Постанова

від 29.02.2012 по справі 2а-19636/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВ НИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 лютого 2012 року 15:10 № 2а-19636/11/2670

Окружний адміністративни й суд м. Києва у складі: голову ючого судді Патратій О.В. за уч астю секретаря судового засі дання Сервачинської І.М. та пр едставників сторін:

від позивача - Смиковс ького С.Л.,

від відповідача - Пасу льки С.Л.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні адміністр ативну справу

за позовом Товариства з обмеженою ві дповідальністю «Імест-Плюс»

до Державної податкової інс пекції у Дарницькому районі міста Києва

про скасування податкових пов ідомлень-рішень № 0002322301/33777, № 0002312301/337 78 від 11 серпня 2011 року, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністра тивного суду м. Києва звернул ось Товариство з обмеженою в ідповідальністю «Імест-Плюс »(далі - позивач, ТОВ «Імест-Пл юс») з позовом до Державної по даткової інспекції у Дарниць кому районі міста Києва (далі - відповідач) про скасуванн я податкових повідомлень-ріш ень № 0002322301/33777, № 0002312301/33778 від 11 серпня 2 011 року.

Ухвалою Окружного адмініс тративного суду м. Києва від 04 січня 2012 року відкрито провад ження в адміністративній спр аві № 2а-19636/11/2670 та призначено спр аву до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на т е, що відповідач безпідставн о прийшов до висновку про неп равомірне формування позива чем податкового кредиту та з аниження валових витрат за н аслідками операцій з ТОВ «Бі знес Стандарт Універсал», ос кільки податковий кредит бул о сформовано на підставі ори гіналів податкових накладни х, виданих контрагентом, який на момент складання податко вих був зареєстрований платн иком ПДВ, а витрати, понесені п озивачем в рамках договору з ТОВ «Бізнес Стандарт Універ сал», підтверджуються відпов ідними первинними документа ми.

Позивач вказував на необґр унтованість доводів відпові дача про нікчемність правочи нів, укладених між ним та ТОВ « Бізнес Стандарт Універсал»з огляду на порушення криміна льної справи відносно керівн ицтва ТОВ «Бізнес Стандарт У ніверсал»за ч. 2 ст. 205 КК Україн и (фіктивне підприємництво), о скільки постанова про поруше ння кримінальної справи була скасована постановою Шевчен ківського районного суду м. К иєва від 15 червня 2011 року, яка за лишена без змін судом апеляц ійної інстанції.

На переконання позивача, у кладання договорів з ТОВ «Бі знес Стандарт Універсал»бул о спрямоване на реальне ство рення правових наслідків, ос кільки документами, що були н адані під час перевірки, повн істю підтверджується фактич не надання послуг, які придба вались з метою подальшого ви користання в господарській д іяльності позивача.

В судовому засіданні предс тавник позивача позовні вимо ги підтримав повністю та про сив позов задовольнити з під став, викладених у позовній з аяві.

Відповідач проти позову за перечував та просив відмовит и у задоволенні позову, посил аючись на те, що під час переві рки було встановлено, що пози вачем було неправомірно заде кларовано податковий кредит у розмірі 23 879,37 грн. та сформова но валові витрати у розмірі 29 849,21 грн. за наслідками взаємові дносин з ТОВ «Бізнес Стандар т Універсал», оскільки відпо відно до матеріалів кримінал ьної справи, порушеної СВ ПМ Д ПА у м. Києві за фактом скоєння фіктивного підприємництва п ри придбанні ТОВ «Бізнес Ста ндарт Універсал», директор п ідприємства ОСОБА_3 не мал а жодного відношення до фіна нсово-господарської діяльно сті цього підприємства, підп исала статутні документи на прохання знайомого.

Відповідач зазначив, що оск ільки первинні документи від імені ТОВ «Бізнес Стандарт У ніверсал»були підписані неу повноваженою особою (не дире ктором ОСОБА_3), вказані до кументи є такими, що складені з порушенням п. 2.4 положення пр о документальне забезпеченн я записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказо м Міністерства фінансів Укра їни від 24.05.1995 р. № 88, п. 9.1 ст. 9 Закону У країни «Про бухгалтерський о блік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. Відтак, фо рмування позивачем податков ого кредиту та валових витра т на підставі вказаних докум ентів суперечить пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподатку вання прибутку підприємств» та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 закону України «Про податок на додану варті сть».

З огляду на вищевикладене, в ідповідач вважає позовні вим оги необґрунтованими та прос ить суд відмовити у їх задово ленні в повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС Украї ни в судовому засіданні 29 люто го 2012 року проголошено вступн у та резолютивну частини пос танови.

Розглянувши подані сторо нами документи і матеріали, з аслухавши пояснення предста вників сторін, всебічно і пов но з' ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ «Імест-Плюс »зареєстроване як юридична о соба 05.09.2007 року Дарницькою райо нною у м. Києві державною адмі ністрацією та включено до Єд иного державного реєстру під приємств та організацій Укра їни за № 35390910, що підтверджуєтьс я довідкою АБ № 331855 від 13.12.2011 року з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 14).

У період з 25.06.2011 р. по 25.07.2011 р. ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було проведено невиїзну док ументальну перевірку ТОВ «Ім ест-Плюс»з питань дотримання вимог податкового законодав ства в частині правильності нарахування та сплати податк у на додану вартість та подат ку на прибуток підприємств п о взаємовідносинам з контраг ентом ТОВ «Бізнес Стандарт У ніверсал»за вересень 2010 року.

За результатами проведено ї перевірки було складено ак т № 4263/2301/35390910 від 25.07.2011 року (далі по т ексту -Акт перевірки, Акт) - а.с. 15-22.

На підставі вказаного Акт у перевірки 11 серпня 2011 року ДП І у Дарницькому районі м. Києв а було прийнято наступні под аткові повідомлення-рішення :

- № 0002322301/33777, яким позивачу за порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Зако ну України «Про податок на до дану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР було нараховано податкове з обов' язання за платежем «по даток на додану вартість»у р озмірі 29 849,21 грн., з яких 23 879,37 грн. о сновного платежу та 5 969,84 грн. - ш трафних (фінансових) санкцій (а.с. 23);

- № 0002312301/33778, яким позивачу за порушення пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закон у України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12 .1994 р. № 334/94-ВР нараховано податко ве зобов' язання за платежем «податок на прибуток»у розм ірі 37 311,51 грн., з яких 29 849,21 грн. осно вного платежу та 7 462,30 грн. - штра фних (фінансових) санкцій (а.с. 24).

Вказані рішення були оскар жені позивачем в адміністрат ивному порядку.

За результатами розгляду скарг позивача остаточним р ішенням ДПС України № 6170/6/10-21155-114 в ід 24.11.2011 скарги позивача були за лишені без задоволення, а под аткові повідомлення-рішення - залишені без змін (а.с. 71-73).

Перевіркою встановлено, що згідно постанови СВПМ ДПА у м . Києві від 24.01.2011 року порушено к римінальну справу за фактом скоєння фіктивного підприєм ництва при придбанні ТОВ «Бі знес Стандарт Універсал», за ознаками злочину передбачен ого ст. 205 ч. 2 КК України. Згідно п ротоколу допиту свідка від 18.0 1.2011 р. ОСОБА_3 пояснила, що во на зареєструвала підприємст во ТОВ «Бізнес Стандарт Унів ерсал», підписала статутні д окументи та відкрила рахунок у банку на прохання свого зна йомого, не маючи на меті веден ня фінансово-господарської д іяльності. Так, використовую чи ТОВ «Бізнес Стандарт Унів ерсал»як прикриття, діючи ві д імені ОСОБА_3, протягом 201 0 року невстановленими особа ми було укладено фіктивні го сподарські угоди, первинні д окументи господарської діял ьності підприємства, докумен ти податкової звітності.

Враховуючи те, що ТОВ «Бізне с Стандарт Універсал»є підпр иємством, що займалося підпр иємницькою діяльністю з пору шенням вимог чинного законод авства України, не уповноваж ені особи здійснювали діяльн ість від його імені з метою на дання іншим суб' єктам підпр иємницької діяльності необх ідних умов для ухилення від с плати податків, договір укла дений з ТОВ «Імест-Плюс»від і мені ТОВ «Бізнес Стандарт Ун іверсал», за висновком перев іряючих, є таким, що не відпові дає загальним умовам щодо чи нності правочину, а саме ч. 3 ст . 203 Цивільного кодексу Україн и, та відповідно до ст. 228 Цивіль ного кодексу України є нікче мними як такі, що порушують пу блічний порядок.

За таких підстав в Акті пере вірки зроблено висновок про порушення позивачем підпунк ту пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України « Про податок на додану вартіс ть», що призвело до заниження податку на додану вартість н а суму 23 879,37 грн. у вересні 2010 року та порушення позивачем пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28 гр удня 1994 року №334/94-ВР «Про оподат кування прибутку підприємст в», що в свою чергу призвело до заниження податку на прибут ок підприємств на суму 29 849,21 грн . у ІІІ кварталі 2010 року.

Правомірність вказаних ви сновків податкового органу є предметом даного спору.

Окружний адміністративни й суд міста Києва не погоджує ться з висновками Акта перев ірки, що стали підставою для в изначення позивачу суми пода ткового зобов' язання з под атку на прибуток підприємств та податку на додану вартіст ь, виходячи з наступних мотив ів.

Як встановлено під час розг ляду справи, у вересні 2010 року Т ОВ «Імест-Плюс»мало взаємові дносини з ТОВ «Бізнес Станда рт Універсал».

З акту перевірки вбачаєтьс я, що у вересні 2010 року ТОВ «Іме ст-Плюс»віднесло до складу в алових витрат у 3 кварталі 2010 ро ку суми витрат у розмірі 29 84 9,21 грн. , понесених у зв' язк у з орендуванням обладнання у ТОВ «Бізнес Стандарт Уніве рсал».

Суми ПДВ за господарськими операціями з вказаним контр агентом віднесені позивачем до складу податкового креди ту до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року у розмірі 23 879,37 грн.

Як встановлено під час пере вірки та підтверджується мат еріалами справи, між позивач ем та ТОВ «Бізнес Стандарт Ун іверсал»було досягнуто домо вленості про надання останні м обладнання у оренду, яке бул о необхідне для здійснення п озивачем господарської діял ьності.

На виконання вказаного дог овору ТОВ «Бізнес Стандарт У ніверсал» було передано пози вачу в оренду монтажне облад нання у кількості 17 одиниць, п ерелік якого наведено в акті прийняття-передачі від 14 вере сня 2010 року (а.с. 27).

Фактичне надання послуг з о ренди підтверджується підпи саним між сторонами актом на дання послуг № 140901 від 28 вересня 2010 року, яким встановлено варт ість оренди обладнання у роз мірі 143 276, 20 грн. (з них суму ПДВ - 23 879,37 грн.) - а.с. 26.

Відповідно до умов досягну тої між суб' єктами підприєм ницької діяльності домовлен ості ТОВ «Бізнес Стандарт Ун іверсал»було виставлено ТОВ «Імест-Плюс»рахунок на опла ту № 140901 від 14 вересня 2010 року (а.с. 29).

За наслідками надання посл уг з оренди обладнання ТОВ «Б ізнес Стандарт Універсал»бу ла виписана на користь ТОВ «І мест-Плюс»податкова накла дна № 140901 від 28 вересня 2010 року на суму 143 276,20 грн., в тому числі п одаток на додану вартість - 23 879,37 грн. (а.с. 25).

Зазначена податкова накла дна відображена в реєстрі от риманих та виданих податкови х накладних ТОВ «Імест-Плюс» за вересень 2010 року під пункто м «21»(а.с. 36-39), а суми ПДВ у загальн ому розмірі 23 879,37 грн. були включені до складу податков ого кредиту у відповідному п еріоді та відображені у розш ифровці податкових зобов' я зань та податкового кредиту в розрізі контрагентів подат кової декларації з податку н а додану вартість за вересен ь 2010 року у пункті №13 (а.с. 30-35).

Витрати по взаємовідносин ах з ТОВ «Бізнес Стандарт Уні версал»протягом вересня 2010 ро ку були віднесені до складу в алових витрат на загальну су му 29 849,21 грн.

З пояснень позивача надан их суду, вбачається що на моме нт розгляду справи оплата на даних позивачу ТОВ «Бізнес С тандарт Універсал»послуг не здійснена. На даний час за поз ивачем обліковується заборг ованість перед ТОВ «Бізнес С тандарт Універсал»по оплаті зазначених послуг (а.с. 70).

З приводу правомірності фо рмування позивачем валових в итрат за наслідками взаємові носин з «Бізнес Стандарт Уні версал»суд зазначає наступн е.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону Укра їни «Про оподаткування прибу тку підприємств»від 22.05.1997 № 283/97-В Р (чинного на момент здійснен ня спірних правовідносин), ва лові витрати виробництва - це сума будь-яких витрат платни ка податку у грошовій, матері альній або нематеріальній фо рмах, здійснюваних як компен сація вартості товарів (робі т, послуг), які придбаваються ( виготовляються) таким платни ком податку для їх подальшог о використання у власній гос подарській діяльності.

Згідно з нормами підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону Укр аїни від 28.12.94 р. № 334/94- ВР «Про опод аткування прибутку підприєм ств»(далі - Закон № 334/94-ВР) плат ник податків відносить до ск ладу валових витрат суми буд ь-яких витрат, сплачені (нарах овані) протягом звітного пер іоду у зв' язку з підготов кою, організацією, веденням в иробництва, продажем продукц ії (робіт, послуг) і охороно ю праці, у тому числі витрати н а придбання електричної енер гії (включаючи реактивну), з ур ахуванням обмежень, встановл ених пунктами 5.3 - 5.7 цієї стат ті.

Разом з тим у підпункті 5.3.9 пу нкту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР за значено, що будь-які витрати, не підтверджені відповідн ими розрахунковими, платіжни ми та іншими документами, о бов' язковість ведення і збе рігання яких передбачена пра вилами ведення податкового о бліку, не відносяться до скла ду валових витрат.

Таким чином, з аналізу вищев казаних правових норм вбачає ться, що обов'язковими умовам и віднесення вартості придба них товарів, робіт, послуг на в алові витрати є:

1) пов' язаність витрат з пі дготовкою, організацією, вед енням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охо роною праці (тобто подальше в икористання придбаних товар ів, робіт послуг у власній гос подарській діяльності);

2) підтвердженість таких вит рат відповідними розрахунко вими, платіжними та іншими до кументами, обов' язковість в едення і зберігання яких пер едбачена правилами ведення п одаткового обліку.

Відповідно до п.п. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 За кону, не включаються до склад у валових витрат витрати на с плату податку на додану варт ість, включеного до ціни това рів (робіт, послуг), що придбав аються платником податку для виробничого або невиробничо го використання.

При цьому пункт 5.11 ст. 5 Закону про прибуток не дозволяє уст ановлення додаткових обмеже нь щодо віднесення витрат до складу валових витрат платн ика податку, крім тих, що зазна чені у цьому Законі.

Здійснення позивачем вище вказаних господарських опер ацій з ТОВ «Бізнес Стандарт У ніверсал» підтверджується п ервинними документами.

Так, відповідно до Закону Ук раїни «Про бухгалтерській об лік та фінансову звітність в Україні»№ 996-ХІУ від 16.07.99 р. зі зм інами і доповненнями (у редак ції, чинній на момент виникне ння спірних правовідносин), г осподарська операція - дія аб о подія, яка викликає зміни в с труктурі активів та зобов'яз ань, власному капіталі підпр иємства.

Згідно ст. 9 цього ж Закону пі дставою для бухгалтерського обліку господарських операц ій є первинні документи, які ф іксують факти здійснення гос подарських операцій. Первинн і документи повинні бути скл адені під час здійснення гос подарської операції, а якщо ц е неможливо - безпосередньо п ісля її закінчення.

Первинний документ в розум інні ст. 1 Закону це - документ, я кий містить відомості про го сподарську операцію та підтв ерджує її здійснення.

В даному разі, як було встан овлено судом, факт надання ТО В «Бізнес Стандарт Універсал » обладнання у оренду позива чу підтверджується наявними у справі документами первин ного обліку, які були складен і в залежності від виду даної господарської операції, а са ме - актом надання послуг № 140 901 від 28 вересня 2010 року, актом пр ийняття-передачі обладнання від 14 вересня 2010 року, податков ою накладною № 140901 від 28 вересня 2010 року, рахунком на оплату № 1409 01 від 14 вересня 2010 року; тощо, які містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарської операції, яка була опосередкована складен ням цих документів.

Такі витрати є валовими вит ратами позивача, оскільки ос танній придбавав вказані пос луги для їх подальшого викор истання у власній господарсь кій діяльності.

Відповідно до визначення ч астини першої статті 3 Господ арського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється ді яльність суб'єктів господарю вання у сфері суспільного ви робництва, спрямована на виг отовлення та реалізацію прод укції, виконання робіт чи над ання послуг вартісного харак теру, що мають цінову визначе ність.

Пункт 1.32. статті 1 Закону Укра їни «Про оподаткування прибу тку підприємств»(чинного на момент виникнення спірних пр авовідносин) визначає господ арську діяльність як будь-як у діяльність особи, направле ну на отримання доходу в грош овій, матеріальній або немат еріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої о соби в організації такої дія льності є регулярною, постій ною та суттєвою.

За даними витягу з Єдиного д ержавного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підпри ємців від 01 лютого 2012 року № 35390910 д о основних видів діяльності ТОВ «Імест-Плюс»належать: “О птова торгівля машинами та у статкуванням для добувної пр омисловості та будівництва ” (51.82.0), “Інші роботи з завершення будівництва” (45.45.0), “Опто ва торгівля будівельними мат еріалами ”(51.53.1), “Монтаж сист ем опалення, вентиляції та ко ндиціонування повітря”( 45.33.1), “Інші монтажні робо ти” (45.34.0), “Водопровідні, каналі заційні та протипожежні робо ти ”(45.33.2) ( а.с. 74-75).

Як встановлено судом, облад нання орендувалось позиваче м у ТОВ «Бізнес Стандарт Унів ерсал»з метою виконання сант ехнічно-монтажних робіт за з обов' язанням перед своїм за мовником - ТОВ «Фіттіх АГ - Україна». Так, згідно договор у підряду № 01/07 від 01 липня 2010 року Замовник (ТОВ«Фіттіх АГ - Ук раїна») доручив Підряднику (Т ОВ «Імест-плюс») виконати сан технічно-монтажні роботи за адресою: м. Київ, вул. Магнітог орська, 1/А, а Замовник зобов' язується оплатити виконані П ідрядником роботи (а.с. 170-171).

Як пояснив суду представни к позивача, орендоване у ТОВ « Бізнес Стандарт Універсал»о бладнання, так звані «монтаж ні штани», були необхідні для виконання сантехнічно-монта жних робіт, однак у зв' язку з виникненням складнощів із м онтажем орендованого у ТОВ « Бізнес Стандарт Універсал»о бладнання на об' єкті замовн ика, воно було повернуто орен додавцю, що підтверджується підписаним між сторонами акт ом прийняття-передачі (повер нення) від 28 вересня 2010 року (а.с. 28).

Суд зазначає, що з аналізу н орм Закону України «Про опод аткування прибутку підприєм ств»випливає, що економічна доцільність витрат, зокрема на послуги, визначається не т ільки за фактично отриманим прибутком в конкретному пода тковому періоді, а тим, чи напр авлені такі витрати на макси мізацію доходів чи мінімізац ію витрат, тобто на отримання прибутку в цілому.

Враховуючи, що основними ви дами діяльності позивача є, з окрема, водопровідні та кана лізаційні роботи, і понесені витрати безпосередньо пов' язані зі здійсненням вказано го виду діяльності, спрямова ного на отримання прибутку, т ому мають пряме відношення д о здійснення позивачем госпо дарської діяльності і підтве рджуються належним чином офо рмленими первинними бухгалт ерськими документами, суд вв ажає правомірним віднесення позивачем до складу валових витрат відповідного звітног о періоду витрат за вказані в ище орендні послуги.

Оскільки судом встановлен о фактичне здійснення позива чем господарських операцій, підтвердженість валових вит рат відповідними документам и, як того вимагає пп.5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та від повідно ст.9 Закону України «П ро бухгалтерський облік та ф інансову звітність в Україні », суд дійшов висновку про без підставність тверджень ДПІ у Дарницькому районі м. Києва щ одо неправомірності формува ння валових витрат за наслід ками здійснення операцій з Т ОВ «Бізнес Стандарт Універса л».

Стосовно посилань податко вого органу на порушення кри мінальної справи за фактом с коєння фіктивного підприємн ицтва при придбанні ТОВ «Біз нес Стандарт Універсал», за о знаками злочину передбачено го ст. 205 ч. 2 КК України, постанов ою СВПМ ДПА у м. Києві від 24.01.2011 ро ку, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Шевченкі вського районного суду м. Киє ва № 4 ск-215/11 від 15 червня 2011 року бу ло задоволено скаргу ОСОБА _4 в інтересах ОСОБА_3 та скасовано постанову слідчо го ОВС СВ ПМ ДПА у м. Києві від 24.01.2011 року про порушення кр имінальної справи за факт ом скоєння невстановленими с лідством особами фіктивного підприємництва при придбанн і ТОВ «Бізнес Стандарт Уніве рсал». Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 13 липня 2011 року , якою постанову Шевченківсь кого районного суду м. Києва № 4 ск-215/11 від 15 червня 2011 року зал ишено без змін (а.с. 114-123).

В матеріалах справи відсут ні докази оскарження та скас ування вказаної ухвали суду апеляційної інстанції у вста новленому порядку.

Постановою Шевченківськог о районного суду м. Києва від 1 5 червня 2011 року встановлено, що з наданих матеріалів, які ста ли підставою для порушення к римінальної справи, не вбача ється будь-яких даних, що свід чать про незаконну діяльніст ь ТОВ «Бізнес Стандарт Уніве рсал», або яким чином діяльні сть підприємства порушує вст ановлений законом порядок.

Суд також звертає увагу, що порушення кримінальної спра ви відносно особи не є доказо м її вини у вчиненні злочину. В ідповідно до статті 62 Констит уції України особа вважаєтьс я невинуватою у вчиненні зло чину доки її вину не буде дове дено в законному порядку і вс тановлено обвинувальним вир оком суду.

Крім того, суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення г осподарських операцій, за як ими податковий орган не визн ає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кр едиту сум податку на додану в артість, постачальники були включені до Єдиного державно го реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реє страцію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків прод авцями, ні за можливу недосто вірність відомостей про них, наведених у зазначеному реє стрі, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому слід ураховувати вимоги статті 18 Закону Україн и «Про державну реєстрацію ю ридичних осіб та фізичних ос іб-підприємців», згідно з яко ю відомості, які підлягають в несенню до Єдиного державног о реєстру юридичних осіб та ф ізичних осіб-підприємців, бу ли внесені до нього, вважають ся достовірними і можуть бут и використані у спорі з треть ою особою, доки до них не внесе но відповідних змін. Якщо від омості, які підлягають внесе нню до цього реєстру, є недост овірними і були внесені до нь ого, то третя особа може посил атися на них у спорі як на дост овірні, за винятком випадків , коли вона знала або могла зна ти про те, що такі відомості є недостовірними.

Довідка з Єдиного державно го реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 12925468 від 01.02.2012 року підтверджує, щ о ТОВ «Бізнес Стандарт Уніве рсал» станом на вересень 2010 ро ку було зареєстроване в Єдиному державному реєстр і юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 78-81).

Згідно вказаної довідки ко нтрагент позивача - ТОВ «Біз нес Стандарт Універсал» на м омент проведення господарсь ких операцій не був ліквідов аний, діяльність його в устан овленому законом порядку не була припинена, з ЄДРПОУ підп риємство не виключене. Відта к, вказане підприємство не ма ло дефектів у своєму правово му статусі та мало право укла дати правочини та вчиняти ін ші юридично значимі дії.

Крім того, з огляду на принц ип персональної відповідаль ності платника податку право на віднесення до валових вит рат, витрат понесених при зді йсненні господарської діяль ності та сформований на осно ві здійснених господарських операцій податковий кредит не може ставитись у пряму зал ежність від додержання подат кової дисципліни третіми осо бами. Тобто якщо контрагент н е виконав свого зобов' язанн я щодо сплати податку до бюдж ету, це тягне відповідальніс ть та негативні наслідки сам е щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку про давцем (у тому числі внаслідо к ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на по датковий кредит та віднесенн я сплачених сум до валових ви трат за наявності факту здій снення господарської операц ії.

Відповідачем не було надан о під час розгляду справи док азів обізнаності позивача пр о можливі факти недобросовіс ного характеру діяльності ко нтрагента.

Отже, виходячи з вищенаведе ного, станом на час розгляду с прави в судовому засіданні н е було встановлено наявність умислу у позивача на укладен ня угод з контрагентом ТОВ «Б ізнес Стандарт Універсал»сп рямованих на ухилення від сп лати податків.

З огляду на викладені вище о бставини, суд приходить до ви сновку про те, що нарахування податкових зобов' язань за наслідками операцій з ТОВ «Б ізнес Стандарт Універсал»у р озмірі 29 849,21 грн. згідно по даткового повідомлення - рі шення № 0002312301/33778 від 11 серпня 2011 року є безпідставним.

Оскільки суд встановив від сутність порушень податково го законодавства з боку пози вача, то застосування штрафн их санкцій у розмірі 7 462,3 грн . є також протиправним.

З приводу правомірно сті формування позивачем под аткового кредиту по податку на додану вартість за операц іями з ТОВ «Бізнес Стандарт У ніверсал»суд зазначає насту пне.

Спеціальним законом, який визначає платників ПДВ, об' єкти, базу та ставки оподатку вання, перелік неоподатковув аних і звільнених від оподат кування операцій, особливост і оподаткування експортних т а імпортних операцій, понятт я податкової накладної, поря док обліку, звітування та вне сення податку до бюджету, є За кон України «Про податок на д одану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-В Р (чинний на момент здійсненн я позивачем господарських оп ерацій).

Згідно з пунктом 1.7. статті 1 З акону України «Про податок н а додану вартість», податков ий кредит - це сума, на яку плат ник податку має право зменши ти податкове зобов' язання з вітного періоду, визначена з гідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону Украї ни «Про податок на додану вар тість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР податков ий кредит звітного періоду в изначається виходячи із дого вірної (контрактної) вартост і товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі як що договірна ціна на такі тов ари (послуги) відрізняється б ільше ніж на 20 відсотків від з вичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із с ум податків, нарахованих (спл ачених) платником податку за ставкою, встановленою пункт ом 6.1. статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звіт ного періоду у зв' язку з:

придбанням або виготовлен ням товарів (у тому числі при ї х імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в о податковуваних операціях у м ежах господарської діяльнос ті платника податку;

придбанням (будівництвом, с порудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числ і інших необоротних матеріал ьних активів та незавершених капітальних інвестицій в не оборотні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використан ня у виробництві та/або поста вці товарів (послуг) для опода тковуваних операцій у межах господарської діяльності пл атника податку.

З аналізу вказаної правово ї норми та обставин справи су д приходить до висновку, що до статніми підставами для вклю чення ТОВ «Імест-Плюс»до скл аду податкового кредиту відп овідних сум податку на додан у вартість є: придбання ним то варів (робіт, послуг); використ ання зазначених товарів, роб іт та послуг у межах господар ської діяльності; сплата чи н арахування сум податку на до дану вартість у зв' язку з та ким придбанням, з врахування м рівня звичайних цін.

Приймаючи до уваги висновк и суду про те, що витрати, здій снені позивачем у зв'язку з пр идбанням товарів у ТОВ «Імес т-Плюс»є валовими витратами позивача, які пов' язані зі з дійсненням останнім господа рської діяльності, суми ПДВ, ф актично сплачені у складі ва ртості придбаних товарів, ві дносяться до податкового кре диту у відповідності до поло жень п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону Украї ни «Про податок на додану вар тість».

Підставою для нарахування податкового кредиту відпові дно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 ст атті 7 Закону України «Про под аток на додану вартість»є по даткова накладна, яка видаєт ься платником податку, який п оставляє товари (послуги), на в имогу їх отримувача.

За приписом підпункту 7.5.1 пун кту 7.5 статті Закону України « Про податок на додану вартіс ть»датою виникнення права пл атника податку на податковий кредит вважається дата здій снення першої з подій:

або дата списання коштів з б анківського рахунку платник а податку в оплату товарів (ро біт, послуг), дата виписки відп овідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з в икористанням кредитних дебе тових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податко вої накладної, що засвідчує ф акт придбання платником пода тку товарів (робіт, послуг).

Закон України «Про податок на додану вартість»передбач ає тільки один випадок не вкл ючення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нар ахованого) податку у зв' язк у з придбанням товарів (послу г) - це не підтвердження таких сум податковими накладними ч и митними деклараціями (підп ункт 7.4.5 пунтку 7.4 статті 7).

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункт у 7.2 статті 7 Закону України «Пр о податок на додану вартість »платник податку зобов' яза ний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазн ачені окремими рядками: а) пор ядковий номер податкової нак ладної; б) дату виписування по даткової накладної; в) назву ю ридичної особи або прізвище, ім' я та по батькові фізично ї особи, зареєстрованої як пл атник податку на додану варт ість; г) податковий номер плат ника податку (продавця та пок упця); д) місце розташування юр идичної особи або місце пода ткової адреси фізичної особи , зареєстрованої як платник п одатку на додану вартість; е) о пис (номенклатуру) товарів (ро біт, послуг) та їх кількість (о бсяг, об' єм); є) повну назву от римувача; ж) ціну продажу без в рахування податку; з) ставку п одатку та відповідну суму по датку у цифровому значенні; и ) загальну суму коштів, що підл ягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до вимог підпун кту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на дода ну вартість»право на нарахув ання податку та складання по даткових накладних надаєтьс я виключно особам, зареєстро ваним як платники податку у п орядку, передбаченому статте ю 9 цього Закону.

Як встановлено судом, 19 січн я 2010 року ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»було видано свідо цтво про реєстрацію платника податку № 100263666, отже на момент с кладання податкових накладн их контрагент позивача - б ув зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодав ством порядку, що підтверджу ється наданою на запит суду і нформацією у листі від ДПІ у Д арницькому районі м. Києва (а.с . 88).

Вказане свідоцтво було ану льоване 25 січня 2011 року. Тобто н а момент здійснення господар ських операцій та складання податкових накладних (вересе нь 2010 року) ТОВ «Бізнес Стандар т Універсал»було зареєстров ано платником ПДВ та мало пра во видавати податкові наклад ні на кожну поставку робіт (по слуг); в свою чергу податкові н акладні, на підставі яких поз ивач формував податковий кре дит, та копії яких знаходятьс я в матеріалах справи, відпов ідають вимогам встановленим підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, позивачем було дотримано спеціальні вимоги щодо документального підтве рдження спірних сум податков ого кредиту.

Що стосується посилання ві дповідача на нікчемність пра вочину, укладеного між позив ачем та ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал», суд дійшов висно вку, що зміст зазначеного пра вочину не суперечить актам ц ивільного законодавства; а в ідповідач не надав доказів, я кі б підтверджували, що зміст угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов' язкі в чи свідчить про намір сторі н ухилитися від оподаткуванн я доходів, отриманих внаслід ок виконання договору або пр иховування дійсного об' єкт у оподаткування, зменшення б ази оподаткування, створення штучних підстав для незакон ного відшкодування сум сплач ених податків за рахунок кош тів бюджету, отримання незак онних пільг з оподаткування тощо.

За змістом ч. 1 ст. 228 ЦК України , у редакції, чинній як на моме нт здійснення розглядуваних господарських операцій, так і на момент винесення оскарж уваних рішень ДПІ, правочин с прямований на незаконне заво лодіння майном держави, вваж ається таким, що порушує публ ічний порядок, а тому згідно ч . 2 цієї статті є нікчемним.

З огляду на встановлені під час розгляду справи обстави ни суд вважає, що податковий о рган безпідставно прийшов до висновку про нікчемність уг оди, укладеної між позивачем та ТОВ «Бізнес Стандарт Унів ерсал», оскільки відсутні на лежні підстави вважати, що пр авочин між вказаними особами є таким, що порушує публічний порядок та були спрямований на незаконне заволодіння ма йном держави.

В контексті наведеного суд зазначає, що під час розгляду справи відповідач не навів ж одних обставин та доказів, як і б свідчили про незвичніс ть цін за спірною операці єю, або про невідповідніст ь господарської операції цілям та завданням ста тутної діяльності сторін цих операцій , незвичності цієї операції для цих ос іб, збитковості здійс неної операції, або інших обс тавин, які б в сукупності м огли свідчити, про фіктивніс ть вчиненої операції , від сутність факту поставки посл уги, а також того, що вчинення зазначеної операції не було обумовлено розумними економ ічними причинами (цілями діл ового характеру), а дії позива ча та його контрагенту були с прямовані на отримання необґ рунтованої податкової вигод и.

Як вбачається з Акту переві рки, вказані обставини під ча с проведення перевірки відпо відачем взагалі не дослід жувались та жодні обґрунт овані доводи з цього приводу в Акті перевірки не наведено .

З врахуванням того, що позив ачем надано первинні докумен ти, що стосуються господарсь кої операцій за участю ТОВ «Б ізнес Стандарт Універсал», я кі фактично підтверджують ре альне здійснення правочину і досягнення позивачем законн ої мети їх здійснення - придба ння на підставі цивільно-пра вової угоди товару (електрот ехнічного обладнання) для зд ійснення господарської стат утної діяльності направлено ї на отримання прибутку, висн овки відповідача про безтова рність господарських операц ій, вчинених за участю ТОВ «Бі знес Стандарт Універсал» з м отивів не спрямованості прав очинів на реальне настання н аслідків, є надуманими та так ими, що ґрунтуються на припущ еннях. В спірному акті переві рки та в судовому засіданні в ідповідачем не наведено допу стимих та достатніх доказів на підтвердження висновку пр о порушення позивачем податк ового законодавства.

Враховуючи викладене, суд в важає, що ТОВ «Імест-Плюс»пра вомірно сформовано податков ий кредит з податку на додану вартість за вересень 2010 року, а висновок Акта перевірки про порушення позивачем пп. 7.4.5. п. 7. 4 ст. 7 Закону України «Про пода ток на додану вартість»є пом илковим, відтак визначення с уми податкового зобов' язан ня з податку на додану вартіс ть у розмірі 26 065,00 грн. є протипр авним.

З огляду на викладені вище о бставини, суд приходить до ви сновку про те, що нарахування податкових зобов' язань за наслідками операцій з ТОВ «Б ізнес Стандарт Універсал»у р озмірі 23 879,37 грн. згідно по даткового повідомлення - рі шення № 0002322301/33777 від 11 серпня 2011 року є безпідставним.

Оскільки суд встановив від сутність порушень податково го законодавства з боку пози вача, то застосування штрафн их санкцій у розмірі 5 969,84 грн . є також протиправним.

Відповідно до частини друг ої статті 19 Конституції Украї ни органи державної влади та органи місцевого самоврядув ання, їх посадові особи зобов ' язані діяти лише на підста ві, в межах повноважень та у сп осіб, що передбачені Констит уцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Ко дексу адміністративного суд очинства України передбачен о, що у справах щодо оскарженн я рішень, дій чи бездіяльност і суб' єктів владних повнова жень адміністративні суди пе ревіряють, чи прийняті (вчине ні) вони: на підставі, у межах п овноважень та у спосіб, що пер едбачені Конституцією та зак онами України; з використанн ям повноваження з метою, з яко ю це повноваження надано; обґ рунтовано, тобто з урахуванн ям усіх обставин, що мають зна чення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (н еупереджено); добросовісно; р озсудливо; з дотриманням при нципу рівності перед законом , запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необх ідного балансу між будь-яким и несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (д ія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийнятт я рішення; своєчасно, тобто пр отягом розумного строку.

Згідно з частиною першою ст атті 71 Кодексу адміністратив ного судочинства України кож на сторона повинна довести т і обставини, на яких ґрунтуют ься її вимоги та заперечення , крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини друг ої статті 71 Кодексу адміністр ативного судочинства Україн и в адміністративних справах про протиправність рішень, д ій чи бездіяльності суб' єкт а владних повноважень обов' язок щодо доказування правом ірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він запе речує проти адміністративно го позову.

Враховуючи встановлення ф акту здійснення господарськ их операцій, наявність право суб' єктності учасників гос подарських операцій, встанов лення зв' язку між фактом пр идбання товарів та господарс ькою діяльністю платника под атку, не підтвердження належ ними доказами нікчемності пр авочинів, суд дійшов висновк у про відсутність в діях пози вача порушення вимог статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та ст. 5 За кону України “Про оподаткува ння прибутку підприємств”.

З урахуванням вищевикладе ного, визначення суми податк ового зобов' язання з податк у на додану вартість та подат ку на прибуток підприємств о скаржуваними податковими по відомленнями - рішеннями, в тому числі застосування штра фних (фінансових) санкцій під ставі підпункту п. 123.1 ст. 123 Пода ткового кодексу України, є пр отиправними.

На думку Окружного адмініс тративного суду міста Києва, ДПІ у Дарницькому районі м. Ки єва не доведена правомірніст ь та обґрунтованість прийнят тя спірних податкових повідо млень-рішень з урахуванням в имог встановлених частиною д ругою статті 19 Конституції Ук раїни та частиною третьою ст атті 2 Кодексу адміністратив ного судочинства України, а т ому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного а налізу положень законодавст ва України та доказів, наявни х у матеріалах справи, адміні стративний позов ТОВ «Імест- Плюс»підлягає задоволенню.

На розподілі судових вит рат на користь позивача, оста нній не наполягав.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71 , 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністрати вного судочинства України, О кружний адміністративний су д міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний по зов задовольнити повністю.

2 Визнати протиправними та с касувати податкові повідомл ення-рішення Державної подат кової інспекції у Дарницьком у районі міста Києва від 11 сер пня 2011 року № 0002322301/33777, № 0002312301/33778.

Постанова набирає законно ї сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного с удочинства України.

Постанова може бути оска ржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адмініст ративного судочинства Украї ни, шляхом подання апеляційн ої скарги до адміністративно го суду апеляційної інстанці ї через суд першої інстанції , який ухвалив оскаржуване су дове рішення. Апеляційна ска рга на постанову суду першої інстанції подається протяго м десяти днів з дня її проголо шення. У разі застосування су дом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийня ття постанови у письмовому п ровадженні апеляційна скарг а подається протягом десяти днів з дня отримання копії по станови.

Суддя Патратій О.В.

Повний тест пост анови складено та підписано: 05 березня 2012 року.