Ухвала

від 05.12.2011 по справі 2а-1670/7258/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2011 р. Справа № 2а-1670/7258/11

Колегія суддів Харківськ ого апеляційного адміністра тивного суду у складі

Головуючого судді: Шевцов ої Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Міна євої О.М.

розглянувши в порядку пис ьмового провадження у приміщ енні Харківського апеляційн ого адміністративного суду а дміністративну справу за апе ляційною скаргою Кременчуць кої об' єднаної державної по даткової інспекції у Полтавс ькій області на постанову По лтавського окружного адміні стративного суду від 22.09.2011р. по справі № 2а-1670/7258/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальніст ю "Олтан" < Список > < Текст >

до Кременчуцької об' є днаної державної податкової інспекції у Полтавській обл асті < Текст > < 3 особи > про визнання протиправ ним та скасування податковог о -повідомлення рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2011 року ТОВ «Олт ан» (надалі по тексту позивач ) звернувся до суду з позовом д о Кременчуцької об' єднаної державної податкової інспек ції у Полтавській області (на далі по тексту відповідач, Кр еменчуцька ОДПІ), в якому прос ив суд:

- визнати протиправним та ск асувати податкове повідомле ння - рішення Кременчуцької ОДПІ № 0001002302/153 від 23.08.2011 року про зм еншення суми бюджетного відш кодування з податку на додан у вартість за травень 2011 року.

Постановою Полтавського о кружного адміністративного суду від 12.09.2011р. зазначений поз ов задоволено.

Не погодившись з прийнятою постановою, Кременчуцька ОД ПІ подала апеляційну скаргу в якій просить постанову суд у скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні п озову відмовити, мотивуючи с каргу порушенням судом першо ї інстанції норм матеріально го та процесуального права.

В обґрунтування вимог апел яційної скарги відповідач по силається на порушення судом першої інстанції приписів п . 200.4 ст. 200 Податкового кодексу У країни.

Справу розглянуто відпові дно до ч. 1 ст. 197 Кодексу адмініс тративного судочинства Укра їни в порядку письмового про вадження за наявними в справ і матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, пе ревіривши рішення суду першо ї інстанції та доводи апеляц ійної скарги, дослідивши мат еріали справи, вважає, що вимо ги апеляційної скарги не під лягають задоволенню з наступ них підстав.

Судом першої інстанції вст ановлено, що ТОВ «Олтан» (код Є ДРПОУ 21056692) є платником податку на додану вартість.

Позивач відповідно до Пода ткового Кодексу України пода в до Кременчуцької ОДПІ пода ткову декларацію з податку н а додану вартість за травень 2011 року із розрахунком суми бю джетного відшкодування пода тку на додану вартість, що під лягає бюджетному відшкодува нню на рахунок платника в бан ку в розмірі 10 939 грн.

З метою встановлення досто вірності нарахування суми бю джетного відшкодування пода тку на додану вартість за тра вень 2011 року, в період з 27.07.2011 року по 02.08.2011 року працівниками Крем енчуцької ОДПІ було проведен о документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Олтан » з питань достовірності нар ахування сум бюджетного відш кодування податку на додану вартість з бюджету на рахуно к платника у банку за травень 2011 року, яке виникло за рахунок від' ємного значення з пода тку на додану вартість, що дек ларувалося у квітні 2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 5458/23-309/21056692 від 09.08.2011 р оку, в якому встановлено пору шення позивачем приписів п. 200 .4 ст. 200 Податкового кодексу Укр аїни, що полягає у завищенні з аявленої суми бюджетного від шкодування податку на додану вартість за травень 2011 року на 10 939 грн.

На підставі вищевказаного акту податковим органом бул о винесене податкове повідом лення - рішення № 0001002302/153 від 23.08.20 11 року, яким визначено зменшен ня суми бюджетного відшкодув ання податку на додану варті сть в розмірі 10 939 грн. та застос овано штрафні санкції в розм ірі 1 грн.

Задовольняючи позовні вим оги суд першої інстанції вих одив з того, що зменшення сум и бюджетного відшкодування п одатку на додану вартість за травень 2011 року відповідач зд ійснив без достатніх на те пі дстав.

Колегія суддів погоджуєть ся з таким висновком суду пер шої інстанції, виходячи із на ступного.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), подат ковий кредит - сума, на яку пла тник податку на додану варті сть має право зменшити подат кове зобов'язання звітного (п одаткового) періоду, визначе на згідно з розділом V цього Ко дексу.

За змістом п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Код ексу, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного зн ачення податку на додану вар тість на підставі підтвердже ння правомірності сум бюджет ного відшкодування податку н а додану вартість за результ атами перевірки платника, у т ому числі автоматичне бюджет не відшкодування у порядку т а за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

За приписами ст. 200.1. Кодексу, с ума податку, що підлягає спла ті (перерахуванню) до Державн ого бюджету України або бюдж етному відшкодуванню, визнач ається як різниця між сумою п одаткового зобов'язання звіт ного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту т акого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до ст. 200.2. Кодексу , при позитивному значенні су ми, розрахованої згідно з пун ктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуван ню) до бюджету у строки, встано влені цим розділом.

Згідно з п. 200.3 Кодексу, при від 'ємному значенні суми, розрах ованої згідно з пунктом 200.1 ціє ї статті, така сума враховуєт ься у зменшення суми податко вого боргу з податку, що виник за попередні звітні (податко ві) періоди (у тому числі розст роченого або відстроченого в ідповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податков ого боргу - зараховується до с кладу податкового кредиту на ступного звітного (податково го) періоду.

Відповідно до абз. а п. 200.4 ст. 200 Кодексу, бюджетному відшкод уванню підлягає частина тако го від' ємного значення, яка дорівнює сумі податку, факти чно сплаченій отримувачем то варів/послуг у попередніх по даткових періодах постачаль никам таких товарів/послуг.

Відповідно до поданої декл арації за квітень 2011 року від' ємне значення різниці між су мою податкового зобов' язан ня та сумою податкового кред иту становить 10 939 грн.

Відповідно до поданої декл арації за травень 2011 року від' ємне значення різниці між су мою податкового зобов' язан ня та сумою податкового кред иту становить 12 188 грн.

Положення п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Кодек су (далі по тексту - Кодекс), міс тять загальні норми щодо сам ого поняття «бюджетне відшко дування» та джерела його фор мування для подальшого викор истання, а норми ст. 200 Кодексу п ередбачають підстави та поря док одержання платником пода тку бюджетного відшкодуванн я і не вказує на те, що кошти по вертаються платнику податку лише за умови сплати такого п одатку його контрагентами.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Кодексу, под аткова накладна видається пл атником податку, який здійсн ює операції з постачання тов арів/послуг, на вимогу покупц я та є підставою для нарахува ння сум податку, що відносять ся до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 Кодексу вста новлено, що податкова наклад на є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і р еєстрі виданих податкових на кладних продавця та реєстрі отриманих податкових наклад них покупця.

Виходячи із вищезазначено ї норми, податкова накладна є документом, який підтверджу є факт сплати покупцем ПДВ у ц іні товару.

Між тим, колегія суддів зазн ачає, що наявність податкови х накладних дійсно є обов' я зковою обставиною для визнач ення правильності формуванн я податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки визнача льною умовою для віднесення сум ПДВ на підставі податков их накладних до податкового кредиту є реальність господа рських операцій.

Реальність здійснення гос подарських операцій з контра гентами ТОВ «Олтан» на підст аві яких позивачем було сфор мовано податковий кредит за квітень та травень 2011 року, під тверджується матеріалами сп рави.

Надання послуг по перевезе нню вантажів за межами митно ї території України підтверд жується міжнародними трансп ортними накладними та надход женням валютних коштів на ба нківські рахунки підприємст ва в оплату наданих послуг.

Позивачем надане документ альне підтвердження у вигляд і виписок установ банку про ф актичну сплату ним та надход ження на рахунки ТОВ «Олтан» грошових коштів в оплату над аних та отриманих товарів (ро біт, послуг).

Позивачем до матеріалів сп рави в повному обсязі надані документи первинного бухгал терського обліку, на підстав і яких сформований склад под аткового кредиту ТОВ «Олтан» за квітень і травень 2011 року. З азначені документи повністю відповідають вимогам діючог о законодавства України.

З огляду на викладене, колег ія суддів приходить до висно вку, що господарські операці ї позивача з його контрагент ами мали реальний характер.

Доводи апеляційної скарги про неправомірність формува ння позивачем складу податко вого кредиту, шляхом включен ня сум ПДВ сформованих в резу льтаті правовідносин з контр агентами діяльність яких має ознаки фіктивності та стави ть під сумнів факт належного декларування ними податків по здійснюваних операціях, к олегією суддів відхиляються , враховуючи наступне.

Згідно ст. 61 Конституції Укр аїни, норми якої є нормами пря мої дії, юридична відповідал ьність особи має індивідуаль ний характер. Тому несплата к онтрагентами позивача до бюд жету сум ПДВ не може впливати на результати діяльності пі дприємства - позивача і не мож е бути підставою для притягн ення позивача до відповідаль ності у вигляді зменшення бю джетного відшкодування з ПДВ .

Відповідно до ст. 67 Конститу ції України, кожен зобов'язан ий сплачувати податки і збор и в порядку і розмірах, встано влених законом. Правовий пор ядок в Україні ґрунтується н а засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушени й робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конст итуції України). Чинне законо давство, зокрема, Закон "Про по даток на додану вартість", не в становлює обов'язки покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджет у, якщо такий податок не буде с плачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми по датку, отриманого від покупц я у складі ціни товару (послуг ).

Отже, сама по собі несплата податку продавцем (у тому чис лі в разі ухилення від сплати ) при фактичному здійсненні г осподарської операції не впл иває на податковий кредит по купця та суму бюджетного від шкодування.

При цьому, колегія суддів ві дхиляє доводи апеляційної ск арги відповідача, щодо заниж ення позивачем податку на до дану вартість, які ґрунтують ся на висновках акту перевір ки про встановлення відповід ачем фактів відсутності декл арування та сплати відповідн их сум податкових зобов' яза нь контрагентами позивача, о скільки зазначені доводи суп еречать практиці Європейськ ого суду з прав людини. Так, ві дповідно в п.57 Рішення Європе йського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Бол гарії від 22 січня 2009 року судом було зазначено, що оскільки к омпанія-заявник у повному об сязі та вчасно виконала обов ' язки з дотримання встановл ених Державою-членом Конвенц ії норм стосовно ПДВ та не мал а засобів для забезпечення в иконання податкових зобов' язань постачальником і не зн ала про невиконання останнім своїх обов' язків, вона могл а правомірно очікувати отрим ання вигоди від застосування одного із основних правил си стеми оподаткування ПДВ, а са ме від визнання права на пода тковий кредит щодо суми ПДВ, я ка була сплачена постачальни ку. Більше того, лише після под ачі декларації із віднесення м відповідних сум до складу п одаткового кредиту та провед ення податковими органами зу стрічної перевірки постачал ьника могло бути встановлено , чи виконав постачальник сві й обов' язок подання звітно сті з ПДВ у повному обсязі.

Відповідачем не доведено о бізнаності позивача щодо нед обросовісного декларування своїх зобов' язань його кон трагентами. Таким чином, пози вач не може нести наслідків н евиконання постачальником й ого зобов' язань зі сплати п одатку. Такі вимоги, відповід но до зазначеного рішення Єв ропейського суду з прав люди ни є надмірним тягарем для пл атника податку, що порушує сп раведливий баланс, який пови нен підтримуватись між вимог ами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власно сті.

Враховуючи викладене, коле гія суддів погоджується з ви сновками суду першої інстанц ії, що доводи відповідача про завищення позивачем суми бю джетного відшкодування за тр авень 2011 року на суму 10 939 грн. не ґ рунтуються на вимогах п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу Україн и та встановлених обставинах справи, а тому оскаржуване по даткове повідомлення-рішенн я прийнято відповідачем безп ідставно, необґрунтовано та без урахування всіх обставин , що мають значення для прийня ття рішення, тобто не відпові дає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України .

Таким чином, колегія суддів , підтверджує, що при прийнятт і судового рішення у справі с уд першої інстанції дійшов в ичерпних юридичних висновкі в щодо встановлення обставин справи і правильно застосув ав до спірних правовідносин сторін норми матеріального т а процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростову ють.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 1 ч. 1 с т. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністр ативного судочинства Україн и, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кре менчуцької об' єднаної держ авної податкової інспекції у Полтавській області залишит и без задоволення.

Постанову Полтавського ок ружного адміністративного с уду від 22.09.2011р. по справі № 2а-1670/7258 /11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної си ли через п'ять днів після напр авлення її копії особам, які б еруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подан ня касаційної скарги безпосе редньо до Вищого адміністрат ивного суду України протягом двадцяти днів після набранн я законної сили.

Головуючий суддя (підпис) Шевцова Н.В.

Судді (підпис)

(підпис) Макаренко Я.М.

Міна єва О.М.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.

< повний текст > < Дата > < р. >