10/189-08
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2008 р. № 10/189-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючий),
Харченка В.М.,
Борденюк Є.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві
касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Агропродукт-Херсон"
на постановувід 21.08.2008
Запорізького апеляційногогосподарського суду
у справі№ 10/189-08
господарського судуХерсонської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Бонус"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агропродукт-Херсон"
простягнення 19328,53 грн.
В судове засідання представники сторін не з'явилися, про час і місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином.
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Бонус" звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродукт-Херсон", згідно якого, уточнивши в ході розгляду справи свої вимоги, просило стягнути з відповідача 16324,80 грн. заборгованості за поставлений товар та 3003,73 грн. інфляційних.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 19.06.2008 у справі № 10/189-08 позовні вимоги задоволено. Стягнено з ТзОВ "Агропродукт-Херсон" на користь ТзОВ "Енергетична компанія "Бонус" 16324,80 грн. заборгованості за поставлений товар та 3003,73 грн. інфляційних.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 21.08.2008, за тією ж справою, вищезазначене судове рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 19.06.2008, постанову апеляційного суду від 21.08.2008, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Херсонської області. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що судом при прийнятті постанови порушено норми процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 33, 34 ГПК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України.
Відзиву на касаційну скаргу позивач до Вищого господарського суду України не надіслав.
Заслухавши доповідача, перевіривши правильність застосування Запорізьким апеляційним господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України знаходить касаційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, і це відповідає наявним матеріалам справи, 01.06.2006 між сторонами у справі був укладений договір № 01/06, згідно умов якого позивач зобов'язався поставити відповідачу товар, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити його вартість відповідно до виставлених рахунків або накладних.
Умовами договору передбачено, що протягом 3-х днів після його підписання або отримання заявки покупця, продавець відпускає товар уповноваженому представнику покупця. При цьому, уповноважена особа покупця здійснює приймання товару: перевіряє кількість, відповідність номенклатурі і комплектність товару, упакованого в заводську упаковку, перевіряє збереження заводської упаковки і здійснюється візуальний огляд товарів без заводської упаковки. Після підписання всіх документів товар стає власністю покупця.
Судами також було встановлено, що на виконання умов договору позивачем здійснено поставку товару на загальну суму 16324,80 грн., який був отриманий директором товариства "Агропродукт-Херсон", однак свої зобов'язання щодо оплати товару відповідач не виконав.
Листом від 26.12.2006 позивач звернуся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.
Вищенаведеним обставинам, які повністю відповідають наявним матеріалам справи, суди дали належну оцінку і з урахуванням вимог ст.ст. 526, 530, 625, 629, 655, 691, 692 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України, дійшли до правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача 16324,80 грн. заборгованості за поставлений товар та 3003,73 грн. інфляційних.
Посилання скаржника у касаційній скарзі на здійснення позивачем поставки не в обумовлений договором строк, на не оформлення позивачем належним чином накладних, відсутності у позивача довіреності відповідача на отримання матеріальних цінностей та не визначення у накладних обов'язкового реквізиту - номера довіреності та дати її видачі, а також на різницю в копіях накладних, наданих відповідачу разом із позовною заявою, та накладних, наданих до матеріалів справи, також були предметом судового дослідження у судах попередніх інстанцій і обґрунтовано не прийняті до уваги, оскільки такі твердження спростовуються наявними матеріалами справи.
Враховуючи вищезазначене, а також приймаючи до уваги, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків попередніх судових інстанцій не спростовують, суд не приймає їх до уваги і вважає, що оскаржувана постанова відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродукт-Херсон" залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 21.08.2008 та рішення господарського суду Херсонської області від 19.06.2008 у справі № 10/189-08 залишити без змін.
Головуючий Остапенко М.І.
Суддя Харченко В.М.
Суддя Борденюк Є.М.
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 13.11.2008 |
Оприлюднено | 03.12.2008 |
Номер документу | 2418632 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Харченко В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні