Рішення

від 05.12.2006 по справі 25/415-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/415-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.12.06р.

Справа № 25/415-06

За позовом  Приватного підприємства "МПП "Вибір", м. Кривий Ріг 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Севіал", м. Кривий Ріг 

про визнання договору дійсним та визнання права власності

Суддя  Чередко А.Є.

Представники:

  від позивача: Ляшко О.Б., довіреність б/н від 02.10.06р.

від відповідача: Гончарюк О.Б., довіреність б/н від 04.12.06р. 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання дійсним та таким, що не підлягає наступному нотаріальному посвідченню договору купівлі-продажу № 15/59-1 від 23.01.03р., укладеного між Приватним підприємством „МПП Вибір” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Севіал”, а також про визнання за Приватним підприємством „МПП Вибір”  права власності на комплекс будівель з обладнанням цеху № 4, розташованого за адресою –Нікопольське шосе, 10, м. Кривий Ріг, Довгинцівський район, Дніпропетровська область,  що складається з: будівель побутових приміщень –літ. А-1, А-2; будівлі покриття труб –літ. Б-1; будівлі трансформаторної підстанції –літ. В; будівлі котельної –літ. Г; бетоносховища –літ. Д, Е, Ж, З, І, К; будівлі газорозподільчого пристрою –літ. Н; складу бензину –літ. 1; складу труб з покриттям –літ. ІІ; склад труб без покриття –літ. ІІІ; під'їзні автомобільні дороги –літ. VІІ; паркану –літ. 1, 2; складу наповнювачів –літ. Л-2, М, V; залізничного шляху –колію літ. VІ, яка проходить від стрілки №13 довжиною залізничної колії –350 п.м., колію літ. VІІ, яка проходить від стрілки №11, довжиною залізничної колії – 830 п.м., колію літ. VІІІ, яка проходить від стрілки №9 довжиною залізничної колії –600 п.м.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено 23.01.03р. договір № 15/59-1 купівлі-продажу спірного майна, за яким позивач придбав у відповідача спірне майно та сплатив за нього грошові кошти, але відповідач заперечує дійсність цього договору та виникнення у позивача права власності на спірне майно, оскільки зазначений договір не був нотаріально посвідчений та не пройшов державної реєстрації. Між тим, договір укладений сторонами під час дії ЦК УРСР, який не передбачав нотаріального посвідчення відчуження нерухомого майна при укладенні угод між юридичними особами, отже позивач є законним власником спірного майна.  

В якості правових підстав задоволення позову позивач посилається на ст.ст. 128, 224, 227 ЦК УРСР, ст.ст. 220, 392 ЦК України.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову, з тих підстав, що договір купівлі-продажу спірного майна нотаріально не посвідчений та не зареєстрований, отже не відповідає чинному законодавству України, але обґрунтованого письмового відзиву на вимогу суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

                                                                              ВСТАНОВИВ:

          "23" січня 2003р. між Малим приватним підприємством „Вибір”, правонаступником якого є Приватне підприємство „МПП Вибір” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Севіал” був укладений договір купівлі-продажу №15/59-1, відповідно до умов якого ТОВ „Севіал” прийняло на себе зобов'язання передати у власність ПП „МПП Вибір” комплекс будівель з обладнанням цеху № 4, розташованого за адресою –Нікопольське шосе, 10, м. Кривий Ріг, Довгинцівський район, Дніпропетровська область,  що складається з: будівель побутових приміщень –літ. А-1, А-2; будівлі покритті труб –літ. Б-1; будівлі трансформаторної підстанції –літ. В; будівлі котельної –літ. Г; бетоносховища –літ. Д, Е, Ж, З, І, К; будівлі газорозподільчого пристрою –літ. Н; складу бензину –літ. 1; складу труб з покриттям –літ. ІІ; склад труб без покриття –літ. ІІІ; під'їзні автомобільні дороги –літ. VІІ; паркану –літ. 1, 2; складу наповнювачів –літ. Л-2, М, V; залізничного шляху –літ. V, VI, VIІ,  а ПП „МПП Вибір” прийняло на себе зобов'язання прийняти дане майно та здійснити його оплату в сумі 48283,20грн.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи у спірному договорі помилково вказані літери залізничного шляху: згідно довідки КП „КБТІ” від 25.10.2006р № 4024-ю літери залізничного шляху V, VI, VIІ відповідають літерам VІ, VIІ, VIІI, крім того згідно плану забудови, складеного КП „КБТІ” даний залізничний шлях позначається наступним чином: колія літ. VІ, яка проходить від стрілки № 13 довжиною залізничної колії –350 п.м., колія літ. VІІ, яка проходить від стрілки № 11, довжиною залізничної колії –830 п.м., колія літ. VІІІ, яка проходить від стрілки № 9 довжиною залізничної колії – 600 п.м.

Вказане майно, належало ТОВ „Севіал” на праві власності на підставі договору купівлі-продажу № 15/59-1 від 15.11.2002р., укладеному  з АТЗТ „Кривбасбудіндустрія”.

На виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором ТОВ „Севіал” передало вищевказане майно, а ПП „МПП Вибір” прийняло та оплатило дане майно в порядку та на умовах, визначених даним договором, що підтверджується актом приймання-передачі основних засобів від 30.01.2003р. та платіжним дорученням від 28.01.2003р.

17.10.2006р. ТОВ „Севіал” надіслало на адресу ПП „МПП Вибір” лист, яким повідомило про недійсність договору купівлі-продажу №15/59-1 від 23.01.03р. та не визнання права власності на майно, придбане за даним договором з підстав відсутності нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу та відповідної державної реєстрації.

Суд вважає за необхідне позовні вимоги позивача задовольнити з наступних підстав.

 Під час укладення між сторонами  договору купівлі-продажу,  тобто 23.01.2003р. діяв ЦК УРСР.

За ст. 227 ЦК УРСР, договір  купівлі-продажу  жилого   будинку    повинен    бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне  недійсність  договору  (стаття  47 цього Кодексу).

Інших вимог щодо нотаріальної форми договору купівлі-продажу ЦК УРСР не містив, отже укладення сторонами договору купівлі-продажу №15/59-1 від 23.01.03р. у простій письмовій формі відповідало вимогам чинного на той час законодавства.

Відповідно до ст. 5 ЦК України, акти цивільного  законодавства  регулюють  відносини,  які виникли з дня набрання ними чинності.

Акт  цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім  випадків,  коли  він   пом'якшує   або   скасовує   цивільну відповідальність особи.

         Якщо цивільні  відносини  виникли  раніше  і  регулювалися актом цивільного законодавства,  який втратив чинність,  новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків,  що виникли з моменту набрання ним чинності.

Згідно з ст. 128 ЦК УРСР, право власності (право оперативного  управління)  у  набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо  інше  не передбачено законом або договором.

Між сторонами був підписаний акт прийому-передачі спірного майна ще 30.01.2003р.,  отже позивач набув право власності на спірне майно та є його власником на час розгляду спору.

При викладених обставинах не визнання відповідачем права власності позивача на спірне майно з підстав відсутності нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу та державної реєстрації  є неправомірним.

З 01.01.04 р. набрав чинності новий Цивільний кодекс України (далі ЦК України).

Відповідно до пункту 4 прикінцевих та перехідних положень вказаного кодексу, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Оскільки спірні цивільні правовідносини між сторонами щодо права власності та дійсності договору купівлі-продажу за цим спором продовжують існувати після набрання чинності новим ЦК України до них слід застосовувати правила вказаного кодексу.

Згідно ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

З матеріалів справи вбачається, що сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору. Крім того, відбулось повне виконання сторонами договору купівлі-продажу своїх зобов'язань за договором.

За таких обставин та враховуючи приписи ст. 227 ЦК УРСР вказаний спірний договір купівлі-продажу слід визнати дійсним та таким, що не підлягає наступному нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи викладене, а також факт оспорювання відповідачем права власності позивача на вказане майно, суд вважає позовні вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню, а відповідні заперечення відповідача безпідставними. Судові витрати за розгляд справи слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.  128, 227 ЦК УРСР, ст.ст. 5, 15, 16, 220, 392 ЦК України, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,  –                                                                                          

                                                                               ВИРІШИВ:

Договір купівлі-продажу № 15/59-1 від 23.01.03р., укладений між Приватним підприємством „МПП Вибір” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Севіал”, визнати дійсним та таким, що не підлягає наступному нотаріальному посвідченню.

Визнати за Приватним підприємством „МПП Вибір” (50077, м. Кривий Ріг,  вул. Вогнева, 12, п/р 260000159103 у КФ „Укрексімбанк” МФО 305589, ЗКПО 13438956) право власності на комплекс будівель з обладнанням цеху № 4, розташованого за адресою –Нікопольське шосе, 10, м. Кривий Ріг, Довгинцівський район, Дніпропетровська область,  що складається з: будівель побутових приміщень –літ. А-1, А-2; будівлі покриття труб –літ. Б-1; будівлі трансформаторної підстанції –літ. В; будівлі котельної –літ. Г; бетоносховища –літ. Д, Е, Ж, З, І, К; будівлі газорозподільчого пристрою –літ. Н; складу бензину –літ. 1; складу труб з покриттям –літ. ІІ; склад труб без покриття –літ. ІІІ; під'їзні автомобільні дороги –літ. VІІ; паркану –літ. 1, 2; складу наповнювачів –літ. Л-2, М, V; залізничного шляху –колію літ. VІ, яка проходить від стрілки № 13 довжиною залізничної колії –350 п.м., колію літ. VІІ, яка проходить від стрілки № 11, довжиною залізничної колії –830 п.м., колію літ. VІІІ, яка проходить від стрілки № 9 довжиною залізничної колії – 600 п.м.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Севіал»(м. Кривий Ріг, вул. Тбіліська, 11, п/р 2600301571447 у  КФ ВАТ  „Укрексімбанк” МФО 305589, ЗКПО 23934165) на користь Приватного підприємства „МПП Вибір” (50077, м. Кривий Ріг,  вул. Вогнева, 12, п/р 260000159103 у КФ „Укрексімбанк” МФО 305589, ЗКПО 13438956) 685,84грн. судових витрат, видати наказ.  

Суддя

 А.Є. Чередко

Рішення підписано