювальні.

Відповідно до акту №7-03/313 від 28.03.2007 року АЕК “Київенерго” встановлено, що підвальні приміщення за адресою м. Київ, вул. Вишгородська, 14, числяться як опалювальні.

Відповідач у письмових поясненнях зазначив, що послуги з теплопостачання останньому не надавались у зв'язку з відсутністю приладів опалення (телекомунікаційного обладнання). Про відсутність приладів опалення прямо вказано не тільки в акті РЕК-3 Оболонського району від 22.11.1999 року, а і в актах СВП “Енергозбут Київенерго” від 28.07.04 №1-07/88 та від 28.03.2007 року за №7-03/313.

На підставі викладеного, суд першої інстанції відмовив позивачу в задоволені позову в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами було укладено Договори на надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкових територій №12040, №12041.

Датою підписання зазначених Договорів є 09.10.2002 року, крім того пунктом 8.1. Договорів передбачено що останні вступають в силу з 09.10.2002 року та діють по 30.12.2003 року.

Проте, сторонами було надано суду, підписані та завірені печатками підприємств, протоколи розбіжностей до спірних Договорів, в яких п.8.1. Договорів в редакції відповідача декларує, що договір вступає в силу з 25.03.2003 року та діє до З0.12.2004 року.

В ході розгляду справи, ані позивачем, ані відповідачем не було надано суду належних доказів та нормативних обґрунтувань щодо того, в якій саме редакції сторонами було погоджено умови вказаних Договорів, відповідно до зазначених протоколів розбіжностей.

Як  вбачається  з   матеріалів   справи,   позивач   просив   суд  стягнути  з відповідача   заборгованість по оплаті комунальних послуг за період з квітня 2001 року по травень 2007 року в розмірі 1306,97 грн. згідно Договору №12040 та за період з лютого 2002 по вересень 2007 року в розмірі 4 460,13 грн. згідно Договору №12041.

Однак, позивачем не надано суду відповідних доказів існування між сторонами договірних зобов'язань по спірним Договорам за період з квітня 2001 року по вересень 2002 року та з лютого 2002 року по вересень 2002 року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані комунальні послуги по Договору № 12040 в період з квітня 2001 року по березень 2003 року, та по Договору № 12041 в період з лютого 2002 року по березень 2003 року, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки у вказані періоди між сторонами були відсутні договірні відносини.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за надані комунальні послуги по Договору №12040 в період з березня 2003 року по травень 2007 року, та по Договору №12041 в період з березня 2003 року по вересень 2007 року слід зазначити наступне.

Відповідачем до матеріалів справи було надано платіжні доручення за період з 07.04.2003 року по 22.11.2007 року, з яких вбачається, що останнім здійснювались платежі за отримані комунальні послуги на підставі спірних Договорів.

Крім того, позивачем не було надано суду нормативного обґрунтованого розрахунку позовних вимог, а також відповідних доказів на підтвердженні розміру суми боргу.

Посилання позивача на те, що відповідач не повністю сплачував за надані комунальні послуги згідно Договору №12041, а саме: вираховував плату за опалення, судом до уваги не приймаються, зважаючи на наступне.

На     підтвердження      надання      позивачем      відповідачу     послуг теплопостачання,  позивачем були надані Акти №1-07/88 та №7-03/313, в яких зазначено, що підвальні приміщення за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 14, числяться як опалювальні.

Додані до матеріалів справи Акт №1-07/88 та Акт №7-03/313, відповідно до яких підвальні приміщення за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 14 числяться як опалювальні, не можуть бути сприйняті апеляційним судом в якості належних доказів, оскільки вказані акти не підтверджують факту надання позивачем відповідачу послуг з теплопостачання.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу Україні кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як н підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не було надано суду належних доказів на підтверджена викладеного в позові.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача щодо стягнення відповідача 5 767,10 грн. боргу по платі за надані комунальні послуги не підлягають задоволенню, оскільки вони є необґрунтованими та  документально   непідтвердженими.   

Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні в матеріалах справи докази, дав їм належну оцінку, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1.Рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2008 року у справі № 35/538 залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства “Служба замовника житлово-комунальних послуг” Оболонського району міста Києва  без задоволення.

2.Матеріали справи № 35/538 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 20.05.08 (відправлено)