Постанова

від 06.03.2012 по справі 2а-15848/11/0170/11

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43,  м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна,  95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 березня 2012 р.

о 14 годині 54 хвилин

Справа №2а-15848/11/0170/11

   Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., при секретарі Фурлетовій Г.Ю., розглянувши

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу   

за позовом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велс Ко»             

про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб,   

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велс Ко»  про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб  у сумі 103132,37грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплачує у встановлені законом строки податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за період з 4 кварталу 2010 року до 2 кварталу 2011 року.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, про місце, дату та час розгляду адміністративної справи повідомлявся належним чином – судовою повісткою, надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про місце, дату та час розгляду адміністративної справи повідомлен належним чином – судовою повісткою, про поважність причин неприбуття у судове засідання суд не повідомив.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду від 16.12.2011р. відповідачу запропоновано надати письмові заперечення на адміністративний позов, а також всі наявні документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно ч.6 ст.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають  задоволенню, з наступних підстав.    

Товариство з обмеженою відповідальністю «Велс Ко» є юридичною особою (ідентифікаційний код 35737152), що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.7), з 03.03.2008р. знаходиться на обліку в ДПІ в м.Сімферополі  АР Крим , як платник податків, що підтверджується довідкою (а.с.8).

Таким чином, відповідач є суб’єктом господарювання, платником податків, зобов’язаний виконувати обов’язки, покладені на нього законами у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.1.13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин щодо оподаткування доходів фізичних осіб у 4 кварталі 2010 року) податок з доходів фізичних осіб -  плата  фізичної  особи  за послуги,  які  надаються їй територіальною громадою,  на території якої така фізична  особа  має  податкову  адресу  або  розташовано особу, що утримує цей податок згідно з цим Законом.

Відповідно до п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»  особою,  відповідальною за  нарахування,  утримання  та сплату  (перерахування)  до  бюджету  податку  з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі  доходи  на  користь  платника  податку  (такої  самозайнятої особи).

Особа, відповідальна за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб є податковим агентом. Податковий   агент   - юридична  особа  (її  філія, відділення,  інший  відокремлений  підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового  статусу  та  способу оподаткування іншими податками  зобов'язані  нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий   облік  та  подавати  податкову  звітність  податковим органам  відповідно  до  закону, а також нести відповідальність за порушення  норм  цього Закону. (п.1.15 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»).

Пунктом 8.1.1 ст.8 Закону  України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначено, що податковий   агент,    який    нараховує    (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу  за  його  рахунок, використовуючи  ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Відповідно до п.п. 16.3.1, 16.3.2. п.16.3 ст.16 Закону  України «Про податок з доходів фізичних осіб» сума  податку  за  звітний   місяць,   яка   підлягає перерахуванню  до місцевого бюджету за місцезнаходженням таких відокремлених  підрозділів,  визначається юридичною  особою або уповноваженим  підрозділом  самостійно,  виходячи  із  загальної кількості громадян, які працюють у цих підрозділах, та суми виплаченого (нарахованого) оподатковуваного доходу. Юридична  особа  за своїм місцезнаходженням   та місцезнаходженням своїх підрозділів,  а уповноважений підрозділ за своїм місцезнаходженням,  одночасно  з  поданням  документів   на отримання  коштів  для виплати належних платникам податку доходів, сплачує  (перераховує)  суми  утриманого податку  на   відповідні розподільчі рахунки,   відкриті   в   територіальних   управліннях Державного казначейства України.   

Пунктом 8.1.5. п.8.1 ст.8 Закону було встановлено, що податковий  агент  зобов'язаний подавати органу державної  податкової  служби  за місцем його реєстрації податкову декларацію з податку з доходів фізичних осіб за базовий податковий період,  що  дорівнює календарному місяцю за формою, встановленою центральним  податковим  органом,  про загальні суми доходів, які нараховані на користь платників податку, і загальні суми податку з доходів  фізичних осіб, які утримані з цих доходів, а також обсяги перерахованого податку до бюджету.

Відповідно до п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України, який набрав чинності  01.01.2011р. платниками податку є:

162.1.1. фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

162.1.2. фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

162.1.3. податковий агент.

Відповідно до п.168.1 ст.168 ПК України

168.1.1. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

168.1.2. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Пунктом 176.1 ст.176 встановлено, що платники податку зобов'язані подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

Відповідно до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, поданих відповідачем в порядку звітності сума нарахованого податку з доходів фізичних осіб складає за 4 квартал 2010 року – 14076грн. (а.с.22-24), за 1 квартал 2011 року – 32263,99грн. (а.с.18-19), за 2 квартал 2011 року – 18096,53грн., а всього самостійно відповідачем визначена сума податку, яка підлягає сплаті до бюджету за вказаний період у сумі 64436,52грн.(а.с.20-21).

Відповідно до п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8  Закону  України «Про податок з доходів фізичних осіб» податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не  мають  права приймати  платіжні  документи  на  виплату доходу,  які  не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний  дохід  нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок,  який підлягає утриманню з  такого  нарахованого  доходу, підлягає  сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки,  встановлені законом для місячного податкового періоду.

Відповідно до п.168.1.2 ст.168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Як вбачається з податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2010 - 2 квартал 2011 років відповідачем у строки встановлені законодавством зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб сплачено частково в сумі 1849грн., в тому числі у 4 кварталі 2010 року – 1535грн., у 1 кварталі 2011 року 314грн.

Таким чином за відповідачем утворилась заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, яка самостійно задекларована відповідачем, в сумі 62587,52грн. (14076+32263,99+18096,53-1849).

Як вбачається з розрахунку позовних вимог (а.с.4) позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з податку на доходи фізичних осіб за 4 квартал 2010 року – 2 квартал 2011 року в сумі 103132,37грн.

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач не надав доказів визначення або відповідачем або податковим органом  податку на доходи фізичних осіб  за 4-й квартал 2010року – 2-й квартал 2011р. у сумі 40544,85грн. (103132,37грн. (сума яка заявлена до стягнення за цим позовом) –  62587,52грн.(сума податку, яка самостійно визначена відповідачем згідно податкових розрахунків).  

При цьому суд зазначає, що акт за №12071/17-1 від 30.08.2011р про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Велс Ко» за період з 01.10.2010р. до 30.06.2011р. з питань правильності і своєчасності перерахування до бюджету утриманого податку з доходів фізичних осіб. Який доданий позивачем до матеріалів справи, містить відомості, які не підтверджуються документами первинного бухгалтерського обліку позивача(а.с.9-16).

Зокрема, на стор. 8 акту перевірки зазначено про те, що згідно наданих відповідачем до позивача податкових розрахунків за формою 1-ДФ, сума податку на доходи фізичних осіб, яка самостійно визначена відповідачем  за спірний період складає 105576,37грн.

Однак, позивачем до матеріалів справи надані податкові розрахунки за 4-й кв.2010року – 2-й кв.2011р., відповідно до яких сума самостійно визначеного до сплати податку з доходів фізичних осіб склала 64436,52грн.  

Крім того, акт перевірки не містить відомостей про донарахування позивачем відповідачу податкових зобов’язань з цього податку за наслідками перевірки.  

Таким чином, матеріалами справи не підтверджена заборгованість в сумі 40544,85грн. (103132,37грн. – 62587,52грн.), тому позовні вимоги в цій частині не є обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо заборгованості з податку на доходи фізичних осіб в сумі 62587,52грн., що визначена відповідачем самостійно, то суд зазначає наступне.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки,  орган державної  податкової  служби  надсилає  (вручає)  йому  податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п.59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається платникам податків, які  самостійно подали податкові декларації,  але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання  (вручення)  податкового повідомлення-рішення.

Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби виносить податкову вимогу на кожну суму такого податкового боргу.

Згідно з п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.2 ст.59  Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Таким чином,  органи державної податкової служби мають звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків,  який має податковий борг, не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання платнику податкової вимоги на кожну суму податкового боргу.

Судом встановлено, що податковим органом на суму податкового боргу у розмірі 62587,52грн. за  з  податку на доходи фізичних осіб податкова вимога не надсилалась, отже,  у  позивача не виникло права на звернення до суду із позовом про стягнення такого податкового боргу у судовому порядку.

Таким чином, позовні вимоги  в частині стягнення заборгованості в сумі 62587,52грн є необґрунтованими, не підтверджуються матеріалами справи та не підлягають задоволенню.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 06.03.2021р. У повному обсязі постанову відповідно до ст.163 КАС України складено 12.03.2012р.

Керуючись ст.ст.122, 158, 160-163, 167 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                          Москаленко С.А.