Постанова

від 20.02.2012 по справі 2а-16969/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

місто Київ

 20 лютого 2012 року           15:55           № 2а-16969/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Макаренку О.С., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Ельга-Н»

до

державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

про

визнання неправомірними дій, скасування податкових повідомлень-рішень від 13.05.2011 №0002802312, від 13.05.2011 №0002812312,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ельга-Н»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання неправомірними дій державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва у частині визнання правочину недійсним в акті перевірки від 27.04.2011 №966/23-12/30218644 та в рішенні за результатами розгляду первинної скарги, а також скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 13.05.2011 №0002802312 та податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 13.05.2011 №0002812312.

          Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва на підставі необґрунтованих та непідтверджених висновків акту документальної невиїзної перевірки від 27.04.2011 №966/23-12/30218644 винесено податкове повідомлення-рішення від 13.05.2011 №0002802312, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Ельга-Н»протиправно збільшено суму грошового зобов'язання  з податку на додану вартість у розмірі 12 242, 00грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3 061,00 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 13.05.2011 №0002812312, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Ельга-Н»протиправно збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 15 303,00грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3 826,00 грн.

Відповідач проти позову заперечив із посиланням на обґрунтованість висновків акту невиїзної документальної перевірки від 27.04.2011 №966/23-12/30218644 та, відповідно, правомірність податкових повідомлень-рішень. Так, відповідачем вказано на завищення сум податкового кредиту з податку на додану вартість та завищення суми валових витрат при здійсненні фінансово-господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Ельга-Н»та товариством з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс»,  як таких, що не спрямовані на настання реальних правових наслідків.

Під час судового розгляду справи в судовому засіданні оголошувалась перерва у зв'язку із необхідністю одержання нових доказів у справі.

В судове засідання 08.02.2012 представник відповідача не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, докази чого містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №2а-16969/11/2670 у письмовому провадженні на підставі наявних в матеріалах адміністративної справи доказів.

Здійснюючи судовий розгляду справи в письмовому провадженні ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2012 в адміністративній справі №2а-16969/11/2670 закрито провадження в частині позовних вимог про визнання неправомірними дій державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва у частині визнання правочину недійсним в акті перевірки від 27.04.2011 №966/23-12/30218644 та в рішенні за результатами розгляду первинної скарги.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Ельга-Н»по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс»за період з 01.10.2010 по 31.10.2010.

За результатами перевірки державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва складено акт перевірки від 27.04.2011 №966/23-12/30218644, яким зафіксовано факт порушення позивачем підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та зроблено висновок про завищення   позивачем суми податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 12 242,00грн. та завищення суми валових витрат, що призвело до заниження податку з прибутку підприємств у розмірі 15 303,00 в ІV кварталі 2010 року, в результаті чого до підприємства також застосовано фінансові (штрафні) санкції.

Як вбачається з акту перевірки, висновки, щодо порушення товариством норм податкового законодавства, ґрунтуються на даних автоматизованої інформаційної системи «Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», також даних акту документальної невиїзної перевірки Васильківської ОДПІ товариства з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс»від 26.11.2010 №4943/23-20/36900457, яким встановлено, що у товариства обмеженою відповідальністю «Оптдевайс»відсутні основні засоби, трудові ресурси (кількість працюючих 1 особа, згідно довідки 1-ДФ), суб'єкт господарювання не знаходиться за адресою вказаної в реєстраційних документах.

Одночасно в ході перевірки, встановлено, що в провадженні слідчого відділу податкової міліції державної податкової адміністрації України в Київській області знаходиться кримінальна справа №08-3846 порушена за фактом фіктивного підприємництва, тобто придбання невстановленими особами суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) товариства з обмеженою відповідальністю «Техавтокоплект»(код за ЄДРПОУ 33057436) та товариства з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс»(код за ЄДРПОУ 36900457) з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику шкоду державі, та за фактом пособництва зазначеними невстановленими особами в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах директору ТОВ «ДООРС»ОСОБА_1 за ознаками злочинів  передбачених частиною п'ятою статті 27, частиною третьою статті 212, частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України.

На підставі акту перевірки від 27.04.2011 №966/23-12/30218644 державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.05.2011 №0002802312, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Ельга-Н»   збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податкове повідомлення-рішення від 13.05.2011 №0002812312, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Ельга-Н»збільшено суму податкового зобов'язання  з податку на прибуток підприємств.

За наслідками процедури апеляційного узгодження податкового зобов'язання, скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Ельга-Н»залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 13.05.2011 №0002802312 та  від 13.05.2011 №0002812312 –без змін.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У свою чергу, згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні  зміни  майнового  стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Зі змісту додаткових пояснень до позовної заяви вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Ельга-Н»та товариством з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс»укладено усний договір на поставку книг.

Зазначеним порушено приписи статті 208 Цивільного Кодексу України, відповідно до яких у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

За посиланням позивача, належне виконання зобов'язань товариством з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс»підтверджується накладними, платіжними дорученнями, а також податковими накладними, які і стали підставою для віднесення товариством з обмеженою відповідальністю «Ельга-Н»до складу валових витрат суми 61 210,00 грн. та до податкового кредиту суму 12 242, 00 грн.

Відповідно до доводів позивача реальність господарських операцій з контрагентом підтверджується подальшою реалізацією книг кінцевим покупцям, на підтвердження чого надано суду накладні та виписки по розрахунковому рахунку.

Аналізуючи зазначені доводи позивача, а також документи, надані на обґрунтування позиції позивача, суд виходить з наступного.

Як вбачається із довідки Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 09.09.2011 №2487/9/23-216 станом на 08.09.2011 за товариством з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс»обліковується недоїмка з податку на додану вартість в сумі 1 755 503, 23грн.

Одночасно, з постанови про порушення кримінальної справи від 29.11.2010 вбачається, що невстановленими особами у засновника куплено товариство з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс», від якого отримали всі реєстраційні документи та статутні документи, печатку, вказаного підприємства, після чого без ознак господарської діяльності, фактично використовували товариство з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс»від імені формально призначеного на посаду директора ОСОБА_2 з метою прикриття незаконної діяльності.

Крім того, відповідно до змісту додаткового протоколу допиту від 12.01.2011 ОСОБА_2, який є директором товариства повідомив, що мети зайняття господарською діяльністю на  товаристві з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс»не мав. Фактично будь-яку фінансово-господарську діяльність як директор товариства не здійснював, будь-яких товарів, робіт чи послуг нікому не надавав та не реалізовував, ніяких документів не підписував від імені товариства.

Суд не приймає до уваги доводи позивача, що його контрагент за договором був зареєстрований як юридична особа на час виписування податкових накладних, оскільки наявність необхідного обсягу спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції за відсутністю реального здійснення господарської операції не є достатньою для підтвердження правомірності віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по вказаній операції.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, товариством з обмеженою відповідальністю «Ельга-Н» безпідставно віднесено за жовтень 2010 року до валових витрат суму 61 210,00грн., оскільки валові витрати не підтверджені належними документами, що призвело до заниження податку на прибуток підприємства.

Враховуючи відсутність письмового договору поставки між позивачем та його контрагентом, обов'язковість якого визначена приписами статті 208 Цивільного Кодексу України, відсутність належних доказів щодо руху активів під час здійснення господарської операції (відповідних товаросупровідних документів, довіреностей на отримання товару) між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс», доводи відповідача щодо відсутності у контрагента позивача основних засобів і трудових ресурсів для провадження господарської діяльності, суд вважає висновки державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про завищення позивачем суми податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 12 242,00грн. та завищення суми валових витрат, що призвело до заниження податку з прибутку підприємств у розмірі 15 303,00 в ІV кварталі 2010 року правильними.

Разом з тим, суд зазначає, що позивачеві неправомірно розраховано суму фінансових санкцій, виходячи з наступного.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України,  контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з статтею 58  Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 10 розділу ХІХ перехідних положень Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Зазначений припис Податкового кодексу України набрав чинності з 06.08.2011.

Згідно з підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Як вбачається з податкового повідомлення-рішення від 13.05.2011 №0002802312 штрафна (фінансова) санкція до позивача застосована в розмірі 3061,00грн., що складає 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання у розмірі 12 242,00 грн. Аналогічно, відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України податковим повідомленням-рішенням від 13.05.2011 №0002812312 штрафна (фінансова) санкція до позивача застосована в розмірі 3 826,00 грн., що складає 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання у розмірі 15 303,00 грн. Однак, з вказаним висновком щодо застосування фінансових (штрафних) санкцій в такому розмірі суд не погоджується з наступних підстав.

Здійснюючи порівняльний аналіз норм чинного законодавства на момент винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з урахуванням вимог статті 58 Конституції України, до податкових порушень, вчинених до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлених з 1 січня 2011 року до 6 серпня 2011 року, може застосовуватися найнижчий із тих обсягів відповідальності, що передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»або Податковим кодексом України. Отже, у разі вчинення порушення до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлення його в період від 1 січня 2011 року до 6 серпня 2011 року, до платника податків на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України може бути застосовано штраф, але його розмір обмежується 10 відсотками, тобто не більше, ніж було передбачено підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинного на час вчинення відповідного порушення.

Вказана позиція суду узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України відповідно до інформаційного листа від 24.11.2011 №2198/11/13-11 «Щодо застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, вчинені до 1 січня 2011 року».

Враховуючи викладене податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 13.05.2011 №0002802312 підлягає скасуванню в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 836,80 грн. (3 061,00грн.(що складає 25% суми визначеного податкового зобов'язання) –1224,20 грн. (10% суми визначеного податкового зобов'язання) = 1 836,80 грн.)

Відповідно, податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 13.05.2011 №0002812312, підлягає скасуванню в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2295,70 грн. (3826,00 грн.-1530,30 грн. = 2295,70 грн.)

Підсумовуючи викладене, враховуючи, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, зважаючи на те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, з огляду на те, що товариством з обмеженою відповідальністю «Ельга-Н»не доведено реальності господарських операцій по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс», зважаючи на доведеність з боку податкового органу фіктивного характеру господарської операції з вказаним контрагентам з огляду на їх безтоварність з урахуванням відсутності волевиявлення посадових осіб контрагента на здійснення господарської діяльності та не дотриманням обов'язкової письмової форми договору, відсутності трудових ресурсів, складських приміщень та інших матеріальних об'єктів необхідних для здійснення господарської операції на виконання взятих на себе господарських зобов'язань тощо, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків акту перевірки від 27.04.2011 №966/23-12/30218644 та обґрунтованість визначення оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями податкових зобов'язань із податку на додану вартість та податку на прибуток.

Разом з тим, враховуючи неправильний розрахунок відповідачем суми штрафних (фінансових) санкцій, оскаржувані податкові повідомлення рішення підлягають частковому скасуванню. Отже позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 13.05.2011 №0002802312 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 836,80 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 13.05.2011 №0002812312 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 295,70 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                А.В. Літвінова