Рішення

від 14.03.2012 по справі 5016/101/2012(17/12)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "14" березня 2012 р.                                   Справа №  5016/101/2012(17/12)

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при  секретарі  Кондратовій О.В.,

з участю представників сторін:

від позивача:ОСОБА_1.,  довіреність б/№  від 26.05.11р

від відповідача -1: представник не з'явився,           

               - 2: представник не з'явився,           

        -3: ОСОБА_2., довіреність  № 1  від 10.01.12р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5016/101/2012(17/12)

За позовом: Приватного підприємства “Жадор”, 54055, м. Миколаїв, вул. Севастопольська,47-а,

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоекономічної фірми “Маріо”, 54017, м. Миколаїв, вул. Московська,55, кв.10,

до відповідача-2: Приватного підприємства “Перша Українська Мідна Компанія”,69057,м.Запоріжжя, пр.-т. Леніна,158,к.401-д;

до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю “Морський спеціалізований порт Ніка -Тера”, 54052, м. Миколаїв,вул..Айвазовського,23

про: стягнення матеріальної шкоди 6688,26 грн. в солідарному порядку,

В С Т А Н О В И В:

          Приватне підприємство “Жадор” (далі-позивач) звернулось до господарського   суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоекономічної фірми “Маріо” (далі-відповідач-1)  та  Приватного підприємства “Перша Українська Мідна Компанія” (далі-відповідач-2) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Морський спеціалізований порт Ніка -Тера”  (далі-відповідач-3) про стягнення матеріальної шкоди 6688,26 грн. в солідарному порядку.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує наступним:

          20 липня 2010 року рішенням господарського суду Миколаївської області (далі - рішення суду), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.10.2010р. по справі № 5/100/10 за позовом ПП «Жадор»до ТОВ ЗФ «Маріо»та до ТОВ «МСП Ніка-Тера», про розірвання договору та зобов'язання повернути металобрухт та надати безперешкодний доступ до металобрухту, ТОВ «Маріо»зобов'язано повернути металобрухт, поставлений 14.05.2010р. ПП «Жадор»ТОВ ЗФ «Маріо», згідно товарно-транспортних накладних серії ААБ №006477-006482 та листів зважування ваговою зернового терміналу «Ніка-Тера»від 14.05.2010р. в кількості 66 тон 980 кг. на суму 147 356 грн.  Як було з'ясовано під час судового розгляду, оспорюваний металобрухт зберігався на складській площадці, орендованій ПП „Перша Українська Мідна Компанія" у ТОВ «МСП Ніка-Тера».

          30.10.2010р. на виконання рішення суду, ТОВ «МСП Ніка-Тера»надало працівникам ПП «Жадор»безперешкодний доступ до металобрухту та дозволило його вивезти з території порту. Проте згідно накладної на повернення №ВН-0000001 від 30.10.2010р., металобрухт був вивезений у кількості 63,940 тон на суму 140667,74 грн., тобто менше ніж було визначено рішенням суду.     

          Іншого металобрухту на площадці не було.          

      03.12.2010 р. приватним підприємством «Жадор»на адресу ТОВ ЗФ «Маріо», ТОВ «МСП Ніка-Тера»і ПП „Перша Українська Мідна Компанія" були надіслані претензії, в яких від останніх вимагалося перерахувати на розрахунковий рахунок ПП «Жадор»суму матеріальних збитків у розмірі 6688 грн. 26 коп. або повернути 3,04 тони металобрухту.

     Однак, жоден із суб'єктів господарювання не виконав вимоги, викладеної у претензії. При цьому ТОВ ЗФ «Маріо»та ПП „Перша Українська Мідна Компанія" навіть не надали жодної відповіді на надіслані їм претензії, а ТОВ «МСП Ніка-Тера»у відповіді на претензію від 17.01.2011 р. визнало вимогу незаконною, безпідставною та такою, що не підлягає виконанню.          

          Враховуючи те, що правові підстави, за яких ТОВ ЗФ «Маріо»утримувало весь цей час оспорюваний металобрухт відпали з появою рішення суду, а також те, що ТОВ «МС Ніка-Тера»і ПП „Перша   Українська   Мідна   Компанія"   зберігали   оспорюваний  металобрухт весь цей час на своїй території без достатніх правових підстав та повернуто його належному власнику не у повному обсязі, приватному підприємству «Жадор»з боку вищезазначених суб'єктів господарювання завдана матеріальна шкода на загальну суми 6688,26 грн. (3,04 тони металобрухту).

          Позивач  в обгрунтування позовних вимог посилається на ч.1,3 ст. 1212 ЦК України, ст. 1213 ЦК України, ч. 1 ст.1190 ЦК України.

          Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

           Відповідач-1  та відповідач-2 належним чином повідомлені про дату, місце і час судового розгляду справи у судове засідання не з‘явились, відзив на позовну заяву не надали, позов не спростували.     

          Відповідач-3 проти позову в частині позовних вимог щодо нього заперечує в повному обсязі, посилаючись на його безпідставність.

          Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

          Відповідно до рішення суду, на яке посилається позивач в обгрунтування позовних вимог, відповідача-1 по даній справі –ТОВ ЗФ «Маріо»було зобов'язано повернути металобрухт, поставлений ПП «Жадор»на підставі договору № 13/05 від 13.05.2010 р. в кількості 66 тон 980 кг. на суму 147 356 грн.  Даним рішенням відповідача 3 - ТОВ «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера»було зобов'язано надати безперешкодний доступ працівникам ПП «Жадор»на склад ТОВ ЗФ «Маріо», який знаходився на території ТОВ «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера».

          Слід зазначити, між позивачем по справі та ТОВ «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера»не існують будь-яких договірних відносин щодо спірного майна. Також в матеріалах справі відсутні докази існування договірних відносин між позивачем та ПП «Перша Українська Мідна Компанія». Крім того, постановою Одеського апеляційного суду по справі № 5/100/10 від 05.10.2010 р. (арк.спр.39-40) встановлено, що металолом, який ПП «Жадор»поставив ТОВ ЗФ «Маріо», та який знаходиться на території ТОВ «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера», є тим самим металобрухтом, який ПП «Перша Українська Мідна Компанія»придбала у ТОВ ЗФ «Маріо»за іншим договором.         

          В матеріалах справи (арк.спр.41) наявна накладна на повернення товару № ВР-0000001 від 30.10.2010 р., яка була підписана та скріплена печатками ПП «Жадор»та ТОВ ЗФ «Маріо», згідно якої ПП «Жадор»отримало брухт стальний  в кількості 63 940 тон на загальну суму 140667,74 грн.  

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які претензії до ТОВ ЗФ «Маріо» щодо кількості вибраного металобрухту.

В матеріалах справи (арк.спр.42) також наявна відповідь ТОВ «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера»на претензію ПП «Жадор»стосовно відшкодування збитків або повернення металобрухту, де зазначено, що умовами договору між ТОВ «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера»та ТОВ ЗФ «Маріо»не передбачалось послуг по зберіганню металобрухту, а лише надавалась відповідна площадка для накопичення металобрухту.  

          Відповідачем- 3 в підтвердження своєї позиції надано акт про виконання рішення суду (арк.спр.75), в якому зазначено про відсутність будь-яких претензій з боку позивача по справі. Даний акт підписано та скріплено печатками позивача та відповідача-3, та в установленому законом порядку не оскаржено.

          Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

          Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, а також застосовуються до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

          Вказаною нормою визначені загальні умови існування цивільно-правових зобов'язань, що виникають у зв'язку з так званим безпідставним збагаченням, тобто набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави.

          Зобов'язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

          - є набуття або збереження майна, що означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння;

          - мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою;

          - відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Відповідач-2 та відповідач-3 не набували у власність та не здійснювали збереження майна за договором № 13/5 від 13.05.2010 р. купівлі-продажу металобрухту, який було укладено між ПП «Жадор» та ТОВ ЗФ «Маріо».

          Підставою для відшкодування збитків є неналежне виконання договірних зобов'язань за договором № 13/5 від 13.05.2010 р. купівлі-продажу металобрухту, який було укладено між ПП «Жадор»та ТОВ ЗФ «Маріо».

          Отже, позивачем не доведено факту заподіяння збитків відповідачем-2 та відповідачем-3, оскільки відсутня обов'язкова умова, що є необхідною для застосування положення ст. 1212 ЦК України, як зазначена позивачем правова підстава задоволення позову.

          Таким чином, суд дійшов висновку про те, що в даному випадку відшкодовувати збитки повинен  відповідач 1 - ТОВ ЗФ «Маріо», оскільки матеріалами справи підтверджено факт неповного розрахунку з позивачем в сумі 6688,26 грн., що підтверджується накладною на повернення товару № ВР-0000001 від 30.10.2010 р., яка була підписана та скріплена печатками ПП «Жадор»та ТОВ ЗФ «Маріо», згідно якої ПП «Жадор»отримало брухт стальний  в кількості 63 940 тон на загальну суму 140667,74 грн., а у відповідності до рішення по справі № 5/100/10 від 20.07.2010 р. ТОВ ЗФ «Маріо»зобов'язаний був повернути металобрухт в кількості 66 тон 980 кг. на суму 147 356 грн.

          Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення шкоди в солідарному порядку з відповідачів-2 та 3, а позовні вимоги щодо стягнення з відповідача-1 матеріальних збитків на загальну суму 6 688,26 грн. підлягають задоволенню.   

          Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема судового збору, при задоволенні позову на відповідача.

     Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

 ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоекономічної  фірми «Маріо», (54017, м.Миколаїв, вул. Московська, 55, кв.10, ідентифікаційний код 20878911 ) збитки в сумі 6688,26 грн. (шість тисяч шістсот вісімдесят вісім грн. 26 коп.), судовий збір у розмірі 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев‘ять грн. 50 коп.)  на користь Приватного підприємства «Жадор», (54055, м.Миколаїв, вул. Севастопольська, 47-а,  ідентифікаційний код 31627641).

   3.          Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення шкоди в           солідарному  порядку з  товариства з обмеженою  відповідальністю           «Морський   спеціалізований  порт  Ніка-Тера» та  Приватного             підприємства  «Перша Українська Мідна Компанія»в повному обсязі.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення           строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було           подано. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не           скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним           господарським судом.

   Суддя                                                        С.М.Коваль

             Рішення підписано 19.03.2012 року.