Ухвала

від 17.01.2012 по справі 2а-12186/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХ ВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2012 р. Справа № 2а-12186/11/2070

Колегія суддів Харківськ ого апеляційного адміністра тивного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , П' янової Я.В.

за участю секретаря судово го засідання Трофімової Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміще нні Харківського апеляційно го адміністративного суду ад міністративну справу за апел яційною скаргою Спеціалізов аної державної податкової ін спекції по роботі з великими платниками податків у м. Харк ові на постанову Харківськог о окружного адміністративно го суду від 24.10.2011р. по справі № 2а -12186/11/2070

за позовом Спільного К іпрсько-Українського товари ства з обмеженою відповідаль ністю "Піраміда"

до Спеціалізованої дер жавної податкової інспекції по роботі з великими платник ами податків у м. Харкові

про скасування податко вих повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківськог о окружного адміністративно го суду від 24.10.2011 р. адміністрат ивний позов Спільного Кіпрсь ко-Українського товариства з обмеженою відповідальністю "Піраміда" до Спеціалізовано ї державної податкової інспе кції по роботі з великими пла тниками податків у місті Хар кові про скасування податков их повідомлень - рішень -задов олено в повному обсязі.

Скасовано податкові повід омлення - рішення Спеціалізо ваної державної податкової і нспекції по роботі з великим и платниками податків у міст і Харкові від 29.08.2011 року №0000400842 та в ід 29.08.2011 року №0000410842.

Стягнуто з Державного бюдж ету України (Управління держ авного казначейства в Жовтне вому районі міста Харків Гол овного управління Державног о казначейства у Харківській області, код 24134113, 61010, м. Харків, Че рвоношкільна набережна, 16) на користь Спільного Кіпрсько-У країнського товариства з обм еженою відповідальністю "Пір аміда" (вул. Сумська, 88, Харків, 610 02, код 31643375) витрати зі сплати суд ового збору у розмірі 3.40 грн. (т ри гривні 40 копійок).

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач пода в апеляційну скаргу, в якій пр осить постанову суду першої інстанції скасувати та прийн яти нове рішення, яким відмов ити в задоволенні позовних в имог позивача, посилаючись н а те, що постанова не відповід ає дійсним обставинам справи та винесена з порушенням нор м Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94 -ВР «Про оподаткування прибу тку підприємств», Закону Укр аїни від 03.04.1997 р. №168/97 ВР «Про пода ток на додану вартість», Зако ну України від 16.07.1999 р. №996-ХІУ «Пр о бухгалтерський облік та фі нансову звітність в Україні» , Цивільного кодексу України .

В судовому засіданні предс тавник відповідача повністю підтримав вимоги апеляційно ї скарги та просив їх задовол ьнити.

Представник позивача запе речував проти задоволення ви мог апеляційної скарги та пр осив постанову суду першої і нстанції залишити без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, д оводи апеляційної скарги при ходить до висновку, що апеляц ійна скарга не підлягає задо воленню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції вст ановлено, що відповідно до ви тягу і виписки з Єдиного держ авного реєстру юридичних осі б та фізичних осіб-підприємц ів, Свідоцтва про державну ре єстрацію юридичної особи та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та орга нізацій України СКУ ТОВ "Піра міда" зареєстроване в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Харківської міськ ої ради 19.11.2001 року.

Відповідно до Свідоцтва №100 015035 про реєстрацію платника по датку на додану вартість на ч ас здійснення спірних правоч инів СКУ ГОВ "Піраміда" було за реєстровано платником подат ку на додану вартість, що не за перечується відповідачем.

На підставі пп.78.1.1. п.78.1 ст.78 Пода ткового кодексу України з 26.07.20 11 року по 08.08.2011 року відповідаче м було проведено документаль ну позапланову виїзну переві рку СКУ ТОВ "Піраміда" з питанн я дотримання вимог податково го законодавства по взаємові дносинам з: ТОВ "Техно-Асавир" за листопад 2010 року, ТОВ "ВТ-Аль янс" за липень 2010 року, ТОВ "Кара т" за лютий 2010 року, ТОВ "Карпос" з а жовтень 2009 року, лютий 2010 року.

За результатами перевірки складено Акт від 15.08.2011 року №1892/42- 016/31643375, на підставі якого 29 серпн я 2011 року відповідачем було пр ийнято спірні податкові пові домлення-рішення № 0000400842 про збі льшення суми грошового зобов 'язання з податку на додану ва ртість у загальному розмірі 841523,88 грн. (основний платіж -561015,92 гр н., штраф -280507,96 грн.) та № 0000410842 про зб ільшення суми податку на при буток у загальному розмірі 1051 905,00 грн. (основний платіж -701270,00 грн ., штраф -350635,00 грн.).

Фактичною підставою для ви несення спірних податкових п овідомлень-рішень слугував в ідображений в Акті від 15.08.2011 рок у висновок суб'єкта владних п овноважень про порушення СКУ ТОВ "Піраміда" пп.7.2.3 п.7.2 ст.7, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР та п.3.1 ст. 3, п.5.1 ст.5, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України №334/94-ВР, а саме: безпідс тавне включення до складу по даткового кредиту з ПДВ пода ткових накладних, виписаних ТОВ «Техно-Асавир», ТОВ «ВТ-Ал ьянс», ТОВ «Карат», ТОВ «Карпо с», і безпідставне включення до складу валових витрат сум по операціям з цими контраге нтами, через те, що правочини з переліченими суб'єктами гос подарювання є нікчемними і н е підлягають відображенню в податковому обліку з ПДВ і з в алових витрат.

Задовольняючи позовні вим оги в повному обсязі, суд перш ої інстанції виходив з того, щ о оскаржувані податкові пові домлення-рішення від 29.08.2011 року № 0000400842 та від 29.08.2011 року № 0000410842 про в изначення суми податкового з обов'язання з податку на дода ну вартість та податку на при буток, з урахування штрафних (фінансових) санкцій, не відпо відають дійсним обставинам с прави, вимогам діючого закон одавства, а тому підлягають с касуванню.

Колегія суддів погоджуєть ся з такими висновками суду п ершої інстанції з огляду на т аке.

На момент виникнення спірн их правовідносин правила спр авляння податку на прибуток були регламентовані Законом України №334/94-ВР.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валов і витрати виробництва та обі гу - сума будь-яких витрат плат ника податку у грошовій, мате ріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як комп енсація вартості товарів (ро біт, послуг), які придбаваютьс я (виготовляються) таким плат ником податку для їх подальш ого використання у власній г осподарській діяльності.

Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону У країни “Про оподаткування пр ибутку підприємств” до склад у валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплаче них (нарахованих) протягом зв ітного періоду у зв'язку з під готовкою, організацією, веде нням виробництва, продажем п родукції (робіт, послуг) і охор оною праці, у тому числі витра ти з придбання електричної е нергії (включаючи реактивну) , з урахуванням обмежень, уста новлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї ст атті.

Платникам податків заборо няється формування показник ів податкової звітності на п ідставі даних, не підтвердже них відповідними документам и.

Згідно з абз. 4 пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 За кону України “Про оподаткува ння прибутку підприємств” не належать до складу валових в итрат будь-які витрати, не під тверджені відповідними розр ахунковими, платіжними та ін шими документами, обов'язков ість ведення і зберігання як их передбачена правилами вед ення податкового обліку.

Судом першої інстанції вст ановлено та підтверджено при розгляді справи в суді апеля ційної інстанції, що 01.11.2010 року між позивачем, СКУ ТОВ "Пірамі да" (в якості замовника) та ТОВ «Техно-Асавир» (в якості вико навця) було укладено договір №58-10, предметом якого є проведе ння маркетингових досліджен ь по категорії чай.

На підтвердження вказаног о договору в матеріалах спра ви наявні: специфікація до ви щевказаного договору від 01.11.201 0 року, протокол погодження до говірної ціни на виконання р обіт в сумі 480000,00 грн., в тому числ і ПДВ, податкова накладна № 1188 в ід 30.11.2010 року на суму 480000,00 грн., акт здачі - приймання звіту з досл іджень за договором №58-10 від 01.11. 2010 року, складений 30.11.2010 року, пла тіжні доручення №11316 від 28.12.2010 ро ку на 436000,00 грн. та №11320 від 28.12.2010 року на 44000,00 грн., копія самого звіту з дослідження ринку чаю.

08.06.2010 року між СКУ ТОВ "Пірамід а" (в якості покупця) та ТОВ «ВТ -Альянс» (в якості постачальн ика) було укладено договір № 35 -10, предметом якого є поставка поліграфічної продукції.

На підтвердження вказаног о договору в матеріалах спра ви містяться: видаткові накл адні від 08.07.2010 року №9360807, № 93608071, № 93608072, товарно - транспортна наклад на 10ААБ №192732 від 08.07.2010 року, податк ові накладні від 08.07.2010 року №9360807, №93608071, №93608072, платіжні доручення № 9472 від 13.09.2010 року на суму 42792,00 грн., № 9432 від 09.09.2010 року на суму 36840,00 гри., № 9433 від 09.09.2010 року на суму 130000,00 грн., № 9434 від 09.09.2010 року на суму 133160,00 грн., № 9410 від 08.09.2010 року на суму 21588,00 грн., № 9412 від 08.09.2010 року на суму 128412,00 грн., № 9411 від 08.09.2010 року на суму 150000,00 грн., № 9387 від 07.09.2010 року на суму 160000,00 грн., № 9388 від 07.09.2010 року.

04.01.2010 року між СКУ ТОВ "Пірамід а" (в якості покупця) та ТОВ «Ка рат» (в якості постачальника ) було укладено договір № 11-10, пр едметом якого є поставка пол іграфічної продукції.

На підтвердження вказаног о договору в матеріалах спра ви містяться: додаткова угод а до вказаного договору від 25. 01.2010 року, податкові накладні № 43 від 03.02.2010 року, №42 від 03.02.2010 року, № 369 від 25.02.2010 року, № 370 від 25.02.2010 року, № 371 від 25.02.2010 року, товарно-трансп ортні накладні 12ААА №566178 від 03.02.2 010 року, 12ААА №566062 від 25.02.2010 року, вид аткові накладні № 42 під 03.02.2010 рок у, № 43 від 03.02.2010 року. № 370 від 25.02.2010 рок у, № 369 від 25.02.2010 року, № 371 від 25.02.2010 рок у, платіжні доручення № 6765 від 3 0.03.2010 року на суму 190667,38 грн., № 6816 від 01.04.2010 року на суму 243462,62 грн., № 6817 від 01.04.2010 року на суму 2565327,38 грн., № 6835 від 02.04.2010 року на суму 37952,18 грн., № 6833 від 02.04.2010 року на суму 181984,62 грн., № 6834 від 02.04.2010 року на суму 280063,20 грн., № 6854 від 06.04.2010 року на суму 244287,82 грн., № 6855 від 06.04.2010 року на суму 223933,20 грн., № 6875 від 07.04.2010 року на суму 64682,16 грн.

01.05.2009 року між СКУ ТОВ "Пірамід а" (в якості замовника) та ТОВ « Карпос» (в якості виконавця) б уло укладено договір №234/05/09, пре дметом якого є надання послу г зі здійснення передпродажн их та рекламних заходів, марк етингу та мерчандайзингу.

На підтвердження вказаног о договору в матеріалах спра ви містяться: специфікації в ід 01.05.2009 року №1, №2, №3, №4, №5, №6, проток ол розбіжностей до зазначено го договору, акти № Кр- РНу0000000000052 5 здачі - прийомки послуг від 08.1 0.2009 року, від 24.02.2010 року, від 30.07.2010 рок у, податкові накладні № 99/1 від 0 1.10.2009 року, № 45/1 від 24.02.2010 року, №69/1 від 30.06.2010 року, платіжні доручення № 3978 від 08.10.2009 року на суму 65267,87 грн., № 6194 від 24.02.2010 рок на суму 40000,00 грн., № 6222 від 25.02.2010 року на суму 20000,00 грн., № 6252 від 26.02.2010 року на суму 20000,00 грн., № 6787 від 30.03.2010 року на суму 40000,00 грн., № 8312 від 30.06.2010 року на суму 50000,00 грн., № 9642 від 22.09.2010 року на суму 30619,62 грн., № 9619 від 21.09.2010 року на суму 15000,00 грн., № 9584 від 17.09.2010 року на 50000,00 грн.

Колегія суддів апеляційно ї інстанції зазначає, що вказ ані первинні документи за св оєю формою та змістом відпов ідають вимогам чинного закон одавства, засвідчують факт в иконання позивачем зобов'яза нь з оплати вартості товарів та послуг за переліченими ви ще правочинами шляхом перера хування безготівкових грошо вих коштів.

Наявні у справі документи з асвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахункі в позивача, тобто вибули з йог о власності. Доказів поверне ння цих коштів до позивача, на явності у позивача та його ко нтрагентів спільного інтере су щодо їх отримання позивач ем (що могло б мати місце в раз і пов'язаності цих осіб), в мат еріалах справи немає.

Таким чином, факт реальност і понесення позивачем витрат у спірних правовідносинах п ідтверджений матеріалами сп рави.

З Акта перевірки від 15.08.2011 рок у №1892/42-016/31643375 вбачається, що ніяки х зауважень до розрахункових документів за спірними прав очинами суб'єкт владних повн оважень не висував.

Таким чином, суд першої інст анції правомірно зауважив, щ о висновок відповідача про п орушення позивачем вимог п.5.1 ст.5, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 і, відповідно, п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про опод аткування прибутку підприєм ств” є необґрунтованим і так им, що не відповідає дійсним о бставинам справи.

Щодо доводів відповідача п ро порушення позивачем пп.7.2.3 п .7.2 ст.7, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону Україн и "Про податок на додану варті сть" колегія суддів апеляцій ної інстанції зауважує на та ке.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України “Про податок на дода ну вартість” податковий кред ит - сума, на яку платник подат ку має право зменшити податк ове зобов'язання звітного пе ріоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Зако ну України “Про податок на до дану вартість” податкова нак ладна складається в момент в иникнення податкових зобов'я зань продавця у двох примірн иках і надається покупцю на й ого вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону У країни “Про податок на додан у вартість” передбачено, що п одаткова накладна є звітним податковим документом і одно часно розрахунковим докумен том.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 За кону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду виз начається, виходячи із догов ірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище р івня звичайних цін, у разі, якщ о договірна ціна на такі това ри (послуги) відрізняється бі льше ніж на 20 відсотків від зв ичайної ціни на такі товари (п ослуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплач ених) платником податку за ст авкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього За кону, протягом такого звітно го періоду у зв'язку з: придбан ням або виготовленням товарі в (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшо го використання в оподаткову ваних операціях у межах госп одарської діяльності платни ка податку; придбанням (будів ництвом, спорудженням) основ них фондів (основних засобів , у тому числі інших необоротн их матеріальних активів та н езавершених капітальних інв естицій в необоротні капітал ьні активи), у тому числі при ї х імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (посл уг) для оподатковуваних опер ацій у межах господарської д іяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону У країни “Про податок на додан у вартість” передбачено, що н е підлягають включенню до ск ладу податкового кредиту сум и сплаченого (нарахованого) п одатку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтвердж ені податковими накладними ч и митними деклараціями. Тобт о, лише відсутність податков ої накладної чи митної декла рації позбавляє платника под атку права на включення до по даткового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у з вітному періоді у зв'язку з пр идбанням товарів (робіт, посл уг).

У разі, коли на момент перев ірки платника податку органо м державної податкової служб и суми податку, попередньо вк лючені до складу податкового кредиту, залишаються не підт вердженими зазначеними ним п ідпунктом документами, платн ик податку несе відповідальн ість у вигляді фінансових са нкцій, установлених законода вством, нарахованих на суму п одаткового кредиту, не підтв ерджену зазначеними цим підп унктом документами. Отже, кер уючись п.7.5 ст.7 Закону України “ Про податок на додану вартіс ть”, датою виникнення права п латника податку на податкови й кредит вважається: за вимог ами п.п.7.5.1 дата здійснення перш ої з подій: або дата списання к оштів з банківського рахунку платника податків в оплату т оварів (робіт, послуг), дата ви писки відповідного рахунку ( товарного чека) - в разі розрах унків з використанням кредит них дебетових карток або ком ерційних чеків; або дата отри мання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку) товарів (р обіт, послуг).

У відповідності до п.п.7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України “Про подат ок на додану вартість”, подат кова накладна видається плат ником податку, який поставля є товари (послуги), на вимогу ї х отримувача, та є підставою д ля нарахування податкового к редиту. Згідно з п.п.7.2.1 п.7.2 зазна ченої статті, платник податк у зобов'язаний надати покупц ю податкову накладну, що має м істити зазначені окремими ря дками: порядковий номер пода ткової накладної; дату випис ування податкової накладної ; повну або скорочену назву, за значену у статутних документ ах юридичної особи або прізв ище, ім'я та по батькові фізичн ої особи, зареєстрованої як п латник податку на додану вар тість; податковий номер плат ника податку (продавця та пок упця); місце розташування юри дичної особи або місце подат кової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник п одатку на додану вартість; оп ис (номенклатуру) товарів (роб іт, послуг) та їх кількість (об сяг, об'єм); повну або скорочен у назву, зазначену у статутни х документах отримувача; цін у поставки без врахування по датку; ставку податку та відп овідну суму податку у цифров ому значенні; загальну суму к оштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Аналогічні вимоги містять ся і в Порядку заповнення под аткової накладної, затвердже ного наказом Державної подат кової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 165 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції Укра їни 23.06.1997 р. за № 233/2037).

Згідно із пунктом 5 вказаног о Порядку, податкова накладн а вважається недійсною у раз і її заповнення іншою особою , ніж вказаною у пункті 2 даног о Порядку. Пункт 2 вказаного по рядку встановлює, що податко ву накладну складає особа, як а зареєстрована як платник п одатку в податковому органі і якій присвоєно індивідуаль ний податковий номер платник а податку на додану вартість . Інших обмежень щодо визнанн я податкової накладної недій сною в вищезазначених нормат ивних актах не міститься.

Таким чином, виходячи з вище зазначених норм Закону, пере дбачено лише два випадки не в ключення до складу податково го кредиту витрат по сплаті п одатку: відсутність податков ої накладної або складання п одаткової накладної особою, яка у встановленому порядку не зареєстрована як платник податку на додану вартість. І нших підстав для не включенн я до складу податкового кред иту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Зак он не передбачає.

Як вбачається з матеріалів справи, надані позивачем пер винні бухгалтерські докумен ти на виконання вищезазначен их договорів за своєю формою та змістом відповідають вим огам чинного законодавства.

Колегія суддів апеляційно ї інстанції вважає за необхі дне зауважити на той факт, що в ідповідачем ні під час розгл яду в суді першої інстанції, н і до суду апеляційної інстан ції не було надано доказів на підтвердження фальшивості з азначених документів, або на невідповідність відомостей , зазначених в цих первинних д окументах, фактичним обстави нам, або на відсутність у конт рагентів статусу платників П ДВ на момент вчинення та вико нання правочинів, або на зави щення вартості робіт чи посл уг, або на несумісність зазна чених в документах робіт чи п ослуг з власною господарсько ю діяльністю СКУ ТОВ "Пірамід а". У ході перевірки відповіда чем не встановлено проведенн я СКУ ТОВ "Піраміда" збиткових операцій, невикористання у в ласній господарській діяльн ості товарів, отриманих від Т ОВ «Техно-Асавир», ТОВ «ВТ-Аль янс», ТОВ «Карат», ТОВ «Карпос ", взаємопов'язаності позивач а та ТОВ «Техно-Асавир», ТОВ «В Т-Альянс», ТОВ «Карат», ТОВ «Ка рпос", обізнаності щодо обста вин господарювання один одно го, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі і податко вої).

Щодо тверджень відповідач а про невстановлення трудови х ресурсів, основних коштів, в иробничих активів, складськи х приміщень, транспортних за собів тощо, колегія суддів за уважує на те, що відповідно ак ту перевірки і пояснень пред ставника відповідача трудов і ресурси, основні кошти, виро бничі активи, складські прим іщення, транспортні засоби т ощо були не встановлені чере з відсутність інформації щод о їхньої наявності у контраг ентів позивача, через недекл арування контрагентами пози вача наявності таких ресурсі в.

Однак, відсутність інформа ції не доводить факту відсут ності самих ресурсів.

Таким чином, будь-яких підст ав, визначених Законом Украї ни "Про податок на додану варт ість", які б виключали право по зивача на включення сум пода тку на додану вартість до под аткового кредиту, в даному ви падку, не вбачається.

З приводу викладеного в Акт і перевірки від 15.08.2011 р. №1892/42-016/31643375 т а в апеляційній скарзі тверд ження суб'єкта владних повно важень щодо нікчемності прав очинів колегія суддів апеляц ійної інстанції зауважує на таке.

Взаємовідносини позивача з ТОВ «Техно-Асавир», ТОВ «ВТ-А льянс», ТОВ «Карат», ТОВ «Карп ос" мають реальний характер, п ідтверджені первинними доку ментами бухгалтерського обл іку, які є дійсними, їх дійсніс ть податковим органом не оск аржувалась.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК Укра їни, правочин має бути спрямо ваний на реальне настання пр авових наслідків, що обумовл ені ним. Недодержання в момен т вчинення правочину стороно ю (сторонами) цієї вимоги є під ставою недійсності правочин у.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України не дійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена зак оном (нікчемний правочин). У ць ому разі визнання такого пра вочину недійсним судом не ви магається. Отже, основним кри терієм для того, аби вважати п равочин нікчемним, є його нед ійсність, встановлена законо м, а не актом податкової перев ірки.

Ст. 215 ЦК України визначає під стави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказ аною нормою передбачено, що я кщо недійсність правочину пр ямо не встановлена законом, а ле одна із сторін або інша заі нтересована особа заперечує його дійсність на підставах , встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорювани й правочин).

Оскільки належними та допу стимими доказами відповідач , як суб' єкт владних повнова жень, на якого покладено обов ' язок щодо доказування прав омірності прийнятого ним ріш ення, не довів обґрунтованіс ть висновків акта перевірки, то колегія суддів апеляційн ої інстанції приходить до ви сновку, що правочини відпові дає положенням норм чинного законодавства України.

Згідно з положеннями части ни 1 статті 202 Цивільного кодек су України правочином є дія о соби, спрямована на набуття, з міну або припинення цивільни х прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 204 Цивільн ого кодексу України встановл ено, що правочин є правомірни м, якщо його недійсність прям о не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним.

Отже, фактичні обставини об ' єктивно засвідчують здійс нення господарської діяльно сті між позивачем та ТОВ «Тех но-Асавир», ТОВ «ВТ-Альянс», ТО В «Карат», ТОВ «Карпос" і право мірність нарахування податк ового кредиту та віднесення відповідних сум до складу ва лових витрат, відповідно до п ервинних бухгалтерських док ументів та по податковим нак ладним, які виписані на викон ання умов викладених вище до говірних відносин.

За таких обставин, суд першо ї інстанції дійшов вірного в исновку, про відсутність пра вових підстав для визнання п равомірним висновку відпові дача про нікчемність договор ів, укладених між позивачем т а ТОВ «Техно-Асавир», ТОВ «ВТ-А льянс», ТОВ «Карат», ТОВ «Карп ос".

В той же час, згідно Узагаль нення Верховного суду Україн и від 24.11.08 р. “Практика розгляду судами цивільних справ про в изнання правочинів недійсни ми” при розгляді позовів про встановлення нікчемності пр авочину з посиланням на ст. 203 Ц К необхідно враховувати, що ц я стаття передбачає загальну підставу для визнання нікче мності правочину і застосову ється лише в тому випадку, якщ о в ЦК немає спеціальної підс тави (норми) для цього. Розгляд аючи цивільні справи про виз нання правочинів недійсними за такою підставою, суди в ці лому правильно враховували, що фіктивний правочин не від повідає загальним підставам дійсності правочинів, зазна ченим у ч. 5 ст. 203 ЦК, оскільки не спрямований на реальне наста ння правових наслідків, зумо влених ним. У фіктивних право чинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто сторони, уклада ючи його, знають заздалегідь , що він не буде виконаний. Так ий правочин завжди укладаєть ся умисно. При розгляді справ судді мають враховувати, що о знака фіктивності повинна бу ти властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише про людське око, а інша - намагалася досягти пра вового результату, то такий п равочин не визнається фіктив ним. Позивач, який вимагає виз нання правочину недійсним, п овинен довести, що учасники п равочину не мали наміру ство рити правові наслідки на мом ент вчинення правочину, тобт о тягар доказування фіктивно сті правочину покладається н а позивача.

Відповідно до ст. 234 ЦК Україн и фіктивним є правочин, який в чинено без наміру створення правових наслідків, які обум овлювалися цим правочином. Ф іктивний правочин визнаєтьс я недійсним лише судом.

Колегія суддів апеляційно ї інстанції зазначає, що прав очини за цієї підстави потре бують визнання їх недійсност і рішенням суду. Рішень суду п ро визнання правочинів, укла дених між позивачем та ТОВ «Т ехно-Асавир», ТОВ «ВТ-Альянс» , ТОВ «Карат», ТОВ «Карпос" з пі дстави їх фіктивності відпов ідачем не надано.

Крім того, до суду не надано доказів щодо наявності обви нувальних вироків відносно п осадових осіб позивача та йо го контрагентів щодо порушен ня податкового законодавств а, а також щодо наявності умис лу посадових осіб позивача н а вчинення угод, які супереча ть інтересам держави та сусп ільства.

Також, колегія суддів апеля ційної інстанції вважає за н еобхідне зауважити на той фа кт, що Закон України "Про подат ок на додану вартість" не став ить у залежність виникнення у платника ПДВ права на подат ковий кредит від дотримання вимог податкового законодав ства іншими суб'єктами госпо дарювання.

Якщо контрагент допустив п орушення законодавства, у то му числі податкового, то це тя гне відповідальність та нега тивні наслідки саме щодо ціє ї особи.

Відсутність контрагентів за юридичною адресою, у разі ф актичного здійснення господ арської операції, не впливає на формування податкового к редиту покупцем та не є підст авою для позбавлення останнь ого даного права, якщо він вик онав усі передбачені законом умови для цього і має всі доку ментальні підтвердження роз міру заявленого податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було повні стю дотримано всіх вимог зак ону з реалізації права на под атковий кредит. Вказані пози вачем суми підтверджені наяв ними у матеріалах справи коп іями договорів, актів викона них робіт і послуг, податкови х накладних, платіжних доруч ень тощо.

Щодо посилання представни ка відповідача на економічну недоцільність укладених дог оворів колегія суддів апеляц ійної інстанції вважає за не обхідне зауважити на таке.

Відповідно до статей 626 - 628 Цив ільного кодексу України під договором слід розуміти домо вленість двох або більше сто рін, спрямовану на встановле ння, зміну або припинення цив ільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в уклада нні договору, виборі контраг ента та визначенні умов дого вору з урахуванням вимог цьо го Кодексу, інших актів цивіл ьного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розу мності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на р озсуд сторін і погоджені ним и, та умови, які є обов'язковим и відповідно до актів цивіль ного законодавства.

Таким чином, економічна доц ільність укладення того чи і ншого договору визначається самими суб'єктами господарс ької діяльності на власний р озсуд.

Крім того, надані до матеріа лів справи документи та пояс нення представника позивача свідчать про те, що внаслідок укладення вищезазначених уг од у позивача наявний резуль тат - позитивний вплив на резу льтати господарської діяльн ості підприємства (збільшивс я обсяг продажу та доходу, а ві дповідно збільшилася сума по датку на прибуток, сплачена п озивачем до бюджету, що підтв ерджується Звітом про фінанс ові результати СКУ ТОВ "Пірам іда" за 2010р.).

Враховуючи наведене, колег ія суддів апеляційної інстан ції зазначає, що обставини, як і викладені відповідачем в а кті перевірки, неможливо ква ліфікувати як порушення, що п ередбачені пп.7.2.3 п.7.2 ст.7, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР та п. 3.1 ст. 3, п.5.1 ст.5, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону У країни №334/94-ВР.

Таким чином, суд першої інст анції дійшов вірного висновк у про обґрунтованість вимоги позивача щодо скасування по даткових повідомлень-рішень від 29.08.2011 року № 0000400842 та від 29.08.2011 рок у № 0000410842.

З огляду на викладене, колег ія суддів апеляційної інстан ції підтверджує, що постанов а суду першої інстанції ґрун тується на всебічному, повно му та об'єктивному розгляді в сіх обставин справи, які мают ь значення для вирішення спо ру, відповідає нормам матері ального та процесуального пр ава, а тому посилання відпові дача в апеляційній скарзі на порушення судом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинс тва України є безпідставними .

У відповідності до ст. 200 Коде ксу адміністративного судоч инства України, суд апеляцій ної інстанції залишає апеляц ійну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо виз нає, що суд першої інстанції п равильно встановив обставин и справи та ухвалив судове рі шення з додержанням норм мат еріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209 , 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегі я суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеці алізованої державної податк ової інспекції по роботі з ве ликими платниками податків у м. Харкові залишити без задов олення.

Постанову Харківського ок ружного адміністративного с уду від 24.10.2011р. по справі № 2а-12186/11/ 2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної си ли з моменту її проголошення та може бути оскаржена у каса ційному порядку протягом два дцяти днів з дня складання ух вали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги бе зпосередньо до Вищого адміні стративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Гуцал М.І.

Судді (підпис)

(підпис) Зеленський В.В.

П' яно ва Я.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: П' янова Я.В.

Повний текст ухвали вигото влений 23.01.2012 р.