Рішення

від 14.11.2006 по справі 33/203-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/203-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.11.06р.

Справа № 33/203-06

За позовом:  товариства  з обмеженою відповідальністю „Керченський стрілочний завод”, м. Керч  

до відповідача 1:   державного підприємства „Придніпровська залізниця”, м.   Дніпропетровськ

до відповідача 2: відкритого  акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь”, м. Маріуполь

про:   стягнення    19847 грн. 66 коп. недостачі

                            Суддя Разіна Т.І.

Представники:

від позивача: не з'явився  

від відповідача  1: представник Шамаров Т.О. за довіреністю № 39 від 01.01.06р.

від відповідача 2: ю/к Фурсова О.О. за довіреністю № 09-18/988 від 27.12.05р.

в засіданні приймали участь: -

 Суть спору:

           Позивач звернувся з позовом про стягання  вартості недостачі в сумі 19847 грн. 66 коп.

Позовні вимови обґрунтовані тим, що за  відповідачі договором поставки № У1631\2002\881 від 17.06.2003 року

          Просить суд стягнути з належного відповідача на користь позивача суму збитків 19847 грн. 66 коп. та судові витрати по справі.

          Позивач надав доповнення до позову від 16.10.06 року за вих. № 6100-4016 в порядку ст. 22 ГПК України,   в якому просить вартість недостачі  в сумі 2193 грн. 25 коп.   стягнути з відповідача 2 –закритого акціонерного товариства „Єнакіївський коксохімпром”  (ст. ст. 4, 161-162, 164,  203, 246  ЦК УРСР), так як  відповідач 1 не мав доступу до вантажу, а відповідач 2 вантажив, визначав вагу, заповнював накладні, відправляв вантаж.

           Представник позивача позов  та доповнення  підтримав та просить  задовольнити  вимоги  в заявленій сумі.

Відповідач 1  у відзиві на позовну заяву просить суд в позові  до залізниці відмовити, мотивуючи тим, що:   вантаж прибув на станцію призначення у справному вагоні  відповідно до ст. 52 Статуту залізниць України. Заперечення обґрунтовує нормами ст.ст. 306, 908 ЦК України, ст.ст. 6, 24, 52, 111, 129  Cтатуту залізниць України.

Відповідач 2 надав відзив на позов № 09-18/421 від 10.10.06 р., в  якому  позов не визнає,  мотивуючи тим, що: відповідач 2 не є стороною в договорі поставки № 1595 від 18.01.06; позивачем не доказана вина відповідача 2 в причинені збитків; позивач не врахував погрішності при розрахунку недостачі; позивач  при прийманні продукції порушив  п.п. 16, 17, 17а, 18 Інструкції П-6 і п. 8.2 договору поставки № 1595 від 18.01.06. Просить суд в позові відмовити.

В засіданні оголошувалась перерва  згідно ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши  надані докази, заслухавши попередні  пояснення представників сторін, суд, -

В С Т А Н О В И В  :

Між позивачем і ТОВ СП „Енергомаш” був укладений договір поставки № 1595 від 18.01.06

Відповідно до умов  договору  продавець поставляє покупцю (позивач по справі) продукцію виробничо-технічного призначення, в подальшому - товар, згідно специфікації до цього договору, яка є його невід'ємною частиною

Поставка товару здійснювалась залізничним транспортом відповідно по ж/д накладній  № 48075952  у вагоні № 68401702. Вантажовідправником був ВАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь”

Згідно з п. 6.1   договору  сторони узгодили, що   приймання продукції по кількості і якості проводиться відповідно до Інструкцій П-6, П-7.

Позивач не надав суду доказів оплатив  відповідачу 1  чи відповідачу 2 за поставлену продукцію

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу позивача вантаж 10.05.06  надійшов  на станцію призначення,  але  в спірній залізничній накладній відсутня відмітка залізниці згідно ст.52  Статуту залізниць України.

          10.05.2006  року  відповідно до ст. 52 Статуту залізниць України   складено комерційний акт  БН 710230/3.

Із  матеріалів справи вбачається, що приймання продукції було проведено  позивачем  за участю представника громадськості (посвідчення №2 від 06.05.06),  була  виявлена  вагова недостача   підкладок Д-65  5700 кг на суму 19559 грн. 66 коп., доказом чого є акт приймання продукції товарів по кількості від 11.05.06.

Загальна вартість недостачі, згідно  розрахунку  складає  19559 грн. 66 коп., яку позивач просить стягнути  з відповідача -2.

Як вбачається із спірного акту про  приймання продукції по кількості, складених за участю представника  відповідача 2  недостача виникла  з вини вантажовідправника або вантажоперевізника.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне:  із матеріалів справи вбачається, що  відповідач -2 являється вантажовідправником  продукції. Згідно ст. 22 Статуту залізниць України накладні по яким відповідач -2 відвантажив на адресу  позивача продукцію    є договором на надання послуг з перевезення. Тобто спірні відносини між позивачем та відповідачем -2 виникли не з договору  постачання, а з договору залізничного перевезення, який укладений між відповідачем-2 та залізницею на користь позивача -  вантажоотримувача.

Відповідальність  за збереження вантажу, своєчасність його поставки відправник несе відповідно до чинного законодавства України  - постанови КМУ  України від 06.04.1998 р. № 457 „Про  затвердження Статуту  залізниць України, Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості( № П-6). Так згідно з п. 24 постанови  КМУ України №457 від 06.04.1998 р. вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки  неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Приймання продукції відбулося  згідно з  Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю П-6  ( далі –„Інструкція П-6”)  за участю представника громадськості.  

Вина відповідача-2, як одна з умов для матеріальної відповідальності, передбачена

ст. 614 ЦК України в недостачі вантажу позивачем  доказана.

Відсутність вини доказується особою, яка порушила зобов'язання .

Згідно ст. 33 ГПК України  кожна сторона повинна  довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач –2 не надав суду доказів, які б свідчили про відсутність його вини.

Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України. Відповідно до зазначеної норми, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яку її завдала. При цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Так, внаслідок невірного визначення другим відповідачем маси вантажу,  позивачу заподіяно шкоду, яка підлягає відшкодуванню. Розмір шкоди складається із вартості вантажу, який оплачений позивачем, але фактично не надійшов до нього, та витрат, понесений у зв'язку із сплатою залізничного тарифу за його перевезення.

В позові до перевізника на підставі пункту „а” статті 111 Статуту слід відмовити, оскільки вантаж до одержувача прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, при відсутності ознак втрати вантажу під час перевезення.

Оцінивши надані докази та виходячи з матеріалів справи суд  вважає, що недостача виникла у зв'язку з недовантаженням вантажу відповідачем –2,  яка відповідно до вимог ст. ст. 203 та 231 Цивільного кодексу УРСР має відшкодувати збитки, завдані позивачу неналежним виконанням  зобов'язань.

На підставі викладеного вимоги  позивача до відповідача –2   обґрунтовані та    підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі  покласти на відповідача –2  відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись статтями  33, 43, 49, 77, 82-85, 116  Господарського процесуального  кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути відкритого  акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” (87500, м. Маріуполь,  вул.Лепорського,1; код 00191158)  на користь товариства  з обмеженою відповідальністю „Керченський стрілочний завод” (98306, м. Керч, вул. В. Белік, 12; код 31929136)    вартість нестачі в сумі 19847 грн. 66 коп.,  198 грн. 47 коп.  витрати по сплаті державного мита, 118 грн. витати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В позові до першого відповідача відмовити.         

Суддя                                                                                                                        Т. Разіна