Рішення

від 28.10.2008 по справі 30/217-08-4341

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28"

жовтня 2008 р.

Справа  № 30/217-08-4341

За

позовом: Фізична

особа -підприємець ОСОБА_1

До

відповідача:           Приватне підприємство „Юридична

фірма „ІВК  та Партнери”

Про

розірвання договору

підряду та визнання права власності

                          Суддя                  Рога Н.В.

Представники:

Від

позивача: ОСОБА_1-

згідно паспорту

Від

відповідача:  не з'явився;

СУТЬ

СПОРУ: позивач

-фізична особа -підприємець (діл-підприємець) ОСОБА_1, звернувся до

господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства (далі

- ПП) „Юридична фірма „ІВК та Партнери” 

про розірвання договору будівельного підряду  від 28.04.2008р., укладеного між сторонами по

справі  та про визнання за позивачем

права власності на об'єкт нерухомості у вигляді нежитлового приміщення №3 ,

загальною площею 103,45 кв.м, розташованого за аАДРЕСА_1.

Представник

позивача позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.

Відповідач

згідно заяви, що надійшла до суду 23.10.2008р. просить розглянути справу за

відсутністю свого представника. Крім того, відповідач повідомив, що проти

позову не заперечує.

Розглянувши

у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення

представника позивача, суд встановив:

Розпорядженням  Київської районної адміністрації Одеської

міської ради від 17.10.2003р. №12\168 „Про виділення не житлового приміщення

під реконструкцію по вул..АДРЕСА_1ОСОБА_2” 

виділено в цілях поліпшення житлових умов  не житлове приміщення площею 17 кв.м під

реконструкцію, що знаходиться по вул..АДРЕСА_1ОСОБА_2

Підприємець

ОСОБА_1, згідно Договору купівлі-продажу 

квартири  від 13.12.2007р. та

Витягу  про реєстрацію права власності на

нерухоме майно  №17128636 від

19.12.2007р.,  є власником  квартири АДРЕСА_1, загальною площею 75,0

кв.м, житловою площею 36,8 кв.м.

З

метою здійснення господарської діяльності 

підприємець ОСОБА_1 вирішила зробити реконструкцію належної їй на праві

власності квартири  та прилеглого

нежилого приміщення, користувачем якого вона є.

28

квітня  2008 року між підприємцем ОСОБА_1

(Замовник) та ПП „Юридична фірма „ІВК та Партнери”  (Підрядник) 

був укладений договір будівельного підряду, згідно якого Підрядник в

порядку та на умовах зазначеного Договору 

зобов'язався на свій ризик  за

завданням Замовника та з використанням матеріалів за рахунок замовника  виконати роботи щодо розробки проекту

реконструкції квартири №3 та прилеглого до неї нежитлового приміщення , що

розташовані заАДРЕСА_1, узгодити проект реконструкції у відповідних державних

органах, здійснити реконструкцію квартири та прилеглого не житлового приміщення

та здійснити перевід квартири у нежилий фонд 

ввести реконструйоване нежитлове приміщення  до експлуатації. Замовник зобов'язався  прийняти та оплатити виконану Підрядником

роботу у строки та на умовах Договору.

За

умовами п.3.4. Договору Підрядник зобов'язаний закінчити виконання обумовлених

робіт у строк до 28 серпня 2008р.  При

необхідності зміни строку початку та \або закінчення робіт одна з сторін

зобов'язана повідомити іншу сторону не пізніше 

ніж за 48 годин до настання такого строку, про що робиться відповідний

запис у двох примірниках даного Договору.

Але,

в порушення умов Договору  ПП „Юридична

фірма „ІВК та Партнери” не виконало прийнятих на себе за Договором будівельного

підряду від 28.04.2008р. зобов'язань, зазначених у п.1.1. Договору, у зв'язку з

чим позивач вимушений був самостійно 

виконувати  роботи по

реконструкції, що підтверджується Технічним висновком про можливість збереження

реконструкції та подальшої експлуатації (вводу в експлуатацію) приміщень

АДРЕСА_1у якості нежилих (офіс), виготовленого ТОВ „Художньо-інжиніринговий

центр „Експрес-проект „ ЛТД (ліцензія АБ №116333). 

Позивач

по справі зазначив, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно

до умов договору та вимог чинного законодавства, крім того, договір є

обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст.849 Цивільного кодексу

України, якщо підрядник не усунув недоліки у встановлений замовником строк, то

останній має право  відмовитися від

договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Крім того, позивач

зазначив, що укладаючи Договір будівельного підряду від 28.04.2008р. він

розраховував на проведення відповідачем всіх передбачених Договором  робіт, не виконання ж відповідачем прийнятих

на себе зобов'язань є порушенням істотних умов Договору , що є підставою для

розірвання Договору будівельного підряду від 28.04.2008р.

Позивач

також вважає, що своїми діями  відповідач

порушує не тільки істотні умови Договору, але ще порушує і право власності позивача

на нерухоме майно -об'єкт нерухомості у вигляді нежитлового приміщення №3,

загальною площею 103,45 кв.м, розташованого за аАДРЕСА_1.

          З таких обставин позивач на підставі

ст. 16 Цивільного кодексу  України та ст.

20 Господарського кодексу  України

звернувся до господарського суду Одеської області за захистом своїх прав

власника, шляхом визнання права власності на об'єкт нерухомості у вигляді

нежитлового приміщення №3, загальною площею 103,45 кв.м, розташованого за

аАДРЕСА_1.

Відповідач

проти позову не заперечує.

Розглянувши

матеріали справи,  суд доходить до такого

висновку:

Згідно

ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу  України,

зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана

вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно,

виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної

дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною

2 ст. 509 Цивільного кодексу  України

встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього

Кодексу.

Відповідно

до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу 

України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що

передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені

цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші

правочини. Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу  України, зобов'язанням є правовідношення, в

якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони

(кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу,

сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право

вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно

ст. 875 Цивільного кодексу  України за

договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у

встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до

проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується передати

затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не

покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та

оплатити їх.

Як

вбачається з матеріалів справи, 28 квітня 2008 року між  позивачем та відповідачем було укладено

Договір будівельного підряду, відповідно до умов якого сторони прийняли на себе

певні обов'язки та мають відповідні права за цим договором.

Відповідно

до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або

більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав

та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд

сторін і погоджені ним, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів

цивільного законодавства. Статтею 629 цього ж Кодексу  встановлено, що договір є обов'язковим для

виконання сторонами.

Відповідно

до п. 1.1. зазначеного вище Договору підряду 

відповідач зобов'язався на свій ризик  

за завданням Замовника та з використанням матеріалів за рахунок

замовника  виконати роботи щодо розробки

проекту реконструкції квартири №3 та прилеглого до неї нежитлового приміщення ,

що розташовані заАДРЕСА_1, узгодити проект реконструкції у відповідних

державних органах, здійснити реконструкцію квартири та прилеглого не житлового

приміщення та здійснити перевід квартири у нежилий фонд  ввести реконструйоване нежитлове

приміщення  до експлуатації.

Частина

1. ст. 193 Господарського кодексу 

України, вказує на те, що суб'єкти господарювання та інші учасники

господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним

чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності

конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних

умовах звичайно ставляться.

Згідно

ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або

одностороння зміна його умов не допускається. Отже, відповідач,  зобов'язавшись за Договором підряду від

28.04.2008р. виконати роботи щодо розробки проекту реконструкції квартири №3 та

прилеглого до неї нежитлового приміщення , що розташовані заАДРЕСА_1, узгодити

проект реконструкції у відповідних державних органах, здійснити реконструкцію

квартири та прилеглого не житлового приміщення та здійснити перевід квартири у

нежилий фонд  ввести реконструйоване

нежитлове приміщення  до

експлуатації,  повинен був виконати своє

зобов'язання , але не виконав.  Статтею

526 Цивільного кодексу  України,

передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов

договору, що відповідачем виконано не було.

Статтею

638 Цивільного кодексу  України

встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли

згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про

предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для

договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї

із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно

п. 1.1. Договору підряду від 28.04.2008р., його предметом є виконання

відповідачем  робот щодо розробки проекту

реконструкції квартири №3 та прилеглого до неї нежитлового приміщення , що

розташовані заАДРЕСА_1, узгодити проект реконструкції у відповідних державних

органах, здійснити реконструкцію квартири та прилеглого не житлового приміщення

та здійснити перевід квартири у нежилий фонд 

ввести реконструйоване нежитлове приміщення  до експлуатації. Тобто, зазначені у п.1.1

Договору умови  є істотними і при

укладенні цього Договору позивач розраховував на те, що відповідач виконає їх

належним чином.

Відповідно

до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу 

України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на

вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та

в інших випадках, встановлених договором або законом.

Враховуючи

те, що відповідач в супереч п. 1.1. Договору підряду від 28.04.2008р. не

виконав  прийняті на себе зобов'язання ,

на що розраховував позивач,   у суду є всі підстави для задоволення вимоги

позивача про розірвання договору будівельного підряду від 28.04.2008р.,

укладеного між позивачем та відповідачем.

Відповідно

до ст. 177 Цивільного кодексу  України

об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші, цінні  папери, 

інше  майно,  майнові 

права,  результати  робіт, послуги,   результати інтелектуальної, творчої

діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Статтею

329 Цивільного кодексу  України

встановлено, що юридична особа публічного права набуває право власності на

майно, передане їй у власність, та майно, набуте нею у власність на підставах,

не заборонених законом. Згідно п. 2 ст. 331 цього ж Кодексу  право власності на новостворене нерухоме

майно житлові будинки, будівлі, споруди тощо, виникає з моменту завершення

будівництва (створення майна).

Згідно

ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу  України, право власності є непорушним і ніхто

не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його

здійсненні, але як свідчать матеріали справи відповідач в супереч названим

нормам закону створив реальні умови, які обмежують права позивача у здійсненні

ним своїх прав на новозбудоване майно.

Відповідно

до ст. 391 Цивільного кодексу  України,

власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права власності, хоч би

ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння майном.  Також ст. 392 цього ж Кодексу  передбачено, що власник майна може пред'явити

позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не

визнається іншою особою.

Крім

того, згідно ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу 

України -кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі

його порушення, невизнання або оспорювання, зокрема шляхом визнання права.

          За таких обставин, вимога позивача

щодо визнання за ним права власності на об'єкт нерухомості у вигляді

нежитлового приміщення №3 , загальною площею 103,45 кв.м, розташованого за

аАДРЕСА_1 відповідає передбаченим ст. 16 Цивільного кодексу  України, ст. 20 Господарського кодексу  України засадам відновлення порушених прав

суб'єкта господарювання та підлягає задоволенню.

Згідно

ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати по сплаті держмита та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача.

                Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85

ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовну заяву фізичної особи

-підприємця ОСОБА_1   задовольнити

повністю.

2.           Розірвати договір будівельного підряду від 28.04.2008р.,

укладений між фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1та Приватним підприємством „Юридична

фірма „ІВК та Партнери”.

3.          Визнати за фізичною особою -

підприємцем ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1, АДРЕСА_2) право власності на об'єкт

нерухомості у вигляді нежитлового приміщення №3 , загальною площею 103,45 кв.м,

розташованого за аАДРЕСА_1  .

4.          Стягнути з Приватного підприємства

„Юридична фірма „ІВК та Партнери”                     (м. Одеса,

пров.Ген.Вишневського, 13\1, офіс №7, код ЄДРПОУ 33216351)  на користь фізичної особи - підприємця

ОСОБА_1  (код ЄДРПОУ НОМЕР_1, АДРЕСА_2  держмито у сумі 120  грн. 00 коп. та витрати на оплату

інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

   Рішення набирає законної сили протягом

10-денного строку з дня його підписання.

                  Накази видати після набрання

рішенням законної сили.

                              Рішення підписане

29 жовтня 2008р.

                Суддя                                                                                      

Рога Н. В.