Постанова

від 14.03.2012 по справі 7/17-4774-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/17-4774-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"14" березня 2012 р. Справа № 7/17-4774-2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді  Лавриненко Л.В.,

суддів  Картере В.І., Пироговського В.Т.

секретар судового засідання:  Литовчук Г.П

за участю представників учасників процесу:

Від ДПІ у Приморському районі м. Одеси: не з'явився, повідомлений належним чином.

Від ТОВ «Графіто-Трейдінг»: не з'явився, повідомлений належним чином.

Від ТОВ «Ньюстоун»: не з'явився, повідомлений належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси

на постанову  Господарського суду Одеської області від 13.12.11 р.

по справі № 7/17-4774-2011

за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Графіто-Трейдінг», м. Одеса

до   боржника   Товариства  з  обмеженою  відповідальністю  «Ньюстоун»,  м. Одеса

про визнання банкрутом,-

          Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2012 р. прийнята до провадження та призначена до розгляду на 14.03.2012 р. апеляційна  скарга  Державної податкової інспекції у Приморському районі м.  Одеси  на  постанову  Господарського суду Одеської області від 13.12.2011 р. у справі № 7/17-4774-2011 про визнання боржника банкрутом.

          Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції Одеського апеляційного господарського суду за 02.03.2012 р.

          Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.11.2011 р. за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Графіто –Трейдінг"  м. Одеса порушено справу про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюстоун" м. Одеса на підставі ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

          Постановою  Господарського  суду Одеської області від 13 грудня 2011 р. по справі № 7/17-4774-2011 (суддя Лепеха Г. А.) боржника визнано банкрутом,  відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора у справі –Товариство з обмеженою відповідальністю "Граффіто –Трейдінг" м. Одеса.

          Наведеною постановою на ліквідатора покладено обов'язок письмово повідомити про визнання боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника та здійснити інші заходи, передбачені ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", скасовано всі арешти, накладені на майно боржника, та інші обмеження щодо розпорядження його майном, заборонено накладення нових арештів або інших обмежень розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюстоун" м. Одеса.

          Не погоджуючись постановою місцевого господарського суду, Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, провадження у справі поновити. В обґрунтування своїх вимог орган державної податкової служби посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

          Зокрема, скаржник вважає, що судом першої інстанції при винесенні спірної постанови були порушені вимоги ст. 7 та ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 33 та ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, а також ч. 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

          Порушення наведених вище норм, на думку апелянта, полягає в наступному:

          - неплатоспроможність Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюстоун»м. Одеса належним чином не доведена;

          - місцевим господарським судом не прийнято до уваги той факт, що станом на 18.11.2011 р. (дата звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Граффіто - Трейдінг" м. Одеса з заявою про визнання боржника банкрутом) не минув рік з дня останнього подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Ньюстоун" м. Одеса податкової звітності до органів податкової служби (остання податкова декларація з податку на додану вартість була подана боржником за червень 2011 р.);

          - факт відсутності керівних органів боржника –юридичної особи за її місцезнаходженням належними доказами, а саме витягом з Єдиного державного реєстру, не підтверджено.  

          Отже, на думку апелянта спрощена процедура банкрутства відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає введення ліквідаційної процедури боржника одразу ж після порушення провадження у справі про банкрутство, що має наслідком припинення господарської діяльності боржника, а наслідком припинення його господарської діяльності є те, що в ліквідаційній процедурі не виникають зобов'язання по сплаті податків та загальнообов'язкових зборів відповідно до Податкового кодексу України.

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Графіто –Трейдінг" м. Одеса проти доводів апеляційної скарги заперечив і просив постанову Господарського суду Одеської області від 27.12.2011 р. по справі № 7/17-4774-2011 залишити без змін, а апеляційну  скаргу  Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси без задоволення.

          Кредитор наполягає на тому, що орган державної податкової служби був проінформований про відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюстоун" м. Одеса за місцезнаходженням, оскільки саме цей факт став підставою  для  анулювання  останньому  свідоцтва платника податку на додану вартість,    про    що    свідчать    відомості,    розміщені    на    офіційному сайті Державної податкової служби України:  http://www.sta.gov.ua/control/uk/cancelledlicense/search.  

          Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, повноту та об'єктивність дослідження доказів, суд встановив:

          20.06.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Граффіто - Трейдінг"  м.  Одеса  та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ньюстоун" м. Одеса укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Граффіто - Трейдінг" м. Одеса передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Ньюстоун" м. Одеса прийняло товар на загальну суму 9 912,00 грн., що підтверджується видатковою накладною та довіреністю від 20.06.2011 р.

          Відповідно до умов зазначеного договору покупець зобов'язався сплатити вартість товару протягом п'яти банківських днів після здійснення поставки.

          Незважаючи на зазначене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ньюстоун" м. Одеса умови даного договору стосовно оплати за поставлений товар не виконало.

          Кредитором були здійснені заходи по одержанню заборгованості з боржника у встановленому законодавством порядку –направлені претензії від 10.08.2011р. та від 24.10.2011р.

          Листом від 18.08.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ньюстоун" м. Одеса грошові вимоги в сумі 9 912,00 грн. визнало у повному обсязі, проте наполягало на відстроченні їх сплати.

          Претензія Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаффіто - Трейдінг" м. Одеса від 24.10.2011 р. залишилась без відповіді.

          В подальшому, в ході перевірки було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ньюстоун" м. Одеса та його керівні органи за юридичною адресою не знаходяться, фактичне місцезнаходження не виявлено, про що Товариством з обмеженою відповідальністю "Гаффіто - Трейдінг" м. Одеса складено відповідний акт від 10.11.2011 р.

          Вказані обставини стали підставою для звернення до суду першої інстанції з заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 р. № 2343-XII (зі змінами та доповненнями).

          За приписами ч. 1 ст. 52 наведеної норми у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

          Аналіз приписів наведеної норми свідчить про те, що законодавчо встановлено декілька підстав, за наявності яких суд зобов'язаний порушити провадження у справі про банкрутство за правилами цієї норми, у т. ч. відсутність боржника –юридичної особи або його керівних органів за її місцезнаходженням.

          Згідно з п. 4.7 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у вирішенні питання про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника згідно зі статтею 52 Закону, судам слід враховувати, що наявність хоча б однієї з ознак відсутнього боржника, передбачених ч. 1 ст. 52 Закону, є достатньою для порушення провадження у справі.

          З матеріалів справи вбачається, що кредитор звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство, обґрунтовуючи свої вимоги наявністю заборгованості в сумі 9 912 грн. та відсутністю боржника за юридичною адресою, що відповідно до ст. 52 Закону є самостійною та достатньою підставою для звернення до суду.

          Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

          Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-IV (зі змінами та доповненнями) місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

          Згідно з ч. 5 ст. 17 наведеного Закону в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.   

          Частиною 11 ст. 19 цього Закону встановлено обов'язок юридичної особи подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

          Відповідно до ч. 12 наведеної норми у разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

          У разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

          Наслідки неподання юридичною особою реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу наведені в ч. 14 ст. 19 Закону.

Так, у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.      

          Якщо державному реєстратору повернуто поштового відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Статтею 34 ГПК України визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

          Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Таким чином, доказом відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням є витяг з Єдиного державного реєстру, в якому повинен міститися запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

          14.03.2012 р. через канцелярію Одеського апеляційного господарського суду було подано клопотання про залучення до матеріалів справи оригіналу довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб, зі змісту якої вбачається, що 08.07.2011 р. до реєстру було внесено запис по відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюстоун" м. Одеса за юридичною адресою.

          Судом апеляційної інстанції була також досліджена інформація, яка міститься на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України: http://sta.gov.ua/control/uk/cancelledlicense/search.

          Відповідно до цієї інформації 12.07.2011 р. Товариству з обмеженою відповідальністю "Ньюстоун" м. Одеса (ЄДРПОУ 37421835, інд. податковий номер 374218315538) анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість. Причиною анулювання свідоцтва стало внесення до Єдиного державного реєстру запису про відсутність підприємства за місцезнаходженням.

          Підставою анулювання свідоцтва стала ініціатива органу державної податкової служби.

          Як вбачається з матеріалів справи, Господарський суд Одеської області, порушивши провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюстоун" м. Одеса, копію ухвали від 21.11.2011 р. направив Державній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси, зобов'язавши останню провести позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюстоун" м. Одеса.

          Наведена ухвала одержана органом державної податкової служби 28.11.2011 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. справи 32). Її вимоги є обов'язковими для виконання в силу приписів ст. 4-5 ГПК України.

          Відповідно до п. п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України порушення провадження у справі про визнання банкрутом платника податків є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки такого платника.

          Пунктом 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

          Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

          Таким чином, отримавши ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника –Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюстоун" м. Одеса від 21.11.2011 р., Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси в строк, визначений судом, повинна була вчинити дії, спрямовані на проведення документальної позапланової перевірки, або повідомити суд про причини неможливості виконання вимог суду.

          Як вбачається з матеріалів справи, постановою Господарського суду Одеської області від 13.12.2011 р. по справі № 7/17-4774-2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ньюстоун" м. Одеса було визнано банкрутом, і лише 22.12.2011 р. Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси звернулась до суду з листом про відкладення розгляду справи про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюстоун" м. Одеса до проведення відповідної перевірки.

          Враховуючи той факт, що на момент порушення Господарським судом Одеської області справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюстоун" м. Одеса до Єдиного державного реєстру було внесено запис про відсутність боржника за його місцезнаходженням і ця обставина була добре відома органу державної податкової служби, оскільки відповідні дії були вчинені за його ініціативою, крім того, у зв'язку з тим, що орган державної податкової служби, а саме апелянт, законних вимог суду щодо проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюстоун" м. Одеса не виконав, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги є безпідставними.

          За таких обставин постанова місцевого господарського суду від 13.12.2011 р.  по справі  № 7/17-4774-2011 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          Постанову Господарського суду Одеської області від 13.12.11 р. по справі № 7/17-4774-2011 залишити без змін, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси без задоволення.

          Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя

      Л.В. Лавриненко

  Судді         В.І. Картере 

      В.Т. Пироговський 

Повний текст постанови підписано 19.03.2012 р.