Рішення

від 05.08.2008 по справі 11/84-08

ДВОРІЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м.

Харків, 61022, 

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел.

канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05"

серпня 2008 р.                                                           

Справа № 11/84-08

вх. № 5512/4-11

Суддя

господарського суду Черленяк М.І.

при

секретарі судового засідання Шипілов А. Ю.

за

участю представників сторін:

позивача

- ОСОБА_1,

відповідача

- не з'явився

розглянувши справу за позовом СПД ФО ОСОБА_2, м. Харків 

до Харківської міської ради, м. Харків   

про

визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач - СПДФО ОСОБА_2 - звернувся до господарського суду до

Харківської міської ради (відповідач по справі) з позовом про визнання права

власності на нежитлові будівлі.

В призначеному 05 серпня 2008 році судовому засіданні представник

позивача підтримав заявлений позов та просив суд його задовольнити. Представник

відповідача не забезпечив явку свого представника в призначене судове

засідання, проте через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому

проти позову заперечував та просив розглядати справу за відсутності

представника Харківської міської ради.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу

України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, в

зв'язку з чим суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального

кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази,

вислухавши представника позивача, встановив наступне.

24 червня 1998 року рішенням виконавчого комітету Харківської

міської ради № 613 приватному підприємцю ОСОБА_2 в оренду було надано земельну

ділянку площею 277 кв. м. на розі пр. 50 років ВЛКСМ та пр. Гвардійців

Широнінців у місті Харкові.

20 травня 1999 року між виконавчим комітетом Харківської міської

ради та приватним підприємцем ОСОБА_2 на підставі рішення виконавчого комітету

Харківської міської ради від 10 жовтня 1998 року укладено договір оренди

земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,0563 га для

проектування, будівництва та експлуатації тимчасових торговельних павільйонів.

Як свідчать матеріли справи, СПДФО ОСОБА_2 за власні кошти, з

власних матеріалів та власного обладнання на зазначених земельних ділянках було

проведено будівництво нерухомого майна. КП „Харківське міське бюро технічної

інвентаризації” за результатами технічної інвентаризації було виготовлено

технічні паспорти, відповідно до яких за адресою: АДРЕСА_2 літ. „А-1”

знаходиться нежитлова будівля загальною площею 34,2 кв. м.; за адресою:

АДРЕСА_1 літ. „Б-1” знаходиться нежитлова будівля загальною площею 35,7 кв. м.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради № 800 від

24 червня 1999 року було затверджено акт Державної прийомної комісії від 11

червня 1999 року про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту

- торгових павільйонів за адресою: АДРЕСА_1, а також акт Державної прийомної

комісії від 11 березня 1999 року про прийняття в експлуатацію закінченого

будівництвом об'єкту - торгових павільйонів на розі пр. 50-річчя ВЛКСМ та пр.

Гвардійців Широнінців у місті Харкові. Відповідно до зазначених актів нежитлові

будівлі знаходяться в задовільному технічному стані та придатні для подальшої

експлуатації за призначенням.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право

володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності

набувається  в порядку, визначеному

законом. Право власності є непорушним.

Згідно із частиною 2 статті 328 ЦК України право власності

вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або

незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень статті 331 ЦК України право власності на

нову річ, яка виготовлена особою, набувається нею, якщо інше не встановлено

договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно виникає з

моменту завершення будівництва.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна

може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право

оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним

документа, який засвідчує його право власності.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що позов про визнання права

власності позивача на нежитлову будівлю літ. „А-1” за адресою: АДРЕСА_2

загальною площею 34,2 кв. м. та нежитлову будівлю літ. „Б-1” за адресою:          АДРЕСА_1 загальною площею 35,7 кв. м.

є обґрунтованим, доведений суду необхідними конкретними доказами, в зв'язку з

чим є таким, що підлягає задоволенню, а витрати по сплаті державного мита та

витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд покладає на

позивача згідно його заяви.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129

Конституції України, статтями 328, 331, 392 Цивільного кодексу України,

статтями 1, 4, 12, 43, 47-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу

України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати право власності на нежитлову будівлю літ. „А-1” за

адресою:             АДРЕСА_2 загальною

площею 34,2 кв. м. та нежитлову будівлю літ. „Б-1” за адресою: АДРЕСА_1

загальною площею 35,7 кв. м. за СПДФО ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Повний текст рішення підписаний 06 серпня 2008 року.

Суддя                                                                                        

Черленяк М. І.