Постанова

від 07.03.2012 по справі 2а-261/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  

            ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                              ПОСТАНОВА

                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

"07" березня 2012 р.                                                                        cправа № 2a-261/12/0970

м. Івано-Франківськ  

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Чуприни О.В.

за участю секретаря судового засідання Галімурки Т.Є.

представників позивача: товариства з обмеженою відповідальністю ‘‘555''–Пасенка С.А., Кацевича В.К.

представника відповідача: Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області –Мельника Р.Я.

прокурора Івано-Франківської області –не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ‘‘555''до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за №0003451501 від 04.11.2011 року, -

                                                              ВСТАНОВИВ:

26.01.2012 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ‘‘555''(надалі –позивач) до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області (надалі –відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за №0003451501 від 04.11.2011 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією в Івано-Франківської області складено акт від 20.10.2011 року, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0003451501 від 04.11.2011 року, згідно з яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за звітній податковий період ІІ кварталу 2011 року у розмірі 2 522 195,00 грн. Підставою винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували, викладені в акті перевірки, висновки відповідача відповідно до яких, позивачем, в порушення вимог пункту 150.1 статті 150, пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ ‘‘Перехідних положень''Податкового кодексу України у складі від'ємного значення об'єкта оподаткування другого кварталу               2011 року включено від'ємне значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року за результатами господарської діяльності попередніх років, в тому числі 2010, 2009 і                      2008 років.

Позивач обґрунтовує правомірність своїх дій, вказуючи, що склад валових витрат платника податку на прибуток за результатами І-го кварталу 2011 року формується з врахуванням суми від'ємного значення станом на 01.01.2010 року, яка відповідно до абзацу першого пункту 6.1 статті 6 Закону України ‘‘Про оподаткування прибутку підприємств''           (в редакції Закону від 22.05.1997 року №283/97-ВР) не була врахована в повному обсязі у складі валових витрат 2010 року, та від'ємного значення об'єкта оподаткування, виниклого у 2010 році. При цьому сума такого від'ємного значення зазначена в рядку 04.9 Декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 року і, з урахуванням показника від'ємного значення об'єкта оподаткування попередніх років, включена до складу валових витрат І-го кварталу 2011 року по рядку 08 Декларації з податку на прибуток підприємства за І-й квартал 2011 року. Об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками І-го кварталу 2011 року позивачем розрахований виходячи із суми скоригованого валового доходу (рядок 03 Декларації з податку на прибуток підприємства за І-й квартал 2011 року), який зменшений на суму скоригованих валових витрат (рядок 06 Декларації з податку на прибуток підприємства за І-й квартал 2011 року і суму амортизаційних відрахувань рядок 07 Декларації з податку на прибуток підприємства за І-й квартал 2011 року), та зазначений в рядку 08 Декларації з податку на прибуток підприємства за І-й квартал 2011 року. За таких обставин позивач діяв правомірно та у повній відповідності до вимог абзацу 1 пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України, чинного на момент формування даних декларації за перший квартал 2011 року, відобразивши в рядку 06.6 Декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ-й квартал 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування як результат розрахунку об'єкта оподаткування за І-й квартал 2011 року в сумі, яка зазначена в рядку 08 Декларації з податку на прибуток підприємства за І-й квартал 2011 року, тобто в сумі 2 522 195,00 грн., а не в сумі 100 551,00 грн., яка зазначена перевіряючим в акті перевірки №2631/1501/25073164 від 20.10.2011 року. А тому, висновки відповідача про необхідність розрахунку об'єкта оподаткування у ІІ кварталі 2011 року з урахуванням від'ємного значення, отриманого виключно за результатами господарської діяльності у І кварталі 2011 року, побудовані на власному, однобічному тлумаченні норм закону, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, відтак оскаржуване податкове повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві, та додатково пояснив, що відображення показників рядка 06.6 Декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ-й квартал                 2011 року позивач здійснював відповідно до вимог пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України та Закону України ‘‘Про оподаткування прибутку підприємств'', чинного на момент формування даних декларації за перший квартал                      2011 року, оскільки наявність за підсумками першого кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, отриманого як результат розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками 1 кварталу 2011 року, відповідно до вищенаведених правових норм, є підставою для включення суми такого від'ємного значення до витрат 2 календарного кварталу.

Представник відповідача проти позову заперечив, надавши суду письмове заперечення, та додатково пояснив, що перевіркою підтверджено правильність формування від'ємного значення за підсумками першого кварталу 2011 року в розмірі 2 522 195,00 грн., сума якого сформована за рахунок від'ємного значення об'єкту оподаткування 2010 року і попередніх років, проте у зв'язку із набранням 01.04.2011 року чинності розділу ІІІ Податкового кодексу України, та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року і попередніх років, що увійшло до першого кварталу 2011 року у відповідності до пункту 22.4 статті 22 Закону України ‘‘Про оподаткування прибутку підприємств'', до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається. Просили в задоволенні позову відмовити повністю.

Прокурор в судове засідання не з'явився, у відповідності до вимог статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України належним чином повідомлений про розгляд справи, про що в матеріалах міститься відповідна розписка (а.с. 171), причини неявки суду не повідомив, відповідні клопотання не подавав.

Судом, за умови належного повідомлення відповідача про розгляд справи у відповідності до вимог частини 3 статті 150 коментованого Кодексу продовжено розгляд справи за відсутності прокурора на підставі частини 4 статті 128 коментованого Кодексу.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

На підставі пункту 1 та пункту 3 статті 10 Закону України ‘‘Про державну податкову службу в Україні'', підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI відповідачем проведено камеральну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю ‘‘555''за звітний податковий період ІІ квартал 2011 року, результати якої оформлені актом камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 20.10.2011 року за №2631/1501/25073164 (а.с. 14).

Перевіркою встановлено, що по результатах здійснення господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року в позивача від'ємне значення об'єкту оподаткування повинно становити 100 551,00 грн., а фактично у поданій декларації за ІІ квартал                  2011 року зазначено 2 622 746,00 грн. Таким чином, відповідач дійшов висновку, що позивачем завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за                 ІІ квартал 2011 року на 2 522 195,00 грн., що стало підставою для винесення податкового повідомлення-рішення форми "П" №0003451501 від 04.11.2011 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі                                2 522 195,00 грн. (а.с. 19). Тлумачення відповідачем положень пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України зводяться до того, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійснення господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року і попередніх років.

Суд не погоджується з вказаною правовою позицією відповідача з наступних мотивів.

Відповідно до підпункту 1 підрозділу 4 розділу XX ‘‘Перехідні положення''Податкового кодексу України норми розділу III коментованого Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми пункту 6.1. статті 6 Закону України ‘‘Про оподаткування прибутку підприємств''.

У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Зокрема, було встановлено, що у звітних податкових періодах 2010 року, у складі валових витрат платника податку враховувалося 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

За змістом абзацу 2 пункту 22.4 статті 22 Закону України ‘‘Про оподаткування прибутку підприємств''у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

В судовому засіданні встановлено, що в період з березня по квітень 2011 року Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією в Івано-Франківській області проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю ‘‘555''з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт №455/2302/25073164 від 21.04.2011 року (а.с. 97-156). У пункті 6 підрозділу 3.1.2. акта перевірки ‘‘Валові витрати''перевіряючими підтверджено загальну суми від'ємного значення об'єкта оподаткування позивача за 2009 рік в сумі 3 367 738,00 грн. та за 2010 рік в сумі 662 232,00 грн., що являє собою 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року (а.с. 115).

Решта 80 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року, за результатами обрахунку об'єкта оподаткування у 2010 році, включено позивачем у значення рядку 04.9 декларації за І квартал 2011 року.

Представник відповідача не заперечив у судовому засіданні того факту, що від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток попередніх періодів у розмірі                   2 648 931,00 грн., включене позивачем до рядка 04.9 декларації з податку на прибуток у                      І кварталі 2011 року, входить до складу від'ємного значення об'єкта оподаткування в розмірі 3 367 738,00 грн., отриманого починаючи із 2008 року, правомірність формування якого було охоплено перевіркою, висновки по яких викладені у акті №455/2302/25073164 від                 21.04.2011 року.

У I кварталі 2011 року сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.2010 року, та не були враховані у складі валових витрат у 2010 року, та збитки, які утворилися у 2011 році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року, та, відповідно, стають від'ємним значенням I кварталу 2011 року.

Зазначене відповідає положенням статті 6.1 Закону України ‘‘Про оподаткування прибутку підприємств'', відповідно до яких сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року, та, відповідно, стають витратами I календарного кварталу.

Судом встановлено, що в декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року на підставі норм пункту 22.4 коментованого вище Закону від'ємне значення, що виникло станом на 01.01.2010 року та від'ємне значення за 2010 рік включено до рядка 04.9, який є розшифровкою загального рядка 04 ‘‘Валові витрати''(зворотній бік а.с. 25). Таким чином, на підставі сформованих валових витрат І кварталу 2011 року, позивачем розраховано та визначено об'єкт оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року, який має від'ємне значення у сумі (-) 2 522 195,00 грн. - рядок 08 декларації з податку на прибуток за              І квартал 2011 року (зворотній бік а.с. 25). Як зазначалось вище, правомірність формування та визначення позивачем показників прибутку, що підлягає оподаткуванню, відображених в декларації за перший квартал 2011 року, відповідачем не заперечувалась.

Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з               1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX ‘‘Перехідні положення''Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першою кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу                      2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Це застереження базувалося на тому, що розрахунок першого кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно, як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність.

Одночасно, положення пункту 150.1 статті 150 Кодексу передбачають наступне:

‘‘Якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.''

Правовий аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX ‘‘Перехідні положення''Податкового кодексу України не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 року, а отже суд приходить до висновку, що такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Крім того, представник відповідача у судовому засіданні погодився, що в сулу абзацу 1 пункту 3 підрозділу 4 розділу XX ‘‘Перехідні положення''Податкового кодексу України від'ємне значення, як результат розрахунку об'єкта оподаткування платника податку за підсумками першою кварталу 2011 року, підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

В даному випадку у формі декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України №114 від 28.02.2011 року, та яка починає діяти із ІІ кварталу 2011 року, показники від'ємного значення попереднього звітного періоду відображаються у рядку 06.6.

Перевіряючи дані податкової декларації позивача з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року судом встановлено, що від'ємне значення об'єкта оподаткування в рядку 08 –2 522 195,00 грн. (зворотній бік а.с. 25) перенесено у рядок 06.6 декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року (зворотній бік а.с. 29). Таким чином, суд констатує дотримання позивачем вимог абзацу 1 пункту 3 підрозділу 4 розділу XX ‘‘Перехідні положення''Податкового кодексу України.

В той же час, представник відповідача не зміг пояснити суду, в тому числі не послався на будь-який нормативно-правовий акт, яким чином, на думку відповідача відповідно до абзацу 2 пункту 3 підрозділу 4 розділу XX ‘‘Перехідні положення''Податкового кодексу України, із показника рядку 06.6 декларації позивача з податку на прибуток підприємств за                      ІІ квартал 2011 року («-»2 522 195,00 грн., сформованого у відповідності до абзацу 1 пункту 3 підрозділу 4 розділу XX ‘‘Перехідні положення''коментованого Кодексу) можливо здійснити розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого календарного кварталу 2011 року, тільки з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року. Не вказав, в який рядок декларації необхідно занести різницю показників такого розрахунку, сформованих відповідно до абзацу 1 та 2 пункту 3 підрозділу 4 розділу XX ‘‘Перехідні положення''Податкового кодексу України, за умови, що у затвердженій формі декларації такі рядки відсутні взагалі.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає необґрунтованим заперечення відповідача про застосування під час розгляду зазначеної справи положень про зворотну дію в часі законів і інших нормативно-правових актів, в частині того, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з               2010 року.

Подібне тлумачення відповідачем зазначеного положення Податкового кодексу України є помилковим.

Відповідно до пункту 1 розділу XIX ‘‘Прикінцеві положення''Податкового кодексу України розділ III ‘‘Податок на прибуток''набрав чинності з 1 квітня 2011 року, який згідно з пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX ‘‘Перехідні положення''Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Інше встановлено у пункті 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України, саме для врегулювання питання щодо формування від'ємного значення 2 кварталу 2011 року.

В нормі пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010 №2275-VІ ‘‘Про внесення змін до деяких законодавчих актів України'', визначив особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Так, дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX ‘‘Перехідних положень''Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу            2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Негативні наслідки для платника податків настають виключно у випадку, якщо у першому кварталі 2011 року він не задекларує повну суму від'ємного значення, відтак в подальшому –у другому, другому і третьому, другому - четвертому кварталах він позбавлений права додаткового декларування сум, що не були зазначені у декларації                       І кварталу та перенесені до декларації другого кварталу 2011 року.

Відповідно до статті 4 Податкового кодексу України податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Згідно з пунктом 7.3 статті 7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

З цього приводу суд зазначає, що перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначений в статті 139 Податкового кодексу України є вичерпним та не містить такого визначення як ‘‘від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року''.

Суд також звертає увагу на те, що підпунктом 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України закріплена презумпція правомірності рішень платника податку, згідно з якою, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

За приписами пункту 4.4 статті 4 коментованого Кодексу установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України. Відтак права та обов'язки податкового органу передбачені статтями 20, 21 Податкового кодексу України не містять повноважень щодо звуження визначеного Податкового кодексу України об'єкту оподаткування, у тому числі щодо зменшення врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;                                 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи встановлені обставини у справі та вимоги наведених правових норм позовні вимоги є обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області за №0003451501 від                     04.11.2011 року - протиправним та підлягає скасуванню.

          На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                                ПОСТАНОВИВ:

          Позов задовольнити повністю.

          Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області форми ‘‘П'' за №0003451501 від 04.11.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю ‘‘555'' (ідентифікаційний номер 25073164) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя:                                                                                                      Чуприна О.В.

Постанова складена в повному обсязі 12.03.2012 року.