Постанова

від 20.03.2012 по справі 2а/2370/585/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 20 березня 2012 року                                                         Справа № 2а/2370/585/2012

16 год. 30 хв.                                                                                        м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Руденко А.В.,

при секретарі –Чемерин І.В.,

за участю:

представника позивача – ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача –ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Орлець»до державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання протиправними дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -  

ВСТАНОВИВ:

22.02.2012р. до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Орлець»з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання протиправною відмови в переході на спрощену систему оподаткування, викладену в листі від 01.02.2012р. №5640/15-3122, та зобов'язання видати свідоцтво платника єдиного податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що 23.01.2012р. звернувся до податкового органу із заявою про обрання спрощеної системи оподаткування, проте згідно з листом від 01.02.2012р. № 5640/15-3122 отримав відмову. Відмова мотивована тим, що позивач у заяві зазначив виробництво, ремонт та торгівлю ювелірною продукцією як вид господарської діяльності за КВЕД, а відповідно до п.п. 4 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України платники єдиного податку не мають право здійснювати виробництво та продаж ювелірних виробів. Позивач вважає відмову безпідставною, оскільки   відповідно до вказаної норми не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання-юридичні особи, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, а не ювелірних виробів. Вказана позиція підтверджується тим, що діяльність з видобутку, виробництва та реалізації дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння  та виробництво і торгівля ювелірними виробами з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння мають різні коди видів господарської діяльності за КВЕД. З вказаних підстав вважає відмову протиправною та просить позов задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти задоволення позову заперечив з посиланням на п.п. 4 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України, згідно з яким суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, не можуть бути платниками єдиного податку, та п. 1 ст. 1 Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними», згідно з яким до дорогоцінних металів та каміння відносяться в тому числі вироби з них.

У судовому засіданні представник відповідача у задоволенні позову просив відмовити з вказаних підстав.

Вислухавши пояснення представників сторін, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Орлець»зареєстроване як юридична особа за ідентифікаційним номером 21384625 та перебуває на обліку в ДПІ у м. Черкаси з 28.09.1994р. за №187.

23.01.2012р. ТОВ «Орлець»звернулось до ДПІ у м. Черкаси із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.01.2012р. за ставкою 5%, у пункті 10 якої зазначило види діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005:36.22.0 –виробництво ювелірної продукції, 52.73.2 –ремонт ювелірних виробів, 52 .48.2 –спеціалізований роздріб та торгівля годинниками та ювелірними виробами, 70.20.0 –здавання в оренду власного нерухомого майна.

ДПІ в м. Черкаси листом від 01.02.2012р. за №5640/15-3122 відмовило позивачу в переході на спрощену систему оподаткування, пославшись на ту обставину, що юридичні особи-платники єдиного податку не мають право здійснювати виробництво та продаж ювелірних виробів. Відмову обґрунтувало положеннями п.п. 4 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України та п. 1 і п. 2 ст. 1 Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва та використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними»від 18.11.1997р. №637/97-ВР.

Податковим кодексом України (зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності»від 04.11.2011р. №4014, який набрав чинності з 01.01.2012р.)  встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності певними категоріями юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців.  

П. 291.2 ст. 292 Податкового кодексу України передбачає, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності –це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно з п. 291.3 вказаної статті юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з п.п. 4 п.п. 291.5.1 п. 291.5 вказаної статті не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.

Ст. 5 Податкового кодексу України передбачає, що терміни, які застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові основи і принципи державного регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними визначається Законом України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними»від 18.11.1997р. № 637/97-ВР.

Відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 1 вказаного Закону до дорогоцінних металів відносяться  золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо), а до дорогоцінного каміння - природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах).

Пунктами 5 та 6 вказаної статті визначено, що видобутком дорогоцінних металів є вилучення дорогоцінних металів з надр і відходів гірничо-збагачувального або металургійного виробництва (хвости збагачення, відвали, шлаки, шлами, недогарки) усіма можливими способами, а видобутком дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння є вилучення дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння з гірських порід усіма можливими способами.

Пунктом 7 вказаної статті визначено, що виробництвом дорогоцінних металів є вилучення дорогоцінних металів із комплексних руд, концентратів та інших напівпродуктів, відходів і брухту, що містять ці метали, та афінаж дорогоцінних металів.

Пунктом 8 вказаної статті визначено, що використанням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння є переробка, обробка, використання і застосування дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння для виробничих, наукових, соціально-культурних та інвестиційних потреб.

Таким чином, вказаним Законом розмежовані процеси видобутку, виробництва дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння і їх використання, зокрема шляхом їх обробки чи переробки.

Вказаний висновок узгоджується з положеннями КВЕД ДК 009:2005, згідно з яким діяльність щодо видобутку дорогоцінних металів належить до підкласу 13.20.0 «Добування руд інших кольорових металів», діяльність щодо видобутку дорогоцінного каміння –до підкласу 14.50.0 «Інші галузі добувної промисловості, не віднесені до інших групувань», діяльність щодо виробництва дорогоцінних металів - до підкласу 27.41.0, що включає виробництво та афінаж необроблених дорогоцінних металів, виробництво сплавів з дорогоцінних металів, виробництво напівфабрикатів з дорогоцінних металів, нанесення покриття з срібла на недорогоцінні метали та срібло, нанесення покриття з золота на недорогоцінні метали та срібло, нанесення покриття з платини або металів платинової групи на золото, срібло та недорогоцінні метали. При цьому цей підклас не включає виробництво ювелірних виробів з дорогоцінних металів, який відноситься до підкласу 36.22.0.

Таким чином, не можуть обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які здійснюють видобуток, виробництво та реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, за виключенням виробництва ювелірних виробів з дорогоцінних металів.

Кодексом адміністративного судочинства України (частина третя статті 2) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Беручи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку, що відмова державної податкової інспекції у місті Черкаси у переході товариства з обмеженою відповідальністю «Орлець»на спрощену систему оподаткування є протиправною, тому позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов  задовольнити  повністю.

Визнати протиправною відмову державної податкової інспекції у місті Черкаси у переході товариства з обмеженою відповідальністю «Орлець»на спрощену систему оподаткування.

Зобов'язати державну податкову інспекцію у місті Черкаси (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 21384625) видати товариству з обмеженою відповідальністю «Орлець»(18000, м. Черкаси, бул. Шевченка, 258) свідоцтво платника єдиного податку.

Стягнути з Державного бюджету України з рахунків державної податкової інспекції у місті Черкаси на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Орлець»32 (тридцять дві) гривні 19 копійок судового збору.

Повернути з Державного бюджету України товариству з обмеженою відповідальністю «Орлець»75 (сімдесят п'ять) гривень 11 копійок надлишково сплаченого судового збору.

Зобов'язати державну податкову інспекцію у місті Черкаси подати до Черкаського окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови суду у 15-денний строк від дати набрання законної сили.   

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України –протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текс постанови виготовлений 23 березня 2012 року.

Суддя                                                                                                          А.В. Руденко