Постанова

від 14.03.2012 по справі 29/463-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2012 р. Справа № 29/463-08

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

головуючого судді Божок В.С.,

суддів Костенко Т.Ф.,

Сибіги О.М.

розглянувши матеріали

касаційної скарги Товариства з обмеженою ві дповідальністю „Сіндерела” , м. Харків

на постанову Харківського апеляційног о господарського суду від 12.12.20 11 року

у справі господарського суду Харкі вської області

за позовом Товариства з обмеженою ві дповідальністю „Сіндерела” , м. Харків

до

за участю Харківської міської ради, м. Харків

Прокуратури Харківської о бласті, м. Харків

про визнання права власності

за участю представників:

прокуратури: Ходаківськ ий М.П.,

позивача: Кулішкін Г.С. ,

відповідача: не з' яви вся

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеже ною відповідальністю "Сіндер ела" (далі за текстом - ТОВ "Сі ндерела") звернулось до госпо дарського суду Харківської о бласті з позовними вимогами до Харківської міської ради про визнання права власності на об' єкт нерухомого майна та про прийняття зазначеног о об' єкту в експлуатацію.

Рішенням господарського суду Харківської області ві д 24.10.2008 року позовні вимоги ТОВ "Сіндерела" задоволено частк ово: визнано за ТОВ "Сіндерела " право власності на об' єкт н ерухомого майна літ. А-2 загаль ною площею 57, 5 кв. м., з яких по пе ршому поверху 30 кв. м., по другом у поверху 27, 5 кв. м. за адресою: м . Харків, пр. Гагарі на, 24; в іншій частині позову пр овадження по справі було при пинено.

Ухвалою господарського су ду Харківської області від 24.0 2.2011 року виправлено описку, доп ущену у рішенні господарсько го суду, та вказано вірну назв у позивача - ТОВ "Сіндерела".

Постановою Харківського а пеляційного господарського суду від 12.12.2011 року апеляційну скаргу прокурора Харківсько ї області - задоволено, ріше ння суду першої інстанції ві д 24.10.2008 року та ухвалу суду від 24. 02.2011 року - скасовано та прийня то нове рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимо г - відмовлено.

Не погоджуючись із постано вою апеляційного господарсь кого суду, ТОВ "С індерела" звернулось до Вищо го господарського суду Украї ни з касаційною скаргою, в які й просить постанову Харківсь кого апеляційного господарс ького суду від 12.12.2011 року - скас увати, а рішення місцевого го сподарського суду від 24.10.2008 рок у та ухвалу від 24.02.2011 року - зал ишити в силі.

Відповідачем відзиву на ка саційну скаргу подано не бул о.

В судовому засіданні предс тавник позивача просив касац ійну скаргу задовольнити, по станову апеляційного господ арського суду - скасувати, а рішення та ухвалу місцевого господарського суду - залиш ити в силі, а прокурор проти до водів касаційної скарги запе речував та просив суд касаці йну скаргу залишити без задо волення, а постанову суду апе ляційної інстанції - без зм ін.

Відповідача згідно з припи сами ст. 1114 ГПК України було на лежним чином повідомлено про день, час і місце розгляду кас аційної скарги, однак він не с користався передбаченим про цесуальним законом правом на участь у розгляді справи кас аційною інстанцією.

Заслухавши пояснення про курора та позивача, приймаюч и до уваги межі перегляду спр ави в суді касаційної інстан ції, перевіривши повноту вст ановлення господарськими су дами обставин справи та прав ильність застосування судам и норм матеріального та проц есуального права, колегія су ддів Вищого господарського с уду України дійшла висновку, що касаційна скарга підляга є частковому задоволенню, а с удові акти господарських суд ів попередніх інстанцій - с касуванню з направленням спр ави на новий розгляд до місце вого господарського суду з о гляду на наступне.

Господарськими судами по передніх інстанцій встановл ено, що 01.08.2008 року Харківською м іською радою (орендодавець) т а ТОВ "Сіндерела" (орендар) бул о укладено Договір оренди зе млі, відповідно до умов якого на підставі рішення 25 сесії Х арківської міської ради IV скл икання "Про поновлення права оренди земельних ділянок" ві д 06.10.2004 року № 154/04 орендодавець на дав, а орендар прийняв в строк ове платне користування земе льну ділянку несільськогосп одарського призначення - зе млі житлової та громадської забудови, загальною площею 0, 0 031 га., яка знаходиться за адрес ою: м. Харків, пр. Гагаріна, 24.

Відповідно до п. 3 вказаного Договору на земельній ділян ці знаходяться об' єкти нер ухомого майна - нежитлова бу дівля літ. М/1-1, яка належить оре ндарю на праві приватної вла сності.

Згідно з п. 8 Договору його ук ладено строком з 19.07.2004 року до 19.0 7.2009 року (але не пізніше початк у реконструкції району „Лева да”). Після закінчення строку Договору орендар має перева жне право поновлення його на новий строк.

З матеріалів справ вбачаєт ься, що позивачем за адресою: м . Харків, пр. Гагаріна, 24 було по будовано нежитлову будівлю п лощею 57, 5 кв. м., в результаті чог о було створено новий об' єк т, на який позивач просив визн ати право власності.

Господарськими судами поп ередніх інстанцій встановле но, що комунальним підприємс твом "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" б уло проведено технічну інвен таризацію зазначеної будівл і, за результатами якої вигот овлено технічний паспорт ста ном на 21.02.2006 року, в якому зазнач ено, що ТОВ "Сіндерела" збудува ло нежитлову будівлю літ. А-2 з агальною площею 57, 5 кв. м., з яких по першому поверху - 30 кв. м.., п о другому поверху - 27, 5 кв. м.. що знаходиться за адресою: м. Хар ків, пр. Гагаріна, 24.

Відповідно до технічного в исновку АТ „Флас” від 1996 року с тан будівельних конструкцій є задовільним, відповідає св оєму призначенню та вони при датні до подальшої експлуата ції.

З урахуванням встановлени х судами попередніх інстанці й обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегі я суддів Вищого господарсько го суду України виходить з на ступного.

Предметом спору у даній спр аві є визнання права власнос ті на нерухоме майно, а, отже, д о спірних правовідносин підл ягають застосуванню норми Ко нституції України, Цивільног о кодексу України та інших за конодавчих актів, які регулю ють спірні правовідносини.

Так, з матеріалів справи вба чається, що ТОВ "Сіндерела" зве рнулось до місцевого господа рського суду з позовними вим огами до Харківської міської ради про визнання права влас ності на об' єкт нерухомого майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Конс титуції України, норми якої є нормами прямої дії, держава з абезпечує захист прав усіх с уб'єктів права власності і го сподарювання.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Основного за кону та ч. 1 ст. 321 Цивільного код ексу України право приватної власності є непорушним та ні хто не може бути позбавлений права власності.

Відповідно до ст. 328 Цивіль ного кодексу України право в ласності набувається на підс тавах, що не заборонені закон ом, зокрема із правочинів. Пра во власності вважається набу тим правомірно, якщо інше пря мо не випливає із закону або н езаконність набуття права вл асності не встановлена судом .

Рішення місцевого господа рського суду про визнання за позивачем права власності н а спірне нерухоме майно вине сено на підставі статей 319, 331, 392 Ц ивільного кодексу України, о скільки договором оренди зем лі, технічним паспортом та те хнічним висновком підтвердж ується факт знаходження неру хомого майна у власності поз ивача.

Разом з тим, апеляційну скар гу прокуратури Харківської о бласті мотивовано тим, що міс цевим господарським судом по рушено застосування норм мат еріального права, зокрема, ст . 331, 392 Цивільного кодексу Украї ни, оскільки вказане нерухом е майно є об' єктом самочинн ого будівництва, а відтак сам позов направлений не на визн ання права власності, як тако го, а на узаконення самочинно побудованого майна.

За результатами здійсненн я апеляційного перегляду, ап еляційним господарським суд ом встановлено, що рішення мі сцевого господарського суду прийнято без врахування вст ановленої законодавством пр оцедури будівництва та прийн яття в експлуатацію об'єкту н ерухомого майна, без дослідж ення відповідних документів на об'єкт нерухомого майна, на явність яких необхідна для в изнання права власності у вс тановленому законом порядку .

Відповідно до ч. 2 ст. 331 Цивіль ного кодексу України право в ласності на новостворене нер ухоме майно (житлові будинки , будівлі, споруди тощо) виника є з моменту завершення будів ництва (створення майна). Якщо договором або законом перед бачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуата ції. Якщо право власності на н ерухоме майно відповідно до закону підлягає державній ре єстрації, право власності ви никає з моменту державної ре єстрації.

Поряд з цим, згідно з ч. 1 ст. 376 Ц ивільного кодексу України жи тловий будинок, будівля, спор уда, інше нерухоме майно вваж аються самочинним будівницт вом, якщо вони збудовані або б удуються на земельній ділянц і, що не була відведена для ціє ї мети, або без відповідного д окумента, який дає право вико нувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проек ту, або з істотними порушення ми будівельних норм і правил .

Частиною 5 ст. 376 Цивільного к одексу України передбачено, що на вимогу власника (корист увача) земельної ділянки суд може визнати за ним право вла сності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, я кщо це не порушує права інших осіб.

Пунктом 1.6 Тимчасового поло ження про порядок державної реєстрації права власності т а інших речових прав на нерух оме майно, яке затверджено на казом Міністерства юстиції У країни від 07.02.2002 року № 7/5 і зареє стровано в Міністерстві юсти ції України за № 157/6445 (зі змінам и і доповненнями) передбачен о, що державній реєстраці ї підлягає право власності н а закінчене будівництвом нер ухоме майно, яке прийняте в ек сплуатацію у встановленому з аконодавством порядку.

Процедурою прийняття в екс плуатацію закінчених будівн ицтвом об'єктів не передбаче но прийняття в експлуатацію самочинно збудованих об'єкті в нерухомого майна.

Відповідно до положень ст. 1 9 Закону України „Про державн у реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжен ь” підставами для державної реєстрації прав та їх обтяже нь є, зокрема, рішення судів, щ о набрали законної сили.

Тобто, право власності на са мочинно побудовані об'єкти н абувається не в загальному п орядку, а в спеціальному - на підставі рішення суду, прийн ятого у відповідності до вим ог ст. 376 Цивільного кодексу Ук раїни.

Порядок набуття права влас ності на самочинне будівницт во передбачений ст. 37 6 Цивільного кодексу України , яка є спеціальною нормою в ре гулюванні спірних правовідн осин, оскільки унормовує від носини, що виникають у тих вип адках, коли загальний порядо к будівництва був порушений.

Колегія суддів Вищого госп одарського суду України вваж ає за необхідне відзначити, щ о при застосуванні ст. 376 Цивіл ьного кодексу України стаття 331 цього кодексу не застосову ється. Вказаною статтею регу люється набуття права власно сті на новостворене майно, як що воно побудоване з дотрима нням встановленого діючим за конодавством порядку.

Наведеної правової позиці ї дотримується і Верховний С уд України при здійсненні пе регляду судових рішень про в изнання права власності на о б' єкти самочинного будівни цтва, яка відображена в поста нові Верховного Суду України від 12.02.2008 року у справі № 11/30-07.

З урахуванням викладеного , колегія суддів Вищого госпо дарського суду України прихо дить до висновку, що вказана п равова позиція не була врахо вана судами першої та апеляц ійної інстанцій при винесенн і оскаржуваних судових актів , зокрема, судами не було дослі джено вищезазначених обстав ин справи, які мають значення для правильного вирішення с пору, а відтак не встановлено , яка норма матеріального пра ва (ст. 331 чи ст. 376 Цивільного код ексу України) підлягає засто суванню до даних правовіднос ин.

Крім того, колегія суддів Ви щого господарського суду Укр аїни звертає увагу на ту обст авину, що строк дії Договору о ренди землі закінчився 19.07.2009 ро ку і судами попередніх інста нцій не було з' ясовано чи пр одовжено його дію на новий ст рок у відповідності до полож ень п. 8 цього Договору.

Поряд з цим, колегія суддів Вищого господарського суду У країни зазначає, що судами не було досліджено питання від повідності збудованого об' єкту нерухомого майна, на яке позивач просить визнати пра во власності, будівельним но рмам, правилам і стандартам, о скільки у технічному висновк у АТ „Флас” лише вказано, що с тан будівельних конструкцій є задовільним, відповідає св оєму призначенню та вони при датні до експлуатації.

Також колегія суддів Вищог о господарського суду Україн и вважає за необхідне відзна чити, що поза увагою судів зал ишилось питання про наявніст ь чи відсутність порушення п рав інших осіб у разі задовол ення позовних вимог, що буде б езпосередньо впливати на пра вильне вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновк у, що господарськими судами п опередніх інстанцій при вине сенні оскаржуваних судових а ктів в порушення принципу по вноти не було належним чином досліджено вищезазначені об ставині у даній справі.

Передбачені процесуальн им законом межі перегляду сп рави в касаційній інстанції не дають їй права встановлюв ати або вважати доведеними о бставини, що не були встановл ені в рішеннях судів чи відхи лені ними, вирішувати питанн я про достовірність того чи і ншого доказу, про перевагу од них доказів над іншими, збира ти нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, всупереч покла деному на суди обов'язку щодо повного та всебічного з' яс ування дійсних обставин спра ви, суди на вищенаведене уваг и не звернули, а тому судові ак ти попередніх інстанцій не м ожна визнати законними та об ґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК Ук раїни підставою для скасуван ня рішення місцевого господа рського суду та постанови ап еляційного господарського с уду є порушення або неправил ьне застосування норм матері ального чи процесуального пр ава.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постано ву апеляційної інстанції і п ередати справу на новий розг ляд до суду першої інстанції , якщо суд припустився поруше нь норм процесуального права , які унеможливили встановле ння фактичних обставин справ и, що мають значення для прави льного вирішення спору.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати ви кладене, всебічно і повно з' ясувати обставини справи, ді йсні права та обов' язки сто рін, перевірити доводи, на яки х ґрунтуються вимоги та запе речення сторін і, в залежност і від встановленого, вирішит и спір у відповідності з норм ами матеріального права, що п ідлягають застосуванню до да них правовідносин.

За таких обставин, касаційн а скарга товариства з обмеже ною відповідальністю "Сіндер ела" на постанову Харківсько го апеляційного господарськ ого суду від 12.12.2011 року підлягає частковому задоволенню, а су дові акти попередніх інстанц ій - скасуванню з направленн ям справи на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Го сподарського процесуальног о кодексу України, Вищий госп одарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу за довольнити частково.

2. Рішення господарського су ду Харківської області від 24.1 0.2008 року та постанову Харківсь кого апеляційного господарс ького суду від 12.12.2011 року у спра ві № 29/463-08 - скасувати.

3. Справу № 29/463-08 направити на но вий розгляд до господарськог о суду Харківської області.

Головуючий суддя В.С. Божок

Судді: Т.Ф. Костенко

О.М. Сибіга