ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" березня 2012 р. Справа № 4/145/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:
головуючого
суддів: Демидової А.М.,
Кролевець О.А.,
Воліка І.М. (доповідача),
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний бан к "Приватбанк"
на рішення від 22.09.2011
господарського суду Луга нської області
та на постанову від 15.11.2011
Донецького апеляційного господарського суду
у справі № 4/145/2011
господарського суду Луган ської області
за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний бан к "Приватбанк"
до Товариства з обмеженою в ідповідальністю "Бест-Лайф"
про стягнення 328 258,03 грн.
В судове засідання предс тавники сторін не прибули.
Відповідно до Розпорядж ення секретаря першої судово ї палати Вищого господарсько го суду України від 12.03.2012 для ро згляду касаційної скарги у ц ій справі призначено колегіє ю суддів у наступному складі : головуючий - Демидо-ва А.М., с удді - Кролевець О.А., Волік І. М.
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2011 року позивач - Публічне акціонерне товар иство комерційний банк "Прив атбанк" (надалі - ПАТ КБ "Прива тбанк") звернувся до господар ського суду з позовом до Това риства з обмеженою відповіда льністю "Бест-Лайф" (надалі - Т ОВ "Бест-Лайф", відповідача) пр о стягнення заборгованості у розмірі 328258,03 грн. по Договору № 169 про надання овердрафтового кредиту від 21.11.2002, з яких: заборг ованість за кредитом у сумі 229 15,77 грн., заборгованість по відс откам за користування кредит ом у сумі 102527,09 грн., пеня за несво єчасне виконання зобов' яза ння у сумі 108095,17 грн., штраф за нев иконання умов договору у сум і 94720,00 грн.
Рішенням господарського суду Луганської області від 22.09.2011 у справі № 4/145/2011 (суддя Старк ова Г.М.), позов задоволено час тково; стягнуто з ТОВ "Бест-Лай ф" на користь ПАТ КБ "Приватбан к" заборгованість за кредито м у сумі 22915,77 грн., заборгованіст ь по відсоткам за користуван ня кредитом у сумі 102527,09 грн., вит рати по сплаті державного ми та у сумі 1254,43 грн. та витрати на інформаційно-технічне забез печення судового процесу у с умі 90,18 грн.; у задоволенні позо вних вимог щодо стягнення пе ні та штрафу відмовлено.
Постановою Донецького апе ляційного господарського су ду від 15.11.2011 (колегія суддів: Код одова О.В. - головуючий, судді - Азарова З.П., Геза Т.Д.) апеляц ійну скаргу ПАТ КБ "Приватбан к" задоволено частково; рішен ня господарського суду Луган ської області від 22.09.2011 (повний текст складений та підписани й 27.09.2011) - скасовано частково; п озовні вимоги ПАТ КБ "Приватб анк" до ТОВ "Бест-Лайф" про стяг нення пені у розмірі 108095,17грн. за доволено частково; стягнуто з ТОВ "Бест-Лайф" на користь ПА Т КБ "Приватбанк" пеню у розмір і 1605,38 грн.; в решті рішення госпо дарського суду Луганської об ласті від 22.09.2011 - залишено без зм ін.
Не погоджуючись з постанов леними судами попередніх інс танцій судовими актами, пози вач - ПАТ КБ "Приватбанк" звер нувся до Вищого господарсько го суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасу вати рішення господарського суду Луганської області від 22.09.2011 та постанову Донецького а пеляційного господарського суду від 15.11.2011 в частині відмов и у задоволенні позовних про стягнення пені у сумі 106489,79 грн. та штрафу у розмірі 94720,00 грн., і п рийняти в цій частині нове рі шення про задоволення позовн их вимог у повному обсязі. В об ґрунтування скарги скаржник посилається на те, що судами п опередніх інстанцій надано н евірну правову оцінку правов ідносинам сторін, невірно за стосовані норми матеріально го та процесуального права, з окрема, ст. ст. 525, 526, 530, 610, 629 Цивільно го кодексу України, ст. 193 Госпо дарського суду України, що є п ідставою для скасування судо вих актів в оскаржуваній час тині.
Відповідач не скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК Укра їни, та відзив на касаційну ск аргу позивача до Вищого госп одарського суду України не н адіслав, що не перешкоджає ка саційному перегляду оскаржу ваних судових актів.
Сторони у судове засідання касаційної інстанції не з' явились про час, місце та дату розгляду справи повідомлен і належним чином.
Перевіряючи юридичну оцін ку встановлених судом фактич них обставин справи та їх пов ноту, Вищий господарський су д України, заслухавши суддю-д оповідача та перевіривши мат еріали справи, дійшов виснов ку, що касаційна скарга підля гає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що 21.11.2002 м іж Закритим акціонерним това риством комерційний банк "Пр иватбанк" (який перереєстров ано в Публічне акціонерне то вариство комерційний банк "П риватбанк") (Банк) та Товариств ом з обмеженою відповідальні стю "Бест-Лайф" (Клієнт) укладе ний Договір № 169 про надання ов ердрафтового кредиту, за умо вами якого Банк зобов' язавс я здійснювати овертрафтове о бслуговування кредитного ра хунку Клієнта з лімітом дого вору 32 000,00 грн., а Клієнт зо бов' язався сплачувати Банк у відсотки, виходячи із відсо ткової ставки, розмір якої за лежить від строку користуван ня кредитом та визначений у Д одатку № 1 до Кредитного догов ору № 169. До вказаного Договору між сторонами у справі уклад ена Додаткова угода від 05.06.2003.
Відповідно до п. 1.4 Договору , проведення платежів Клієнт а в порядку, встановленому ци м Договором, проводиться Бан ком в строк до 21.11.2003.
Так, судами встановлено, щ о позивач свої зобов' язання по наданню орердрафтового к редиту виконав, втім, відпові дач зобов' язання щодо своєч асної сплати відсотків та по вернення кредиту не виконав, у зв' язку з чим за ним рахуєт ься заборгованість перед Бан ком за вказаним договором, як а станом на 23.05.2011 становить 233 538,03 г рн., з яких: заборгованість за кредитом у сумі 22915,77 грн., заборг ованість по відсотками за ко ристування кредитом за періо д з 16.05.2003 по 23.05.2011 у сумі 102527,09 грн. Крім цього, за несвоєчасне викона ння зобов' язання Банком нар ахована пеня за період з 16.05.2003 п о 23.05.2011 у сумі 108095,17 грн., а також штр аф за неналежне невиконання умов договору у сумі 94720,00 грн.
Крім цього, місцевим господ арським судом встановлено, щ о рішенням господарського су ду Луганської області від 20.03.20 07 у справі № 9/133пн за позовом Дер жавної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганс ька до ТОВ "Бест-Лайф" п ро припинення юридичної особ и, задоволено позовні вимоги Податкової та припинено юри дичну особу ТОВ "Бест-Лайф", ко д ЄДРПОУ 24848723.
Разом з тим, умовами Кредитн ого договору, і зокрема, пункт ом 6.1. сторони погодили, що Дого вір діє до повного виконання зобов' язань сторонами, а ві дповідно до частини 1 ст. 609 Ц ивільного кодексу України зобов' язання припиняютьс я ліквідацією юридичної особ и; і юридична особа є ліквідов аною з дня внесення до єдиног о державного реєстру запису про її припинення (ч.5 ст. 111 ЦК України), однак на час розг ляду справи в Єдиному держав ному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутня інформація про лік відацію ТОВ "Бест-Лайф", що під тверджується Витягом з ЄДРПО У серія АЄ № 763120 від 11.07.2011, тому міс цевий господарський суд дійш ов висновку, що зобов' язанн я відповідача - ТОВ "Бест-Лайф" по Кредитному договору не пр ипинилися.
Враховуючи те, що судом вста новлено порушення відповіда чем умов Кредитного договору щодо повернення кредиту у ст роки встановлені договором т а сплати процентів, місцевий господарський суд з посилан ням на приписи ст. ст. 525, 629, 530, 1050, 1054 Ц ивільного кодексу України, с т. 193 Господарського суду Укра їни, дійшов висновку щодо пра вомірності та обґрунтованос ті позовних вимоги про стягн ення кредитної заборгованос ті у сумі 22915,77 грн. та заборгован ості по відсотками за корист ування кредитом у сумі 102527,09 грн .
В частині позовних вимог пр о стягнення пені за період з 16 .05.2003 по 23.05.2011 у сумі 108095,17 грн., місцев им господарським судом з пос иланням на ст. 232 Господарсь кого кодексу України, якою встановлено, що нарахування штрафних санкцій за простро чення виконання зобов' язан ня припиняється через шість місяців від дня, коли зобов' язання мало бути виконано. Пр и цьому, судом зауважено, що до вимог про стягнення пені зас тосовується спеціальна позо вна давність в один рік (ч. 2 ст. 258 ЦК України), і з урахува нням цих законодавчих припис ів, суд дійшов висновку, що роз рахунок пені здійснений пози вачем є неправомірним, непра вильним та економічно необґр унтованим, тому у задоволенн і позовних вимог про стягнен ня пені відмовлено.
Також, місцевим господарсь ким судом відмовлено у задов оленні позовних вимог про ст ягнення штрафу на підставі п ункту 2.2.9 Договору № 169 від 21.11.2002, з п осиланням на те, що позивачем не надано належних доказі по рушення договору в цій части ні.
Апеляційний господарський суд повторно переглядаючи с праву частково погодився з в исновками місцевого суду зал ишаючи без змін рішення в час тині стягнення кредитної заб оргованості та відсотків за користування кредитом, а так ож в частині відмови у стягне нні штрафу передбаченого Кре дитним договором.
Разом з тим, рішення місцево го суду скасовано в частині в ідмови у задоволенні позовни х вимог про стягнення пені, з п осиланням на те, що враховуюч и приписи частини 6 ст. 232 Господ арського кодексу України, по зивачем правомірно нарахова на пеня за період з 21.11.2003 по 21.05.2004 у розмірі 1605,38 грн., тому позовні в имоги в цій частині судом апе ляційної інстанції задоволе но, оскільки інша частині пен і нарахована позивачем без в рахування вимог закону, тому в іншій частині стягнення пе ні відмовлено.
Відповідно до частин 1 та 2 ст . 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі фактичних встан овлених обставин справи пере віряє застосування судом пер шої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процес уального права.
З огляду цього, колегія судд ів Вищого господарського суд у України доходить висновку, що вищезазначені висновки с удів попередніх інстанцій не є такими, що ґрунтуються на пр авильному застосуванні норм матеріального та процесуаль ного права та всебічному, пов ному та об' єктивному розгля ді в судовому процесі всіх об ставин справи в їх сукупност і, керуючись законом, як це пер едбачено ст. 43 ГПК України, з ог ляду на наступне.
Як вірно встановлено судам и, правовідносини сторін вин икли на підставі Договору № 169 про надання овердрафтового кредиту від 21.11.2002, з кінцевим те рміном виконання сторонами с воїх зобов' язань за договор ом до 21.11.2003.
Господарські суди застосо вували до відносин сторін но рми Цивільного кодексу Украї ни та Господарського кодексу України, які набрали чинност і з 01.01.2004.
При цьому господарські суд и не надали належної правово ї оцінки тій обставині, що пра вовідносини сторін виникли п ід час дії Цивільного кодекс у УРСР (в ред. 1963 року), та не досл ідили обставини, коли виникл о у позивача право на захист с вого порушеного права у судо вому порядку. Крім того, судам и не визначено, чи сплив до наб рання чинності Цивільним код ексом України, строк позовно ї давності.
Разом з цим, слід зауважити, що згідно з абзацом другим пу нкту 4 Прикінцевих та перехід них положень Цивільного коде ксу України, який набрав чинн ості з 01.01.2004, щодо цивільних від носин, які виникли до набранн я чинності Цивільним кодексо м України, положення цього Ко дексу застосовуються до тих прав і обов' язків, що виникл и або продовжують існувати п ісля набрання ним чинності.
Пункт 6 Прикінцевих та перех ідних положень Цивільного ко дексу України встановлює, що правила Цивільного кодексу про позовну давність застосо вуються до позовів, строк пре д' явлення яких, встановлени й законодавством, що діяло ра ніше, не сплинув до набрання ч инності цим Кодексом.
Відповідно до пункту 10 згад аних Прикінцевих та перехідн их положень, Цивільний код екс України відносно ві дповідальності за порушення договору застосовуються в т их випадках, коли відповідні порушення були допущені піс ля набрання чинності цим Код ексом, крім випадків, коли в договорах, укладених до 1 січ ня 2004 року, була встановлена ін ша відповідальність за такі порушення.
У пункті 6 Заключних положен ь Господарського кодексу Укр аїни передбачено, що положен ня цього Кодексу відносно відповідальності за порушен ня господарських зобов' яза нь застосовуються у разі, якщ о ці порушення були вчинені п ісля набрання чинності цим п оложенням.
З огляду наведених правови х приписів, судам необхідно в становити початок перебігу п озовної давності за зобов' я занням, і врахувати, що щодо пр авовідносин між сторонами тр еба застосовувати положення Цивільного кодексу України та Господарського кодексу Ук раїни, а відносно відповідал ьності за порушення договірн их зобов' язань - положення Ц ивільного кодексу Українськ ої РСР.
У зв' язку із цим до цивільн о-правової відповідальності за порушення зобов' язань з а договором в частині стягне ння неустойки (штрафу, пені) зг ідно із приписами частини 2 ст . 72 Цивільного кодексу УРСР за стосовується строк позовної давності у шість місяців. При цьому, відповідно до ст. 80 Циві льного кодексу УРСР, закінче ння строку позовної давності до пред' явлення позову є пі дставою для відмови в позові .
Також, колегія суддів вваж ає за необхідне зауважити, що розгляд справи здійснено бе з участі у судовому засіданн і представника відповідача п овідомленого належним чином про час та місце розгляду спр ави, що є порушенням принципу змагальності сторін, визнач еного ст. 43 ГПК України, згідно імперативним приписам якої, господарський суд створює н еобхідні умови для реалізаці ї прав сторін на повне та об' єктивне з' ясування обстави н справи. Вказане порушення з ашкодили учаснику судового п роцесу реалізувати його проц есуальні права щодо подання доказів, брати участь у дослі дженні доказів, давати суду п исьмові та усні пояснення, а т акож використати своє законн е право, передбачене частино ю 4 ст. 267 Цивільного кодексу Укр аїни, щодо уникнення притягн ення до суду після закінченн я певного періоду, що дає можл ивість забезпечити юридичну визначеність та остаточніст ь, запобігаючи порушенню пра в відповідача, яке може стати сь у разі прийняття судом ріш ення на підставі доказів, що с тали неповними через сплив ч асу.
Таким чином, зазначені вищ е обставини та вимоги законо давства не були досліджені с удом першої та апеляційної і нстанції, а отже не надано нал ежної правової оцінки умовам договору на підставі якого з аявлено вимоги про стягнення заборгованості, що призвело до неповного з' ясування вс іх обставин справи, що мають з начення для вирішення даного спору.
Неповне дослідження факти чних обставин та неналежне з ' ясування дійсних прав і об ов' язків сторін унеможливл ює правильне застосування ма теріального закону, що регул ює спірні правовідносини.
Згідно з частиною другою ст атті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встан овлювати або вважати доведен ими обставини, що не були вста новлені у рішенні або постан ові господарського суду чи в ідхилені ним, вирішувати пит ання про достовірність того чи іншого доказу, про переваг у одних доказів над іншими, зб ирати нові докази або додатк ово перевіряти докази.
Відповідно до частини перш ої статті 47 ГПК України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи. Частин а перша статті 43 названого Код ексу містить вимоги щодо все бічного, повного і об' єктив ного розгляду в судовому про цесі всіх обставин справи в ї х сукупності. З огляду на викл адені вимоги ГПК України гос подарський суд повинен з' яс увати усі обставини справи, щ о входять до предмету доказу вання в ній та мають значення для її розгляду, хоча б сторон и та інші учасники судового п роцесу й не посилалися на від повідні обставини.
За таких обставин, рішення м ісцевого господарського та п останову апеляційного госпо дарського суду не можна визн ати законними, і тому вони під лягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до су ду першої інстанції.
Під час нового розгляду спр ави суду необхідно врахувати наведене і вирішити спір з до триманням вимог закону.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Гос подарського процесуального кодексу України, Вищий госпо дарський суд України -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Пуб лічного акціонерного товари ства комерційний банк "Прива тбанк" задовольнити частково .
Постанову Донецького ап еляційного господарського с уду від 15.11.2011 та рішення господа рського суду Луганської обла сті від 22.09.2011 у справі № 4/145/2011 скасувати.
Справу № 4/145/2011 направити на но вий розгляду до господарсько го суду Луганської області в іншому складі суду.
Головуючий, суддя А .М. Демидова
Судді : А .О Кролевець
І.М. Волік
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 13.03.2012 |
Оприлюднено | 26.03.2012 |
Номер документу | 22033727 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Волік І.M.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні