Ухвала

від 14.03.2012 по справі 2а-329/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ЛЬВІВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2012 р.                                                                                  

Справа № 11507/11/9104

           Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді                                               Каралюса В.М.,

суддів:                                                                   Олендера І.Я., Улицького В.З.,

        за участі секретаря судового засідання                 Зубач Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Сихівському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від  18 лютого 2011 року у справі за позовом приватного підприємства «ГалАгроЦентр» до Державної податкової інспекції в Сихівському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень, -      

В С Т А Н О В И В :

В січні 2011 року позивач приватне підприємство «ГалАгроЦентр» звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Сихівському районі м. Львова, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002882321/0, № 0002892321/0 від 24.11.2010.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2011 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Сихівському районі м. Львова від 24 листопада 2010 року № 0002882321/0 та № 0002892321/0.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, вважає, що постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для даної справи та з порушенням норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову в повному обсязі та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що господарське зобов'язання виникло не з метою настання реальних правових наслідків, обумовлених угодою, а з метою безпідставного формування позивачем на підставі вищевказаних податкових накладних податкового кредиту з ПДВ. А отже, господарське зобов'язання виникло з метою уникнення сплати податків, тобто є таким, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та одночасно є таким, що суперечить моральним засадам суспільства. Укладений підприємством правочин суперечить моральним засадам суспільства та відповідно до ст. 228 ЦК України порушує публічний порядок, оскільки був спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже, є нікчемним. Враховуючи вищенаведене ПП «ГалАгроЦентр» завищено податковий кредит за вересень, жовтень та грудень 2008 року в зв'язку з відсутністю надання послуг від ТОВ «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «ТАЛІСМАН» на загальну суму 875, грн., а саме за вересень 2008 року на 153,33 грн., за жовтень 2008 року на 388,33 грн. та за грудень 2008 року на 333,33 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 листопада 2010 року працівниками  державної податкової інспекції в Сихівському районі м. Львова проведено невиїзну позапланову документальну перевірку приватного підприємства «ГалАгроЦентр» з питань достовірності нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.08.2008 року по 31.12.2008 року при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «ТБ «Талісман».

За наслідками проведеної перевірки складено акт № 2756/23-209/34942816 від 10.11.2010 року, згідно якого встановлено порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1, п. 11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»внаслідок чого занижено податок на прибуток на суму 1094,00 грн., а саме за ІІІ кв. 2008 р. на суму 192, грн.. та за 4 кв. 2008 р. на суму 902,00 грн. та п.п. 7.4.1 п. 7.4.5, п. 7.4, пп. 7.2.3, п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено ПДВ на суму 875 грн., а саме за вересень 2008 р. –153,33 грн., жовтень 2008 р. –383,33 грн., грудень 2008 р. –333,33 грн.

На підставі зазначеного Акту Державною податковою інспекцією в Сихівському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.11.2010 р. № 0002882321/0, яким підприємству визначено податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 1 641 грн. грн. (з яких 1094 грн. –основний платіж, 547 грн. - штрафні санкції); та № 0002892321/0 від 24.11.2010 р., яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1312,50 грн. (з яких 875 грн. –основний платіж, 437 грн. –штрафні санкції).

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції вірно не погодився із висновками податкового органу щодо наявність зазначених порушень позивача, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідач Приватне підприємство «ГалАгроЦентр» є юридичною особою, включений до ЄДРПОУ (код – 34942816). Основним видом діяльності є посередництво в торгівлі автомобілями, технічне обслуговування та ремонт автомобілів, оптова торгівля автомобільними деталями та приладдям.

На виконання своєї господарської діяльності приватне підприємство «Галагроцентр» розмістило в газеті оголошення, в якому запропонувало гідроциліндри, розподільники, насоси для всіх видів техніки, а також ремонт їх ремонт, виготовлення.

26.08.2008 р. між приватним підприємством «Галагроцентр» (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Талісман» (Виконавець) було укладено договір, згідно з яким Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання по ремонту автотракторних запчастин. Робота вважається виконаною та прийнятою після підписання спільного акту здачі-приймання виконаних робіт.

На виконання договору були виконані роботи і сторонами спільно складено та підписано наступні акти:  акт здачі-приймання № 26.08-2 від 26.08.08, згідно якого ТзОВ «ТБ «Талісман»виконало роботи (гідророзподілювач) на суму 920,00 грн. (153,33 грн. ПДВ); акт здачі-приймання № 3.10-3 від 03.10.08, згідно якого ТзОВ «ТБ «Талісман»виконало роботи (ГУР (рем) Т-40, НШ-10 (рем)) на суму 620,00 грн. (103,33 грн. ПДВ); акт здачі-приймання № 8.10-4 від 08.10.08, згідно якого ТзОВ «ТБ «Талісман»виконало роботи (Р-100 ремонт) на суму 1 710,00 грн. (285,00 грн. ПДВ); акт здачі-приймання № 3.12 від 03.12.08, згідно якого ТзОВ «ТБ «Талісман»виконало роботи (гідророзподілювач) на суму 2000,00 грн. (333,33 грн. ПДВ);

ТзОВ «ТБ «Талісман» виставило ПП «Галагроцентр» рахунки про оплату № 516 від 26.08.2008 р. на суму 920,00 гр., № 608 від 08.10.2008 р. на суму 1710,00 грн., № 668 від 19.11.2008 р. на суму 2000,00 грн. та видало відповідні податкові накладні № 26.08-2 від 26.08.08, № 3.10-3 від 03.10.08, № 8.10-4 від 08.10.08, № 3.12-1 від 03.12.08.

ПП «Галагроцентр» оплатило ТзОВ «ТБ «Талісман» вартість отриманих робіт та послуг, що підтверджується платіжними дорученнями № 85 від 27.08.2008 р. на суму 920,00 грн., № 101 від 07.10.2008 р. на суму 620 грн., № 108 від 21.10.2008 р. на суму 1710, 00 грн., № 121 від 25.11.2008 р. на суму 2000,00 грн., всього 5250,00 грн.

Крім того, ПП «Галагроцентр» уклало з ТзОВ «САТ» договір перевезення № 2422 від 03.10.2008 р., за яким клієнт доручає й надає для перевезення вантажі, а перевізник зобов'язується здійснювати їх перевезення автомобільним транспортом у міжміському сполученні на території України. Згідно вантажної декларації ЛД 9037 від 28.08.08 р. по маршруту Львів-Мелітополь була здійснена поставка запчастин.

Отримані від ТзОВ «ТБ «Талісман» ПП «Галагроцентр» використало у власній підприємницькій діяльності, шляхом їх подальшої реалізації іншим суб'єктам господарювання. Так, ПП ОСОБА_3 уклав з ПП «Галагроцентр» договір № 0110-001 про надання послуг по ремонту запчастин. Виконання робіт оформлено актом здачі-приймання № ОУ-001, вартість яких 1350,00 грн. (ПДВ 225,00 грн.), актом № ОУ-003 (на суму 4700,00 грн., ПДВ 783,33 грн.), актом ОУ-008 (на суму 2217,08 грн., ПДВ 369,51 грн.). ПП «Галагроцентр» на виконання робіт виписало податкову накладну № 34 від 11.09.2008 р., № 39 від 13.10.08 р., № 64 від 16.01.09 р., а Замовник оплатив їх вартість, що підтверджується платіжними дорученнями.

Роботи, виконані на користь ПП ОСОБА_3, фактично отримані ПП «Галагроцентр» від ТзОВ «ТБ «Талісман» за актом здачі-приймання № 26.08-2 від 26.08.08, актом здачі-приймання № 8.10-4 від 08.10.08, акт здачі-приймання № 3.12 від 03.12.08.

Згідно договору про надання послуг від 07.10.2008 р. ПП «Галагроцентр» (Виконавець) зобов'язується проводити ремонти та капітальні ремонти автотракторних запчастин і доставляти його ТзОВ СП «Буг» (Замовник), який зобов'язується оплатити виконані роботи. На виконання договору від 07.10.08 р. Виконавець провів капітальний ремонт ГУРТ-40, вартістю 1100,00 грн. (ПДВ 183,33 грн.), а Замовник їх оплатив.

ТзОВ «Агро-Союз-Захід» придбало в ПП «Галагроцентр» товар на суму 16862,29 грн. (ПДВ 3372,46 грн.), про що, ПП «Галагроцентр» виписало податкову накладну № 23334/06.

В запчастині був виявлений дефект, оскільки деталь вчасно не повернута постачальнику (14 днів), то була відправлена на ремонт, а згодом реалізована ПП «Бізнес-Плюс», що підтверджується видатковою накладною № РН-58 від 05.01.2009 р., податковою накладною № 58 від 05.01.2009 р. та банківською випискою про оплату  від 07.07.2009 р.

Роботи (ремонт гідророзподілювача), отримані ПП «Галагроцентр»від ТзОВ «ТБ «Талісман» згідно акту здачі-приймання № 3.12 від 03.12.2008р., в подальшому були реалізовані замовнику ВТП «Інтертранс». Придбання та оплата таких робіт оформлені договором про надання послуг по ремонту запчастин № 0112-001 від 01.12.2008 р., актом виконаних робіт № ОУ-001 на суму 830,00 грн. (ПДВ 138,33 грн.), податкова накладна № 62 від 15.01.2009 р., банківська виписка від 20.01.2009 р.

Вартість вказаних операцій ПП «Галагроцентр» відобразило в бухгалтерському обліку та в податковій звітності за відповідні періоди.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, до складу валових витрат відноситься лише ті суми витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, які фактично понесені на придбання товарів (робіт, послуг) для подальшого використання їх у власній господарській діяльності.

Господарська діяльність, як передбачено п.1.32 ст.1 даного Закону, це будь-яка господарська діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною, суттєвою.

Стаття 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яка регламентує правила ведення податкового обліку, не встановлює вимог до форми та змісту документів, що використовуються з метою податкового обліку.

У п.5.11 ст.5 цього Закону заборонено встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат, крім зазначених у цьому законі. Відтак, підставою для включення певних видатків до складу валових витрат є розрахункові, платіжні та інші документи, встановлені законодавством.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстр. в Мін'юсті Україні від 05.06.1995 р. за № 164/704 (надалі –Положення).

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення, первинні документи –це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції – це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної  господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Вирішення спору потребує встановлення реальності господарської операції між ПП «Галагроцентр»та ТзОВ «ТБ «Талісман». З'ясування наведеної обставини має істотне значення для правильної юридичної оцінки дій позивача з питання щодо віднесення ним до складу валових витрат сум, сплачених за замовлені роботи та послуги запчастин, виконаних Виконавцем, адже відповідач стверджує, що договір з  ТзОВ «ТБ «Талісман»укладено без мети настання реальних наслідків, що виключає господарський характер понесених із виконанням даного договору витрат.

Позивач доводить господарську операцію Актами приймання-передачі виконаних робіт, які є невід‘ємною частиною укладеного Договору від 26.08.2008 р., податковими накладними, платіжними документами.

При цьому, відомості про отримані товари (запчастини) та послуги, які зазначені в Актах приймання-передачі підтверджуються їх подальшою реалізацією позивачем іншим суб'єктам господарювання. Такі господарські операції також оформлені належними бухгалтерськими документами, відомостей щодо неотримання контрагентами товарів та послуг від позивача податковим органом не надано.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

До складу валових витрат, відповідно до пп. 5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Виходячи із вказаних норм Закону, до складу валових витрат платника податку  належать витрати, які: 1) підтверджені первинними документами; 2) пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції  (робіт, послуг) і охороною праці. Отже, первині  документи,  в даному випадку це договір, акт приймання-передачі повинні містити інформацію про те, за які конкретно послуги, виконані роботи  перераховано кошти, тобто містити інформацію про те, що такі послуги пов'язані з господарською діяльністю.

Відповідно до п. 9.2 ст.9 Закону України  "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Право платника податків віднести до складу валових витрат Законом зумовлене наявністю підтверджуючого первинного документа, який відображає факт здійснення певної господарської операції та чи складений він відповідно вимог законодавства. Акти здачі –приймання, будучи  первинним документом та підставою формування валових витрат ПП «ГалАгроЦентр» у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, повинен містити відомості про дії та події, оформлені цим документом.

Надані відповідачем документи, використані ним при проведенні перевірки позивача, в т.ч. акт перевірки Мелітопольської ОДПІ № 1576/23/35719767 від 31.12.2009 р. щодо ТзОВ «ТБ «Талісман»за період з 19.02.2008 р. по 30.06.2009 р. з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, в якому зроблено висновки про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій підприємством та ведення господарської діяльності, порушення  ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України, відсутність необхідних основних фондів та обладнання для здійснення діяльності та не надання до перевірки підтверджень про укладення правочинів в будь-якій формі, не дають підстав для висновку про укладення позивачем договору із ТзОВ «ТБ «Талісман» без мети настання реальних наслідків.

Жодних інших письмових доказів, які б підтверджували висновки акту перевірки від 31.12.2009 р., відповідачем не надано, а не надання контрагентом документів фінансово-господарської звітності не може свідчити про «безтоварність операцій». Такі докази повинні оцінюватись в сукупності з іншими. Разом з тим, з самого акту перевірки щодо ТзОВ «ТБ «Талісман» вбачається, що платник подавав податкову звітність; при здійсненні аналізу руху грошових коштів по розрахункових рахунках було встановлено, що на розрахункові рахунки грошові кошти надходили за запчастини, сталь, будівельні матеріали.

За таких обставин, у податкового органу відсутні підстави вважати правочин між ПП «ГалАгроЦентр» та ТзОВ «ТБ «Талісман» з виконання робіт, надання послуг нікчемним. Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Позови податкових органів про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов'язання) недійсним розгляду у судовому порядку не підлягають, оскільки визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.  Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Цей обов‘язок є частиною публічного порядку. Тому правочини, що вчиняються з метою порушення цього обов‘язку, спрямовані на незаконне збільшення валових витрат та, відповідно, незаконне зменшення податкових зобов‘язань, є такими, що порушують публічний порядок.

Оскільки судом встановлено, що позивач правомірно відніс до складу валових витрат суму 4 375,00 грн. на підставі договору, сплатив у зв'язку з цим відповідні суми податків по податку на прибуток та ПДВ за цей період, то відсутні підстави вважати, що такий договір  порушує публічний порядок і є нікчемним.

Безпідставним суд вважає також висновок податкового органу про порушення позивачем п.п.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Пунктом 1.7 Закону України від 03.04.1997, № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Порядок формування права на податковий кредит визначений пунктом 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а основна вимога щодо права платника податку на додану вартість на податковий кредит міститься у підпункті 7.4.1 цієї статті. Так, згідно приписів підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених, нарахованих платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів, робіт, послуг, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, обігу та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Згідно з приписами підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 названого Закону у разі, коли платник придбає товари, роботи, послуги, вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва, обігу і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.

Згідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Спору щодо наявності чи правильності оформлення самої податкової накладної за 2008 р. отриманих від ТзОВ «ТБ «Талісман» немає. Судом встановлено, що між сторонами виникли господарські правовідносини з виконання робіт, надання послуг і відбулося реальне виконання господарської операції.

За таких обставин, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену ТзОВ «ТБ «Талісман», та підтверджену первинними документами, зміст та форма яких відповідає вимогам Закону.

Суд бере також до уваги і те, що на час здійснення господарської операції між позивачем та контрагентом – Виконавцем, останній був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, був зареєстрований як платник податку на додану вартість. Виходячи з принципу індивідуальної відповідальності позивач не повинен нести відповідальність за несплату податків постачальником чи недостовірність його відомостей.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що  оскаржувані рішення прийняті необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Сихівському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від  18 лютого 2011 року у справі № 2а-329/11 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя                                                                                                            В.М. Каралюс

суддя                                                                                                   І.Я. Олендер

           суддя                                                                                                  В.З. Улицький

Повний тест ухвали виготовлений 19.03.2012 року