Рішення

від 22.10.2008 по справі 19/82-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/82-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.10.08р.

Справа № 19/82-08

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ 

до  Приватного малого підприємства фірми "МИР", м.Верхньодніпровськ 

про розірвання договору купівлі-продажу від 28.08.1998р. №1401 та повернення об'єкту незавершеного будівництва

Суддя Петренко І.В.

При секретарі Півень А.М.

Представники:

Від позивача: Тесленко Н.В. –дов.№49 від 16.09.08р.

Від відповідача: Чабаненко О.Г. –дов. №16/11-01 від 16.11.07р.

СУТЬ СПОРУ:

          По справі оголошувалась перерва з 21.10.08р. по 22.10.08р.

 Позивач звернувся з позовом до Відповідача і просить розірвати договір купівлі-продажу від 28.08.1998р. №1401 об'єкта незвершеного будівництва корпус №1-А /їдальня/ заводу "Керміконд", який розташований за адресою: Дніпропетровська область, м.Верхньодніпровськ, вул.Тітова, 206-а та зобов'язати відповідача повернути до державної власності в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області об'єкт незавершеного будівництва корпус №1-А /їдальня/ заводу "Керміконд", який розташований за адресою: Дніпропетровська область, м.Верхньодніпровськ, вул.Тітова, 206-а.

 Підстави з якими Позивач пов'язує свої позовні вимоги –не виконання Відповідачем зобов”язань за договором купівлі-продажу від 28.08.1998 р. № 1401 та додаткових угод №1 від 23.05.2001 року, № 2 від 25.02.2003 року, № 3 від 17.08.2006 року.

Представник відповідача проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим та в позові просить відмовити в повному об'ємі.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

           Між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (Продавець) та Приватним малим підприємством "МИР"           (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу від 28.08.1998 року № 1401 об'єкта незавершеного будівництва корпус № 1-А /їдальня/ заводу "Керміконд", який розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, вул. Титова.

           На виконання п. 3.2. Договору регіональним відділенням було передано об'єкт приватизації Покупцю згідно акту приймання-передачі від 15.11.1999 року.

           Зобов'язаннями цього договору передбачалось, крім іншого: закінчити будівництво об'єкта за початковим призначенням або зі зміною профілю (п. 5.3. Договору); термін добудови об'єкту не повинен перевищувати нормативний ( п. 5.4. Договору ).

          Договір може бути розірваним на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках не виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 11.3 Договору ).

          Додатковою  угодою  № 1 від 23.05.2001 року внесені зміни до пункту 11.3 розділу 11 Договору шляхом викладення його у наступній редакції: „11.3. У разі невиконання умов договору та даної додаткової угоди до нього, договір підлягає розірванню в установленому законодавством порядку. При цьому Покупець повертає об'єкт приватизації в державну власність за актом приймання - передачі, а також відшкодовує державі збитки, завдані невиконанням умов договору.

           Позивач посилається на те, що відповідачем зобов'язання за договором купівлі-продажу від 28.08.1998р. №1401 не виконані, витребувані документи в зазначені терміни до регіонального відділення не представлені.

            Крім того, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 01.07.2008р. №18/21-04795 щодо надання детальної інформації (підтвердженої документально) стосовно виконання умов договору купівлі-продажу від 28.08.98р. №1401 об'єкта незавершеного будівництва –корпус №1-А (їдальня) заводу „Керміконд”, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, м.Верхньодніпровськ, вул.Титова, 206-А та додаткових угод до нього: №1 від 23.05.01р., №2 від 25.02.03р., №3 від 17.08.06р.

          У зв'язку з відсутністю у Відповідача документів, підтверджуючих приймання об'єкта приватизації від Позивача, і необхідністю здійснення державної реєстрації договору в місцевих органах самоврядування, між Відповідачем, і колишнім власником об'єкта Заводом „Керміконд" (ЄДРПОУ 14312424) 15.11.1999р. був складений акт приймання-передачі об'єкта незавершеного будівництва, - корпусу № 1-А (їдальня), розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, вул. Тітова, 206. А також здійснено розмежування земельної ділянки на якій знаходиться вказаний об'єкт, з складанням відповідного плану-схеми.

            З липня 2002р. по листопад 2007р. Відповідач, здійснював будівельно-монтажні роботи по добудові об'єкту приватизації —станції технічного обслуговування, з залученням відповідних фахівців у галузі будівництва, з використанням відповідного устаткування і матеріалів, придбаних за власний кошт.

           У листопаді 2007р., об'єкт нерухомого майна „Станція технічного обслуговування", розташована за адресою: вул. Тітова, 206а, м. Верхньо дніпровськ, Дніпропетровська область був закінчений будівництвом з проведенням відповідної реконструкції.

           Відповідно до ст.ст. 331, 376 Цивільного кодексу України, особа яка створила річ зі своїх матеріалів, є власником цієї речі, і право власності виникає з моменту завершення будівництва, а право власності на самочинно збудований об'єкт нерухомого майна може бути визнано за особою, яка здійснила самочинне будівництво.

         18.11.2007р. Відповідач звернувся до ТОВ „Промтехстальпроект" (ЄДРПОУ 33906702, ліцензія Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, серії АВ № 051902 від 21.04.2006р.) м. Дніпропетровськ, з замовленням на здійснення технічного завдання виробництво ізисканій для встановлення технічного стану будівельних конструкцій будови станції технічного обслуговування по вул. Тітова, 206а, м. Верхньодніпровськ. За результатами виконання завдання був наданий Технічний висновок по інструментальному обстеженню будівельних конструкцій об'єкта, відповідно до якого: основні несущі конструкції будови (фундаменти, стіни, перекриття, колони) знаходяться у нормальному і задовільному стані, та придатні до подальшої експлуатації, і подальша експлуатація будови станції технічного обслуговування можлива.

          29.11.2007р. Відповідач звернувся до ВАТ „Строй проект Плюс" (ЄДРПОУ 33611303, ліцензія Державного комітету України з будівництва та архітектури, серії АБ № 105667 від  29.06.2005р.) м.Дніпропетровськ, з замовленням на здійснення технічної оцінки стану основних несущіх конструкцій споруд, виявлення дефектів, відповідність санітарним, будівельним та екологічним нормам станції технічного обслуговування по вул. Тітова, 206а, м. Верхньодніпровськ. За результатами досліджень 14.12.2007р., був наданий висновок про відповідність виконаного будівництва об'єкта санітарним, будівельним та екологічним нормативним вимогам, та встановлено що споруди будови відповідають категорії К-1, і можуть бути введені в експлуатацію.

           Згідно п.п.5.5., 6.4. зазначених договорів Відповідач зобов'язався: на вимогу продавця надавати Позивачу необхідні матеріали, відомості, документи тощо про виконання умов цього Договору; не перешкоджати здійсненню перевірок виконання умов зазначених договорів, та на вимогу Позивача надавати інформацію, у тому числі по витратам на добудову об'єкта на протязі терміну дії зобов'язань. При цьому в зазначених договорах не визначені строки і порядок виконання вказаних зобов'язань.

         08.01.2008р. на адресу Відповідача надійшов лист від Позивача №12/12-9947 від 25.12.2007р. (вхідний 1), щодо розгляду та оформлення акту поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва на аукціоні від 28.08.1998р. реєстр. №1401, додаткової угоди № 1 від 23.05.2001р., додаткової угоди № 2 від 25.022003р., додаткової угоди № 3 від 17.08.2006р. об'єкта незавершеного будівництва - корпус № 1-А (їдальня) заводу „Керміконд" від 21.11.2007р., розглянутий керівництвом ПМП фірма „Мир".

           Розглянувши вказаний лист, керівництво Відповідача, надало мотивовану і обґрунтовану відповідь, щодо розгляду та оформлення акту поточної перевірки виконання умов зазначених договорів, лист № 1 від 07.02.2008р., згідно якого відмовило Позивачу в підписанні та оформлені акту поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 21.11.2007р., з зв'язку з невідповідністю даних що містяться у вказаному акті з фактичними даними, що мали місце на час проведення перевірки представником Позивача.

          28.01.2008р. на адресу Відповідача надійшла претензія в порядку ст.6 ГПКУ №12/12-427 від 21.01.2008р. (вхідний № 2), з вимогою підписати або надати заперечення та повернути один примірник акту поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва на аукціоні від 28.08.1998р. реєстр. № 1401, додаткової угоди № 1 від 23.05.2001р., додаткової угоди №2 від 25.02.2003р., додаткової угоди №3 від 17.08.2006р. об'єкта незавершеного будівництва - корпус № 1-А (їдальня) заводу „Керміконд" від 21.11.2007р.

     Відповідач розглянувши вказану претензію відповідно до вимог ст.ст. 7, 8 Господарського процесуального кодексу України надіслав Позивачу повідомлення № 2 від 27.02.2008р. про результат розгляду претензії, відповідно до якого, відхилило у повному обсязі вимоги зазначеної претензії, в зв'язку з не відповідністю претензії вимогам п. "а" ч.3 ст. 6, п. "б" ч.3 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України.

            05.03.2008р. на особисту адресу власника підприємства Відповідача надійшов лист № 12/12-1458 від 27.02.2008р. (вх. № 4), щодо здійснення перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва на аукціоні від 28.08.1998р. реєстр. № 1401, додаткової угоди № 2 від 25.02.2003р., додаткової угоди № 3 від 17.08.2006р. об'єкта незавершеного будівництва - корпус № 1-А (їдальня) заводу „Керміконд'' від 21.11.2007р., розглянутий керівництвом ПМП фірма „Мир".

        Разом с цим листом, в конверті до Відповідача надійшли два документа оформленні головним спеціалістом відділу контролю договорів купівлі-продажу Фомічєвим О.М., а саме: Акт про недопущення перевірки та ненадання документів від 28.02.2008р.; Акт поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу від 28.02.98р. № 1401, додаткової угоди № 1 від 23.05.01р. №592, додаткової угоди № 2 від 25.02.04р. № 301 та № 3 від 17.08.06 № 2471 об'єкта незавершеного будівництва „Корпус №1-А (їдальня) заводу „Керміконд" від 28.02.2008р.

      Під час розгляду вказаних документів було встановлено, що зазначені відомості в документах не відповідають дійсності, в зв'язку з тим, що про проведення перевірки 28.02.2008р. до ПМП фірма „Мир" не надходило ніяких повідомлень та усних, чи письмових вимог щодо надання документів.

           Крім цього, позивачеві 27.02.2008р. близько 16:00 години, під час телефонної розмови було повідомлено про відсутність керівника (власника) ПМП фірма „Мир" Либ С.О. на території розташування підприємства до 05.03.2008р., в зв'язку з відрядженням за службовими справами до м.Харкова, згідно командировочного посвідчення № 01/2702 від 27.02.2008р.

            У зв'язку з тим, що ні укладеним договором та додатковими угодами до нього, ні нормативно-правовими актами що регулюють питання приватизації державного майна не визначені строки розгляду та задоволення вимог, щодо надання інформації по виконанню умов зазначених договорів, Відповідач, при розгляді листів Позивача, керувався нормами Закону України „Про інформацію" №2657-ХІІ від 02.10.1992р.

           Враховуючи зміст листів Позивача, та обставини щодо їх розгляду, можливо зробити висновок, що Відповідач не протидіяв здійсненню перевірки представниками Позивача об'єкту приватизації, так як не був заздалегідь повідомлений.

           Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

         Статтями 525, 526 ЦК України передбачено недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання та загальні умови зобов'язання.

        Частиною 2 ст.651 ЦК України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

         Змінити або розірвати договір, якщо згода сторін про це не досягнута, можна на вимогу зацікавленої сторони лише у судовому порядку і лише при наявності певних підстав. Такими підставами, відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України, може бути: істотне порушення договору другою стороною; інші випадки, встановлені договором або законом.

      Істотним слід вважати таке порушення договору, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення мети договору.

           До другої групи підстав, що надають право вимагати зміни або припинення договору, належать підстави, прямо передбачені Цивільним Кодексом, іншими актами законодавства або договором.

        Ст. 188 ГК України передбачає, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона  договору,  яка  вважає  за  необхідне змінити або розірвати договір,  повинна надіслати  пропозиції  про  це  другій стороні за договором. Сторона  договору,  яка  одержала  пропозицію про зміну чи розірвання  договору,  у  двадцятиденний  строк  після   одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У   разі   якщо сторони  не  досягли  згоди  щодо  зміни (розірвання)  договору  або  у  разі неодержання   відповіді   у встановлений   строк   з   урахуванням   часу   поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

           В порушення ст. 188 ГК України, Позивач не надіслав Відповідачеві  пропозиції  саме про  розірвання  договору (належних доказів не надано).

           Враховуючи  викладене та приймаючи до уваги не додержання Позивачем порядку розірвання договору, господарський суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог Позивача пов'язаних із розірванням зазначеної угоди та відповідно повернення придбаного за угодою майна.

      Крім цього також рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.08р. по справі №10/159-08 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до  Приватного малого підприємства "МИР" про розірвання договору  купівлі-продажу в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

            Відповідно до ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням  господарського  суду  (іншого органу,  який  вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не  доводяться  знову  при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

           Згідно ст.33 (ч.1) ГПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, стаття 34 ГПК України передбачає господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

        Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

           Відповідно до ст.ст.33,34 ГПК України позивачем не подано належні докази саме про неналежне виконання з боку відповідача умов та зобов'язань за спірним договором.

      До цього ж Позивач направляв вимогу та телеграму 27.02.08р. про перевірку та складання акту перевірки, а 28.02.08р. на наступний день вже вимагав надання звіту та складав акт про недопущення на перевірку, що фактично є неможливим в такий короткий термін.

     А також Відповідачем виконані умови договору та додаткових угод та виконано будівництво об'єкту, що підтверджується актом (висновком), а тому не має підстав для розірвання договору, оскільки порушень з боку відповідача умов договору не вбачається.

         На підставі вищевикладеного, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки претензію позивача не можна вважати саме пропозицією про розірвання договору відповідно до діючого законодавства та ст.188 ГК України і ст.651 ЦК України, а також позивачем не доведено істотне порушення договору з боку відповідача та фактично відповідач виконав умови договору.  

           Судові витрати слід віднести на позивача, оскільки в позові відмовлено.

          Керуючись ст.ст.525, 526, 651 ЦК України, ст.188 ГК України, ст.ст.1, 2, 12, 21, 32, 33, 34, 35, 36, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

          В позові відмовити повністю.

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.

Суддя                                                                                                     І.В. Петренко