Рішення

від 16.10.2008 по справі 14/155а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/155а

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

16.10.08 р.                                                                                                       Справа № 14/155а                               

за позовом Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Фенікс-ДОН”,

                    ЄДРПОУ 23600429, м.Донецьк

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс”,

                          ЄДРПОУ 20366602, м.Донецьк

про визнання недійсним наказу

Суддя    Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Артамонова А.А.-по дов.

від відповідача: Далеко К.О.-по дов.

В засіданні суду брали участь:

                                                                     Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

                                                                     оголошувалась перерва з 02.10. по 16.10.2008р.

СУТЬ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство „Страхова компанія „Фенікс-ДОН”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Відкрите акціонерне товариство „Донецькавтотранс”, м.Донецьк, про визнання недійсним наказу голови правління Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” Долматова О.І. від 03.02.1997р. №14-к „Про призначення членів правління Товариства та розподіл обов'язків між ними”.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою від 16.10.2008р. змінив предмет позову, заявивши вимоги про визнання недійсним з моменту прийняття наказу голови правління Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” Долматова О.І. від 03.02.1997р. №14-к „Про призначення членів правління Товариства та розподіл обов'язків між ними”.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на невідповідність спірного наказу положенням статуту Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс”, в редакції, яка діяла на момент прийняття цього наказу, вимогам ст.48 Закону України „Про господарські товариства” (в редакції від 20.04.1995р.).

Відповідач надав відзив на позовну заяву від 18.09.2008р., в якому проти позовних вимог заперечує. Обгрунтовуючи свої заперечення проти позову відповідач посилається на ті обставини, що відсутність відповідного рішення спостережної ради Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” з питань затвердження персонального складу правління не тягне за собою недійсність спірного наказу. Одночасно, як вказує відповідач, незважаючи на відсутність у штатному розкладі Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” посад директорів дочірніх підприємств товариства (членів правління згідно з наказом від 03.02.1997р. №14-к), останні фактично знаходились у трудових відносинах з Відкритим акціонерним товариством „Донецькавтотранс”.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Згідно з випискою з реєстру власників іменних цінних паперів, виданою 22.08.2008р. реєстратором Закритим акціонерним товариством „Реєстратор”, позивач з 29.01.1997р. є власником 394200 простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс”.

Виходячи зі змісту позовної заяви, до 2007р. позивач як акціонер Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” був позбавлений можливості реалізовувати своє право на прийняття участі у керуванні справами товариства, бути обраним й обирати органи керування Відкритим акціонерним товариством „Донецькавтотранс”.

Як вказує позивач, 07.11.2007р. відбулись перші з моменту набуття позивачем статусу акціонера товариства загальні збори акціонерів Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс”, на які був запрошений позивач.

Внаслідок реалізації з цього періоду свого права на отримання інформації стосовно діяльності Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс”, ознайомлення із локальними актами товариства, позивачу стало відомо, що з 1997р. на товаристві не був сформований такий колегіальний орган як правління товариства.

Зокрема, наказом голови правління Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” Долматова О.І. від 03.02.1997р. №14-к „Про призначення членів правління Товариства та розподіл обов'язків між ними” було обрано персональний склад правління відповідача.

За твердженням позивача, вказаний вище наказ протирічить положенням статуту Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс”, згідно з якими вимагається затвердження складу правління спостережною радою товариства.

Крім цього, згідно  наказу від 03.02.1997р. №14-к до складу правління Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” увійшли особи, які не перебували у трудових відносинах з товариством, що не відповідає вимогам ст.48 Закону України „Про господарські товариства” (в редакції від 20.04.1995р.).

За таких обставин, позивачем заявлені вимоги про визнання недійсним з моменту прийняття наказу голови правління Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” Долматова О.І. від 03.02.1997р. №14-к „Про призначення членів правління Товариства та розподіл обов'язків між ними”.

При цьому, до матеріалів справи позивачем додане клопотання від 22.08.2008р. про відновлення пропущеного строку позовної давності.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 18.09.2008.

Розглянувши заявлене позивачем клопотання від 22.08.2008р. про відновлення пропущеного строку позовної давності судом встановлено наступне:

Відповідно до ст.71 Цивільного кодексу УРСР був встановлений загальний строк для захисту в порядку позовного провадження порушеного права (позовна давність) у три роки.

Згідно із ст.76 Цивільного кодексу УРСР було передбачено, що перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Як встановлено судом, згідно з випискою з реєстру власників іменних паперів від 22.08.2008р., виданою реєстратором Закритим акціонерним товариством „Реєстратор”, позивач з 29.01.1997р. є власником 394200 простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс”.

Відповідно до ст.10 Закону України „Про господарські товариства” (в редакції, яка діяла на момент набуття позивачем статусу акціонера товариства) учасники товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, одержувати інформацію про діяльність товариства тощо. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.

Таким чином, з урахуванням вимог ст.10 Закону України „Про господарські товариства” (в редакції, яка діяла на момент набуття позивачем статусу акціонера товариства) з 29.01.1997р. позивач набув право брати участь в управлінні справами Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс”, одержувати інформацію про діяльність останнього.

Як вказувалось вище, наказ №14-к „Про призначення членів правління Товариства та розподіл обов'язків між ними” було прийнято головою товариства 03.02.1997р., тобто, після набуття позивачем статусу акціонера товариства.

За таких обставин, за висновками суду, позивач як акціонер Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс”, який володів правами акціонера згідно із ст.10 Закону України „Про господарські товариства”, мав знати про прийняття наказу №14-к від 03.02.1997р.

Виходячи з того, що позовна заява направлена до суду 26.08.2008р. (згідно зі штампом канцелярії за №02-38/7891 від 26.08.2008р.), позивачем пропущено встановлений ст.71 Цивільного кодексу УРСР трирічний строк позовної давності.

За приписом ст.80 Цивільного кодексу УРСР було передбачено, що закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.

При цьому, якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.

Поважними причинами є такі обставини, які роблять своєчасне пред'явлення позову до суду неможливим або ускладненим.

За змістом ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

Як встановлено судом, в обгрунтування свого клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності позивач посилається на вчинення відповідачем дій, направлених на перешкоджання позивачу знайомитись з діяльністю Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс”, брати участь в управлінні товариством.

Зокрема, як вказує позивач, неодноразові його звернення до відповідача з запитами щодо надання інформації про діяльність товариства були залишені відповідачем без задоволення.

Так, згідно з наданим до матеріалів справи листом, 03.02.1997р. позивач звернувся до голови правління Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” з заявою про надання інформації про діяльність товариства, визначення дати можливості ознайомлення з річними балансами, звітами товариства, протоколами загальних зборів (отримання відповідачем вказаного листа підтверджується штампом останнього за №34 від 03.02.1997р.).

Листом від 24.07.1997р. позивачем повторно на адресу відповідача направлено відповідне звернення (отримання відповідачем вказаного листа підтверджується штампом за №91 від 24.07.1997р.).

На це звернення відповідачем було надано відповідь від 08.08.1997р., згідно з якою повідомлено позивача про ті обставини, що право на прийняття участі в управлінні товариством реалізується шляхом прийняття участі та голосуванні на загальних зборах Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс”.

Листом від 23.12.1998р. позивач також вимагав від позивача надати можливість ознайомитись з витребуваними документами (отримання відповідачем вказаного листа підтверджується штампом за №347 від 23.12.1998р.).

В листі від 11.01.1999р. відповідачем було повідомлено позивача про виконання відповідачем вимог ст.43 Закону України „Про господарські товариства” та про ті обставини, що про проведення загальних зборів позивач буде персонально повідомлений передбаченим статутом способом.

06.03.2000р. позивачем направлено вимогу в строк до 13.03.2000р. підготувати копії річних балансів, звітів товариства про його діяльність, протоколів зборів, статуту та інших локальних документів Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс”.

05.04.2000р. відповідачем на заяву позивача від 06.03.2000р. направлено відповідь, згідно з якою повідомлено позивача щодо відсутності в діючому законодавстві України можливості видачі акціонеру товариства копій річних балансів, звітів товариства, протоколів загальних зборів.

02.10.2002р. позивач також звертався до відповідача з відповідними вимогами.

Відповідачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України доказів належного повідомлення позивача з моменту набуття ним статусу акціонера товариства про проведення загальних зборів Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс”, надання можливості ознайомлення з документами товариства до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, враховуючи, що з моменту виникнення у позивача порушеного права він не знав про наявність такого порушення внаслідок бездіяльності відповідача, суд вважає, що строк позовної давності був пропущений позивачем з вини відповідача, тобто причини пропущення строку позовної давності по вимогах по цій справі є поважними, внаслідок чого відповідно до ст.80 Цивільного кодексу УРСР пропущений строк позовної давності підлягає поновленню.

Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України  правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим кодексом.

Виходячи з того, що, за висновками суду, строк пред'явлення вимог про визнання недійсним наказу голови правління Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” Долматова О.І. від 03.02.1997р. №14-к „Про призначення членів правління Товариства та розподіл обов'язків між ними” сплив до набрання чинності Цивільним кодексом України, при розгляді клопотання позивача суд застосовував норми Цивільного кодексу УРСР.

Відповідно до  ст.23 Цивільного кодексу УРСР юридичними особами визнавались  організації, які мали відокремлене майно, могли від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражі або в третейському суді.

При цьому, згідно із ст.25 Цивільного кодексу УРСР юридична особа діяла на підставі статуту (положення).

Статтею 4 Закону України „Про господарські товариства” було передбачено, що акціонерне товариство створюється і діє на підставі установчого договору і статуту.

При цьому, установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Як встановлено судом, згідно зі статутом Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” в редакції 1995р. управління товариством здійснюють вищий орган товариства (загальні збори акціонерів товариства), спостережна рада, правління товариства та ревізійна комісія.

Відповідно до п.8.4.4 статуту відповідача правління обирається на три роки, підзвітно в своїй діяльності вищому органу та спостережній раді та організує виконання їх рішень.

Правління Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” складається з 15 осіб. Персональний склад правління Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” затверджується спостережною радою за поданням голови правління.

Одночасно, пунктом 8.3.4 статуту Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” були також передбачені повноваження спостережної ради товариства затверджувати за поданням голови правління персональний склад правління товариства.

Як встановлено судом, згідно з наказом від 03.02.1997р. №14-к, підписаним головою правління Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” О.І. Долматовим, було затверджено правління Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” у наступному складі: Шаповал М.І. (заступник голови правління - головний інженер), Коньков О.М. (заступник голови правління - директор комплексу з перевезень), Савченко П.М. (заступник голови правління з економіки), Орлянська Р.С. (заступник голови правління з кадрів та правової роботи), Колесник С.В. (заступник голови правління – директор комплексу з виробничо-комерційної роботи), Катрич М.П. (заступник голови правління з безпеки руху), Радченко А.П. (заступник голови правління – директор соціально-побутового комплексу), Данилова Л.М. (головний бухгалтер), Осєєв М.М. (директор Єнакіївського АТП 11469), Кошель А.В. (директор Торезького АТП 11467), Скиба А.Я. (директор Костянтинівського АТП 11492), Корейша Л.О. (директор Маріупольського АТП 11402), Чанишев А.С. (директор Донецького АТП 11404), Дикий О.В. (директор Семенівського АТП 11488).

Відповідачем відповідних доказів, які б підтверджували факт обрання правління та затвердження спостережною радою Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” складу правління, призначеного згідно з наказом №14-к від 03.02.1997р., до матеріалів справи не надано.

Одночасно, у відзиві на позов від 18.09.2008р. відповідач вказує на відсутність відповідного рішення спостережної ради з питання затвердження складу правління Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс”.

Таким чином, за висновками суду, головою правління Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” О.І.Долматовим всупереч положенням пунктів 8.4.4, 8.3.4 статуту товариства одноособово без відповідного обрання та в-подальшому затвердження спостережною радою було призначено склад правління Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс”.

Крім цього, згідно із ст.48 Закону України „Про господарські товариства” (в редакції від 20.04.1995р.) було передбачено, що головою та членами правління товариства можуть бути  особи, які перебувають з товариством у трудових відносинах.

Як вказувалось вище, одними із членів правління в наказі №14-к від 03.02.1997р. призначено Осєєва М.М. (директор Єнакіївського АТП 11469), Кошель А.В. (директор Торезького АТП 11467), Скибу А.Я. (директор Костянтинівського АТП 11492), Корейшу Л.О. (директор Маріупольського АТП 11402), Чанишева А.С. (директор Донецького АТП 11404), Дикого О.В. (директор Семенівського АТП 11488).

Ухвалою від 18.09.2008р. судом було зобов'язано відповідача надати в засідання суду штатний розклад працівників Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” станом на 03.02.1997р.

Згідно з наданими до матеріалів справи штатними розкладами на 1996р., 1997р., 1998р. відсутні такі посади Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” як директори його дочірніх підприємств.

При цьому, за поясненнями відповідача, які у відповідності із ст.ст.32, 36 Господарського процесуального кодексу України є письмовими доказами у справі, трудові книжки вказаних вище осіб на підприємстві не велись, заробітна плата Відкритим акціонерним товариством „Донецькавтотранс” вказаним особам не виплачувалась.

Відповідних доказів в підтвердження факту знаходження Осєєва М.М., Кошель А.В., Скиби А.Я., Корейши Л.О., Чанишева А.С., Дикого О.В. на момент прийняття оспорюваного наказу у трудових відносинах з Відкритим акціонерним товариством „Донецькавтотранс” відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, враховуючи відсутність відповідного обрання та затвердження спостережною радою Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” складу правління, призначеного згідно з наказом від 03.02.1997р. №14-к, виходячи з того, що деякі з призначених членів правління не перебували у трудових відносинах з товариством, за висновками суду, наказ голови правління Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” Долматова О.І. від 03.02.1997р. №14-к „Про призначення членів правління Товариства та розподіл обов'язків між ними” суперечить нормам 48 Закону України „Про господарські товариства” (в редакції від 20.04.1995р.), положенням статуту Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” в редакції 1995р.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписом ст.20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними  актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

Згідно з рішенням Конституційного суду України від 01.12.2004р. по справі №1-10/2004 зазначено, що виходячи зі змісту ч.1 ст.8 Конституції України охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Як зазначено Конституційним судом України, види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними.

Для розуміння поняття охоронюваний законом інтерес важливо врахувати й те, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і не правовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів. Певною конфліктністю характеризуються і охоронювані законом та правом інтереси акціонера і акціонерного товариства, учасника товариства і самого товариства.

Поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Відповідно до ст.5 Закону України „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” підтвердженням права власності на   цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів.

Як вказувалось вище, згідно з випискою з реєстру власників іменних цінних паперів, виданою 22.08.2008р. реєстратором Закритим акціонерним товариством „Реєстратор”, позивач з 29.01.1997р. є власником 394200 простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс”.

Тобто, позивач як один із акціонерів Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” згідно з п.п.1, 4, 7, п.5.2 статуту відповідача має право брати участь в управлінні товариством, брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частину (дивіденди), одержувати у разі ліквідації товариства частку вартості майна товариства, пропорційну частці акціонера у статутному капіталі.

Таким чином, винесення головою правління Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” одноособово поза межами повноважень всупереч вимог закону та положень статуту товариства наказу №14-к від 03.02.1997р. про затвердження складу правління, до компетенції якого статутом товариства віднесено вирішення питань діяльності товариства, розпорядження майном останнього, порушує охоронювані законом інтереси позивача, зокрема, впливає на можливість позивача здійснювати управління справами Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” (у тому числі й щодо обранння членів правління), на розмір дивідентів позивача та вартість належних йому акцій товариства.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність у позивача як одного із акціонерів Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” права на звернення до суду з позовом про визнання недійсним з моменту прийняття наказу голови правління Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” Долматова О.І. від 03.02.1997р. №14-к „Про призначення членів правління Товариства та розподіл обов'язків між ними”.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги про визнання недійсним з моменту прийняття наказу голови правління Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” Долматова О.І. від 03.02.1997р. №14-к „Про призначення членів правління Товариства та розподіл обов'язків між ними” підлягають задоволенню.

Виходячи з того, що спір, за висновками суду, виник внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати підлягають віднесенню на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

                                                                 ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Фенікс-ДОН”, м.Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс”, м.Донецьк задовольнити повністю.

Визнати недійсним з моменту прийняття наказ голови правління Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” Долматова О.І. від 03.02.1997р. №14-к „Про призначення членів правління Товариства та розподіл обов'язків між ними”.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс”, м.Донецьк на користь Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Фенікс-ДОН”, м.Донецьк витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 16.10.2008р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 16.10.2008р.

               Суддя