Постанова

від 27.03.2012 по справі 24/252

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

24/252

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.03.2012 р.           справа №24/252

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддівСтойка  О.В., Бойченко К.І., Діброва  Г.І.

За участю  представників сторінВід позивачаВід відповідача

розглянувши апеляційну скаргу

Снігаренко Н.Ю.,  за довіреністюне з'явився;

Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", м. Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від11.01.12 року (підписано 13.01.2012 р.)

у справі№ 24/252 (суддя Величко Н.В.)

за позовомПублічного акціонерного товариства "Донецькобленерго",

м. Горлівка, Донецька область

до Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", м. Донецьк

простягнення 148 667,23 грн.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року до господарського суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Донецькобленерго", м. Горлівка, Донецька область (Позивач) із позовом до Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", м. Донецьк (Відповідач) про стягнення 148 667,23 грн. боргу за договором № 31 від 01.11.2005р., з яких 3% річних від суми боргу за реактивну електричну енергію за жовтень 2010, лютий 2011р. та активну електричну енергію за жовтень-листопад 2010р. у розмірі 424,06 грн., інфляційні нарахування у розмірі 265,61 та пеня за несвоєчасне виконання по сплаті активної та реактивної електроенергії у розмірі 2 190,98 грн., а також донараховані на суму заборгованості, що стягнута за рішеннями господарського суду Донецької області у справі № 16/183 від 17.07.2007р.р., по справі № 7/111 від 06.08.2008р., по справі №7/79 від 17.06.2009р., по справі №38/272 від 04.11.2009р., по справі №38/155 від 26.08.2010р., по справі №7/18 від 23.03.2011р., по справі №7/71 від 23.05.2011р. три відсотки річних у загальному розмірі 31 608,21 грн., інфляційні у загальному розмірі 94 937,00 грн., пеня у загальному розмірі 19 241,37 грн.

Господарський суд Донецької області рішенням від 11.01.12р. позовні вимоги задовольнив частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 32 032,27 грн., інфляційні –95 202,61 грн., пеню –17 145,88 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись із рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду в частині стягнення 3% річних у сумі 32 032,27 грн., інфляційні –95 202,61 грн., пеню –17 145,88 грн., що нараховані за прострочення сплати заборгованості за рішеннями судів минулих років  та  прийняти  нове  рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в цій частині.

В обґрунтування своїх вимог заявник скарги посилається на те, що господарським судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, відповідач посилається на відсутність грошового зобов'язання між сторонами через винесення господарським судом рішення щодо цього грошового зобов'язання та порушенням виконавчого провадження, через що інфляційні та 3 % річних не можуть нараховуватись, а також вказував на перебіг строку позовної давності.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, в яких підтримав доводи  апеляційної  скарги.  

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2012р. відкладено розгляд справи на 19.03.2012р. та зобов'язано позивача надати обґрунтований розгорнутий розрахунок суми позовних вимог за підписом уповноваженої особи, розрахунок інфляційних відповідно до вимог чинного законодавства, з доказами направлення їх відповідачу.

Позивачем  надано письмові пояснення № 51 юр-1532/12 від 15.03.2012р., в яких зазначено, що розрахунок інфляційних згідно наданого Додатку 2 не є заявою про зменшення або відмови від позовних вимог, розмір яких був предметом  розгляду в суді першої інстанції та підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 19.03.2012р. змінено склад колегії суддів, суддю Чернота Л.Ф. було змінено на суддю Бойченко К.І.

Представник позивача вважає рішення суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в зв'язку з чим судова колегія вважає за можливе розглянути скаргу без участі представника відповідача, що не скористався правом на участь в судовому засіданні.  

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів  справи, між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії № 31 від 01.11.2005р. (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язався постачати електричну енергію відповідачу як різновид товарної продукції в межах 497,5 кВт приєднаної потужності, а відповідач зобов'язався оплачувати позивачу її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно пунктів 2.2.3, 2.2.4 відповідач зобов'язався оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №5 “Порядок розрахунків за спожиту електроенергію”, №6 “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” та №10 (10а) “Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії”

Пунктом 7 додатку №5 “Порядок розрахунків” до договору встановлено, що оплата  отриманого позивачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5 банківських днів (а.с.18).

За внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3, 2.2.4, з порушенням термінів  визначених додатком №5 “Порядок розрахунків за електроенергію” сторони встановили відповідальність у вигляді пені. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати (п.4.2.1 договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання з постачання електричної енергії виконував належним чином, що підтверджується актами за жовтень 2010р., листопад 2010р. та лютий 2011 рік, які підписані обома сторонами без зауважень та рахунками на оплату спожитої у жовтні 2010р. активної електроенергії на суму 85 504,97 грн. та  реактивної електроенергії на суму 2 146,37 грн., спожитої в листопаді 2010 р активної електроенергії на суму 202 781,33 грн. та спожитої у лютому 2011р. реактивної електроенергії на суму 6 717,22 грн.

Виходячи з моменту отримання вказаних рахунків представником відповідача та з урахуванням п.7 Додатку №5 до Договору, право позивача на отримання вказаних сум є порушеним, починаючи з: за спожиту у жовтні 2010р. активну електроенергію на суму 85 504,97 грн. та  реактивну електроенергію на суму 2 146,37 грн. –05.11.2010 р, за активну електроенергію у листопаді 2010р. на суму 202 781,33 грн. –07.12.2010 р., за спожиту у лютому 2011р. реактивну електроенергію на суму 6 717,22 грн. –08.03.2011 р.

Несвоєчасність виконання відповідачем свого зобов'язання зі сплати вказаних сум зумовило звернення позивача до суду з вимогами про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 424,06 грн., інфляційних в сумі 265,61 грн. та пеню –2 190,98 грн. за період прострочення оплати вказаних сум: за спожиту у жовтні 2010 року активну та реактивну електричну енергію -  05.11-30.11.2010 року, за спожиту у листопаді 2010 року активну електричну енергію - 07-31.12.2010 року, за спожиту у лютому 2011р. реактивну електроенергію –08.03-07.09.2011 р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 424,06 грн. та інфляційних в сумі 265,61 грн. через несплату вищевказаної суми заборгованості.

Щодо стягнення суми пені в розмірі 2 190,98 грн. за вищенаведені періоди, то судова колегія вважає обґрунтованим стягнення пені за несплату спожитої в жовтні 2010 року активної та реактивної електричної енергії, а також реактивної електричної енергії за лютий 2011 року у загальній сумі 789,58 грн., провадження в частині стягнення

1 401,40 грн. за період прострочення 07-31.12.2010 року оплати за спожиту у листопаді 2010 року активної електричної енергії підлягає припиненню на підставі ст. 80 ч. 1 п. 2 ГПК України за наступних підстав.

Встановлено, що рішенням господарського суду Донецької області від 23.05.2011р. по справі № 7/71 стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту в період листопад 2010 року –січень 2011 року, за спожиту в той же період реактивну електричну енергію в сумі 15 574,52 грн. Також за період прострочення з 07.12.2010 року по 28.02.2011 року в оплаті  вказаних сум, судом стягнуто  3 % річних у сумі 1 199 грн.,  інфляційні у сумі 5 169,46 грн. та пеню у сумі 4 959,95 грн. (з урахуванням 50% зменшення) та судові витрати (а.с.59-60).

Оскільки період нарахування суми пені за прострочення оплати суми спожитої в листопаді 2010 року активної електричної енергії за тим же Договором за даним позовом повністю збігається із зазначеним в рішенні суду від 23.05.2011р. по справі № 7/71, відсутні підстави до повторного розгляду позову в цій частині, оскільки вже є рішення господарського суду, що набрало законної сили, із спору між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав.

Також рішенням господарського суду від 17.07.2007р. по справі № 16/183 стягнуто з відповідача на користь позивача активну електроенергію у розмірі 31 474,58 грн., ПДВ на активну електроенергію –6 294,91 грн., заборгованість за реактивну електроенергію у сумі 6 547,68 грн., та ПДВ на реактивну електроенергію –1 309,53 грн., збитки від інфляції у сумі 218,09 грн., 3 % річних –317,45 грн.  та судові витрати (а.с.39-41).

Рішенням господарського суду від 06.08.2008р. по справі №7/111 стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту у грудні 2007р. та квітні 2008р. електроенергію в сумі 109 470,73 грн., збитки від інфляції у сумі 3 622,93 грн., 3 % річних –710,53 грн., пені 4000 грн. та судові витрати (а.с.42-44).

Рішенням господарського суду від 17.06.2009р. по справі № 7/79 стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту у грудні 2008р. - лютому 2009р. активну електроенергію у сумі 86 662,18 грн., збитки від інфляції у сумі 5 427,38 грн., 3 % річних –1458,53 грн., пеню –10 400,43 грн. та судові витрати (а.с.45-48).

Рішенням господарського суду від 04.11.2009р. по справі № 38/272 стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту в березні, квітні 2009р. активну електроенергію в сумі 249,443,89 грн., за реактивну електроенергію в сумі 481,17 грн., збитки від інфляції у сумі 5 388,11 грн., 3 % річних –3 280,48 грн., пеню –24 439,64 грн. та судові витрати (а.с.49-51).

Рішенням господарського суду від 26.08.2010р. по справі № 38/155 стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту у грудні 2009р. активну електроенергію в сумі 210 447,79 грн., за реактивну електроенергію за жовтень, грудень 2009р. у сумі 4 377,61 грн., збитки від інфляції у сумі 10 108,39 грн., 3 % річних –3 181,00 грн., пеню –16 649,28 грн. та судові витрати (а.с.52-54).

Зазначені судові рішення набрали законної сили.

Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, факти встановлені рішеннями господарського суду Донецької області по справах №16/183 від 17.07.2007р., №7/111 від 06.08.2008р., №7/79 від 17.06.2009р., №38/272 від 04.11.2009р., №38/155 від 26.08.2010р., №7/71 від 23.05.2011р. мають преюдиціальний характер при вирішенні справи №24/252.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не оспорюється, що заборгованість за Договором, яка встановлена у вищевказаних рішеннях –не сплачена відповідачем до теперішнього часу у повному обсязі.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначив, що господарським судом не вірно застосовані норми ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки при розрахунку вартості 3% річних та інфляційних не було враховано припинення грошового зобов'язання між сторонами рішеннями суду та відкриттям виконавчого провадження.

Зазначені твердження є хибними за наступних обставин.

Підстави припинення зобов'язання передбачені ст.ст. 202-205 ГК України, ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.   

Належним виконанням зобов'язання є виконання, що прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.   

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.   

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.   

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін за Договором, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Виходячи із положень зазначеної норми, відповідальність за прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, тому висновок суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача інфляційних та 3 % річних є вірним, а доводи апеляційної скарги цього висновку не спростовують.

Аналогійна позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 12.09.2011р. по справі № 6/433-42/183.

Також є безпідставними доводи відповідача щодо перебігу строку позовної давності по даним позовним вимогам через перебіг трирічного строку з моменту виникнення зобов'язання по оплаті за Договором, оскільки, по-перше, основний борг вже стягнуто за рішенням суду та на нього вже не розповсюджується норми цивільного права щодо позовної давності, по-друге, з моменту виникнення права позивача на нарахування спірних в даній справі сум інфляційних та річних  до моменту звернення за їх стягненням до суду - жовтень 2011 року,  ще не перебіг трирічний строк позовної давності.

Судова  колегія,  перевіривши розрахунок інфляційних та 3% річних та за несплату заборгованості за Договором:

- у сумі 18 020,49 грн. (за рішенням суду від 17.07.2007р. по справі №16/183) - 3% річних у розмірі 1 617,39грн. за період з 01.11.08р. до 31.10.11р., інфляційних нарахувань на суму 6 219,83 грн. за період з грудня 2008р. по червень 2011р.;

- у сумі 109 470,73 грн. (за рішенням суду від 06.08.2008р. по справі № 7/111) - 3% річних у розмірі 9 825,57 грн. за період з 01.11.08р. до 31.10.11р., інфляційні на суму 39 034,64 грн. за період з листопада 2008р. до червень 2011р.;

- у сумі 86 662,18 грн. (за рішенням суду від 17.06.2009 р. по справі № 7/79) - 3% річних у розмірі 6 168,46 грн. за період з 18.06.2009р. по 31.10.2011р.; інфляційні на суму 17 254,62 грн. за період з вересня 2009р. по червень 2011р.;

- у сумі 249 443,89 грн. за активну електроенергію та 7 481,17 грн. за реактивну електроенергію (за рішенням суду від 04.11.2009р. по справі № 38/272) - 3% річних у розмірі 955,50 грн. за період з 05.11.2009 по 22.09.2011, інфляційних на суму 1 274,05 грн. за період грудня 2009р. по червень 2011р.;

- у сумі 210 447,79 грн. за активну електроенергію та 4 377,61 грн. за реактивну електроенергію (за рішенням суду від 26.08.2010р. по справі № 38/155) - 3% річних у розмірі 6 430,75 грн. за період з 01.11.2010 по 31.10.2011, інфляційних на суму 17 862,51 грн. за період жовтня 2010р. по червень 2011р.;

- у сумі 315 396,74 грн. за активну електроенергію та 15 574,52 грн. за реактивну електроенергію (за рішенням суду від 23.05.2011р. по справі №7/71) - 3% річних у розмірі 6 610,54 грн. за період з 05.03.2011 по 31.10.2011, інфляційних на суму 13 291,35 грн. за період з березня по червень 2011р. та пеню у розмірі 19 241,37 грн. за період з 01.03.2011р. по 03.08.2011р. –вважає його вірним в частині розрахунку 3% річних, а рішення господарського суду в цій частині –законним та обґрунтованим.  

Разом з тим, перевіривши вищевказаний розрахунок в частині інфляційних та пені, що нарахована за несплату вищевказаних заборгованостей, судова колегія вважає, що позивачем необґрунтовано заявлені, а судом першої інстанції помилково стягнуті визначена сума інфляційних та пеня за наступних підстав.

З наданого позивачем розрахунку суми позовних вимог вбачається, що розрахунок інфляційних останнім зроблено виходячи не з сум боргу встановлених зазначеними рішеннями, а з сум боргу, які вже збільшені на розмір інфляційними втрат.

Зазначений розрахунок протирічить вимогам ст.625 ЦК України, що передбачає збільшення суми боргу на індекс інфляції за весь період прострочення, а не наростаючим порядком з урахуванням щомісячного збільшення, а також не відповідає вимогам Листа ВСУ "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997р № 62-97р, яким передбачена відповідна методика розрахунку.

Судовою колегією, згідно із вищевказаними рекомендаціями, зроблений відповідний розрахунок інфляційних втрат в межах позовних вимог, що складає :

- 5 856,66 грн. за період з грудня 2008р. по червень 2011р на суму 18 020,49 грн. (за рішенням суду від 17.07.2007р. по справі №16/183);

- 37 767,40 за період з листопада 2008р. до червень 2011р на суму 109 470,73 грн. (за рішенням суду від 06.08.2008р. по справі № 7/111) ;

- 17 245,77 грн. за період з вересня 2009р. по червень 2011р на суму 86 662,18 грн. (за рішенням суду від 17.06.2009 р. по справі № 7/79) ;

- 1 241,87 грн. за період грудня 2009р. по червень 2011р. на суму 7 481,17 грн. за реактивну електроенергію, як зазначено у розрахунку до позову (за рішенням суду від 04.11.2009р. по справі № 38/272) ;

- 16 326,73 грн. за період жовтня 2010р. по червень 2011р. на суму 210 447,79 грн. за активну електроенергію та 4 377,61 грн. за реактивну електроенергію (за рішенням суду від 26.08.2010р. по справі № 38/155);

- 13 238,85 грн. за період з березня по червень 2011р на суму 315 396,74 грн. за активну електроенергію та 15 574,52 грн. за реактивну електроенергію (за рішенням суду від 23.05.2011р. по справі №7/71) -  в загальній сумі 91 677,28 грн.

Отже рішення суду по даній справі підлягає зміні в частині розміру суми стягнутих інфляційних  з 95 202,61 грн. на 91 942,89 грн. (з урахуванням 265,61 грн. за прострочення оплати за спожиту в лютому 2011 року реактивної електричної енергії).

Щодо вимог про стягнення 19 241,37 грн. пені за прострочення оплати 330 971,26 грн. заборгованості, що встановлена рішенням господарського суду Донецької області по справі № 7/71 від 23.05.2011р., то вони заявлені за період з 01.03.2011р. до 03.08.2011р.

Зазначена загальна заборгованість в 330 971,26 грн. складається із суми вартості активної електричної енергії 315 396,74 грн. та 15 574,52 грн. реактивної електроенергії, що спожиті в листопаді 2010 року –січні 2011 року.

Згідно п.п 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом першої інстанції встановлено, що за пунктом 7 Додатку №5 “Порядок розрахунків” до Договору сторонами визначено строк остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію –протягом 5 банківських днів з дня отримання відповідного рахунку.  

Зазначеним рішенням суду по справі № 7\71 вже стягнуто суму пені в розмірі

4 959,95 грн. (з урахуванням 50% зменшення) за прострочення оплати  вказаних сум в період з 07.12.2010 року по 28.02.2011 року, але без розподілу за кожний місяць окремо. Також рішення суду по вказаній справі не містить вказання на момент порушення права по кожному рахунку. Вважаючи зазначене рішення суду преюдиціальним, позивач не надав інших належних доказів у підтвердження наданого розрахунку.

Зміст рішення суду по справі №7/71 наданого позивачем розрахунку не підтверджує.

Оскільки право позивача на нарахування пені припиняється через шість місяців після спливу 5 банківських днів з дня отримання рахунку на оплату окремо на кожну помісячну частину заборгованості, а в рішенні суду по справі № 7/71 встановлено лише загальну суму заборгованості, виникнення права позивача на отримання спірної пені за прострочення суми заборгованості в розмірі  330 971,26 грн. за період з 01.03.2011р. до 03.08.2011р. у сумі 19 241,37 грн. є недоведеним.

Отже, стягуючи суму пені в даній справі за період з 01.03.2011р. до 03.08.2011р. у сумі 19 241,37 грн., суд першої інстанції не дослідив докладного розрахунку пені у відповідності з вимогами чинного законодавства.

За таких підстав рішення суду підлягає скасуванню в частині стягнення пені, через недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав доведеними, а також через неправильне застосування судом вищезазначених норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення господарського суду в іншій частині.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області 26.12.2011 року у справі №24/251 підлягає зміні в частині розміру стягнених з відповідача сум інфляційних з суми 95 202,61 грн. на суму 91 942,89 грн. та підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача пені, а також в частині розподілу судових витрат. В скасованій частині слід прийняти нове рішення, яким позов про стягнення пені задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 789,58 грн. пені за прострочення оплати спожитої в жовтні 2010 року активної та реактивної електричної енергії, а також реактивної електричної енергії за лютий 2011 року. В задоволенні вимог про стягнення пені в іншій частині слід відмовити за недоведеністю, провадження в частині стягнення 1 401,40 грн. пені за період прострочення 07-31.12.2010 року оплати за спожиту у листопаді 2010 року активної електричної енергії слід припинити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання позовної заяви слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача слід стягнути державне мито у сумі 1 247,92 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 198,06 грн.

Судові витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на позивача пропорційно розміру задоволених апеляційних вимог, стягнувши з останнього на користь відповідача судовий збір у розмірі 238,99 грн.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -           

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", м. Донецьк на рішення  господарського  суду Донецької  області від 11.01.2012 року по справі №24/252 задовольнити частково.

Рішення  господарського суду Донецької області від 11.01.2012 року по справі №24/252  змінити в частині розміру стягнення інфляційних витрат з Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, код ЄДРПОУ 03337119) на користь Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго" (84601, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131179, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання відокремленого підрозділу Донецьких західних ЕМ для Докучаєвського РЕМ №26002303751417 в Безбалансовому відділенні „Докучаєвське” філії Головне управління ПАТ “Промінвестбанк”в Донецькій області, МФО 334635) з суми «95202,61 грн.» на  суму «91 942,89 грн.».

Скасувати рішення  господарського суду Донецької області від 11.01.2012 року по справі №24/252 в частині стягнення суми пені з Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", м. Донецьк на користь Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго", м. Горлівка, Донецька область.

В скасованій частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго", м. Горлівка, Донецька область  про стягнення пені задовольнити частково.

Стягнути з Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, код ЄДРПОУ 03337119) на користь Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго" (84601, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131179, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання відокремленого підрозділу Донецьких західних ЕМ для Докучаєвського РЕМ №26002303751417 в Безбалансовому відділенні „Докучаєвське” філії Головне управління ПАТ “Промінвестбанк”в Донецькій області, МФО 334635)  пеню в сумі 789,58 грн.

Припинити провадження в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго", м. Горлівка, Донецька область до Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", м. Донецьк про стягнення 1 401,40 грн. пені на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго", м. Горлівка, Донецька область про стягнення пені в сумі 19 241,37 грн. –відмовити.

В іншій частині рішення  господарського суду Донецької області від 11.01.2012 року по справі №24/252 залишити без змін.

Стягнути з Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, код ЄДРПОУ 03337119) на користь Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго" (84601, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131179, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання відокремленого підрозділу Донецьких західних ЕМ для Докучаєвського РЕМ №26002303751417 в Безбалансовому відділенні „Докучаєвське” філії Головне управління ПАТ “Промінвестбанк”в Донецькій області, МФО 334635) витрати на сплату державного мита у сумі 1 247,92 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 198,06 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго" (84601, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131179, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання відокремленого підрозділу Донецьких західних ЕМ для Докучаєвського РЕМ №26002303751417 в Безбалансовому відділенні „Докучаєвське” філії Головне управління ПАТ “Промінвестбанк”в Донецькій області, МФО 334635) на користь Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, код ЄДРПОУ 03337119) судовий збір у розмірі 238,99 грн.  

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуюча                                                                                          Стойка О.В.

Судді                                                                                          Бойченко К.І.

                                                                                                    Діброва Г.І.

Надр.5 прим.

1 позивачу

2 відповідачу

3 до справи

4 ДАГС

          5 ГС