Постанова

від 16.03.2012 по справі 2а-838/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 березня 2012 року                                                                 Справа № 2а-838/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого – судді Харченко С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Баришівського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави, в особі Баришівської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби  

до

про                                      

Комунального підприємства «Коржівське»

стягнення податкового боргу,

         ВСТАНОВИВ:

Баришівський міжрайонний прокурор Київської області в інтересах держави, в особі Баришівської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області звернувся до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства «Коржівське»податкового боргу у сумі 9034 грн. 96 коп. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог                    від 16 березня 2012 року).

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом у вказаному вище розмірі внаслідок невиконання податкового обов`язку зі сплати податку на додану вартість.

Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів, а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами.

Право звертатись до суду із заявами про захист прав і законних інтересів держави  надано законом і прокурору. Підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Виявивши порушення інтересів держави, прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості на користь Державного бюджету України.

У судове засідання, призначене на 16 березня 2012 року, представники осіб, які беруть участь у справі, не з`явились, були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи. Матеріали справи містять клопотання представників Баришівської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби та відповідача про розгляд справи за їх відсутності.

Крім того, до суду надійшла заява представника відповідача від 16 березня 2012 року про визнання адміністративного позову у повному обсязі.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Беручи до уваги ту обставину, що про дату, час та місце судового розгляду справи особи, які беруть у ній участь, повідомлені належним чином, однак у судове засідання не з`явились, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, Комунальне підприємство «Коржівське»(ідентифікаційний код 32886539, місцезнаходження: 07544, Київська область, Баришівський район, с. Коржі, вул. Шевченка, 62) зареєстроване державним реєстратором Баришівської районної державної адміністрації Київської області як юридична особа 30.04.2004, про що зроблено запис про включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців за № 1 327 120 0000 000151 (копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 532570 (а.с. 8).

Відповідач перебуває на податковому обліку в Баришівській об`єднаній державній податковій інспекції Київської області, що підтверджується даними довідки позивача               від 28.05.2008 № 248/2008 (а.с. 6).

Судом встановлено, що відповідачем не сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 6043 грн. 00 коп.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у грудні 2011 року позивачем, на підставі пункту 20.1 статті 20 та підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку Комунального підприємства «Коржівське»на підставі поданої ним податкової звітності з податку на додану вартість.

За результатами перевірки складено акт від 13.12.2011 № 1360/1600-32886539, в якому зафіксовано порушення відповідачем вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, що виявилось у несвоєчасній сплаті податкового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 14959 грн. 82 коп.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято, зокрема, податкове                  повідомлення - рішення від 15.12.2011 № 000012/1600/32886539, яким відповідно до приписів пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України до відповідача застосовано штрафні санкції за затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 2991 грн. 96 коп.

Враховуючи вимоги пункту 6.2 статті  6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»              від 21.12.2000 № 2181-III, відповідачу було виставлено першу податкову вимогу                          від 01.12.2009 № 1/119 на суму 4692 грн. 29 коп. та другу податкову вимогу                              від 13.01.2010 № 2/15 на суму 11360 грн. 29 коп.

Вказані вище податкові вимоги та податкове повідомлення –рішення                           від 15.12.2011 № 000012/1600/32886539 відповідачем отримано, про що свідчать підписи його представників на корінцях вимог та рішення.

Податковий обов`язок щодо сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у загальному розмірі 9034 грн. 96 коп. у встановлені законодавством строки відповідачем не виконано, у зв`язку з чим прокурор звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить               з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.

Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

  В силу приписів підпункту 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 та підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податок на додану вартість належить до загальнодержавних непрямих податків, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

 Відповідно до пункту 200.1 статті 200 розділу V цього Кодексу, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.1 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно з приписами пункту 202.1 статті 203 Податкового кодексу України, звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пункт 203.1 статті 203 Податкового кодексу України).

Пунктом 203.2 статті 203 цього Кодексу встановлено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1            статті 31 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, відповідачем було подано до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість за                             квітень – листопад 2011 року, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 11-26).

За даними вказаної податкової звітності, відповідачем самостійно визначено розмір податку на додану вартість, що підлягає сплаті ним за квітень –листопад 2011 року, у загальній сумі 6043 грн. 00 коп.

Зазначену вище узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість платником податків у строк, визначений законом, не сплачено.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнається сумою податкового боргу  платника податків.

В силу приписів пункту 61.1 статті 61 цього Кодексу, податковий контроль –це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий                    контроль здійснюється, зокрема, шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Як вже зазначалося судом вище, під час проведення камеральної перевірки Комунального підприємства «Коржівське», результати якої оформлені актом                           від 13.12.2011 № 1360/1600-32886539, податковим органом виявлено несвоєчасну сплату відповідачем податкового зобов`язання з податку на додану вартість.

Так, позивачем встановлено, що грошові кошти у загальному розмірі                    14959 грн. 82 коп. сплачені відповідачем із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше                              30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, податковий орган, виявивши при проведенні перевірки                     13.12.2011 порушення відповідачем норм податкового законодавства, а саме: пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, що полягало у сплаті відповідачем податку на додану вартість у сумі 14959 грн. 82 коп. із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, правомірно застосував до відповідача штрафні санкції на суму 2991 грн. 96 коп.                         (14959 грн. 82 коп. х 20% = 2991 грн. 96 коп.).

Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»              від 21.12.2000 № 2181-III передбачено, що  у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.  

Статтею 5 Закону України № 2181-ІІІ встановлено, що у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межи його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (аналогічний порядок оскарження рішень контролюючих органів також передбачено статтею 56 Податкового кодексу України).

Оскільки відповідач не оскаржував прийняті податковим органом податкові вимоги від 01.12.2009 № 1/119, 13.01.2010 № 2/15 та податкове повідомлення –рішення                          від 15.12.2011 № 000012/1600/32886539, податковий борг є узгодженим.

Таким чином, загальна сума податкового боргу, що підлягає сплаті відповідачем до Державного бюджету України, становить 9034 грн. 96 коп.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідач суду не надав та визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитись від адміністративного позову, а відповідач –визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Цією ж статтею встановлено, що судове рішення у зв'язку з відмовою                              від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково,             а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково.

Судом встановлено, що визнання відповідачем адміністративного позову не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, а тому приймається судом.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до державного бюджету у розмірі 9034 грн. 96 коп.                                      відповідач у встановлені законодавством  строки не сплатив та позов визнав; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого                 від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 112, 128, 136, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.  Адміністративний позов задовольнити.

2.  Стягнути з Комунального підприємства «Коржівське» на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 9034 (дев`ять тисяч тридцять чотири) грн. 96 коп.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

          У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 Харченко С.В.