Постанова
від 21.08.2008 по справі 10/189-08
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/189-08

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.08.08                                                                                       Справа №10/189-08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Кагітіна Л.П. судді  Кагітіна Л.П.    , Коробка Н.Д.  , Яценко О.М.

при секретарі: Шерник О.В.,

за участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродукт-Херсон», м. Херсон, на рішення господарського суду Херсонської області від 19.06.2008р. у справі № 10/189-08

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Бонус», м. Херсон,                      

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродукт-Херсон», м. Херсон,

про стягнення 19328,53 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Бонус», м. Херсон, звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродукт-Херсон», м. Херсон, про стягнення 19328,53 грн., з яких 16324,80 грн. сума заборгованості та 3003,73 грн. сума інфляційних втрат (з урахуванням  зменшення позовних вимог).

Рішенням господарського суду Херсонської області від 19.06.2008 року у справі              № 10/189-08 (суддя Александрова Л.І.) позов задоволено. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродукт-Херсон» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Бонус» 16324,80 грн. суми заборгованості за поставлений товар, 3003,73 грн. інфляційних втрат, 193,29 грн. державного мита та 99,12 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення  господарського суду першої інстанції мотивовано  тим, що заявлена позивачем до стягнення сума є обґрунтованою та підтверджена відповідними доказами. Невиконання відповідачем зобов'язання щодо оплати поставленого товару обумовлює стягнення суми боргу.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропродукт-Херсон», відповідач, не погоджуючись із прийнятим судом першої інстанції судовим актом, звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 19.06.2008 року по справі №10/189-08 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Вважає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного судового рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи; недоведені висновки, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; а самі висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що позивачем в порушення умов договору не було здійснено поставку товару у обумовлений договором строк, і враховуючи припинення дії договору 31.12.2007р. слід вважати, що сторони так і не приступили до його виконання. Вказує, що надані позивачем в обґрунтування позовних вимог видаткові накладні не мають відношення до договору №01/06, укладеного між сторонами. Зазначає, що господарським судом прийнято рішення за відсутності належних первинних документів, оскільки в наданих позивачем по позовної заяви документах відсутні довіреності відповідача, а видаткові накладні, якими обґрунтовується позов, не містять обов'язкового реквізиту – номера довіреності та дати її видачі. Вказує, що у видаткових накладних не зазначено зміст операції, посаду та повноваження особи вказаної у графі “отримав”, а також звертає увагу суду на різницю в наданих до матеріалів справи накладних та копіях накладних, наданих відповідачу разом із матеріалами позовної заяви. Крім того зазначає, що господарським судом не прийнято до уваги доводів відповідача, що провадження по справі підлягає припиненню на підставі п.1 ст. 80 ГПК України, оскільки відсутній предмет, так як позивачем не дотримано вимог п.2 ст.530 ЦК України про пред'явлення письмової вимоги про сплату зобов'язання, отримання такого документу заперечує. Також заперечує підписання наданого до матеріалів справи акту звірки взаємних розрахунків від 29.01.2008р. за період з 01.12.2006р. по 07.12.2006р. За доводами апеляційної скарги, позивачем в якості доказів прийняття поставленого товару надані сертифікати відповідності за відсутності належних доказів їх передачі відповідачу.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 24.07.2008 року у справі  № 10/189-08 апеляційний розгляд справи призначено на 21.08.2008 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Бонус» - позивач по справі, скаргу не оспорив, відзиву на апеляційну скаргу не надав.

          Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1584 від 20.08.2008 року справу № 10/189-08 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Кагітіна Л.П. (доповідач), судді: Коробка Н.Д., Яценко О.М., якою апеляційна скарга прийнята до розгляду.  

Сторони своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористалися, представників в судове засідання не направили, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Враховуючи достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе  розглянути справу відсутності позивача та відповідача.

Відповідно до ст.99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

По закінченні судового засідання колегією суддів прийнято постанову.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, Запорізький апеляційний господарський суд

                                                   ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Бонус» було подано позов до господарського суду Херсонської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродукт-Херсон» 16324,80 грн. суми заборгованості за поставлений товар та 3003,73 грн. інфляційних втрат (з урахуванням зменшення позовних вимог).

Рішенням господарського суду Херсонської області від 19.06.2008 року у справі              №10/189-08 позов задоволено. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродукт-Херсон» 16324,80 грн. суми заборгованості за поставлений товар та 3003,73 грн. інфляційних втрат.

           Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропродукт-Херсон», не погоджуючись із прийнятим судом першої інстанції судовим актом, звернулося до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Як на підставу оскарження рішення господарського суду заявник апеляційної скарги посилається на те, що заявлена до стягнення сума є не підтвердженою належними первинними документами та не доведено  здійснення поставки саме за спірним договором та у обумовлений договором строк.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи, застосування норм матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, в силу наступного:

З матеріалів справи вбачається, що 01.06.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Бонус» (надалі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропродукт-Херсон» (надалі - покупець) було укладено договір № 01/06, відповідно до умов якого, позивач зобов'язався поставити відповідачу товар, а відповідач - прийняти та оплатити товар згідно виставлених рахунків або накладних.

Згідно із п.3.1 договору сторонами обумовлено, що протягом 3-х днів після підписання договору або отримання заявки покупця, продавець відпускає товар уповноваженому представнику покупця.

Пунктом 3.2 цього договору встановлено, що уповноважена особа покупця здійснює приймання товару: перевіряє кількість, відповідність номенклатурі і комплектність товарі, упакованих в заводську упаковку. Також перевіряє збереження заводської упаковки і здійснюється візуальний огляд товарів без заводської упаковки. Після підписання всіх документів товар стає власністю покупця.  

На виконання умов договору позивачем здійснено поставку товару на загальну суму 16324,80 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-85 від 06.12.2006р. на суму 3788,40 грн.; № РН-87 від 06.12.2006р. на  суму 806,40 грн.; № РН-95 від 07.12.2006р. на  суму 11730,00 грн., а всього на загальну суму 16324,80 грн. Товар був отриманий директором ТОВ «Агропродукт-Херсон» Козловим О.Ю., про що свідчить його підпис на зазначених накладних. Зворотного, з огляду на приписи статті 33 Господарського процесуального кодексу України, заявник апеляційної скарги не довів.

У відповідності зі ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

В силу ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським  визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або  утриматися  від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення  загальногосподарського інтересу.

Як вже зазначалося вище, позивачем товар відвантажений згідно накладним у встановлений термін дії договору.

Проте, відповідачем зобов'язання щодо оплати товару не виконані, докази оплати відсутні, що свідчить про порушення  відповідачем  умов  договору ( п.п.1.1.,2.1.,2.2.).

Заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 16324,80 грн. доведена договором, видатковими накладними, актом звірки взаємних розрахунків, іншими матеріалами справи.

Отже, аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості в сумі 16324,80 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються викладеним та наступним.

Щодо посилання відповідача на здійснення позивачем поставки не в обумовлений договором строк, слід зазначити, що позивачем поставлений спірний товар у встановлений термін дії договору, а прострочення встановленого договором строку поставки товару не звільняє відповідача від обов'язку оплатити одержану продукцію, а може бути лише підставою для застосування до продавця відповідних санкцій за порушення господарських зобов'язань з його боку.

Не оформлення належним чином накладних, на що  посилається заявник апеляційної скарги як на підставу скасування рішення господарського суду, а саме: не визначення змісту господарської операції, посади та повноваження особи, яка зазначена в графі “отримав”, також не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки не спростовує зобов'язання відповідача оплатити вартість отриманого товару. До того ж, виходячи з матеріалів справи (договору №01/06, видаткових накладний тощо) фактично товар був отриманий  директором  ТОВ «Агропродукт-Херсон» Козловим  Олександром Юркевичем, про що свідчить  його підпис на видаткових накладних. Зворотного, з огляду на приписи ст.33 Господарського процесуального кодексу України, заявник апеляційної скарги не довів.

Доводи апеляційної скарги відносно відсутності у позивача довіреності відповідача на отримання матеріальних цінностей та не визначення у накладних обов'язкового реквізиту – номера довіреності та дати її видачі колегією суддів відхиляються як необґрунтовані. Відповідно до п.5 Інструкції “Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей”, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. № 99, довіреність підписується керівником та головним бухгалтером підприємства або їх заступниками та особами, які на те уповноважені керівником підприємства. У тих випадках, коли бухгалтерський облік ведеться централізованою бухгалтерією, довіреність на одержання   цінностей підписується керівником підприємства та головним бухгалтером централізованої бухгалтерії або їх заступниками та особами, ними на те уповноваженими. <...> У тих випадках, коли бухгалтерський облік ведеться безпосередньо керівником (власником) підприємства, довіреність на одержання цінностей підписується керівником (власником) самостійно. На зазначених накладних міститься підпис директора підприємства Козлова О.Ю., а згідно приписів Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 № 996-ХІV керівник підприємства є матеріально-відповідальною особою, яка особисто несе відповідальність за здійснення фінансової діяльності підприємства та її результати, і в даному випадку отримання продукції особисто директором підприємства не вимагає надання довіреності на здійснення господарської операції.

Відносно різниці в копіях накладних, наданих відповідачу разом із позовною заявою, та накладних, наданих до матеріалів справи, на що також звертає увагу  відповідач у апеляційній скарзі, слід зазначити, що колегією суддів взяті до уваги належним чином завірені видаткові накладні, надані позивачем до позовної заяви (містяться у справі). Крім того, за  своїм  змістом копії накладних, наданих позивачем  відповідачу разом із позовною заявою та накладних, наданих позивачем господарському суду в якості додатку до позовної заяви, є абсолютно ідентичними, а відсутність розшифровки підпису на копіях, направлених відповідачу, не свідчить про їх недійсність та не спростовують висновків суду про обґрунтованість заявленої до стягнення суми.

Заперечення відповідачем підписання наданого до матеріалів справи акту звірки взаємних розрахунків від 29.01.2008р. за період з 01.12.2006р. по 07.12.2006р. та відсутність доказів передачі відповідачу сертифікатів відповідності також не може бути підставою для  не виконання зобов'язання по оплаті отриманого товару, оскільки за умовами укладеного між сторонами договору передбачено оплату не за актом звірки, а по факту з моменту відвантаження товарів по даному договору. Пунктом 4.1 цього ж договору сторони обумовили лише  забезпечення продавцем покупця  сертифікатами  відповідності, при  цьому  договором  не передбачено порядок  забезпечення.    

Щодо посилання відповідача на недотримання позивачем вимог п.2 ст.530 ЦК України про пред'явлення письмової вимоги по сплаті зобов'язання, слід зазначити, що за змістом вказаної норми, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В даному випадку термін виконання зобов'язання щодо оплати товару встановлений пунктом 2.2 договору.

Відповідно ж до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

До того ж,  листом від 26.12.2006 р. позивач звертався до відповідача про сплату заборгованості, який був одержаний директором  ТОВ « Агропродукт-Херсон». Відповідач залишив дану вимогу без відповіді та задоволення.

Крім того, позивачем нарахована сума 3003,73 грн. втрат від інфляції за період з січня 2007 року по січень 2008р.

У відповідності з ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В межах періоду, заявлено позивачем, нарахування суми інфляційних втрат на суму основного боргу слід визнати вірним.

На підставі зазначеного, колегія суддів вважає, що господарський суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду по цій справі.

Таким чином, апеляційна скарга відповідача  задоволенню не підлягає.

Судові витрати за позовом (державне мито в сумі 193,29 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 99,12 грн.) правомірно присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача.

Державне мито за апеляційною скаргою відноситься на  заявника апеляційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись  ст.ст.99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу  України,  Запорізький апеляційний господарський суд

    ПОСТАНОВИВ:

            Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродукт-Херсон», м. Херсон, залишити без задоволення.

          Рішення господарського суду Херсонської області від 19.06.2008 року у справі №10/189-08 залишити без змін.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 01.09.2008 року.

  

Головуючий суддя Кагітіна Л.П.

 судді  Кагітіна Л.П.  

 Коробка Н.Д.  Яценко О.М.

СудЗапорізький апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення21.08.2008
Оприлюднено05.11.2008
Номер документу2233267
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —10/189-08

Ухвала від 14.07.2009

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Кощеєв І.М.

Судовий наказ від 31.10.2008

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Кощеєв І.М.

Рішення від 15.01.2009

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Даценко М.В.

Ухвала від 24.11.2008

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Даценко М.В.

Постанова від 13.11.2008

Господарське

Вищий господарський суд України

Харченко В.М.

Ухвала від 23.10.2008

Господарське

Вищий господарський суд України

Харченко В.М.

Судовий наказ від 31.10.2008

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Кощеєв І.М.

Постанова від 21.08.2008

Господарське

Запорізький апеляційний господарський суд

Кагітіна Л.П.

Рішення від 07.10.2008

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Кощеєв І.М.

Рішення від 19.06.2008

Господарське

Господарський суд Херсонської області

Александрова Л.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні