Постанова

від 27.02.2012 по справі 2а-659/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВ НИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 лютого 2012 року письмове провадження № 2а-659/12/2670

Окружний адміністратив ний суд міста Києва у складі г оловуючого судді Арсірія Р.О . розглянувши адміністративн у справу

за позовом Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Променаде"

до Державної податкової інс пекції у Дніпровському район і міста Києва

про скасування податкових пов ідомлень-рішень від 03.01.2012р. №000002230 5 та №0000012305

Позивач звернувся до су ду з позовом до відповідача п ро скасування податкового по відомлення-рішення від 03.01.2012 № 0000022305 про визначення грошов ого зобов' язання зі сплати позивачем податку на прибуто к підприємств у розмірі 668 083 гр н., штрафних санкцій за ним у р озмірі 167 021 грн., від 03.01.2012 № 0000012305 про визначення грошового зо бов' язання зі слати позивач ем податку на додану вартіст ь у розмірі 865 934 грн. та штрафних санкцій за ним у розмірі 216 484 гр н.

Позовні вимоги мотивован і тим, що підставою для прийня ття оскаржуваних рішень є не обґрунтований висновок відп овідача про нікчемність прав очинів, укладених позивачем з його контрагентами.

Відповідач проти позову за перечував, посилаючись на ви сновки, викладені в Акті пере вірки щодо нікчемності уклад ених позивачем правочинів з його контрагентами, та уклад ання таких правочинів без ме ти настання реальних наслідк ів, передбачених такими прав очинами.

Відповідач просив суд у поз ові відмовити.

За результатами розгляду документів і матеріалів под аних сторонами, пояснень їхн іх представників, Окружний а дміністративний суд м. Києва , встановив:

19.12.2011 відповідач провів поз апланову виїзну перевірку по зивача з питань достовірност і нарахування та сплати пода тку на додану вартість та под атку на прибуток за період з 08 .10.2009 по 31.12.2010.

Результати перевірки офор млені актом від 19.12.2011 № 8845/23-522-36688321.

Відповідно до Акта перевір ки відповідачем виявлено зав ищення позивачем валових вит рат за період з 08.10.2009 по 31.12.2010 в роз мірі 2 672 330 грн. Так, на думку відп овідача, позивач порушив вим оги п.5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1 п.5.2, п. п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподатку вання прибутку підприємств» та безпідставно відніс до ск ладу валових витрат вартість отриманих інформаційно-конс ультаційних послуг в розмірі 2 672 330 грн. на підставі актів вик онаних робіт, отриманих від Т ОВ «ВКП «Трейд-центр»(код 36351757) т а ТОВ «БДМ-Консалт Груп»(код 36 948846).

Висновок відповідача ґрун тується на наступному.

1. по ТОВ «ВКП «Трейд-центр»(к од 36351757) відповідач отримав пос танову старшого слідчого в О ВС ГСУ МВС України про призна чення позапланової перевірк и, до якого додані протоколи д опиту свідка ОСОБА_1 - від 16.06.2011 та підозрюваного - ОСОБА _2 - від 03.02.2011, особи пояснили, щ о не мали відношення до засну вання та діяльності зазначен их підприємств.

2. по ТОВ «БДМ-Консалт груп»(к од 36948846) - відповідач отримав м атеріали з ВПМ ДПІ у м. Чернівц ях, а саме пояснення, відібран і від ОСОБА_3, відповідно д о яких останній у зв' язку з с кладним матеріальним станов ищем погодився за винагороду зареєструвати підприємство та надав копії паспорту та ід ентифікаційного коду.

Зазначені вище обставини, н а думку відповідача, свідчат ь про нікчемність правочинів , укладених позивачем з ТОВ «В КП «Трейд-центр»(код 36351757) та ТОВ «БДМ-Консалт Груп»(код 36948846), а с аме:

Договори про надання інфор маційно-консультаційних пос луг №№ 0302-0308 від 16.11.2009, від 01.12.2009, 04.01.2010, 01.02. 2010, 01.03.2010, 01.04.2010,04.05.2010 - з ТОВ «ВКП «Трейд -центр»(код 36351757); договори про н адання послуг №№ 13,14 від 06.09.2010, від 01.10.2010.

Крім того, в акті перевірки відповідач зазначив про зани ження позивачем суми податко вих зобов' язань з ПДВ на сум у 279 746 грн. внаслідок не відобра ження у бухгалтерському облі ку взаємовідносин з ТОВ «Нет ворк 21 Україна»за листопад 2010 р оку.

Також в акті перевірки відп овідач зазначив про те, що поз ивач завищив суму податковог о кредиту на 592 946 грн. внаслідок неправомірного віднесення д о складу податкового кредиту сум ПДВ від вартості отриман их послуг від ТОВ «ВКП «Трейд -центр»(код 36351757), ТОВ «БДМ-Конса лт Груп»(код 36948846), ТОВ «БКК «Інт ермарр»(33887638). Відповідно до акт а перевірки ТОВ «БКК «Інтерм арр»не відображало взаємові дносин з позивачем за жовтен ь, грудень 2010 року, що також сві дчить про нікчемність укладе них з позивачем правочинів.

Відповідно до зазначених в ище обставин відповідач прий няв податкові повідомлення-р ішення від 03.01.2012 № 0000022305, яким п озивачу донараховано податк ове зобов' язання з податку на прибуток та штрафні санкц ії на загальну суму 835 104 грн. та № 0000012305 про нарахування поз ивачу податкового зобов' яз ання з податку на додану варт ість та штрафних санкцій на з агальну суму 1 082 418 грн.

Проаналізувавши викладені в акті перевірки обставини т а надані сторонами пояснення і докази по справі, суд зазнач ає наступне.

За вимогами цивільного зак онодавства існує презумпція правомірності правочину (ст . 204 ЦК України).

Якщо недійсність правоч ину прямо не встановлена зак оном, але одна із сторін або ін ша заінтересована особа запе речує його дійсність на підс тавах, встановлених законом, такий правочин може бути виз наний судом недійсним (оспор юваний правочин). До оспорюва них правочинів належить зокр ема фіктивний правочин , який вчинено без наміру с творення правових наслідків , які обумовлювалися цим п раво чином (фіктивний правоч ин). Фіктивний правочин визнається судом недій сним (ст. 234 ЦК України).

Суд звертає увагу, що оцін юючи укладені позивачем прав очини, відповідач зробив вис новок про їх нікчемність з ог ляду те, що вони не спричиняют ь реального настання правови х наслідків.

Разом з тим, відповідно до ч .1 ст.234 Цивільного кодексу Укр аїни правочин, який вчинено б ез наміру створення правових наслідків, які обумовлювали ся цим правочином, є фіктивни м. Тому відповідач невірно кв аліфікував укладені позивач ем з його контрагентами прав очини.

Згідно з ч.2 ст.234 Цивільного к одексу України фіктивний пра вочин визнається судом недій сним.

На підтвердження своїх вис новків, які зводяться до фікт ивності укладених позивачем право чинів, відповідних суд ових рішень відповідач суду не надав.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду Укр аїни від 06.12.2009 № 9 «Про судову пра ктику розгляду цивільних спр ав про визнання правочинів н едійсними»перелік правочин ів, які є нікчемними як такі, щ о порушують публічний порядо к, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на п орушення конституційних пра в і свобод людини і громадяни на;

2) правочини, спрямовані на з нищення, пошкодження майна ф ізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республ іки Крим, територіальної гро мади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посяг ають на суспільні, економічн і та соціальні основи держав и, зокрема: правочини, спрямов ані на використання всупереч закону комунальної, державн ої або приватної власності; п равочини, спрямовані на неза конне відчуження або незакон не володіння, користування, р озпорядження об'єктами права власності українського наро ду - землею як основним націон альним багатством, що перебу ває під особливою охороною д ержави, її надрами, іншими при родними ресурсами (стаття 14 Ко нституції України); правочин и щодо відчуження викраденог о майна; правочини, що порушую ть правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права то що.

Інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів п рава, передбачені іншими нор мами публічного права, не є та кими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочин у за статтею 228 ЦК має враховув атися вина, яка виражається в намірі порушити публічний п орядок сторонами правочину а бо однією зі сторін. Доказом в ини може бути вирок суду, пост ановлений у кримінальній спр аві, щодо знищення, пошкоджен ня майна чи незаконного заво лодіння ним тощо.

Наслідки вчинення правочи ну, що порушує публічний поря док, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).

Разом з тим, доводи, якими ві дповідач, обґрунтовує поруше ння позивачем публічного пор ядку, відповідно до ст. 207 Госпо дарського кодексу України та ст. 234 Цивільного кодексу Укра їни, є приводом для звернення до суду з позовом про визнанн я правочину недійсним.

Зазначені норми недійсніс ть господарського зобов' яз ання пов' язують з наступним :

1) невідповідністю вим огам закону;

2) вчинення з метою, як а завідомо суперечить інтере сам держави і суспільства;

3) укладення учасникам и господарських відносин з п орушенням хоча б одним з них г осподарської компетенції (сп еціальної правосуб'єктності );

4) відсутність наміру с творення правових насідків

Жодна з цих обставин відп овідачем не доведена.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету від повідного керівника або фізи чної особи, яка на момент укла дання угоди виконувала предс тавницькі функції за статуто м (положенням) або за довірені стю. Слід зазначити, що наявні сть такої мети у фізичної осо би тягне кримінальну відпові дальність за відповідними ст аттями кримінального кодекс у України за скоєний злочин, з амах на злочин або готування до злочину. Такі обставини мо жуть бути доведені лише обви нувальним вироком суду.

Доказів, які б свідчили пр о наявність у позивача чи йог о контрагентів наміру на вчи нення правочину, що завідомо суперечить інтересам держав и та суспільства, позивачем н е надано.

Згідно з абз. 9-13 Листа Вищог о адміністративного суду У країни від 02.06.2011 № 742/11/13-11 з урахува нням норм статей 61 та 44 Податко вого кодексу України саме на контролюючі органи покладає ться обов'язок контролювати правильність формування дан их податкового обліку платни ків податків, у тому числі щод о правильності складення та достовірності первинних док ументів.

Установлення факту недійс ності, в тому числі нікчемнос ті цивільно-правового правоч ину, який опосередковує відп овідну господарську операці ю, не є необхідною умовою для в изначення контролюючим орга ном грошових зобов'язань пла тнику податків у разі якщо бу де встановлено відсутність р еального вчинення цієї госпо дарської операції або відсут ність зв'язку між такою опера цією та господарською діяльн істю платника податків.

Оцінюватися при досліджен ні факту здійснення господар ської операції повинні відно сини безпосередньо між учасн иками тієї операції, на підст аві якої сформовані дані под аткового обліку.

Водночас податкові органи не позбавлені права звернут ися до адміністративного суд у з вимогою про визнання неді йсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу поста чань платником податку та йо го контрагентом, з метою, заві домо суперечною інтересам де ржави та суспільства та стяг нення в дохід держави коштів , одержаних сторонами оспорю ваного правочину за такими у годами, як це установлено час тиною третьою статті 228 Цивіль ного кодексу України.

Під час розгляду справи від повідачем, який є суб' єктом владних повноважень у подат кових правовідносинах, не бу ло надано суду доказів, які б с відчили про відсутність реал ьного вчинення господарськи х операцій позивачем та його контрагентами.

Відповідно до наданих відп овідачем у встановлений судо м строк додаткових доказів п о справі інформація про зазн ачені підприємства міститьс я в Єдиному державному реєст рі юридичних осіб та фізични х осіб-підприємців, що відпов ідно до ч.1 ст.18 Закону України « Про державну реєстрацію юрид ичних осіб та фізичних осіб - п ідприємців»свідчить про її д остовірність і можливість бу ти використаною в спорі з тре тьою особою, доки до них не вне сено відповідних змін.

З огляду на це, висновки від повідача про завищення позив ачем валових витрат, занижен ня податкового зобов' язанн я з ПДВ та завищення податков ого кредиту є безпідставними . Суд звертає увагу, що під час перевірки відповідач встано вив належне оформлення уклад ених позивачем з його контра гентами правочинів, що запер ечує висновки відповідача пр о порушення вимог ст.5 Закону У країни «Про оподаткування пр ибутку підприємств», ст.7 Зако ну України «Про податок на до дану вартість», оскільки нал ежних та допустимих доказів відсутності реального понес ення позивачем витрат та нед ійсності отриманих від його контрагентів податкових нак ладених (п.5 Порядку заповненн я податкових накладних, затв ердженого наказом Державної податкової адміністрації Ук раїни від 30 травня 1997 р. N 165) відпо відач не надав.

Крім того, суд звертає увагу , що порушення контрагентом п латника податків вимог закон одавства бухгалтерський обл ік та податкового законодавс тва не є обставиною, що свідчи ть про фіктивність чи нікчем ність укладених правочинів, а може бути умовою для притяг нення таких осіб до юридично ї відповідальності.

Суд не бере до уваги посилан ня відповідача на отримані с лідчим пояснення від громадя н ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСО БА_3 про непричетність до ТО В «ВКП «Трейд-центр»(код 36351757), Т ОВ «БДМ-Консалт Груп»(код 36948846) т а про відсутність наміру зді йснювати господарську діяль ність, оскільки вони не відпо відають вимогам ст. ст. 69, 70, 79 Код ексу адміністративного судо чинства тобто не є доказами.

З огляду на викладене вище с уд доходить висновку, що ріше ння відповідача про збільшен ня позивачу суми податку на п рибуток, нарахування штрафни х санкцій, та збільшення пода тку на додану вартість, засто сування штрафних санкцій ві дшкодування не ґрунтуються н а нормах чинного законодавст ва, а тому є протиправними.

Відповідно до ст.2 Кодексу а дміністративного судочинст ва України завданням адмініс тративного судочинства є захист прав, свобод та інте ресів фізичних осіб, прав та і нтересів юридичних осіб у сф ері публічно-правових віднос ин від порушень з боку органі в державної влади, органів мі сцевого самоврядування, їхні х посадових і службових осіб , інших суб'єктів при здійснен ні ними владних управлінськи х функцій на основі законода вства, в тому числі на виконан ня делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупер едженого та своєчасного розг ляду адміністративних справ .

Це означає, що у будь-яких сп орах з суб' єктом владних по вноважень ( у тому числі і у сп орах, що виникають з податков их правовідносин) зазначене завдання судочинства не пови нно нівелюватися, а суд повин ен ретельно перевіряти довод и податкового органу. Крім то го, зазначене вище завдання а дміністративного судочинст ва реалізується через призму ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністрат ивного судочинства України.

Суд під час розгляду справи витребовував у відповідача докази, які б могли підтверди ти нікчемність чи фіктивніст ь укладених позивачем правоч инів та наявність мети, що зав ідомо суперечить інтересам д ержави та суспільства.

Як вже зазначалося вище, так их доказів позивач не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодекс у адміністративного судочин ства України суд при вирішен ні справи керується принципо м законності, відповідно до я кого: суд вирішує справи відп овідно до Конституції та зак онів України, а також міжнаро дних договорів, згода на обов 'язковість яких надана Верхо вною Радою України; суд засто совує інші нормативно-правов і акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах п овноважень та у спосіб, перед бачені Конституцією та закон ами України.

Відповідно до ст.ст. 69, 70 Кодек су адміністративного судочи нства України доказами в адм іністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на п ідставі яких суд встановлює наявність або відсутність об ставин, що обґрунтовують вим оги і заперечення осіб, які бе руть участь у справі, та інші о бставини, що мають значення д ля правильного вирішення спр ави. Ці дані встановлюються с удом на підставі пояснень ст орін, третіх осіб та їхніх пре дставників, показань свідків , письмових і речових доказів , висновків експертів.

Докази суду надають особи, я кі беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати д одаткові докази або витребув ати додаткові докази за клоп отанням осіб, які беруть учас ть у справі, або з власної ініц іативи.

Належними є докази, які міст ять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до ро згляду докази, які не стосуют ься предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодекс у адміністративного судочин ства України кожна сторона п овинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимог и та заперечення, крім випадк ів, встановлених статтею 72 цьо го Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодекс у адміністративного судочин ства України в адміністратив них справах про протиправніс ть рішень, дій чи бездіяльнос ті суб' єкта владних повнова жень обов' язок щодо доказув ання правомірності свого ріш ення, дії чи бездіяльності по кладається на відповідача, я кщо він заперечує проти адмі ністративного позову.

Відповідач по справі, як суб ' єкт владних повноважень, н е виконав покладеного на ньо го обов' язку щодо доказуван ня.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об' єк тивно, за правилами, встановл еними ст. 86 Кодексу адміністра тивного судочинства України , перевіривши наявні у справі докази та заслухавши поясне ння представника позивача по справі, вважає, що позовні вим оги є обґрунтованими.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 К одексу адміністративного су дочинства України, Окружний адміністративний суд міста К иєва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з об меженою відповідальністю "Пр оменаде" задовольнити повні стю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідом лення рішення ДПІ у Дніпровс ькому районі м. Києва від 03.01.2012 № 0000022305 на загальну суму 835 104 гр н. та № 0000012305 на загальну суму 1 082 418 грн.

Судові витрати в сумі 2146 гр н. присудити на користь Товар иства з обмеженою відповідал ьністю "Променаде" за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний пі дрозділ Державної казначейс ької служби України виконанн я постанови суду в частині ст ягнення судових витрат за ра хунок бюджетних асигнувань Д ПІ у Дніпровському районі м. К иєва.

Постанова набирає законно ї сили в порядку передбачено му ст. 254 Кодексу адміністрати вного судочинства та може бу ти оскаржена в апеляційному порядку повністю або частков о за правилами, встановленим и ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інс танції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій