Постанова

від 18.10.2006 по справі 12/95-06-2231

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

12/95-06-2231

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

18 жовтня 2006 р.                                                                                   № 12/95-06-2231  

 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                               Божок В.С.- головуючого,

                                               Коробенко Г.П.,

                                               Костенко Т. Ф.,

розглянувши матеріали  

касаційної скаргиВАТ “Павлоградвугілля”

на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 13.07.2006 р.

у справігосподарського суду Одеської області

за позовомВАТ “Західенерго”

доВАТ “Павлоградвугілля”ДП “Одеська зілізниця”

простягнення 1009, 16 грн.,

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Маценко О.В. (дов. від 20.05.06 № 01-3-72),

відповідача-1: не з'явились,

відповідача-2: Ротар І.В. (дов. від 05.09.05 № 403),

                                               ВСТАНОВИВ :

Рішенням від 20.04.06 господарського суду Одеської області позов задоволено. З Одеської залізниці на користь позивача стягнуто 1009 грн. основного боргу, 102 грн. державного мита та 118 грн. на ІТЗ судового процесу.

Постановою від 13.07.06 Одеського апеляційного господарського суду вказане  вище рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, ВАТ “Павлоградвугілля” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати з огляду на порушення судами норм  матеріального та процесуального права, а також невірною оцінкою обставин справи, справу направити на новий розгляд.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду  справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.

Як встановлено судовими інстанціями, які приймали рішення у даній справі,  19.01.2006р. у вагоні відкритого типу № 66941048 по залізничній накладній № 45572910 вантажовідправником - ВАТ “Павлоградвугілля” зі станції відправлення „Ароматна Придніпровська" Дніпропетровської залізниці на адресу Ладижинську ТЕС ВАТ „Західенерго" (станція Ладижин) було направлено вугілля марки ДГ 0-100 код 161113 в кількості 69т., яке було завантажено силами і засобами ВАТ “Павлоградвугілля”.

22.01.2006р. на станції призначення вантажу Ладижин було складено комерційний акт БО №646286/1. у якому вказано, що по письмовій заяві вантажоодержувача була проведена перевірка маси вантажу в вагоні № 66941048, при цьому по накладній значиться брутто 91000 кг, тара 22000 кг, нетто 69000 кг. При зважуванні на 200 т електронних вагах, приписаних до Ладижинської ТЕС виявилось брутто 87000 кг, нетто 65000 кг. Завантаження рівномірне. Обидві сторони вагону від торцевої двері на ширину 1-2 люка є наявні скоси 1,5м. Слідів втрати немає. Вантаж завантажений на рівні бортів. Поверхня вантажу не ущільнена, не нанесена захисна плівка.

Згідно ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Судами з'ясовано, що в органах дізнання та досудового слідства відсутня кримінальна справа щодо фактів нестачі вантажу в вагоні № 66941048.

З врахуванням встановлених судом фактів, що вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, без ознак втрати під час перевезення, а тому зафіксовані в комерційному акті наявні скоси над 1-2 люками не можуть доводити втрату або доступ до вантажу під час перевезення та положень пункту „а" ст. 111 Статуту залізниць України, згідно якого залізниця звільняється від відповідальності якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення, суди дійшли обгрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення з Одеської залізниці вартості нестачі вугілля.

Також правомірним колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновок судів попередніх інстанцій про наявність вини вантажовідправника -  ВАТ “Павлоградвугілля” в нестачі вугілля.

Відповідно до ч. 3 статті 32 Статуту залізниць України відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Згідно з ч.3 п.5 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001р. при навантаженні вантажів у вагони відкритого типу поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої, а п.6 Правил передбачено, що з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

В той же час, судами встановлено, що захисне маркування на поверхні вантажу відсутнє, а також поверхня вантажу не ущільнена катком.

З огляду на викладене судами правомірно враховано, що вантажовідправником допущено порушення ч. 3 ст.32 Статуту залізниць України щодо підготовки ватажу з урахуванням його схоронності під час транспортування.

Крім того, судами з'ясовано, що відповідно до п.5.6 договору купівлі-продажу від 02.06.2005р. №121/335, укладеного між позивачем і ВАТ “Павлоградвугілля”, останнє поставляє позивачу вугілля на суму здійсненої позивачем передоплати на протязі 30 календарних днів з моменту надходження коштів на розрахунковий рахунок постачальника, а згідно залізничної накладної № 45572910 від 19.01.2006р. товариством поставлено позивачу вугілля на передплачену позивачем суму.

В частині посилань скаржника на те, що в копії накладної № 45572910 відсутній календарний штемпель оформлення видачі вантажу, а в комерційному акті відсутній запис про складання комерційного акту, а тому неможливо зробити висновок про дату отримання позивачем вантажу і дату складання комерційного акту на момент видачі вантажу, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком апеляційного господарського суду, що в комерційному акті наявна дата складання комерційного акту, саме 22.01.2006р., а з наданої Одеською залізницею в судовому засіданні Пам'ятки про користування вагонами (контейнерами) № 125 вбачається, що вагон № 66941048 був поданий вантажоодержувачу для розвантаження 22.01.2006 р.

За вказаних обставин судові рішення прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110 , 11111 ГПК України, Вищий  господарський  суд   України

                                         ПОСТАНОВИВ  :

Касаційну  скаргу залишити без задоволення.

Постанову від 13.07.06 Одеського апеляційного господарського суду у справі №  12/95-06-2231 залишити без змін.

Головуючий                                                                                          В. Божок

Судді                                                                                                       Т.Костенко

                                                                                                                 Г.Коробенко