Постанова

від 20.03.2012 по справі 5024/2151/2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5024/2151/2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"20" березня 2012 р. Справа № 5024/2151/2011

 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:   Бєляновського В.В.,

                     Суддів:   Мишкіної М.А.,

                                      Будішевської Л.О.

при секретарі   -  Литовчук Г.П.

за участю представників:

Від позивача: Васильєва М.В.

Від  відповідача: Тимофєєва І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Нумеріко”

на рішення господарського суду Херсонської області

від 27 грудня 2011 року

по справі № 5024/2151/2011

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Нумеріко”

до Відкритого акціонерного товариства „Херсонський бавовняний комбінат”;

про зобов'язання повернути  векселі

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Нумеріко” звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Херсонський бавовняний комбінат" (далі –ВАТ „ХБК”) про витребування простих векселів № 6430498821316, № 6430498821329, № 6430498821326, № 430498821324, № 6430498821323, № 6430498821319, № 6430498821330, № 6430498821313, № 6430498821314 з чужого незаконного володіння. В обґрунтування пред'явлених позовних вимог позивач посилався на те, що право власності на зазначені векселі виникло у ПП „Херсонснабсбит” на підставі договорів купівлі –продажу цінних паперів та актів прийому 0 передачі векселів, укладених між ПП „Херсонснабсбит” та ВАТ „ХБК” 31.12.2003р., а потім перейшло до ТОВ „Нумеріко” за правонаступництвом, проте відповідач зберігає ці векселі у  себе без достатньої правової підстави. А тому, на підставі ст.ст. 1212, 1213 ЦК України позивач просив задовольнити позов.

ВАТ „ХБК” заперечувало проти позову, посилаючись на те, що позовні вимоги ТОВ „Нумеріко” є безпідставними, а провадження у справі підлягає припиненню, так як справа не підлягає розгляду в господарському суді.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 27.12.2011 року (суддя –Немченко Л.М.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ „Нумеріко” просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю викладених у рішенні висновків обставинам справи.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив.

За правилами встановленими ч. 3 ст. 77 ГПК України в засіданні суду оголошувалася перерва до 20.03.2012 року.

          Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню з наступних підстав.          

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом,  31.12.2003 року між ВАТ „ХБХ” (продавець) та ТОВ „Авуар” (повірений), що діяло від імені, за рахунок і в інтересах покупця –Приватного підприємства "Херсонснабсбит", було укладено дев'ять договорів № 1382-К, № 1406-К, № 1400-К, № 1396-К, № 1394-К, № 1388-К, № 1378-К, № 1386-К, № 1376-К купівлі-продажу цінних паперів. На підставі цих договорів та актів приймання –передачі від  31.12.2003р. ВАТ „ХБК” передало, а ПП "Херсонснабсбит" прийняло у власність дев'ять простих векселів № 6430498821316, № 6430498821329, № 6430498821326, № 6430498821324, № 6430498821323, № 6430498821319, № 6430498821330, № 6430498821313, № 6430498821314, загальною номінальною вартістю 80 827 331 грн. 81 коп., що емітовані МПП „Сприяння економічним реформам в Україні”. За придбані прості векселі ПП "Херсонснабсбит" перерахувало на користь ВАТ "ХБК" грошові кошти загальною сумою 80 827 331 грн. 81 коп., що підтверджується банківськими виписками від 20.01.2004р. –19.01.2004р., від 21.01.2004р.-20.01.2004р. та останнім не заперечується.

          Рішенням постійно діючого Третейського суду при Юридичній корпорації "Принцип" від 27.04.2007р. всі вищевказані договори купівлі –продажу цінних паперів були визнані недійсними з наступними наслідками:

-          ПП "Херсонснабсбит" зобов'язане було повернути ВАТ "ХБК" всі прості векселі, отримані за цими договорами;

-          ВАТ "ХБК" зобов'язане було повернути ПП "Херсонснабсбит" всі грошові кошти, отримані за цими договорами.

          На виконання рішення третейського суду від 27.04.2007р. ПП "Херсонснабсбит" повернуло ВАТ "ХБК" спірні прості векселі з супровідними листами від 31.05.2007р. та з актами приймання-передачі векселів від 31.05.2007р., підписаним ПП "Херсонснабсбит", що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 31.05.2007р. та фіскальним чеком № 2086 від 31.05.2007р. ДП Спец. зв'язку Херсонського ОВСЗ.

          ВАТ "ХБК" одержало зазначені цінні листи, що   підтверджується повідомленням - розпискою від 31.05.2007р. ДП Спец. зв'язку Херсонського ОВСЗ, але грошові кошти в сумі 80 827 331 грн. 81 коп. отримані від ПП "Херсонснабсбит" за договорами купівлі –продажу останньому не повернуло.

            Рішеннями господарського суду м. Києва від 25.09.2008р., залишеними без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2009р., всі рішення постійно діючого Третейського суду при Юридичній корпорації "Принцип" від 27.04.2007 р. були скасовані.

          Оскільки рішення господарського суду м. Києва від 25.09.2008 року, якими скасовані рішення Постійно діючого Третейського суду при Юридичній корпорації "Принцип" від 27.04.2007р., набрали законної сили, то підстава, на якій ВАТ "ХБК" набуло спірні векселі, відпала.

          Дані обставини не заперечувалися сторонами при розгляді справи у місцевому господарському суді і повністю підтверджені в процесі перегляду даної справи в апеляційній інстанції.

          Також, місцевим судом установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що 25.06.2008 року ПП "Херсонснабсбит" було реорганізовано у Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонснабсбит", а 12.05.2009 року змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтернатива -2». У наступному, 18.09.2009 року відбулася реорганізація ТОВ "Альтернатива-2", в результаті якої були створені товариство з обмеженою відповідальністю "Нумеріко" та товариство з обмеженою відповідальністю " Алура". За          розподільчим балансом між ТОВ "Альтернатива-2", ТОВ "Нумеріко", ТОВ "Алура" станом на 14.09.2009р. позивачу передано майнові права за векселями  № 6430498821316, № 6430498821329, № 6430498821326, №   6430498821324, № 6430498821323, № 6430498821319, № 6430498821330, №   6430498821313, №  6430498821314.

          15.10.2009 року ТОВ «Нумеріко»звернулося до ВАТ «ХБК»з письмовою вимогою щодо повернення векселів, в якій повідомило про зазначені вище обставини та виклало вимогу протягом 7 днів від дати отримання цієї вимоги повернути йому спірні векселі. Доказом надходження до відповідача зазначеної вимоги є повідомлення відділення поштового зв'язку про вручення рекомендованого поштового відправлення з описом вкладення у цінний лист, яке було вручено відповідачеві 28.10.2009 року.

Проте, відповідач залишив зазначену вимогу без відповіді і задоволення, у зв'язку з чим позивач і звернувся до господарського суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

          Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову місцевий суд виходив із того, що оскільки з 2007 року до цього часу ПП "Херсонснабсбит" двічі було реорганізоване, то позивач не може належним чином довести, що його правопопередник –ПП  "Херсонснабсбит" не отримував спірні векселі від ВАТ «ХБК»та не передавав їх своєму правонаступнику –ТОВ «Альтернатива -2», у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що спірні векселі відповідачем втрачені, а тому не можуть бути повернуті у натурі.  

          Колегія суддів не може погодитися з такими висновками місцевого суду, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи та наявних в ній доказах.

          Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно з ч. 1 ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли з приводу законності знаходження спірних векселів у відповідача. А тому, до цих правовідносин підлягає застосуванню законодавство, що регулює обіг векселів.

Відповідно до ст. 16 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим. Закреслені індосаменти вважаються при цьому ненаписаними. Якщо за бланковим індосаментом іде інший індосамент, то особа, яка підписала останній, вважається такою, що придбала вексель за бланковим індосаментом.

Якщо особа втратила переказний вексель в силу будь-яких подій, а держатель векселя обґрунтує своє право на нього згідно з порядком, зазначеним у попередньому абзаці, такий держатель не зобов'язаний повернути вексель, за винятком випадку, коли він придбав його недобросовісно або при його придбанні, допустив грубу необережність.

Заперечуючи проти позову відповідач стверджує, що повернув спірні векселі ПП «Херсонснабсбит»06.06.2007 року.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Таким чином, із приписів даної правової норми випливає, що обставини на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються господарським судом на підставі фактичних даних, якими є докази.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судової о процесу (ст. 33 ГПК України).

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті доказі, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 36 ГПК України передбачено, що  письмовими  доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

При цьому, слід зазначити, що доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Отже, юридична заінтересованість позивача у судовому процесі зобов'язує його довести як наявність спірних матеріальних правовідносин, так і ту обставину, що його права порушені і на відповідача має бути покладено відповідальність на передбачених  законом або умовах договору підставах.

Проте, належних доказів, які б підтверджували твердження про повернення векселів ПП «Херсонснабсбит»відповідачем до суду не подано і таких доказів в матеріалах справи не міститься. Посилання відповідача на незасвідчену належним чином ксерокопію свого журналу вихідної кореспонденції, як єдиний доказ повернення спірних векселів до ПП «Херсонснабсбит», не можуть бути прийняті до уваги, оскільки цей документ не є належним доказом підтвердження достовірності факту повернення до ПП «Херсонснабсбит»та отримання останнім спірних векселів загальною номінальною вартістю 80 827 331 грн. 81 коп.

Зробивши висновок, що спірні векселі відповідачем втрачені, місцевий суд не навів будь –яких фактичних даних, на підставі яких він встановив наявність зазначеної обставини. Таким чином, відповідач не надав доказів, а суд першої інстанції не навів правового обґрунтування та не спростував доводів позивача стосовно того, що ВАТ «ХБК»не є законним держателем спірних векселів та зобов'язане їх повернути.

Доводи відповідача в обґрунтування заперечень проти позову колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки не ґрунтуються на встановлених по справі обставинах, а зводяться до викладення обставин та наведення норм законодавства, що регулюють відносини, учасником яких відповідач не виступає, а відтак не доводять наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржуване рішення про відмову у задоволенні позову місцевий господарський суд надав невірну юридичну оцінку обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, у зв'язку з чим зазначене рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Згідно з ст.ст. 44, 49 ГПК України за рахунок відповідача позивачеві підлягають відшкодуванню витрати зі сплати державного мита та судового збору в сумі 26573 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Керуючись  ст. ст.  99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Нумеріко” задовольнити.

          Рішення господарського суду Херсонської області від 27.12.2011 року у справі № 5024/2151/2011 скасувати.

          Позов задовольнити.

          Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство „Херсонський бавовняний комбінат” (73008, м. Херсон, пл. 50-річчя утворення СРСР, код ЄДРПОУ 00306710) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Нумеріко” (09200, Київська область, м. Кагарлик, пр. Серпневий, 8, ідентиф. код 36498399) прості векселі № № 6430498821316, 6430498821329, 6430498821326, 6430498821324, 6430498821323, 6430498821319, 6430498821330,  6430498821313,  6430498821314.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Херсонський бавовняний комбінат” (73008, м. Херсон, пл. 50-річчя утворення СРСР, код ЄДРПОУ 00306710) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Нумеріко” (09200, Київська область, м. Кагарлик, пр. Серпневий, 8, ідентиф. код 36498399) витрати зі сплати державного мита і судового збору в сумі 26573 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідні накази.

          Головуючий  суддя:                                                   Бєляновський В.В.

          Судді:                                                                            Мишкіна М.А.

                                                                                                 Будішевська Л.О.