Постанова

від 20.03.2012 по справі 5002-24/5067.1-2010(2-19/5070-2009)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2012 р. Справа № 5002-24/5067.1-2010(2-19/5070-2009)

Вищий господарський суд України у складі колегії су ддів:

Т. Б. Дроботової - головуюч ого,

Н.О. Волковицької, Л. І. Рогач

за участю представників:

прокурора Хадаківський М.П., посв. №18

позивача не з' явились (про час і мі сце судового засідання повід омлені належно)

відповідачів

- не з' явились (про час і мі сце судового засідання повід омлені належно);

- не з' явились (про час і міс це судового засідання повідо млені належно);

третіх осіб, які не заявляю ть самостійних вимог на пред мет спору - ОСОБА_1,, дов. від 20.01.2012р.

- не з' явились (про час і мі сце судового засідання повід омлені належно);

- не з' явились (про час і міс це судового засідання повідо млені належно);

- не з' явились (про час і міс це судового засідання повідо млені належно);

- не з' явились (про час і мі сце судового засідання повід омлені належно);

розглянувши у відкритому с удовому засіданні касаційні скарги Заступника прокурора Авт ономної Республіки Крим та М іністерства екології та прир одних ресурсів України

на постанову Севастопольського апел яційного господарського суд у від 22.12.2011 року

у справі № 5002-24/5067.1-2010 Господарського с уду Автономної Республіки Кр им

за позовом Державної адміністраці ї Лівадійського, Масандрівсь кого, Місхорського парків-па м'яток садово-паркового мист ецтва загальнодержавного зн ачення

до - Кореїзської ради;

- Товариства з обмеженою від повідальністю "Торговий дім "Океан"

треті особи, які не заявляю ть самостійних вимог на пред мет спору, на стороні відпові дача

-Міністерство охорони нав колишнього середовища Украї ни;

- Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього прир одного середовища України;

- Республіканський комітет по земельних ресурсах Автон омної Республіки Крим;

- Ялтинське міське управлін ня земельних ресурсів;

- Державна Азово-Чорноморс ька екологічна інспекція Мін істерства охорони навколишн ього природного середовища У країни

за участю прокурора Генеральної прокуратури України

про визнання недійсними ріше ння та договору

ВСТАНОВИВ:

Державна адміністра ція Лівадійського, Масандрів ського, Місхорського парків- пам'яток садово-паркового ми стецтва загальнодержавного значення звернулася до госп одарського суду з позовом пр о визнання недійсним рішення 25-ї сесії 24-го скликання Кореїз ської селищної ради № 1145 від 18.05. 2004 року "Про надання ТОВ "Торгів ельний дім "Океан" земельної д ілянки для реконструкції та улаштування культурно-розва жального центру за адресою: с мт. Кореїз, вул. Місхорський па рк, 10" та визнання недійсним до говору оренди земельної діля нки від 02.04.2009р. між Кореїзською селищною радою та ТОВ "Торгів ельний дім "Океан" за адресою: смт. Кореїз, вул. Місхорський п арк, 10 площею 0,1195га, укладеного н а 49 років для реконструкції та улаштування культурно-розва жального центру.

Позовні вимоги обґрунтова но посиланням на статтю 19 Конс титуції України, статі 24, 59 Зако ну України "Про місцеве самов рядування в Україні", статті 16 , 203 Цивільного кодексу Україн и; прийняттям спірного рішен ня всупереч вимогам чинного земельного природоохоронно го законодавства, що порушує права та інтереси позивача; с пірна земельна ділянка знахо диться в межах Місхорського парку-пам'ятки садово-парков ого мистецтва загальнодержа вного значення, а відтак відн оситься до земель природоохо ронного та історико-культурн ого призначення, натомість в ідповідач не додержав порядо к вилучення та умови цільово го використання таких земель , що визначені частиною 1 стат ті 9 Закону України "Про природ но-заповідний фонд України", ч астиною 2 статті 150 Земельного кодексу України.

Відповідач відхилив позов ні вимоги повністю, вказавши , що межі Місхорського парку-п ам'ятки садово-паркового мис тецтва не встановлено, а прав о землекористування не оформ лено належним чином; спірне р ішення є законним та таким, що прийнято в межах наданих від повідачу повноважень.

Справа розглядалася госпо дарськими судами неодноразо во.

Рішенням Господарського с уду Автономної Республіки Кр им від 31.08.2011 року (суддя Колосов а Г.Г.) позов задоволено; визна но недійсним пункти 2, 3, 4, 5 підпу нкти 6.1, 6.2, 6.3, 6.4 пункту 6 рішення 25-ї сесії 24-го скликання Кореїзсь кої селищної ради № 1145 від 18.05.2004 р оку "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальніст ю "Торгівельний дім "Океан" зем ельної ділянки для реконстру кції та улаштування культурн о-розважального центру за ад ресою: смт. Кореїз, вул. Місхор ський парк, 10"; визнано недійсн им договір оренди земельної ділянки від 02.04.2009 року, укладени й між Кореїзською селищною р адою та Товариством з обмеже ною відповідальністю "Торгів ельний дім "Океан" за адресою с мт. Кореїз, вул. Місхорський па рк, 10 площею 0,1195 га на 49 років для реконструкції та улаштуванн я культурно-розважального це нтру; з відповідачів стягнут о на користь позивача судові витрати.

Суд першої інстанції встан овив, що спірна земельна діля нка відноситься до земель па рку-пам'ятки садово-парковог о мистецтва, що зумовлює поши рення на неї режиму земель пр иродно-заповідного фонду, сп ірне рішення органу місцевог о самоврядування прийнято з порушенням норм законодавст ва про землі природно-запові дного фонду, що є підставою дл я недійсності рішення та укл аденого на його підставі дог овору.

Постановою Севастопольськ ого апеляційного господарсь кого суду від 22.12.2011 року (судді: В оронцова Н.В. - головуючий, За плава Л.М., Проценко О.І.) рішенн я місцевого господарського с уду скасовано, у позові відмо влено. Суд апеляційної інста нції вказав, що місцевим госп одарським судом не враховано ті істотні обставини справи , що на момент прийняття спірн ого рішення органу місцевого самоврядування зазначена у ньому суду земельна ділянка вже знаходилась в орендному користуванні попереднього в ласника об'єкта нерухомості, тобто, не могла входити до меж парку та не потребувала вилу чення; знаходження земельної ділянки в межах території па рку не спричиняє набуття нею режиму земель природно-запо відного фонду, не надає стату су особливо цінної землі та н е передбачає застосування ві дповідних положень чинного з аконодавства.

Не погоджуючись з висновка ми апеляційного господарськ ого суду, Заступник прокурор а Автономної Республіки Крим та Міністерство екології та природних ресурсів України звернулися до Вищого господа рського суду України з касац ійними скаргами, в яких прося ть постанову у даній справі с касувати, а рішення місцевог о господарського суду залиши ти в силі.

Касаційну скаргу Заступни ка прокурора Автономної Респ убліки Крим вмотивовано неві рним застосуванням апеляцій ним судом норм матеріального та порушенням норм процесуа льного права, а саме: всупереч статті 43 Господарського проц есуального кодексу України з алишено поза увагою та не над ано оцінки висновку судової землевпорядної експертизи, щ о знаходиться у матеріалах с прави; невірно застосовано с татті 3, 4, 7 Закону України "Про п риродно-заповідний фонд", в зв 'язку з чим неправильно встан овлено правовий режим земел ьної ділянки, наданої в оренд у спірним рішенням, помилков о скасоване законне рішення місцевого господарського су ду.

Міністерство екології та п риродних ресурсів України за значило, що не брало участі у с праві, натомість прийнятими рішеннями вирішено питання п ро їх права та обов'язки; апеля ційний суд не застосував пун кт 3 постанови Верховної ради України від 16.06.1992 року "Про введ ення в дію Закону України "Про природно-заповідний фонд Ук раїни", відповідно до якого на лежить визначати правовий ре жим території Місхорського п арку, приписи частини 2 статті 45, статті 150 Земельного кодексу України.

Прокурор та Міністерство е кології та природних ресурсі в України у судовому засідан ні підтримали доводи касацій них скарг зі зазначених у них підстав. Інші учасники спору відзив на касаційну скаргу н е надали та не скористалася п равом на участь представникі в в судовому засіданні.

Відповідач - Товариство з об меженою відповідальністю "То ргівельний дім "Океан" - надісл ав телеграму, в якій просив ві дкласти розгляд справи в зв'я зку зі зайнятістю представни ка у іншому судовому засідан ні. Судова колегія відхилила вказане клопотання, оскільк и участь представників сторі н у даному судовому засіданн і обов'язковою не визнавалас ь, а відповідачем не наведено підстав, що свідчили б про нем ожливість розгляду касаційн ої скарги відповідно до стат ті 79 Господарського процесуа льного кодексу України.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення про курора та представника Мініс терства екології та природни х ресурсів України, присутні х у судовому засіданні, перев іривши наявні матеріали спра ви на предмет правильності ю ридичної оцінки обставин спр ави та повноти їх встановлен ня в судових рішеннях та заст осування судом норм матеріал ьного та процесуального прав а колегія суддів вважає, що ка саційна скарга підлягає задо воленню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Госп одарського процесуального к одексу України, переглядаючи у касаційному порядку судов і рішення, касаційна інстанц ія на підстав встановлених ф актичних обставин справи пер евіряє застосування судом пе ршої чи апеляційної інстанці ї норм матеріального і проце суального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вваж ати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенн і або постанові господарсько го суду або відхилені ним, вир ішувати питання про достовір ність того чи іншого доказу, п ро перевагу одних доказів на д іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Місцевим господарським су дом було встановлено, що пост ановою Державного комітету У країнської РСР по екології т а раціональному природокори стуванню від 30.08.1990 року № 18 затве рджено перелік державних пар ків-пам'яток садово-парковог о мистецтва республікансько го значення, до якого включен о Місхорський парк.

Рішенням Верховної Ради Ав тономної Республіки Крим від 20.02.2002 року №2278-2/02 вказано встанов ити межі селища Кореїз загал ьною площею 355 га, в тому числі 2 3 га - землі природоохоронно го значення - Місхорський па рк (т.1, а.с.22).

За актом приймання-передач і парків-пам'яток садово-парк ового мистецтва загальнодер жавного значення, майна та ма теріальних цінностей від Ялт инського об'єднання санаторн о-курортних установ профспіл ок Акціонерного товариства л ікувально-оздоровчих заклад ів профспілок України "Укрпр офоздоровниця" на баланс Мін істерства охорони навколишн ього природного середовища т а ядерної безпеки України ві д 08.04.1998 року, парки-пам'ятки садо во-паркового мистецтва загал ьнодержавного значення площ ею 108,9 га, в тому числі Місхорсь кий - 21, 3 га з 08 квітня 1998 року зна ходиться в управлінні Мініст ерства охорони навколишньог о природного середовища та п рийнятий Держадміністраціє ю парків під відповідальну о хорону і забезпечення цільов ого використання відповідно до вимог Закону України "Про п риродно-заповідний фонд Укра їни".

Державна адміністрація Лі вадійського, Масандрівськог о, Місхорського парків-пам'ят ок садово-паркового мистецтв а загальнодержавного значен ня за охоронним зобов'язання м № ППСПИи/з-6-1 від 26.05.2008 року взял а під свою охорону парк-пам'ят ку садово-паркового мистецтв а загальнодержавного "Місхор ський" площею 23 га, який є об'єкт ом природно-заповідного фонд у України; за зобов'язанням на території парку забороняєть ся будь-яка діяльність, що заг рожує його збереженню та при зводить до деградації його п ервинного стану.

Також судом встановлено, що рішенням 25-ї сесії Кореїзсько ї селищної ради 24-го скликання від 18.05.2004 року № 1145 "Про надання ТО В "Торгівельний дім "Океан" зем ельної ділянки для реконстру кції та улаштування культурн о-розважального центру за ад ресою: смт. Кореїз, вул. Місхор ський парк, 10" вирішено припин ити право користування МПП "К ВЛ" земельною ділянкою площе ю 0,1195 га, затвердити проект зем леустрою по відводу земельно ї ділянки ТОВ "Торгівельний д ім "Океан" загальною площею 0,1195 га для реконструкції та улаш тування культурно-розважаль ного центру за адресою смт. Ко реїз, вул. Місхорський парк, 10; п ередати ТОВ "Торгівельний ді м "Океан" земельну ділянку заг альною площею 0,1195 га в оренду с троком на 49 років для реконстр укції та улаштування культур но-розважального центру з зе мель громадського харчуванн я МПП "КВЛ".

На підставі рішення від 18.05.2004 року № 1145 Кореїзською селищно ю радою (орендодавець) та ТОВ " Торгівельний дім "Океан" (орен дар) 02.04.2009 року укладено договір оренди земельної ділянки за гальною площею 0,1195га в оренду с троком на 49 років для реконстр укції та улаштування культур но-розважального центру (гот елю з басейном та пунктом гро мадського харчування).

За експертним висновком № 40 59 від 20.06.2011 року надана в оренду с пірним рішенням земельна діл янка розташована в межах зем ель Місхорського парку-пам'я тки садово-паркового мистецт ва загальнодержавного значе ння, в тому числі в межах земел ь, визначених звітом "Розробк а проектів організації терит орії, охорони та використанн я парків-пам'яток садово-парк ового мистецтва Масандрівсь кий, Лівадійський і Місхорсь кий".

На підставі наведених вище обставин справи та керуючис ь частиною 5 статті 5, статтями 7 та 37 Закону України "Про приро дно-заповідний фонд України" місцевий господарський суд дійшов висновку про належніс ть спірної земельної ділянки до земель природно-заповідн ого фонду.

Натомість, переглядаючи сп раву в порядку статті 101 Госпо дарського процесуального ко дексу України, суд апеляційн ої інстанції взяв до уваги в я кості істотних обставин спра ви, крім наведеного вище, таке .

Відповідно до установчого договору від 2003 року Товарист ва з обмеженою відповідальні стю "Океан", затвердженого про токолом зборів учасників від 18.02.2003 року, у якості вкладу до ст атутного фонду Товариства Ма ле приватне підприємство "КВ Л" внесло належну йому будівл ю колишнього ресторану "Місх ор", яка знаходиться за адресо ю: смт. Кореїз, Місхорський пар к, 10; будівля колишнього ресто рану "Місхор" була зареєстров ана за Товариством з обмежен ою відповідальністю "Океан" т а відповідно до свідоцтва пр о право власності від 03.07.2003 року нежитлова будівля колишньог о ресторану "Місхор" з площадк ою, розташована за адресою АР Крим, м. Ялта, смт. Кореїз, парк Місхорський, 10, знаходиться у колективній власності Товар иства з обмеженою відповідал ьністю "Торговельний дім "Оке ан".

Зазначивши про невиконанн я сторонами вимог ухвали суд у представити документи про передачу спірної земельної д ілянки в користування МПП "КВ Л", апеляційний суд на підстав і листа директора МПП "КВЛ" від 11.09.2003 року № 24 та рішення Кореїзс ької селищної ради від 18.05.2004 рок у № 1445 (тобто, самого спірного р ішення) визнав встановленим знаходження земельної ділян ки площею 0,1195 га у користуванні Малого приватного підприємс тва "КВЛ" на підставі державно го акта серії ІІ-КМ № 001517 від 20.10.1997 року.

Також апеляційний суд зазн ачив, що за змістом спірного р ішення відповідачу було нада но земельну ділянку загально ю площею 0,1195 га за адресою смт. К ореїз, вул. Місхорський парк, 1 0 в оренду строком на 49 років дл я реконструкції і благоустро ю культурно-розважального це нтру із земель суспільного с поживання МПП "КВЛ", у тому чис лі по угіддям: 0,1195 га - забудов ані землі, котрі використову ються в комерційних цілях. Пі д час складання проекту відв оду земельної ділянки складе но акт обстеження і погоджен ня зовнішніх меж земельної д ілянки, погоджені Державною адміністрацією Лівадійсько го, Масандрівського, Місхорс ького парків-пам'яток садово -паркового мистецтва загальн одержавного значення. Умовам и договору оренди встановлен о обмеження використання зем ельної ділянки, зокрема, охор онна зона об'єкта природно-за повідного фонду.

За актом від 29.04.2008 року переві рки стану будівельних робіт, складеним Державною архітек турно-будівельною інспекціє ю, нежитлове приміщення коли шнього ресторану "Місхор" зне сене в березні-квітні 2008 року.

Стосовно меж парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значенн я "Місхорський", апеляційним с удом взято до уваги, що рішенн ям 10-ї сесії Кореїзської селищ ної ради 24-го скликання від 28.01.20 03 року № 425 визначені межі парку -пам'ятки садово-паркового ми стецтва загальнодержавного значення "Місхорський" площе ю 23 га; дозволено Адміністраці ї парку складання технічного звіту про встановлення в нат урі меж земельної ділянки па рку-пам'ятки садово-парковог о мистецтва загальнодержавн ого значення "Місхорський" пл ощею 23,0 га.

Рішенням Кореїзської сели щної ради № 2845 від 23.12.2005 року Держ авній адміністрації Лівадій ського, Масандрівського, Міс хорського парків-пам'яток са дово-паркового мистецтва заг альнодержавного значення бу ло дозволено проведення інве нтаризації земель Місхорськ ого парку, рішенням № 2893 від 03.02.2 006 року дозволено складання пр оекту відводу земельної діля нки площею 13 га.

Рішенням Кореїзської сели щної ради № 940 від 24.06.2008 року скас овані рішення № 425 від 28.01.2003 року та пункт 1.3 рішення № 2893 від 03.02.2006 р оку як не реалізовані та такі , що не відповідають вимогам д іючого законодавства; Держав ній адміністрації Лівадійсь кого, Масандрівського, Місхо рського парків-пам'яток садо во-паркового мистецтва загал ьнодержавного значення реко мендовано належним чином офо рмити документацію відносно границь Місхорського парку.

З наведеного апеляційний с уд дійшов висновків, що на дан ий час межі земельної ділянк и Державної адміністрації Лі вадійського, Масандрівськог о, Місхорського парків-пам'ят ок садово-паркового мистецтв а загальнодержавного значен ня на місцевості та межові зн аки не встановлено, а відтак т вердження, що спірна земельн а ділянка відноситься до зем ель природно-заповідного фон ду,є недоведеним припущенням .

Скасовуючи судове рішення та відмовляючи у позові, суд а пеляційної інстанції зазнач ив, що спірна земельна ділянк а на момент прийняття рішенн я Кореїзської селищної ради № 425 від 28.01.2003 року перебувала у з аконному користуванні МПП "К ВЛ" за актом та належала до зем ель громадського споживання , а відтак не могла увійти до м еж парку та входити до земель природно-заповідного фонду; зміна власника нерухомого м айна є законною підставою дл я оформлення права користува ння земельною ділянкою, як це передбачено статтею 120 Земель ного кодексу України, статте ю 377 Цивільного кодексу Україн и, а селищна рада діяла відпов ідно до та в межах повноважен ь, наданих їй статтею 26 Закону України "Про місцеве самовря дування в Україні".

Судова колегія зазначає пр о таке.

Пунктом 3 постанови Верховн ої ради України від 16.06.1992 року "П ро введення в дію Закону Укра їни "Про природно-заповідний фонд України" визначено у зв'я зку з прийняттям Закону Укра їни "Про природно-заповідний фонд України" вважати раніше створені парки-пам'ятки садо во-паркового мистецтва респу бліканського значення - парк ами-пам'ятками садово-парков ого мистецтва загальнодержа вного значення; постановою В ерховної Ради України від 22.09.19 94 року № 177/94-ВР затверджено Прог раму перспективного розвитк у заповідної справи в Україн і ("Заповідники"), в Додатку № 9 д о якої наведено Місхорський парк як існуючий природно-за повідний об'єкт - парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значенн я (№ 58, розділ 1.7). Таким чином від повідність Місхорського пар ку статусу парку-пам'ятки сад ово-паркового мистецтва зага льнодержавного значення в ро зумінні Закону України "Про п риродно-заповідний фонд Укра їни" станом на 1992 рік підтвердж ується чинним законодавство м.

Стаття 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд Ук раїни" визначає парки-пам'ятк и садово-паркового мистецтва загальнодержавного значенн я як штучно створений об'єкт, щ о належить (саме як об'єкт - па рк) до природно-заповідного ф онду України; таким об'єктам м оже надаватися (або не надава тися) статус юридичної особи .

За статтею 37 Закону України "Про природно-заповідний фон д України"(у редакції на час ви никнення спірних правовідно син) парками-пам'ятками садов о-паркового мистецтва загаль нодержавного значення оголо шуються найбільш визначні та цінні зразки паркового буді вництва з метою охорони їх і в икористання в естетичних, ви ховних, наукових, природоохо ронних та оздоровчих цілях. П арки-пам'ятки садово-парково го мистецтва загальнодержав ного значення є природоохоро нними рекреаційними установ ами. Оголошення парків-пам'ят ок садово-паркового мистецтв а загальнодержавного значен ня провадиться з вилученням у встановленому порядку або без вилучення земельних діля нок, водних та інших природни х об'єктів у їх власників або к ористувачів; за змістом част ини 4 статті 4 Закону України "П ро природно-заповідний фонд України" землі, на якій знаход яться парки-пам'ятки садово-п аркового мистецтва, можуть п еребувати у різній формі вла сності.

Водночас за статтями 43-45 Земе льного кодексу України (у ред акції станом на час прийнятт я спірного рішення) ділян ки суші та водного просто ру з природними компл ексами та об'єктами, що мають особливу природоохоро нну, екологічну, наукову, есте тичну, рекреаційну та іншу ці нність, яким відповідно д о закону надано статус терит орій та об'єктів природно-зап овідного фонду, віднесен о до земель природно-заповід ного фонду. До земель приро дно-заповідного фонду включа ються природні території та об'єкти, а також штучно ств орені об'єкти, зокрема, парк и-пам'ятки садово-паркового м истецтва. Землі природно-з аповідного фонду можуть пере бувати у державній, комуналь ній, приватній власності; пор ядок їх використання визнача ється законом.

Таким чином, з наведених пол ожень в сукупності з статтям и 4 та 7 Закону України "Про прир одно-заповідний фонд України " вбачається, що наявність у пе вної ділянки суші статусу зе мель природно-заповідного фо нду пов'язана з перебуванням на ній об'єкта природно-запов ідного фонду - парка-пам'ятки с адово-паркового мистецтва за гальнодержавного значення, з айняттям певної ділянки суші , а не з наявністю у парка-пам'я тки садово-паркового мистецт ва загальнодержавного значе ння як юридичної особи право встановлюючих чи правооформ люючих документів в розумінн і розділу ІІІ Земельного код ексу України.

Зміна меж об'єкта природно-з аповідного фонду здійснюєть ся у встановленому порядку. М ежі територій та об'єктів при родно-заповідного фонду вста новлюються в натурі відповід но до законодавства уповнова женими органами. До встановл ення меж територій та об'єкті в природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаютьс я відповідно до проектів ств орення територій та об'єктів природно-заповідного фонду (стаття 7 Закону України "Про п риродно-заповідний фонд Укра їни" в редакції станом на час п рийняття судових рішень).

У відповідності до частини 1 статті 150 Земельного кодексу України землі природно-запо відного фонду відносяться до особливо цінних земель, вилу чення яких для несільськогос подарських потреб не допуска ється, за винятком випадків, в изначених частиною 2 цієї ста тті.

За частиною 3 статті 7 та част иною 1 статті 38 Закону України "Про природно-заповідний фон д України" на землях природоо хоронного та культурного при значення забороняється будь -яка діяльність, яка негативн о впливає або може негативно впливати на стан природних т а історико-культурних компле ксів і об'єктів чи перешкоджа є їх використанню за цільови м призначенням або загрожує їх збереженню. У відповіднос ті до частини 1 статті 9 Закону України "Про природно-запові дний фонд України" території та об'єкти природно-заповідн ого фонду можуть використову ватися у природоохоронних, н ауково-дослідних, оздоровчих та інших рекреаційних, в осві тньо-виховних цілях, для потр еб моніторингу навколишньог о природного середовища.

Місцевий господарський су д, виконуючи обов'язкові вказ івки Вищого господарського с уду, встановив на підставі ек спертного висновку, даних зв іту "Розробка проектів орган ізації території, охорони та використання парків-пам'ято к садово-паркового мистецтва Масандрівський, Лівадійськи й і Місхорський", що спірна зем ельна ділянка знаходиться в межах Місхорського парку (як об'єкта природно-заповідног о фонду), та, застосувавши наве дені вище положення чинного законодавства, дійшов виснов ку про невідповідність їм сп ірного рішення, та про його не дійсність, наслідок чого є та кож недійсність укладеного н а підставі рішення правочину .

Натомість суд апеляційної інстанції помилково ототожн ив визначення в натурі меж зе мельної ділянки Державної ад міністрації Лівадійського, М асандрівського, Місхорськог о парків-пам'яток садово-парк ового мистецтва загальнодер жавного значення на територі ї Місхорського парку та межі Місхорського парку як об'єкт а природно-заповідного фонду ; водночас, також встановивши у постанові, що спірна земель на ділянка знаходиться в меж ах Місхорського парку (як об'є кта природно-заповідного фон ду), суд апеляційної інстанці ї не застосував жодної з наве дених вище норм чинного зако нодавства, що регулюють поря док встановлення та зміни ме ж об'єкта природно-заповідно го фонду, взявши до уваги ріше ння органу місцевого самовря дування, не уповноваженого у даних правовідносинах.

Також судова колегія зазна чає, що відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуа льного кодексу України сторо ни зобов'язані довести належ ними та допустимими доказами обставини, на які вони посила ються, як на підставу своїх ви мог та заперечень. За статтею 43 Господарського процесуаль ного кодексу України господа рський суд оцінює докази за с воїм внутрішнім переконання м, що ґрунтується на всебічно му, повному і об'єктивному роз гляді в судовому процесі всі х обставин справи, керуючись законом.

Постанова апеляційної інс танції не ґрунтується на док азах, що відповідають вказан им вимогам; залишивши поза ув агою підстави набуття прав н а землю, визначені розділом І V Земельного кодексу України (а у попередній період главою 2 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року), апеляційний суд визнав встановленим факт на дання спірної земельної діля нки в користування за відпов ідним цільовим призначенням з земель, на яких знаходиться Місхорський парк, на підстав і листа директора МПП "КВЛ" від 11.09.2003 року № 24 про припинення пра ва користування земельною ді лянкою та тексту рішення Кор еїзської селищної ради від 18.0 5.2004 року № 1445 (тобто, самого спірн ого рішення).

При цьому у матеріалах спра ви відсутні рішення уповнова женого органу про надання зе мельної ділянки МПП "КВЛ", держ авний акт серії ІІ-КМ № 001517 від 20 .10.1997 року чи офіційна інформац ія про його видачу на підтвер дження права землекористува ння МПП "КВЛ"; судом залишено п оза увагою перелік існуючих землекористувачів за рішенн ям Кореїзської селищної ради № 425 від 28.01.2003 року станом на відп овідну дату. Посилаючись на с татус позивача як власника о б'єкта нерухомості, що зумовл ює необхідність оформлення з емлекористування, суд апеляц ійної інстанції залишив поза увагою цільове призначення надання земельної ділянки за спірним рішенням.

Відтак, скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеля ційний суд не застосував зак онодавство, що підлягало зас тосуванню та невірно встанов ив обставини, що входять у пре дмет доказування у даному сп орі; досліджуючи обставини о формлення позивачем права ко ристування земельною ділянк ою та відповідні рішення орг ану місцевого самоврядуванн я, який не регулює питання ста тусу та меж даного об'єкта при родно-заповідного фонду, не в зяв до уваги та не спростував вмотивовані висновки судов ої експертизи щодо меж об'єкт а природно-заповідного фонду та категорії спірної земель ної ділянки, оціненої місцев им господарським судом.

Також суд апеляційної інст анції визнав встановленими і стотні обставини справи, що н е підтверджуються належними та допустимими доказами, ная вними у матеріалах справи чи дослідженими належним чином .

Відтак судова колегія пого джується з доводами касаційн их скарг та відзначає, що апел яційним господарським судом порушено статті 33, 34, 43 Господар ського процесуального кодек су України, не застосовано за кон, який підлягав застосува нню у спірних правовідносина х, тобто, порушено норми матер іального права; наведене є пі дставою для скасування поста нови апеляційної інстанції.

Водночас судова колегія ві дхиляє доводи касаційної ска рги Міністерства екології та природних ресурсів України щодо не залучення його до уча сті у справі, оскільки Указом Президента України від 09.12.2010 ро ку 1085/2010 "Про оптимізацію систем и виконавчих органів централ ьної влади" постановлено утв орити Міністерство екології та природних ресурсів Украї ни, Державну екологічну інсп екцію України, Державну служ бу екології та надр України, р еорганізувавши Міністерств о охорони навколишнього прир одного середовища України; у становлено, що міністерства та інші центральні органи ви конавчої влади, що утворюють ся шляхом реорганізації інши х центральних органів викона вчої влади, є правонаступник ами органів, які реорганізую ться. Міністерство охорони н авколишнього природного сер едовища України залучено до участі у справі в якості трет ьої особи, яка не заявляє само стійних вимог на предмет спо ру.

За наслідками скасування п останови апеляційної інстан ції рішення місцевого господ арського суду слід залишити в силі.

Керуючись статтями 43, 1117, пунк том 6 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Г осподарського процесуально го кодексу України, Вищий го сподарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Заст упника прокурора Автономної Республіки Крим та Міністер ства екології та природних р есурсів України задовольнит и.

Постанову Севастопольськ ого апеляційного господарсь кого суду від 22.12.2011р. № 5002-24/5067.1-2010 Гос подарського суду Автономної Республіки Крим скасувати.

Рішення Господарського су ду Автономної Республіки Кри м від 31.08.2011р. залишити в силі.

Головуючий Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач