Постанова

від 19.03.2012 по справі 36/344

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2012                                                                                           № 36/344

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Суліма  В.В.

суддів:            Корсакової  Г.В.

          Михальської  Ю.Б.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 – представник за дов. № Д07/2011/04/22-38 від 22.04.2011р.;

від відповідача ОСОБА_2 – представник за дов. № 1323 від 14.11.2011р.;

Барбарич В.В. – В.о. директора;

розглянувши апеляційну скаргу

Комунального підприємства “Мостицький” Подільської районної у м. Києві ради

на рішення Господарського суду

міста Києва

від 12.12.2011р. (дата підписання повного тексту рішення 13.12.2011р.)

справа №36/344 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом Публічного акціонерного товариства “Київенерго”

до Комунального підприємства “Мостицький” Подільської районної у м. Києві ради

про стягнення 2488876,59 грн.

Встановив

Публічне акціонерне товариство “Київенерго” (далі – позивач) в жовтні 2011 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства “Мостицький” Подільської районної у м. Києві ради (далі – відповідач)  про стягнення з відповідача на користь позивача 1674570,75 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 631333,53 грн. інфляційної складової боргу, 3% річних сумою 182972,31 грн., 24888,77 грн. витрат зі сплати державного мита та 236,00 грн. витрата на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В процесі провадження у справі  в суді першої інстанції представником позивача була подана заява про  уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача -  1 150612, 91 грн. основного боргу, 631 333,53 грн. – інфляційних, 182 972,31 грн. –3 % річних. Судом першої інстанції  вищезазначена заява позивача була прийнята до розгляду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2011р. у справі №36/344 провадження у справі № 36/344 в частині стягнення основного боргу в розмірі 50 000,00 грн. припинено. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Київенерго” задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства “Мостицький” Подільської районної у місті Києві ради  з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства “Київенерго” борг за спожиту теплову енергію в розмірі 1 100 612,91  грн., інфляційні нарахування в розмірі 631 333,53  грн.,  3% річних в розмірі 182 972,31 грн.,  24 888,77 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2011р. у справі №36/344  та постановити нове рішення, яким відмовити Публічному акціонерному товариству “Київенерго” в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.01.2012р. у справі №36/344 апеляційна скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду   № 01-22 від 12.01.2012р. „Про зміну складу колегії суддів” в зв'язку з виробничою необхідністю (виходом у відпустку судді Тищенко А.І. та зайнятістю судді Михальської Ю.Б в іншому судовому процесі) було доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 36/344 колегії суддів у складі: Сулім В.В. - головуючий суддя, суддів  Корсакова Г.В., Рєпіна Л.О.

Позивач письмовий відзив на апеляційну скаргу заявника не надав, що відповідно до ст. 96 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення (ухвали) місцевого господарського суду.

18.01.2012р в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду було оголошено перерву на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду   № 01-22/1 від 13.02.2012р. „Про зміну складу колегії суддів” в зв'язку з виробничою необхідністю (перебуванням судді Рєпіної Л.О. на лікарняному) було доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 36/344 колегії суддів у складі: Сулім В.В. - головуючий суддя, суддів  Корсакова Г.В., Михальська Ю.Б.

13.02.2012р. та 05.03.2012р. в судових засіданнях Київського апеляційного господарського суду були оголошені перерви на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2012р. на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду апеляційної скарги було продовжено на 15 днів.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2011р. підлягає зміні в частині стягнення основного боргу, інфляційних нарахувань та 3 % річних, а апеляційна скарга Комунального підприємства “Мостицький” Подільської районної у м. Києві ради -  частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами  01.10.2008р. між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго”, яка була перейменована на Публічне акціонерне товариство “Київенерго” (енергопостачальна компанія) - (постачальник) та Комунальним  підприємством  “Мостицький” Подільської районної у місті Києві ради  (абонент)  було укладено договір № 220011 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі – договір) предметом якого відповідно до п. 1.1 договору є  зобов'язання  постачальника виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язався отримувати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

          Згідно п. 2.1 договору при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, положенням про Держенергоспоживнагляд, правилами користування тепловою енергією, правилами користування технічної експлуатаціїтепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.  

Відповідно до п.2.2.1. договору постачальник зобов'язався безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності  із споживачем  величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеним в додатку № 1.

Згідно з п. 4.1. договору цей договір набуває чинності з дня його підписання  та діє до 01.06.2009 р.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до залічення строку його дії не буде не буде заявлено однією із сторін про його припинення (п. 4.3 договору).

Відповідно до п.  1 додатку № 2 до договору передбачено, що розрахунки з споживачем за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, встановленими постачальнику Управлінням цінової політики  Київської міської державної адміністрації (далі –КМДА)  затвердженими Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 30.05.2007  р. № 643, за кожну відпущену гігакалорію без урахування ПДВ:

Згідно з п.  9 додатку № 2 до договору передбачено, що споживач щомісячно з 12 по 17 числа отримує в МВРТ-3 за адресою: вул. Щекавицька, буд.37/48 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення  на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії  поточного місяця  за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму  фактичного   споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів  з моменту їх одержання.

Відповідно до п. 10 додатку № 2 до договору споживач щомісячно:  

- забезпечує не пізніше  10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію  та транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

- до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які повідомлення про припинення дії договору № 22011 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.10.2008 р., суд приходить до висновку, що зазначений договір було неодноразово пролонговано.

Факт належного виконання позивачем своїх зобов'язань щодо постачання теплової енергії відповідачу за вищезазначеним договором підтверджується обліковими  картками та відомостями обліку теплової енергії за період з 01.10.2008 р. по 01.09.2011 р. (наявні в матеріалах справи).

Відповідач в свою чергу свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, в результаті цього у останнього виникла заборгованість за використану теплову енергію  за  період з 01.10.2008 р. до 01.09.2011 р.  

Як вбачається з розрахунку  наданого позивачем, заборгованість відповідача за використану теплову енергію  за  період з 01.10.2008 р. по 01.09.2011 р. складає - 1 150 612, 91 грн.

Проте, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що положенням ст. 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Позивачем здійснювався розрахунок вартості спожитої Позивачем теплової енергії у період з 01.12.2008 по 09.02.2009 на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27 листопада 2008 р., №1780/1 від 25.12.2008 р. та № 127 від 05.02.2009 р.

Указами Президента України № 1199/2008 від 24.12.2008 р., № 65/2009 від 03.02.2009 та                       № 76/2009 від 09.02.2009 зазначені розпорядження Київської міської державної адміністрації були скасовані як такі, що суперечать Конституції та законам України.

Відповідно до ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених, відповідно до вимог закону.

До 01.12.2008 р. тарифи на теплову енергію, що постачалася Відповідачем, були затверджені Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.01.2007 № 86 в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007.

Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27.11.2008 про втрату чинності розпорядження № 86 від 31.01.2007 скасоване Указом Президента України № 1199/2008 від 24.12.2008 р.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 230 від 02.03.2009 з 10.02.2009 поновлено у дії розпорядження № 86 від 31.01.2007 в редакції Розпорядження № 715 від 18.06.2007.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд здійснивши перерахунок за спірні місяці (з 01.10.2008 р. до 01.09.2011) дійшов висновку, що позивачем була зайво нарахована, а судом першої інстанції стягнута сума заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 95027,76 грн.

Крім того, як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи відповідач  після звернення позивача до суду першої інстанції з даним позовом, сплатив позивачу заборгованість за договором договору  № 22011 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.10.2008 р.  в розмірі 50000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №853 від 23.11.2011р. (том 2, а.с. 19).  

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України зокрема у таких випадках: припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань; спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання (п. 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/612 “Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України”).

З огляду на викладе, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність предмету спору у даній справі  в частині стягнення основного боргу в розмірі 50 000,00 грн. та про необхідність припинення провадження у даній справі на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення основного боргу в розмірі 50000, 00 грн.

          Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона  доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача  заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.10.2008 р. до 01.09.2011 р.  підлягають стягненню в розмірі 1005585,15 грн. (1 150 612, 91 грн. – 95027,76 грн. – 50000,00 грн.).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, для всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове – зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (аналогічна правова позиція викладена в ч. 1 п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. № 01-8/344 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році”).

Київський апеляційний господарський суд здійснивши розрахунок 3% річних та інфляційних  дійшов висновку, що 3 % річних підлягають сплаті у розмірі 70815,12 грн. за період з 01.11.2008 р. до 01.09.2011 р., а інфляційні у розмірі 250562, 37 грн. за період з 01.11.2008 р. до 01.09.2011 р.

Враховуючи вищенаведене, колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга Комунального підприємства “Мостицький” Подільської районної у м. Києві ради  підлягає частковому задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва підлягає зміні в частині стягнення основного боргу, інфляційних нарахувань та 3% річних.

Згідно  п. 4 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України  апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити рішення.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для скасування чи зміни рішення, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд  –

                                                             ПОСТАНОВИВ:

    1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства “Мостицький” Подільської районної у м. Києві ради задовольнити частково.

    2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2011р. у справі №36/344 змінити, пункт 3  резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції –

Стягнути з Комунального підприємства “Мостицький” Подільської районної у м. Києві ради   (04108, м. Київ, провулок Квітневий, 4, код 35680397) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, код 00131305) борг за спожиту теплову енергію в розмірі 1005585,15 (один мільйон п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 15  коп., інфляційні нарахування в розмірі 250562 (двісті п'ятдесят тисяч п'ятсот шістдесят дві) грн. 37  коп.,  3% річних в розмірі 70815 (сімдесят тисяч вісімсот п'ятнадцять) грн. 31 коп.,  24 888 (двадцять чотири тисячі двісті вісімдесят вісім) грн. 12 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

  3. В іншій частині рішення залишити без змін.

  4.  Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

  5.   Матеріали справи № 36/344 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя                                                                      Сулім  В.В.

Судді                                                                                          Корсакова  Г.В.

                                                                                          Михальська  Ю.Б.