КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.03.2012 № 47/116
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Борисенко І.В.
суддів: Шипка В.В.
Ільєнок Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва
на рішення Господарського суду міста Києва
від 25.02.2009
у справі № 47/116 (суддя Станік С.Р.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
«ТАКСИЛЬ ПРОЕКТ»
до Київського міського бюро технічної інвентаризації прав
власності на об'єкти нерухомого майна
про визнання права власності
за участю представників:
прокурор Вакулюк Д.С. – пр-р відділу (посв. № 24 від 23.01.2012)
позивача не з'явився
відповідача не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАКСИЛЬ ПРОЕКТ» (надалі - позивач) у лютому 2009р. звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог № 05 від 24.02.2009 – а.с.61) до Київського міського бюро технічної інвентаризації прав власності на об'єкти нерухомого майна (надалі – відповідач), у відповідності до якого просить:
- визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАКСИЛЬ ПРОЕКТ» право власності на нежитлові приміщення в будинку № 9-а по вул. Саперне поле у місті Києві, загальною площею 1 353,7 кв.м, а саме: нежитлові приміщення з № 10 по № 21, в тому числі МЗК з № ХІІІ по № ХХІІ, загальною площею 239,9 кв.м на 5-му поверсі будівлі; нежитлові приміщення з № 10 по № 21, в тому числі МЗК з № ХІІІ по № ХХІІ, загальною площею 239,6 кв.м на 6-му поверсі будівлі; нежитлові приміщення з № 10 по № 21, в тому числі МЗК з № ХІІІ по № ХХІІ, загальною площею 238, кв.м на 7-му поверсі будівлі; нежитлові приміщення з № 10 по № 21, в тому числі МЗК з № ХІІІ по № ХХІІ, загальною площею 240,1 кв.м на 8-му поверсі будівлі; нежитлові приміщення з № 10 по № 21, в тому числі МЗК з № ХІІІ по № ХХІІ, загальною площею 238,4 кв.м на 9-му поверсі будівлі; нежитлові приміщення з № 17 по № 25, в тому числі приміщення, позначені в технічному паспорті як «тех», «под», та «польє», загальною площею 157,2 кв.м в підвалі будівлі;
- зобов'язати Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАКСИЛЬ ПРОЕКТ» право власності на нежитлові приміщення в будинку № 9-а по вул. Саперне поле у місті Києві, загальною площею 1 353,7 кв.м, а саме: нежитлові приміщення з № 10 по № 21, в тому числі МЗК з № ХІІІ по № ХХІІ, загальною площею 239,9 кв.м на 5-му поверсі будівлі; нежитлові приміщення з № 10 по № 21, в тому числі МЗК з № ХІІІ по № ХХІІ, загальною площею 239,6 кв.м на 6-му поверсі будівлі; нежитлові приміщення з № 10 по № 21, в тому числі МЗК з № ХІІІ по № ХХІІ, загальною площею 238, кв.м на 7-му поверсі будівлі; нежитлові приміщення з № 10 по № 21, в тому числі МЗК з № ХІІІ по № ХХІІ, загальною площею 240,1 кв.м на 8-му поверсі будівлі; нежитлові приміщення з № 10 по № 21, в тому числі МЗК з № ХІІІ по № ХХІІ, загальною площею 238,4 кв.м на 9-му поверсі будівлі; нежитлові приміщення з № 17 по № 25, в тому числі приміщення, позначені в технічному паспорті як «тех», «под», та «польє», загальною площею 193,6 кв.м в підвалі будівлі.
Рішенням Господарського суду міста Києва № 47/116 від 25.02.2009 (з урахуванням ухвали № 47/116 від 24.04.2009) позов задоволено; визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАКСИЛЬ ПРОЕКТ» право власності на нежитлові приміщення в будинку № 9-а по вул. Саперне поле у місті Києві, загальною площею 1 353,7 кв.м, а саме: нежитлові приміщення з № 10 по № 21, в тому числі МЗК з № ХІІІ по № ХХІІ, загальною площею 239,9 кв.м на 5-му поверсі будівлі; нежитлові приміщення з № 10 по № 21, в тому числі МЗК з № ХІІІ по № ХХІІ, загальною площею 239,6 кв.м на 6-му поверсі будівлі; нежитлові приміщення з № 10 по № 21, в тому числі МЗК з № ХІІІ по № ХХІІ, загальною площею 238, кв.м на 7-му поверсі будівлі; нежитлові приміщення з № 10 по № 21, в тому числі МЗК з № ХІІІ по № ХХІІ, загальною площею 240,1 кв.м на 8-му поверсі будівлі; нежитлові приміщення з № 10 по № 21, в тому числі МЗК з № ХІІІ по № ХХІІ, загальною площею 238,4 кв.м на 9-му поверсі будівлі; нежитлові приміщення з № 17 по № 25, в тому числі приміщення, позначені в технічному паспорті як «тех», «под», та «польє», загальною площею 193,6 кв.м в підвалі будівлі; зобов'язано Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАКСИЛЬ ПРОЕКТ» право власності на нежитлові приміщення в будинку № 9-а по вул. Саперне поле у місті Києві, загальною площею 1 353,7 кв.м, а саме: нежитлові приміщення з № 10 по № 21, в тому числі МЗК з № ХІІІ по № ХХІІ, загальною площею 239,9 кв.м на 5-му поверсі будівлі; нежитлові приміщення з № 10 по № 21, в тому числі МЗК з № ХІІІ по № ХХІІ, загальною площею 239,6 кв.м на 6-му поверсі будівлі; нежитлові приміщення з № 10 по № 21, в тому числі МЗК з № ХІІІ по № ХХІІ, загальною площею 238, кв.м на 7-му поверсі будівлі; нежитлові приміщення з № 10 по № 21, в тому числі МЗК з № ХІІІ по № ХХІІ, загальною площею 240,1 кв.м на 8-му поверсі будівлі; нежитлові приміщення з № 10 по № 21, в тому числі МЗК з № ХІІІ по № ХХІІ, загальною площею 238,4 кв.м на 9-му поверсі будівлі; нежитлові приміщення з № 17 по № 25, в тому числі приміщення, позначені в технічному паспорті як «тех», «под», та «польє», загальною площею 193,6 кв.м в підвалі будівлі; стягнуто з Київського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКСИЛЬ ПРОЕКТ» судові витрати по сплаті державного мита – 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду мотивоване тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки позивачем належними доказами доведено правомірність набуття ним права власності на спірне майно на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ «ТАКСИЛЬ ПРОЕКТ» (оформленого протоколом № 3 від 13.11.2008) та акту прийому-передачі майна від 13.11.2008, а тому, відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та Цивільного кодексу України, порушене право позивача на реєстрацію права власності на спірне майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом визнання права позивача на спірне майно та зобов'язання відповідача зареєструвати право власності позивача на вказане майно.
Заступник прокурора міста Києва, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 05/2-4185-11 від 04.01.2012, у відповідності до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2009 у справі № 47/116 та припинити провадження у справі № 47/116 в частині вимог про зобов'язання зареєструвати право власності на нерухоме майно, а в іншій частині позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки, на думку апелянта, не встановивши наявність спору про право, суд першої інстанції передчасно розглянув позовні вимоги про визнання права власності на нежитлові приміщення в будинку № 9-а по вул. Саперне поле у місті Києві, загальною площею 1 353,7 кв.м, чим фактично порушив встановлений порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна та усунув органи місцевого самоврядування від виконання своїх повноважень в цій сфері.
Представник позивача в судове засідання суду апеляційної інстанції не з‘явився.
У відповідності до положень ст.64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам процесу за повідомленою ними господарському суду адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Крім того, у п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
У разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Згідно із статтею 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Матеріалами справи підтверджено, що ухвали Київського апеляційного господарського суду по справі № 47/116 були надіслані за адресою, що зазначена позивачем у позовній заяві та є його юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України - 03040, м. Київ, вул. Бурмістенка, 11, кімната 1.
Як вбачається з матеріалів справи, поштова кореспонденція, що направлена судом на адресу позивача, була повернута поштою з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, вважається, що ухвала Київського апеляційного господарського суду № 47/116 від 23.01.2012 про прийняття апеляційної скарги до провадження вручена відповідачу належним чином.
Враховуючи, що у відповідності до ч.1 ст.102 ГПК України апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, судова колегія позбавлена можливості відкласти розгляд справи у зв'язку з неявкою в засідання представника позивача.
Представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції також не з'явився. Про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення наявне в матеріалах справи).
За таких обставин судова колегія дійшла висновку про розгляд справи за відсутності представників сторін за наявними матеріалами.
Прокурор у судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
У судовому засіданні 13.03.2012 судом на підставі ч.3 ст.77 ГПК України була оголошена перерва до 20.03.2012.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, перевіривши правильність застосування норм права місцевим господарським судом, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до реєстраційного посвідчення Київського міського бюро технічної інвентаризації реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна № 035825 від 30.07.2008 (а.с.29) адміністративно-побутовий корпус загальною площею 5 126,2 кв.м., що розташований за адресою: м.Київ, вул. Саперне поле, буд. 9-а, був зареєстрований за ЗАТ «Дослідний завод зварювального устаткування інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона» на праві власності на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2008, що записано в реєстрову книгу № 177-П-221 за реєстровим № 9132-п.
Згідно протоколу № 12/06 засідання Правління ЗАТ «Дослідний завод зварювального устаткування інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона» від 13.11.2008 (а.с.32) було прийнято рішення про вступ ЗАТ «Дослідний завод зварювального устаткування інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона» до складу учасників ТОВ «ТАКСИЛЬ ПРОЕКТ» шляхом придбання 75% частки ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ «ТАКСИЛЬ ПРОЕКТ» та передати до статутного капіталу зазначеного товариства внесок - нерухоме майно (адміністративно-побутовий корпус площею 1353,7 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 9-а, оціночною вартістю 7 310 625,00 грн.).
Згідно протоколу № 3 загальних зборів учасників ТОВ «ТАКСИЛЬ ПРОЕКТ» від 13.11.2008 (а.с.30) єдиним учасником ТОВ «ТАКСИЛЬ ПРОЕКТ» ОСОБА_1 було прийнято рішення про відступлення частки в статутному капіталі товариства Закритому акціонерному товариству «Дослідний завод зварювального устаткування інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона» в розмірі 75% статутного капіталу та Товариству з обмеженою відповідальністю «Нерухомість Київ» - частки в розмірі 25% статутного капіталу, виведено ОСОБА_1 зі складу учасників товариства та прийнято до складу учасників позивача ЗАТ «Дослідний завод зварювального устаткування інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона» та ТОВ «Нерухомість Київ».
Також рішенням цих загальних зборів учасників ТОВ «ТАКСИЛЬ ПРОЕКТ», оформленим протоколом № 3 від 13.11.2008, було вирішено збільшити статутний капітал ТОВ «ТАКСИЛЬ ПРОЕКТ» до 9 800 000,00 грн. шляхом внесення ЗАТ «Дослідний завод зварювального устаткування інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона» в якості внеску на суму 7 310 625,00 грн. адміністративно-побутового корпусу загальною площею 1353,7 кв.м., що розташований за адресою: м.Київ, вул. Саперне поле, буд. 9-а., а ТОВ «Нерухомість Київ» - грошового внеску в розмірі 2 436 875,00 грн., а також було вирішено внести зміни до Статуту та здійснити державну реєстрацію змін.
Відповідно до акту прийому-передачі майна від 13.11.2008 (а.с.34) ЗАТ «Дослідний завод зварювального устаткування інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона» (як учасником ТОВ «ТАКСИЛЬ ПРОЕКТ») було передано, а ТОВ «ТАКСИЛЬ ПРОЕКТ» прийнято для збільшення статутного капіталу товариства адміністративно-побутовий корпус загальною площею 1 353,7 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 9-а, всього на суму 7 310 625,00 грн.
03.12.2008 позивач листом за № 01 (а.с.35) звернувся до відповідача з проханням зареєструвати за ТОВ «Таксиль Проект» право власності на об'єкт нерухомого майна (адміністративно-побутовий корпус загальною площею 1353,7 кв.м., що знаходиться за адресою 01042 м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 9-а та складається з нежилих приміщень).
Листом № 1729 від 14.01.2009 (а.с.36) відповідач повідомив позивача про те, що за результатами розгляду його звернення щодо реєстрації права власності на об'єкт нерухомості (нежилі приміщення на 5-му – 9-му поверхах загальною площею 1353,7 кв.м. адміністративно-побутового корпусу, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Саперне поле, буд.9-а), було встановлено, що позивачем не подано правовстановлюючий документ, передбачений ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» як підстава для проведення реєстрації права власності.
Звертаючись з даним позовом, позивач вважає відмову відповідача у реєстрації права власності на спірне майно незаконною та такою, що порушує набуте ним у порядку ст.12 Закону України «Про господарські товариства» право власності на приміщення адміністративно-побутового корпусу загальною площею 1353,7 кв.м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 9-а.
Заперечуючи проти позову, відповідач у відзиві (а.с.63) зазначає, що згідно Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.2001 № 1820 (зареєстрованого у Київському міському управлінні юстиції 31.08.2001 за № 62/364) позивач мав звернутись до Головного управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації для оформлення права власності (отримання свідоцтва на спірне майно).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно набув право власності на спірні приміщення внаслідок їх передачі як внеску учасника до статутного фонду товариства, з урахуванням чого вказане право власності підлягає визнанню та реєстрації.
Однак, судова колегія з даним висновком місцевого суду не погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на органи місцевого самоврядування покладені, зокрема, повноваження щодо контролю за технічним станом, використанням та утриманням об'єктів нерухомого майна усіх форм власності, за належними, безпечними і здоровими умовами праці на цих підприємствах і об'єктах; прийняття рішень про скасування даного ними дозволу на експлуатацію об'єктів у разі порушення нормативно-правових актів з охорони праці, екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства.
Вказаною статтею також передбачено повноваження органів місцевого самоврядування щодо обліку та реєстрації відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1820 від 31.08.01 затверджено Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна (надалі – Положення).
Пунктом 1.1 названого Положення визначено порядок оформлення права власності та видача свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб.
Відповідно до п.4 Положення на Головне управління комунальної власності Київської міської державної адміністрації покладено повноваження щодо оформлення права власності та видачі свідоцтв про право власності фізичним та юридичним особам на об'єкти нежитлового фонду, зокрема,:
- на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані нежитлові будинки та приміщення, будівлі виробничого, господарського, соціально-побутового та іншого призначення, їх комплекси, окремо визначені частини цих будинків (будівель, їх комплексів);
- на об'єкти, які в установленому порядку включені до переліку об'єктів, що підлягають приватизації і в т. ч. ті, що належать на праві повного господарського відання (оперативного управління) юридичним особам, включеним до переліку об'єктів, що підлягають приватизації);
- на об'єкти, що передані до статутного фонду юридичної особи або передані (повернуті) засновникам (учасникам) юридичної особи при виході із складу засновників (учасників);
- на об'єкти, які в установленому порядку переведені із житлових в нежитлові.
Пунктами 9-15 Положення визначено перелік документів, на підставі яких здійснюється оформлення права власності та видача свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна.
За результатами розгляду наданих замовником документів орган, який здійснює оформлення права власності, видає наказ (розпорядження) про оформлення права власності та видачу свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомого майна або надсилає обґрунтоване письмове повідомлення заявнику про відмову в оформленні права власності (п. 19 Положення).
Згідно п.21 названого Положення свідоцтва про право власності оформляються на об'єкти нерухомого майна усіх форм власності та видаються за зразками згідно з додатками до цього Положення.
Пунктом 20 названого Положення передбачено, що відмова в оформленні права власності може бути оскаржена у судовому порядку.
Судовою колегією встановлено, що позивачем не надано суду доказів того, що він у встановленому порядку звертався до органу, уповноваженого оформляти право власності на нерухоме майно та видавати відповідні свідоцтва про право власності (Головне управління комунальної власності КМДА), чи була йому надана відмова на таке оформлення права та чи була оскаржена ним така відмова у встановленому порядку.
Судова колегія також дійшла висновку, що Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» не є належним відповідачем по справі за позовом про визнання права власності на нерухоме майно, оскільки не є особою, від якої відповідне право перейшло, або особою, яка може претендувати на таке право.
Відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно БТІ здійснює лише державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а отже, не може бути відповідачем по спору за вимогою про визнання зазначеного права.
Частиною 2 ст.24 ГПК України передбачено, що господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.
Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.
Як вбачається з матеріалів справи, при розгляді по суті позовних вимог про визнання права власності на спірне майно місцевим судом не було вирішено питання щодо визначення належного відповідача за цією позовною вимогою та не залучено його (за згодою позивача) до участі у справі.
Судова колегія також позбавлена можливості залучити до участі у справі належного відповідача за вимогою про визнання права власності на нерухоме майно у зв'язку з тим, що таку процесуальну дію суд може вчинити лише за згодою позивача, а позивач у судові засідання суду апеляційної інстанції не з'являвся.
Крім того, правильне вирішення судом питання щодо залучення належного відповідача за вимогою про визнання права власності на нерухоме майно потребує встановлення статусу спірної будівлі.
Згідно ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Як вбачається з наявного у матеріалах справи реєстраційного посвідчення Київського міського бюро технічної інвентаризації реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна № 035825 від 30.07.2008 (а.с.29) адміністративно-побутовий корпус загальною площею 5126,2 кв.м., що розташований за адресою: м.Київ, вул. Саперне поле, буд. 9-а був зареєстрований за ЗАТ «Дослідний завод зварювального устаткування інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона» на праві власності на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2008.
Однак, з матеріалів справи судовою колегією встановлено, що постановою Вищого господарського суду України від 05.03.2012 рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2008 у справі № 47/52 за позовом ЗАТ «Дослідний завод зварювального устаткування інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона» до КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації прав власності на об'єкти нерухомого майна» про визнання права власності та зобов'язання вчинити дії (зобов'язати зареєструвати право власності позивача на об'єкт нерухомості, що знаходиться за адресою 01042 м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 9-а) скасовано, а справа передана на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду касаційної інстанції, зокрема, мотивована наступним:
- при розгляді позову щодо визнання права власності місцевим та апеляційним господарськими судами не вирішено питання щодо належного відповідача за цією вимогою та, відповідно, не залучено його до участі у розгляді справи;
- правильне вирішення питання про відповідача за вимогою про визнання права власності потребує встановлення статусу зазначеної будівлі, що також не було здійснено судами під час розгляду справи.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, враховуючи усе вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги ТОВ «ТАКСИЛЬ ПРОЕКТ» до КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації прав власності на об'єкти нерухомого майна» про визнання права власності та зобов'язання вчинити дії задоволенню не підлягають, оскільки є безпідставними, недоведеними та такими, що заявлені до неналежного відповідача (в частині вимог про визнання права власності).
Отже, наявний в оскаржуваному рішенні висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, є помилковим, зробленим за невідповідності обставин, які місцевий господарський суд визнав встановленими, дійсним обставинам справи та за невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи, що згідно п.п. 2, 3 ч.1 ст.104 ГПК України є підставою для скасування цього рішення.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість доводів прокурора про помилковість оскаржуваного рішення місцевого суду та необхідність його скасування.
Разом з тим, судова колегія не вбачає підстав для задоволення вимог апелянта про припинення провадження у справі в частині вимог до відповідача про зобов‘язання вчинити дії (у зв'язку з їх непідвідомчістю господарському суду), оскільки судова колегія вважає, що якщо ці вимоги є похідними від позовних вимог про визнання права власності на нерухоме майно (спору про право), то у такому випадку вони підлягають розгляду господарським судом.
Враховуючи усе вищевикладене, апеляційна скарга заступника прокурора міста Києва підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2009 у справі № 47/116 – скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.99, 101-103, п.п. 2, 3 ч.1 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2009 у справі № 47/116 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2009 у справі № 47/116 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКСИЛЬ ПРОЕКТ» до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації прав власності на об'єкти нерухомого майна» скасувати та прийняти нове рішення.
3. У позові відмовити.
4. Матеріали справи № 47/116 повернути до Господарського суду міста Києва.
5. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Борисенко І.В.
Судді Шипко В.В.
Ільєнок Т.В.
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 20.03.2012 |
Оприлюднено | 02.04.2012 |
Номер документу | 22239870 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Борисенко І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні