Рішення

від 13.10.2008 по справі 11/84-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/84-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

13 жовтня 2008 р.                        Справа 11/84-08

за позовом   товариства з обмеженою відповідальністю «БІТ Системи»,  м. Київ

до                  Державного підприємства «Барський спиртовий комбінат», м. Бар

                     Вінницької області

про                стягнення 234 149,62 грн. та повернення залізничних цистерн.

                                                                                                   Суддя      В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Кармаліта, за участю представників:

від позивача              -  О. Цихмейструк за довіреністю;

від відповідача          -  А. Назаренко за довіреністю.       

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про зобов‘язання ДП «Барський спиртовий комбінат»повернути ТОВ «БІТ Системи»залізничні цистерни за договором оренди № 2/а від  20.09.2007 р. - №№ 50210756, 50210426, 50211101, 50300631, 50300672, 50281252 на станцію, вказану ТОВ «БІТ Системи», а також стягнення з ДП «Барський спиртовий комбінат»на користь  ТОВ «БІТ Системи»суму основного боргу в розмірі 139 354,08 грн.,  інфляційні збитки в розмірі 11 568,51 грн., три відсотка річних в розмірі 1141, 75 грн., неустойки у розмірі подвійної  плати за користування річчю - 82 085,28 грн. та судові витрати.

В процесі розгляду справи позивач подав заяву за № 4-ю від 04.09.2008р. відповідно до якої  відмовляється від позовних вимог в частині  зобов‘язання відповідача повернути залізничні цистерни в зв‘язку з тим, що відповідачем  22.07.2008р., 31.07.2008р. та 25.08.2008р. повернуті всі цистерни.

Судом роз‘яснено процесуальні наслідки його дій.

 Оцінивши  подані докази, суд приймає дану відмову як таку, що не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому провадження у справі слід припинити по п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Також у вказаній заяві позивач збільшує розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача основну суму боргу з урахуванням індексу інфляції     в розмірі 161 660,19 грн., три відсотки річних в розмірі 2143,10 грн., пеню в розмірі 14 881,80 грн., неустойку в розмірі подвійної плати за користування річчю –184 532,80 грн. та судові витрати.

При розгляді справи 07.10.2008р. представником позивача подано заяву за № 5-ю від 06.10.2008р.  про уточнення розміру позовних вимог відповідно до якої позивач просить стягнути  з відповідача суму основного боргу з урахуванням  індексу інфляції в розмірі 255 810,50 грн., три відсотка річних в розмірі 2143,10 грн.,  пеню в розмірі 14 551,80 грн. та судові витрати.

Позов із заявами мотивовано тим, що між сторонами укладено договір оренди залізничних цистерн за № 2/а від 20.09.2007р.. Відповідно до умов договору позивач зобов‘язався передати відповідачу в тимчасове платне користування залізничні цистерни для перевезення спирту та інших наливних харчових вантажів у кількості 15 штук.  Згідно з п. 4.4 договору відповідач   повинен проводити оплату орендної плати щомісяця на підставі рахунку позивача. В порушення умов договору відповідачем не здійснювалась плата за оренду цистерн починаючи з лютого 2008 року.

Відповідач у відзиві  від 12.09.2008р. позовні вимоги визнає частково. Не погоджується в частині нарахування позивачем суми подвійної оплати неустойки  за користування цистернами та витрат за послуги адвоката. У відзиві від 09.10.2008р.  на  заяву про уточнення позовних вимог відповідач  визнає позовні вимоги частково в розмірі 185 646,36 грн. за користування цистернами в лютому-квітні 2008 року, що підтверджується рахунками  № 08 від 31.01.2008р. на суму 69199,80 грн., № 013 від 29.02.2008р. на суму 59177,76 грн. та № 020 від 01.04.2008р. на суму 57268,80 грн..  Нарахування штрафних санкцій на вказану суму за лютий-квітень  2008 року не визнає, оскільки рахунки № 08,013,020 були направлені відповідачу 27.05.2008р. та отримані 06.06.2008р.. Згідно п. 4.4 договору, оплата проводиться на підставі рахунку-фактури, а тому нарахування штрафних санкцій позивач вправі проводити з 13.06.2008р., а не з 01.02.2008р.. Щодо оплати орендної плати за травень-серпень 2008 року, відповідач зазначає, що на день розгляду справи в суді ним належним чином не отримано від позивача рахунки-фактури, як передбачено п. 4.4 договору, а тому з вини позивача комбінат не мав законних підстав вчасно сплатити орендні платежі за вказані періоди. За таких обставин нарахування штрафних санкцій  за період травень-серпень 2008 року є неправомірними.

В судових засіданнях 09.09.2008р., 17.09.2008р. та 07.10.2008р. судом оголошувались перерви відповідно до 17.09.2008р., 07.10.2008р. та 13.10.2008р.  з метою надання сторонами доказів необхідних для вирішення спору в даній справі.

Розглянувши матеріали справи,  заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні докази, судом  встановлено наступне.

20.09.2007р. між товариством з обмеженою відповідальністю  «БІТ Системи»(позивач) та державним підприємством «Барський спиртовий комбінат»(відповідач) укладено договір оренди залізничних цистерн № 2/а відповідно до якого позивач зобов‘язався передати відповідачу в тимчасове платне користування залізничні цистерни для перевезення спирту та інших наливних харчових вантажів у кількості 15 штук. Цією ж датою сторони уклали додаткову угоду за № 1 до договору. 26.12.2007р. між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору оренди № 2/а.

Відповідно до п.п. 1.2, 2.1 договору оренди   передача цистерн в оренду здійснюється на підставі приймання-передачі цистерн.

На виконання умов договору позивач  відповідно до актів приймання-передачі № 1 від 04.10.2007р., № 2 від 06.10.2007р., № 3 від 26.10.2007р., № 4 від 15.11.2007р. передав відповідачу цистерни в кількості 15 штук.

Згідно з п. 4.4 договору  відповідач повинен проводити оплату орендної плати щомісяця в наступному порядку:

-          100% попередньої плати за місяць  - до 5-го числа поточного  місяця на підставі

рахунка позивача.

Як свідчать матеріали справи, відповідач в порушення взятих на себе зобов‘язань  не здійснював орендної плати  в період  з лютого 2008 року по серпень 2008 року, розмір якої згідно виставлених позивачем рахунків-фактури становить 240 210,80 грн., зокрема:

За лютий –62 359,36 грн.;

За березень –59 177,76 грн.;

За квітень  - 31179,68 грн.;

За травень –29588,88 грн.;

За червень –28 634,40 грн.;

За липень –25 293,72 грн.;

За серпень –3 977 грн..

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин,  один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

Отже, позовні вимоги позивача про стягнення основної  суми  заборгованості в розмірі 240 210,80 грн.  підлягають задоволенню.  

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, розмір якої складає 15599,70 грн..

Вказаною нормою також встановлено відповідальність за порушення зобов‘язань у вигляді стягнення трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем правомірно нараховані  3% річних в розмірі 2143,10 грн..

        Розділом 7 договору сторони визначили відповідальність за порушення виконання зобов‘язання. Так зокрема відповідно до п. 7.2 договору, за несвоєчасну оплату орендних платежів  Орендар зобов‘язується сплатити Орендодавцю  пеню в розмірі 0,1%  від суми заборгованості  за кожний день прострочки платежу.

 Разом з тим, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлено обмеження щодо нарахування пені та зазначено, що розмір  пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого  платежу та не може перевищувати подвійної облікової Ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.   

Відповідно до ч.1 ст.624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день  прострочення виконання.

Як вбачається з  розрахунку позовних вимоги,  позивач  розраховує  розмір  пені  за період  з 06.02.2008 року по 06.08.2008 року у відповідності з нормами Закону.

Таким чином, позовні вимоги в частині нарахування пені в розмірі 14881,80 грн. підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача щодо нарахування  штрафних санкцій та орендної плати за період травень-серпень 2008 року не беруться судом до уваги оскільки спростовуються наступним.

Відповідач зазначає, що рахунки  за лютий-квітень 2008 року № 08 від 31.01.2008р. на суму 69199,80 грн., № 013 від 29.02.2008р. на суму 59177,76 грн. та № 020 від 01.04.2008р. на суму 57268,80 грн..  були направлені позивачем 27 травня 2008 року  не знайшли свого відображення в матеріалах справи, оскільки як свідчить витяг з Книги  реєстрації  поштових відправлень –рекомендованих та  цінних листів ТОВ «БІТ Системи»за 2008 рік,  рахунок, акти виконаних робіт та податкова накладна направлялись відповідачу наступним чином: за лютий - 04.02.2008р., за березень –04.03.2008р., за квітень –03.04.2008р..

Щодо нарахування орендної плати за травень-серпень 2008 року, відповідач зазначає, що належним чином не отримував від позивача рахунків на оплату. Разом з тим, не надає доказів в підтвердження наведеного. Тоді як позивачем надано докази направлення рахунків, а саме: рахунок на оплату орендної плати за травень направлено відповідачу 20.05.2008р., за червень –04.06.2008р., за липень –15.07.2008р., за серпень –18.08.2008р..

Відповідно до ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,  а суд згідно ст. 43 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному,  повному та об‘єктивному дослідженні.

Враховуючи, що відповідачем не надано доказів в спростування позовних вимог, а позовні вимоги є обгрунтованими, відповідають  фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству, а отже підлягають частковому задоволенню.

         Крім того, позивачем заявлено до стягнення  витрати  на правову допомогу адвоката в сумі 14 000 грн..          

        Відповідно до ст. 12 Закону України «Про адвокатуру»та Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 01.10.1999 р., оплата роботи адвоката здійснюється на підставі угоди між адвокатом і громадянином. Гонорар - передбачена угодою про надання правової допомоги винагорода за виконані адвокатом дії з надання правової допомоги. Розмір гонорару законом не обмежений і встановлюється за угодою сторін.

          Вказані витрати  підтверджені матеріалами справи, а саме договором  про надання адвокатських послуг від 02.04.2008р., свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2815/10 від 28.04.2005р., платіжними дорученнями № 179 від 01.07.2008р. та № 244 від 07.08.2008р. про перерахування коштів.

Таким чином, на підставі ст.49 ГПК України судові витрати, в тому рахунку і витрати на правову допомогу адвоката, підлягають розподілу за правилами ст.. 49 ГПК України.

Керуючись  п. 4 ст. 80, ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:   

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з державного підприємства «Барський спиртовий комбінат»( 23000, вул.. Богдана Хмельницького, 34,м. Бар, Вінницька область, код 00376372) на користь товариства з  обмеженою відповідальністю «БІТ Системи»( 04050, вул.. Пимоненка, 13, офіс 6D/34, м. Київ, код 35371023) 255 810 (двісті п‘ятдесят п‘ять тисяч вісімсот десять) грн. 50 (п‘ятдесят) коп.. –основного боргу з урахуванням індексу інфляції; 2143 (дві тисячі сто сорок три) грн. 10 (десять) коп. –три відсотка річних; 14 881 (чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят одну) грн. 80 (вісімдесят) коп. –пені; 2728 (дві тисячі сімсот двадцять вісім) грн. 35 (тридцять п‘ять) коп. –витрат зі сплати державного мита; 13577 (тринадцять тисяч п‘ятсот сімдесят сім) грн. –витрат за послуги адвоката  та 114 (сто чотирнадцять) грн. 43 (сорок три) коп. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Провадження у справі в частині зобов‘язання ДП «Барський спиртовий комбінат»повернути ТОВ «БІТ Системи»залізничні цистерни за договором оренди № 2/а від  20.09.2007 р. - №№ 50210756, 50210426, 50211101, 50300631, 50300672, 50281252 на станцію, вказану ТОВ «БІТ Системи»припинити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

      5.          Копію рішення направити сторонам.

                                                                        Рішення оформлено та підписано 17.10.2008р.

Суддя                                                         В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу