Рішення

від 21.03.2012 по справі 5026/135/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          21 березня 2012 року                                        Справа № 02/5026/135/2012

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,

за участю представників: позивача: ОСОБА_1. - за довіреністю, відповідача: не з‘явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом приватного підприємства "Глобус–Альфа Ко"

до  приватного акціонерного товариства "Санаторій Аквадар"  

про  стягнення 35 328 грн. 35 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 32 735 грн. 06 коп., в тому числі 30 587 грн. 17 коп. боргу за поставлений товар відповідно до договору поставки товару №200111/02 від 20.01.2011, укладеного сторонами між собою, 100 грн. 39 коп. трьох процентів річних,  1 529 грн. 36 коп. штрафу  та 518 грн. 14 коп. пені від простроченої відповідачем суми боргу відповідно до умов вказаного договору.  

10 лютого 2012 року до канцелярії суду надійшла Заява від 09.02.2011 №33 за підписом директора ПП "Глобус-Альфа Ко" ОСОБА_2. про забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на  майно ПАТ "Санаторій  Аквадар" на грошові кошти, що знаходяться на поточному рахунку відповідача, заборони іншим органам  вчиняти дії.  

Ухвалою суду від 14.02.2012 Заяву від 09.02.2011 № 33 про забезпечення позову повернуто позивачу без розгляду.

У судовому засіданні 06.03.2012 представник позивача подав клопотання про збільшення розміру позовних вимог, яким позивач збільшив розмір позовних вимог на суму 2 593 грн. 29 коп., з яких 229 грн. 18 коп. індекс інфляції, 526 грн. 07 коп. три проценти річних, 2 718 грн. 03 коп. пені, 1 267 грн. 90 коп. штрафу.

Заява позивача відповідає його праву, встановленому статті 22 ГПК України,  тому ухвалою суду від 06.03.2012 прийнята судом до розгляду у даній справі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позов з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог та з підстав, викладених у позовній заяві, просила задовольнити позов, відшкодувати позивачу з відповідача понесені судові витрати, прийняти рішення у даному судовому засіданні.

Відповідач не надав суду відзив на позов, не направив свого представника  у судове засідання. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України, оскільки суд вжив усіх заходів для належного повідомлення відповідача про дату і час розгляду справи, ухвали суду від 27.01.2012, 06.03.2012 надіслані за адресою відповідача, вказаною позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, надіслання ухвал суду оформлено  згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України (з подальшими змінами),  що є підтвердженням належного надсилання копій ухвал  відповідачу у справі. У справі є докази вручення ухвал суду від 27.01.2012 та від 06.03.2012 уповноваженому представнику відповідача. Суду не надіслано заперечень проти позовних вимог  позивача,  не подано заяву про розгляд справи за участі  представника відповідача,  не повідомлено поважних причин неподання відзиву на позов та нез'явлення представника у судове засідання. В процесі розгляду  даної справи суд приходить до висновку, що   вона  може бути розглянута за наявними матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності відзиву на позов. Неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов'язком.  

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представника позивача у судовому засіданні, суд  встановив наступне.

Приватне підприємство "Глобус–Альфа Ко" (Постачальник за договором, позивач у справі) та Приватне акціонерне товариство "Санаторій Аквадар" (Покупець за договором, відповідач у справі) уклали Договір поставки товару № 200111/02 від 20.01.2011 року, (далі - Договір), в порядку та на якого Постачальник зобов'язався поставляти і передавати у власність Покупця визначений цим Договором товар для його наступного продажу, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар.

Товар, який поставляється згідно умов цього Договору – продовольчі товари ( п.1.1.1 Договору).

В пункті 1.1.2. Договору вказано, що  ціна, номенклатура, кількість та асортимент кожної партії товару визначається на підставі діючого на момент замовлення прейскуранта ("прайс – аркуша") Постачальника, і остаточно узгоджується сторонами в рахунках-фактурах на партії товару.

Товар постачається партіями на підставі письмового замовлення Покупця (п.1.1.3. Договору).

Пунктом 1.1.4. Договору передбачено, що загальна ціна Договору складається з ціни всіх поставлених Покупцю партій товару, визначеної в видаткових накладних.

Оплата поставленого товару здійснюється Покупцем протягом 14 календарних днів (або до наступної поставки, в залежності від того, що наступить раніше) з дати отримання товару у готівковій та безготівковій формі шляхом зарахування коштів на поточний рахунок Постачальника (п. 5.1. Договору).

Згідно  пункту 7.4.1. Договору за порушення строку оплати, вказаного в пункті 5.1. цього Договору Покупець сплачує Постачальнику від суми простроченого платежу за кожний день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.4.2. Договору передбачено, що за порушення строку оплати, вказаного в пункті 5.1 цього Договору понад 30 днів Покупець додатково сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 5% від вартості неоплаченої партії товару.

Згідно п. 8.1 Договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2010. Якщо жодна зі Сторін за один місяць до закінчення терміну дії договору не заявить про  наміри змінити його умови або припинити його дію, Договір вважається продовженим щоразу на наступний календарний рік.

Як вбачається із доданих до позовної заяви копій видаткових накладних (том 1 а. с. 13-55), акту звірки взаємних розрахунків (том 1 а. с. 127-128) та не спростовано і  не заперечено відповідачем, позивач поставляв відповідачу товар по накладних, в акті звірки взаєморозрахунків з 01.05.2011 по 08.12.2011 по обліку позивача обліковувався за відповідачем  борг в сумі 42 120 грн. 79 коп., в тому числі 20% ПДВ 7020,13 грн.

25 листопада 2011 року позивач надіслав відповідачу лист – прохання за вих. № 401 з вимогою здійснити оплату заборгованості за поставлений товар в сумі 42 120 грн. 79 коп., на який відповіді від відповідача не отримав.

Як вбачається із доданих до позовної заяви копій видаткових накладних (повернення) (том 1 а. с. 129-131) відповідачем було повернуто позивачу товару на суму 11 533 грн. 62 коп., акту звірки взаємних розрахунків (том 1 а. с. 132) та не спростовано і не заперечно відповідачем, в акті звірки взаєморозрахунків з 01.12.2011 по 23.12.2011 по обліку позивача обліковувався за відповідачем  борг в сумі 30 587 грн. 17 коп. Таким чином, залишок заборгованості відповідача за товар, отриманий у позивача протягом вересня - листопада 2011 року, складає 30 587 грн. 17 коп.

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем  в сумі 30 587 грн. 17 коп. підтверджується  також актами звірки взаєморозрахунків між сторонами ( том 1 а. с. 127-128, а. с. 132), які підписані їх повноважними представниками та скріплені печатками.

23 грудня 2011 року позивач вручив відповідачу претензію за вих. № 441 з вимогою сплатити борг за поставлений товар в сумі 30 587 грн. 17 коп. Зазначену заборгованість сторони договору підтвердили, підписавши акт звірки взаєморозрахунків цього ж дня –23.12.2011 (том 1 а. с. 132).

Договір №200111/02 від 20 січня 2011 року, на підставі якого виникли зобов'язання сторін, за своєю правовою природою є господарським договором поставки.

Господарські договори між суб'єктами господарювання укладаються за правилами встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі - ГК України), іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст.ст.173, 179, 263 ГК України).

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона- постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України  якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В пункті 5.1. Договору вказано, що оплата за поставлений товар здійснюється протягом 14 календарних днів  з дати отримання товару (або до наступної поставки, в залежності від того, що наступить раніше) з дати отримання товару у готівковій та безготівковій формі шляхом зарахування коштів на поточний рахунок Постачальника.

Як вбачається із матеріалів справи і не спростовано відповідачем, останній не виконав свої зобов'язання за договором, не перерахував позивачу кошти в повній сумі вартості  поставленого позивачем  товару в установлений Договором  строк.  Суду не подано доказів перерахування відповідачем коштів на погашення заборгованості за товар, отриманий відповідачем у позивача протягом  вересня-листопада 2011 року.   

Згідно статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 664 ЦК України встановлено, що обов'язок продавця передати товар вважається виконаним в момент вручення товару покупцеві. Аналогічно виписано це положення  в пункті 2.5. Договору, в якому вказано, що право власності на придбаний товар  переходить від Постачальника до Покупця в момент підписання видаткової накладної.

Згідно зі статтями  193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства;  одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

За приписом частини 2 статті 193 ГК України  кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.  Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 30 587 грн. 17 коп. боргу є законною та обґрунтованою, підтвердженою належними доказами та не спростованою відповідачем, отже, підлягає задоволенню.

   Суд вважає правомірною та такою, що підлягає до задоволення, вимогу позивача про стягнення з відповідача, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, трьох процентів річних в сумі 526 грн. 07 коп. за прострочення розрахунку з 28.07.2011 по 15.12.2011., індексу інфляції в сумі 229 грн. 18 коп.  за прострочення розрахунку з серпня 2011 року по січень 2012 року.

У Договорі сторони визначили, що у випадку порушення Покупцем своїх зобов'язань по оплаті товару,  він сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, та додатково штраф у розмірі 5 % річних від вартості неоплаченої партії товару.

Позивачем заявлена до стягнення  пеня розрахована вірно, виходячи із вимоги статті 3 Закону України від 22.11.1996 року “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, що діє на даний час без змін,  у якій встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу  та не може перевищувати  подвійної облікової ставки  Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.  

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 2 718 грн. 03 коп. за прострочення розрахунку з 28.07.2011 по 15.12.2011.

Заявлена позивачем вимога про стягнення штрафу не може бути задоволена з огляду на невідповідність вказаної вимоги чинному законодавству, оскільки   статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено сплату пені за невиконання грошового зобов'язання та сплату штрафу за  невиконання іншого (негрошового) зобов'язання. Крім цього, Законом України від 22.11.1996 року “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачена відповідальність за невиконання грошового зобов‘язання, а саме у вигляді пені.

Таким чином, у задоволенні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі  1 267 грн. 90 коп.  необхідно відмовити.

Відповідно до статті  49 ГПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути пропорційно задоволеним вимогам витрати на сплату судового збору в сумі 1 551 грн. 72 коп.   

З огляду на викладене, керуючись статтями  49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити  частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Санаторій Аквадар" (20100, Черкаська область, смт. Маньківка, вул. Лісова, 1, ідентифікаційний код 21361759) на користь приватного підприємства "Глобус-Альфа Ко" (18008, м. Черкаси, вул. Автомобілістів, 6, ідентифікаційний код 37106062) –30 587 грн. 17 коп. боргу,  229 грн. 18 коп. індекс інфляції, 526 грн. 07 коп. три проценти річних, 2 718 грн. 03 коп. пені, 1 551 грн. 72 коп.  витрат на сплату судового збору.  

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

         Суддя                                                                                              А.Д.Пащенко

          Повне рішення складено та підписано  23.03.2012.