Постанова

від 20.03.2012 по справі 30/217-08-4341

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГО СПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2012 р. Справа № 30/217-08-4341

Одеський апеляційний госп одарський суд у складі колег ії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Журавльова О.О., М ихайлова М.В.

при секретарі суд ового засідання Герасиме нко Ю.А.

За участю представників сторін:

від ФОП ОСОБА_1 - не з' явилась,

від ПП „Юридична фірма „ ІВК та Партнери” - не з' яви лась,

від прокуратури - Тун ік В.М.

від Інспекції ДАБК в Оде ській обл. - ОСОБА_3, за дов іреністю,

від Київської районної адміністрації Одеської місь кради - ОСОБА_4, за довіре ністю,

розглянувши у відкритому судовому засідання апеляцій ну скаргу заступника прок урора Київського району м. Од еси в інтересах держави в осо бі Інспекції державного архі тектурно-будівельного контр олю в Одеській області та Киї вської районної адміністрац ії Одеської міської ради

на рішення господарськ ого суду Одеської області ві д 28 жовтня 2008 року

по справі № 30/217-08-4341

за позовом Фізичної осо би-підприємця ОСОБА_1

до Приватного підприєм ства „Юридична фірма „ІВК та Партнери”

про розірвання договор у підряду та визнання права в ласності

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-під приємець ОСОБА_1 (позивач) звернулась до господарськог о суду Одеської області з поз овом до Приватного підприємс тва „Юридична фірма „ІВК та П артнери” про розірвання дого вору будівельного підряду ві д 28 квітня 2008року та визнання п рава власності за Фізичною о собою-підприємцем ОСОБА_1 на об' єкт нерухомості у виг ляді нежитлового приміщення АДРЕСА_2 загальною площею 103,45 кв.м.

Рішенням господарсько го суду Одеської області від 28 жовтня 2008 р. по справі № 30/217-08-4341 (су ддя Рога Н.В.) позов задоволено у повному обсязі, розірвано д оговір будівельного підряду від 28.04.2008р., укладеного між Фізи чною особою-підприємцем ОС ОБА_1 та Приватним підприєм ством „Юридична фірма „ІВК т а Партнери”, визнано за Фізич ною особою-підприємцем ОСО БА_1 право власності на об' єкт нерухомості у вигляді не житлового приміщення №3 зага льною площею 103,45 кв.м., розташов аного за адресою АДРЕСА_2, стягнуто з Приватного підпр иємства „Юридична фірма „ІВК та Партнери” держмита в сумі 120,00 грн. та витрат на інформаці йно-технічне забезпечення су дового процесу у сумі 118,00 грн.

До вказаного висновку суд 1 інстанції дійшов з огляду на те, що обставини, зазначені по зивачем в якості підстав для розірвання договору будівел ьного підряду від 28.04.2008р., обґру нтовані відповідно до умов д оговору та ст.ст.525,526,651 ЦК Україн и, а також ст.ст.329,331,391 ЦК України в частині визнання права вла сності.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського су ду, заступник прокурора Київ ського району м.Одеси в інтер есах держави в особі Інспекц ії державного архітектурно-б удівельного контролю в Одесь кій області та Київської рай онної адміністрації Одесько ї міської ради звернувся до О деського апеляційного госпо дарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасу вати рішення суду першої інс танції в частині визнання пр ава власності на об' єкт нер ухомості у вигляді нежитлово го приміщення №3 загальною пл ощею 103,45 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_2 та прийн яти нове рішення, яким у задов оленні позовних вимог ФОП О СОБА_1 в частині визнання пр ава власності відмовити.

Апелянт просив суд вважати поважними причини пропуску строку подачі апеляційної ск арги, оскільки судом не були з алучені до участі у справі Ін спекція державного архітект урно-будівельного контролю в Одеській області та Київськ а районна адміністрація Одес ької міської ради. На думку ап елянта, дії ОСОБА_1 з рекон струкції квартири, проведені без отримання належним чино м затвердженого проекту буді вництва, відповідних погодже нь та дозволів, є потенційно н ебезпечними та такими, що пор ушують встановлені законода вством архітектурно-будівел ьні, протипожежні, санітарні та інші норми, що порушує інте реси Інспекції ДАБК в Одеськ ій області та Київської райо нної адміністрації Одеської міської ради, як правомочних установ у сфері містобудівн их відносин.

За таких обставин, колегія с уддів вважає можливим здійсн ити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в ап еляційному порядку за наявни ми матеріалами справи з викл иком сторін. Однак, позивач до апеляційного суду не з' яви лась, незважаючи на те, що Одес ьким апеляційним господарсь ким судом направлялись ухвал и про прийняття апеляційної скарги до провадження (26.01.2012р.) т а відкладення розгляду справ и у зв' язку з її неявкою (07.02.2012р ., 28.02.2012р.) на адресу позивача, за значену в Єдиному державному реєстрі підприємств, органі зацій та установ.

В обґрунтування апеляційн ої скарги позивач зазначає, щ о рішення господарського суд у Одеської області від 28.10.2008р. п рийнято з порушенням норм ма теріального права, а висновк и, викладені у рішенні місцев ого господарського суду, не в ідповідають обставинам спра ви, отже рішення підлягає ска суванню відповідно до вимог п.3,4 ст.104 ГПК України.

Скаржник звертає увагу суд у апеляційної інстанції на т е, що суд, задовольнив позовні вимоги та визнав право власн ості на нежитлове приміщення за Фізичною особою-підприєм цем ОСОБА_1 без дотримання встановленого законом поряд ку переведення житлового при міщення в нежитлове.

Апелянт зазначає, що актом К иївської районної адміністр ації Одеської міської ради О деської міської ради від 20.08.2008 р оку зафіксовано, що ОСОБА_1 без оформлення проектної до кументації та дозволу Інспек ції ДАБК в Одеській області п роведено реконструкцію квар тири №3, що розташована за адр есою АДРЕСА_2

Також скаржник посилаєтьс я на ч.1,2 ст.376 ЦК України, відпові дно до яких житловий будинок , будівля, споруда, інше нерухо ме майно вважаються самочинн им будівництвом, якщо вони зб удовані або будуються на зем ельній ділянці, що не була від ведена для цієї мети, або без в ідповідного документа, який дає право виконувати будівел ьні роботи, чи належно затвер дженого проекту, або з істотн ими порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здій снила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майн а, не набуває права власності на нього.

Скаржник також посилаєтьс я в своїй апеляційній скарзі на заочне рішення Київськог о районного суду м. Одеси від 1 6.02.2009 року по справі №2-63/2009 за позо вом Київської районної адмін істрації Одеської міської ра ди до ОСОБА_1 про приведен ня об' єкту в попередній ста н, яким було зобов' язано О СОБА_1 привести квартиру №3, р озташовану за адресою АДРЕ СА_2 до первісного стану від повідно до технічного паспор ту від 16.11.2007 року, виданого КП „О МБТІ та РОН”, шляхом проведен ня відповідної перебудови за її рахунок.

Позивач та її предст авник в судові засідання не з ' являлися, будь-яких клопот ань з приводу поважності при чин неявки суду не надавали. У хвали суду направлені на адр есу місця її реєстрації та на адресу спірного приміщення повертались підприємством п оштового зв' язку, у зв' язк у із закінченням терміну збе рігання.

У пункті 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Пр о деякі питання практики зас тосування норм Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни, порушені у доповідних записках про роботу господа рських судів у 2005 році" зазначе но, що до повноважень господа рських судів не віднесено ус тановлення фактичного місце знаходження юридичних осіб а бо місця проживання фізичних осіб - учасників судового про цесу на час вчинення тих чи ін ших процесуальних дій. Тому п римірники повідомлень про вр учення рекомендованої корес понденції, повернуті органам и зв'язку з позначками "адреса т вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретни х обставин справи можуть вва жатися належними доказами ви конання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певни х процесуальних дій.

Дослідивши матеріали спр ави, доводи апеляційної скар ги, вислухавши пояснення пре дставників сторін, перевірив ши правильність юридичної оц інки судом першої інстанції встановлених фактичних обст авин справи і застосування н орм матеріального та процесу ального права, судова колегі я приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 13 грудня 2007 року між О СОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (продавці) та ОСОБА_1(покуп ець) укладено нотаріально по свідчений договір купівлі-пр одажу квартири № 3 загальною п лощею 75,0 кв.м., житловою площею 36,8 кв.м., що в цілому складаєтьс я з трьох жилих кімнат, що знах одиться у будинку під номеро м АДРЕСА_2

Окрім того, ОСОБА_5 перед ано ОСОБА_1 розпискою від 13.12.07р. нежитлове приміщення, за гальною площею 17 кв.м., прилегл е до вказаної квартири №3, що б уло передано ОСОБА_5 у кор истування розпорядженням Ки ївської районної адміністра ції Одеської міської ради ві д 17.10.2003р. №12/168.

В подальшому, між ФОП ОСОБ А_1(замовник) та ПП „Юридична фірма „ІВК та Партнери”(підр ядчик) укладено договір буді вельного підряду, у відповід ності до п.1.1 якого підрядчик в порядку та на умовах даного д оговору зобов' язується на с вій ризик виконати за завдан ням замовника та з використа нням матеріалів за рахунок з амовника наступну роботу: ро зробка проекту реконструкці ї квартири №3 та прилеглого до неї приміщення, що розташова ні за адресою: АДРЕСА_2, узг одження проекту реконструкц ії квартири №3 та прилеглого д о неї нежитлового приміщення у відповідних державних орг анах, здійснення реконструкц ії квартири та перевід її в не жилий фонд у відповідності д о розробленого та узгодженог о проекту, а також введення в е ксплуатацію реконструйован ого нежилого приміщення. Зам овник, в свою чергу, зобов' яз ався прийняти та оплатити ви конану підрядником роботу в строк та на умовах, встановле них даним договором.

Однак, як зазначав позивач, підрядником не було виконано в строк покладені на себе дог овором підряду обов' язки, а саме не було дотримано строк закінчення виконання робіт, передбачених п.1.1 договору пі дряду, а також підрядником бе зпідставно оспорювалось пра во власності позивача.

Розглядаючи заявлені вимо ги позивача щодо визнання пр ава власності, господарський суд застосував положення ст . 329 Цивільного кодексу Україн и, за якими юридична особа пуб лічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність та майно, набут е нею у власність на підстава х, не заборонених законом.

Також судом застосовано ст .331 ЦК України, відповідно до як ої право власності на новост ворене нерухоме майно, житло ві будинки, будівлі, споруди т ощо, виникає з моменту заверш ення будівництва(створення м айна).

За таких обставин, місцевий суд дійшов висновку, що вимо га позивача щодо визнання за ним права власності на об' є кт нерухомості у вигляді неж итлового приміщення №3 загал ьною площею 103,45 кв.м., розташова ного за адресою АДРЕСА_2, в ідповідає передбаченим ст.16 Ц К України, ст.20 ГК України заса дам відновлення порушених пр ав суб' єкта господарювання та підлягає задоволенню.

Колегія суддів апеляційно ї інстанції не може погодити сь з висновками місцевого су ду з огляду на їх передчасніс ть, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 376 Цивільно го кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інш е нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщ о вони збудовані або будують ся на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети , або без належного дозволу чи належно затвердженого проек ту, або з істотним порушенням будівельних норм та правил. О соба, яка здійснила або здійс нює самочинне будівництво не рухомого майна, не набуває пр ава власності на нього.

Згідно ст.328 ЦК України, право власності набувається на пі дставах, що не заборонені зак оном, зокрема із правочинів. П раво власності вважається на бутим правомірно, якщо інше п рямо не випливає із закону аб о незаконність набуття права власності не встановлена су дом.

Як визначено п.3 ч.2 ст.331 ЦК Укр аїни, якщо право власності на нерухоме майно відповідно д о закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до положень ст.3 ЗУ „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме май но та їх обтяжень”, державна р еєстрація прав є обов'язково ю. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстр ації відповідно до цього Зак ону, виникають з моменту тако ї реєстрації.

Згідно положень ст.4 зазначе ного закону та п.1.4 Положення « Про затвердження Тимчасовог о положення про порядок держ авної реєстрації права власн ості та інших речових прав на нерухоме майно», затверджен ого Наказом Міністерства юст иції від 07.02.2002р. № 7/5, обов'язковій державній реєстрації підляг ають речові права та обтяжен ня на нерухоме майно, розміще не на території України, що на лежить фізичним та юридичним особам, державі в особі орган ів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, і ноземним юридичним особам, м іжнародним організаціям, іно земним державам, а також тери торіальним громадам в особі органів місцевого самовряду вання, а саме право власності на нерухоме майно; право воло діння; право користування (се рвітут); право користування з емельною ділянкою для сільсь когосподарських потреб (емфі тевзис); право забудови земел ьної ділянки (суперфіцій); пра во господарського відання; п раво оперативного управлінн я; право постійного користув ання та право оренди земельн ої ділянки; право користуван ня (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними споруда ми, їх окремими частинами; іпо тека; довірче управління май ном; інші речові права відпов ідно до закону; податкова зас тава, предметом якої є нерухо ме майно, та інші обтяження.

Стаття 5 ЗУ „Про державну ре єстрацію речових прав на нер ухоме майно та їх обтяжень”, щ о кореспондується з приписам и п.1.5 вищевказаного положення , визначає, що державній реєс трації підлягають право влас ності та інші речові права на житлові будинки; квартири; б удівлі, в яких розташовані пр иміщення, призначені для пер ебування людини, розміщення рухомого майна, збереження м атеріальних цінностей, здійс нення виробництва тощо; спор уди (інженерні, гідротехнічн і тощо) - земельні поліпшенн я, що не належать до будівель т а приміщень, призначені для в иконання спеціальних техніч них функцій; приміщення - ча стини внутрішнього об'єму жи тлових будинків, будівель, кв артир, обмежені будівельними елементами.

Відповідно до ст.19 зазначен ого закону, державна реєстра ція прав проводиться на підс таві: договорів, укладених у порядку, встановленому закон ом; свідоцтв про право власно сті на нерухоме майно, видани х відповідно до вимог цього З акону; свідоцтв про право вла сності, виданих органами при ватизації наймачам житлових приміщень у державному та ко мунальному житловому фонді; державних актів на право вла сності або постійного корист ування на земельну ділянку у випадках, встановлених зако ном; рішень судів, що набрали з аконної сили; інших документ ів, що підтверджують виникне ння, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих ор гану державної реєстрації пр ав разом із заявою. При цьому, зазначеним Положенням встан овлено вичерпний перелік пра вовстановлювальних докумен тів, на підставі яких проводи ться державна реєстрація пра ва власності на нерухоме май но.

Однак, вирішуючи даний спір , господарським судом не досл іджено обставин щодо правомі рності набуття позивачем пра ва власності на приміщення, п рилегле до квартири №3 за адре сою м.Одеса, АДРЕСА_2, площе ю 17 кв.м.

Так, визнавши за позивачем п раво власності на нежитлове приміщення №3 загальною площ ею 103,45 кв.м, яке розташовано за а дресою АДРЕСА_2, місцевий суд залишив поза увагою той ф акт, що ФОП ОСОБА_1 в якості доказу наявності підстав дл я визнання права власності н а квартиру №3 площею 103,45 кв.м за адресою АДРЕСА_2 надала д оговір купівлі-продажу даної квартири, площею 75 кв.м, від 13.12.07р ., та на нежиле приміщення, пр илегле до вказаної квартири позивачем надано розписку ві д 13.12.07р. про право користування цим приміщенням на підставі розпорядження Київської РА ОМР від 17.10.2003р. № 12/168 про виділення нежилого приміщення, площею 17кв.м для поліпшення житлової квартири №3 за адресою АДРЕ СА_2

Отже, судова колегія відзна чає, що у розумінні вищенавед ених норм законодавства, роз писка не являється правовста новлюючим документом, а отже вказана обставина з огляду н а положення ч. 5 ст. 376 ЦК України не є достатньою правовою під ставою для визнання за ОСОБ А_1 права власності на нежил е приміщення, прилегле до вка заної квартири. З огляду на це , передчасним є висновок місц евого суду про визнання прав а власності на спірне нерухо ме майно на підставі ст. 391 ЦК Ук раїни, за якою саме власник мо же вимагати усунення перешко д у здійсненні ним права кори стування та розпоряджання св оїм майном.

Окрім того, матеріали справ и свідчать про невиконання П риватним підприємством „Юри дична фірма „ІВК та Партнери ” своїх обов' язків щодо пер еведення квартири №3 за адрес ою АДРЕСА_2 з житлового в н ежитловий фонд у відповіднос ті з нормами чинного законод авства.

Як вбачається з листа №01-11/2515 в ід 20.12.11р. Київської районної ад міністрації Одеської місько ї ради, розпорядження щодо пе реведення житлової квартири під нежилі приміщення за адр есою АДРЕСА_2, не приймало сь.

Не дивлячись на зазначені о бставини справи, судом визна но за ОСОБА_1 право власно сті на нежитлове приміщення №3 загальною площею 103,45 кв.м., що суперечить положенням чинно го законодавства.

Крім того, приймаючи рішенн я про визнання права власнос ті на вказане нерухоме майно за позивачем, судом не дослід жено, чи не суперечать дії поз ивача законодавству та чи не порушують прав і охоронюван их законом інтересів інших о сіб.

Наведене свідчить про непо вне з'ясування судом першої і нстанції фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору , а, отже, і порушення вимог ст. 4 3 Господарського процесуальн ого кодексу України щодо все бічного, повного та об'єктивн ого розгляду всіх обставин с прави в їх сукупності.

Враховуючи вищевикла дене, апеляційний господарсь кий суд приходить до висновк у, що апеляційну скаргу слід з адовольнити, а рішення госпо дарського суду в частині виз нання права власності - скас увати частково, в частині роз ірвання договору будівельно го підряду між сторонами по с праві, судова колегія погодж ується з висновком суду перш ої інстанції.

Відповідно до ст.49 ГПК Укра їни, судовий збір покладаєть ся на сторони пропорційно ро зміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст.5 ЗУ „Про судовий з бір”, від сплати судового збо ру звільняються органи прок уратури - при здійсненні пр едставництва інтересів гром адян або держави в суді.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини другої статт і 4 Закону України „Про судови й збір”, який набрав чинності з 01.11.2011р., за подання до господар ського суду апеляційної скар ги на рішення суду справляєт ься судовий збір у розмірі 50 в ідсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовн ої заяви майнового характеру -50 відсотків ставки, обчислен ої виходячи з оспорюваної су ми.

Згідно Інструкції про по рядок обчислення та справлян ня державного мита, затвердж еної Наказом ГДПІ України ві д 22.04.1993 № 15, з позовних заяв про право власності на майно, п ро визнання недійсними догов орів відчуження майна, про ви знання права на частку в майн і, про виділення частки із заг ального майна і про витребув ання спадкоємцями належної ї м частки майна державне мит о сплачується виходячи із ва ртості розшукуваного майна або його частки.

Як вбачається з матеріалів справи, договором купівлі-пр одажу квартири визначено вар тість спірного нерухомого ма йна, а саме квартири №3 за адре сою АДРЕСА_2, у розмірі 10500,00 г рн.

Згідно із п.1 ч.2 ст.4 Закону Ук раїни „Про судовий збір” ста вка судового збору за поданн я до господарського суду поз овної заяви майнового характ еру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плат и та не більше 60 розмірів міні мальних заробітних плат.

Частиною 1 ст.4 Закону Україн и „Про судовий збір” встанов лено, що судовий збір справля ється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, вс тановленої законом на 1 січня календарного року, в якому ві дповідна заява або скарга по дається до суду, - у відсотково му співвідношенні до ціни по зову та у фіксованому розмір і.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що з 01 січня 2012 року на брав чинності Закон України "Про Державний бюджет Україн и на 2012 рік", статтею 13 якого вста новлена мінімальна заробітн а плата з 1 січня 2012 року розмір і 1073 гривні.

Отже, враховуючи те, що апе лянт звернувся до апеляційно го господарського суду 13.01.2012р., про що свідчить відбиток печ атки поштового відділення на конверті, до сплати підлягає судовий збір у розмірі 804,75 грн . (50 відсотків від 1,5 розміру мін імальної заробітної плати).

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 105 Г осподарського процесуально го кодексу України, апеляцій ний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Київсь кого району м. Одеси в інтерес ах держави в особі Інспекції державного архітектурно-буд івельного контролю в Одеські й області та Київської район ної адміністрації Одеської м іської ради задовольнити.

Рішення господарсько го суду Одеської області від 28 жовтня 2008 року в частині визн ання права власності на об' єкт нерухомості у вигляді не житлового приміщення АДРЕ СА_2 - скасувати частково.

Позов Фізичної особи-підп риємця ОСОБА_1 про ро зірвання договору підряду та визнання права власності за довольнити частково.

Розірвати договір будівел ьного підряду від 28.04.2008р., уклад ений між Фізичною особою-під приємцем ОСОБА_1 та Приват ним підприємством „ІВК та Па ртнери”.

В решті позовних вимог відм овити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1, АДРЕ СА_1) до спеціального фонд у Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПО У отримувача: 37607526, банк отримув ача: ГУ ДКСУ в Одеській облас ті, МФО 828011, № рахунку: 31217206782002, код бю джетної класифікації 22030001 "Суд овий збір (Державна судова ад міністрація України,050), симво л звітності 206, код ЄДРПОУ суду 26016990) 804,75грн. (вісімсот чоти ри грн. 75 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова в порядку ст . 105 ГПК України набирає законн ої сили з дня її прийняття та м оже бути оскаржено в касацій ному порядку.

Повний текст постанови пі дписаний 23.03.2012р..

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя О .О. Журавльов

Суддя М.В. Михайлов