5015/190/12
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.03.12 Справа№ 5015/190/12
Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бунчук»(м.Дрогобич)
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору:АТ «Укрсиббанк»(МФО 351005)
про:повернення безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 2 300,00 грн.
Суддя:В.М. Пазичев
При секретарі:І.Малюшевська
Представники сторін:
від позивача:Не з'явився
від відповідача:Не з'явився
Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.
Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Глобинський свинокомплекс»(м.Глобине, Полтавська область) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бунчук»(м.Дрогобич) про повернення безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 2 300,00 грн.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 18.01.2012 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 23.01.2012 року. Ухвалою від 23.01.2012 року розгляд справи відкладено до 13.02.2012 року, у зв'язку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 13.02.2012 року розгляд справи відкладено до 22.02.2012 року, у зв'язку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 22.02.2012 року розгляд справи відкладено до 01.03.2012 року, у зв'язку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 01.03.2012 року розгляд справи відкладено до 12.03.2012 року, у зв'язку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 12.03.2012 року розгляд справи відкладено до 19.03.2012 року, у зв'язку з неявкою представників сторін і залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог - АТ «Укрсиббанк»(МФО 351005).
Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 18.01.2012 року, про відкладення від 23.01.2012 року, від 13.02.2012 року, від 22.02.2012 року, від 01.03.2012 року, від 12.03.2012 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 13.03.2012 року, а явка позивача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.
14.02.2012 року за вх.№3109/12 позивач подав заяву про долучення доказів до матеріалів справи.
14.02.2012 року за вх.№3111/12 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача.
Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 18.01.2012 року, про відкладення від 23.01.2012 року, від 13.02.2012 року, від 22.02.2012 року, від 01.03.2012 року, від 12.03.2012 року не виконав, відзиву на позов не представив, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, а також згідно даних з Витягу з ЄДРПОУ станом на 13.03.2012 року, ТзОВ «Торговий Дім «Бунчук»зареєстроване за адресою: 82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Грушевського,76, на яку відправлялася поштова кореспонденція, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується повернутими на адресу суду поштовими конвертами з поштовою відміткою про закінчення терміну зберігання, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.
Третя особа вимог ухвали суду про залучення до участі у справі від 12.03.2012 року не виконала повністю, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила.
19.03.2012 року за вх.№5831/12 від третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки, усі запитувані ухвалою суду документи, а також їх оригінали знаходяться в м.Кременчузі.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, у відсутності представників сторін.
В судовому засіданні 19.03.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 85 ГПК України, повний текст рішення виготовлено та підписано 19.03.2012 року.
Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
Як вбачається із позовної заяви, 01.12.2011 року при перевірці наявних грошових коштів на поточному рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Глобинський свинокомплекс»(надалі –позивач) було встановлено, що шляхом несанкціонованого доступу до системи банківських платежів «клієнт-банк»з рахунку позивача зникло 275 800,00 грн., які були перераховані невідомими особами на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бунчук»(надалі –відповідач).
Як було встановлено в подальшому, згідно платіжного доручення №18 від 30.11.2011 року невідомими особами було здійснено перерахування грошових коштів з поточного рахунку позивача на поточний рахунок відповідача, відповідно до договору поставки комбікорму №2844 від 30.11.2011 року.
По факту несанкціонованого доступу невідомих осіб до поточного рахунку позивача, останній направив відповідну заяву про порушення кримінальної справи до правоохоронних органів. За результатами поданої позивачем заяви слідчим СВ Глобинського РВ УМВС України Полтавській області Савченко К.В. була порушена кримінальна справа за фактом заволодіння майном шляхом шахрайства в особливо великих розмірах, з використанням ЕОТ за ознаками ч.4 ст.190 КК України.
Оскільки кошти в сумі 275 800,00 грн. знаходилися у відповідача без достатніх правових підстав, позивач звернувся до відповідача з відповідною вимогою щодо повернення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 275 800,00 грн. Однак, як стверджує позивач, з незрозумілих причин відповідач повернув позивачу лише 273 500,00 грн.
Таким чином, на думку позивача, залишок неповернутих відповідачем позивачу грошових коштів в сумі 2 300,00 грн. є майном, що набуте відповідачем без достатніх підстав, відповідно до норм ст.1212 ЦК України. Дане майно має бути повернуто відповідачем позивачу, згідно ч.1 ст.1212 ЦК України.
12.03.2012 року за вих.№5015/190/12/1/12 суд звернувся із запитом у ПАТ «ОТП Банк»щодо підтвердження вчинення операцій по рахунку, згідно платіжного доручення №2 від 13.12.2011 року про зарахування коштів в сумі 273 500,00 грн., що були перераховані з розрахункового рахунку №26004042288700 АТ «Укрсиббанк»(МФО 351005) від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Глобинський свинокомплекс».
16.03.2012 року за вх.№5758/12 із ПАТ «ОТП Банк»на адресу суду надійшов лист з повідомленням про те, що даний запит не може бути задоволений, оскільки суперечить вимогам п.2 ч.1 ст.62 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
12.03.2012 року за вих.№5015/190/12/2/12 суд звернувся із запитом у Слідчий відділ Глобинського РВ УМВС України у Полтавській області з метою прийняття законного та обґрунтованого рішення, надати інформацію про розгляд кримінальної справи (№113030228) за фактом крадіжки майна, заволодіння майном ТОВ НВП «Глобинський свинокомплекс»шляхом шахрайства в особливо великих розмірах шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, а також надати усі належно засвідчені докази, копії процесуальних документів, що це підтверджують. Однак, будь - якої відповіді із Слідчого відділу Глобинського РВ УМВС України у Полтавській області на адресу суду не надходило.
На момент розгляду справи відповідач докази повернення грошових коштів суду не представив.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.
Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами –юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ч.1 статті 222 ГК України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Відповідно до ч. 2 статті 222 ГК України, що уразі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 5 статті 222 ГК України передбачено, що претензія підписується повноважною особою заявника претензії або його представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом або вручається адресатові під розписку.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.400 ЦК України, недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.
Відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ч.2, ч.3 ст. 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Згідно ст.384 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
На час розгляду справи, відповідач не подав докази повернення грошових коштів, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.
Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач проти позову не заперечив і не подав докази повернення грошових коштів, суд прийшов до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Глобинський свинокомплекс»(м.Глобине, Полтавська область) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бунчук»(м.Дрогобич) про повернення безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 2 300,00 грн. є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.
Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №1711 від 05.01.2012 на суму 1 609,50 грн. про сплату судового збору.
Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 785 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, 231, 232 ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 121 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити.
2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бунчук»(82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Грушевського,76, п/р 26008000005952 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ЄДРПОУ 33350939, інші реквізити в матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Глобинський свинокомплекс»(39000, Полтавська область, м.Глобине, вул.К.Маркса,61, код ЄДРПОУ 33604720, рахунок: 26003900697153 в Відділені №2 ДФ ЗАТ ПУМБ МФО 305813, інші реквізити в матеріалах справи відсутні) – 2 300 (дві тисячі триста) грн. 00 коп. боргу, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. сплаченого судового збору.
3. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.
Суддя Пазичев В.М.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 19.03.2012 |
Оприлюднено | 27.03.2012 |
Номер документу | 22055263 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Пазичев В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні