Рішення

від 13.10.2008 по справі 5/82-08-3358

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/82-08-3358

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" жовтня 2008 р.Справа  № 5/82-08-3358

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал”, м. Одеса.

До відповідача Житлово –комунальної контори Селекційно –генетичного інституту, м. Одеса.

про зобов'язання укласти договір

                    Суддя  Могил С. К.

Представники:  

Позивача: Виборнова О. В., на підставі довіреності.

Відповідача: Мороз А. П., на підставі довіреності.

У судових засіданнях були оголошені перерви з 08.09.2008 року до 01.10.2008 року та з 01.10.2008 року до 13.10.2008 року у відповідності з ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Житлово –комунальної контори Селекційно – генетичного інституту про зобов'язання відповідача укласти договір на послуги водопостачання та водовідведення на умовах  запропонованих позивачем.

Відповідачем до суду був поданий відзив на позовну заяву від 08.09.2008 року відповідно до якого відповідач позовні вимоги позивача не визнав у повному обсязі та на підставі доводів та заперечень викладених у відзиві просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В процесі розгляду справи представниками позивача та відповідача до суду були подані додаткові документи, які у судових засіданнях судом були оглянуті та долучені до матеріалів справи у якості документальних доказів.

Розглянув матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив:

З метою встановлення між сторонами господарсько –договірних зобов'язань по водопостачанню та водовідведенню, Товариством з обмеженою відповідальністю „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” (за договором –Водоканал) 17.06.2008 року було направлено для підписання Житлово –комунальній конторі Селекційно –генетичного інституту (за договором –Абонент) проект договору на послуги водопостачання та водовідведення. З відомостей, що наявні у матеріалах справи проект договору було отримано відповідачем 25.06.2008 року.

У відповідності з п. 4 ст. 181 Господарського кодексу України відповідач повинен був у двадцятиденний строк розглянути цей договір та повернути його позивачу підписаним. При наявності заперечень по окремим умовам договору відповідач мав право направити на адресу позивача протокол розбіжностей. Проте, договір станом на 13.08.2008 року до ТОВ „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” не був повернутий ані з запереченнями, ані без них, в зв'язку з чим позивач був вимушений звернутись до суду із позовом про зобов'язання відповідача укласти договір про водопостачання та водовідведення в редакції запропонованої позивачем, оскільки саме підприємство відповідача є балансоутримувачем будинків на які здійснюється водопостачання та надаються послуги з водовідведення.

Відповідач категорично заперечував проти укладання договору з позивачем щодо водопостачання та водовідведення. Свою позицію щодо відмови укладання договору безпосередньо між ТОВ „Інфокс” в особі філії "Інфоксводоканал" та Житлово – комунальною конторою Селекційно –генетичного інституту відповідач обґрунтовує тим, що Водоканал, як виробник та виконавець послуг з водопостачання та водовідведення, повинен укладати зазначений договір з кожним окремим мешканцем квартири, як фактичним споживачем послуг.

Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги доводи сторін викладені у судових засіданнях під час розгляду справи суд вважає, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” підлягає задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності з частинами 1, 3 ст. 179 Господарського кодексу України майново –господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами –юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько –договірними зобов'язаннями. Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Крім того, частинами 4, 7 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь –які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом, іншими нормативно –правовими актами щодо окремих видів договорів.

За положеннями ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому слід зазначити, що відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За своїм змістом договір встановлює умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги водопостачання та водовідведення надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору. Пунктом 12.1 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлкомгоспу України від 01.07.1994 р. №65 (далі - Правила №65) також встановлює порядок відпуска води та прийому стічних вод шляхом укладення договору з Водоканалом.

Відповідно до п. 1.4 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України Водоканал надає послуги із забезпеченням питною водою та водовідведенні. Питна вода подається цілодобово або за графіком, погодженим із санітарно-епідеміологічною станцією відповідної території та затвердженим місцевими органами виконавчої  влади.

Звертаючись з відповідними позовними вимогами та обґрунтовуючи обов'язковість укладення з відповідачем спірного договору, позивач виходив з того, що ТОВ „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” не є балансоутримувачем житлових будинків, а від тим не може виконувати функції виконавця цих послуг,  відтак, на думку позивача, ТОВ „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” є лише виробником послуг з водопостачання та водовідведення. Таким чином, відповідач є виконавцем послуг, а мешканці будинку кінцевими споживачами.

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати, житлово-комунальну послугу. Крім того відповідно до ст. 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” виконавцем є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору. Згідно Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, затвердженого Наказом Держжитлокомунгоспу №60 від 25.04.2005 року, виконавцем житлово-комунальних послуг може бути суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання відповідних житлово-комунальних послуг, та який може забезпечити виконання обов'язків, визначених у частині другій ст. 21 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідач є балансоутримувачем будинків, а тому, відповідно до Закону України “Про житлово-комунальні послуги” повинен укласти договір на послуги водопостачання та водовідведення. Згідно із ст. 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. Власника будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд, вищеназвана норма закону визначає як фізичну або юридичну особу, якій належить зареєстроване у встановленому порядку право володіння, користування та розпорядження приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом.

У відповідності до ст. 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем. Разом з тим, згідно ст. 19 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” відносини  між  учасниками  договірних  відносин  у  сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.  Виробник послуг може бути їх виконавцем.  Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Відповідно до п.1.4 Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, затвердженого Наказом Держжитлокомунгоспу №60 від 25.04.2005 року виконавець житлово-комунальних послуг визначається органами місцевого самоврядування, крім випадків коли власник (власники) житлових будинків бажає (бажають) визначити виконавця житлово-комунальних послуг  самостійно.

Таким чином, зі змісту зазначених нормативних актів можна зробити висновок про те, що вони регулюють відносини між виробником і виконавцем послуг та споживачем. За характером фактичних відносин, які існують між сторонами за договором що є предметом спору, на думку суду виконавцем послуг є саме відповідач, оскільки саме він є суб'єктом господарювання, метою діяльності якого є забезпечення мешканців будинку (населення) комунальними послугами та іншими послугами (розділ 2 статуту підприємства відповідача).

Розглядаючи по суті спір про зобов'язання відповідача укласти договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення в редакції запропонованої позивачем та враховуючи вищезазначені вимоги нормативних актів, а також фактичні обставини справи, з яких вбачається, що відповідач є балансоутримувачем будинку, а тому відповідно до вимог чинного законодавства повинен укласти договір на послуги водопостачання та водовідведення з позивачем як виробником цих послуг.

При вказаних обставинах слід прийняти до уваги, що ч. 2 ст. 187 Господарського кодексу України встановлено, що день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.           

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи викладені у судових засіданнях доводи сторін, а також надані документальні докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” про зобов'язання укласти договір на послуги водопостачання та водовідведення в редакції позивача підлягають задоволенню.  

Судові витрати віднести на рахунок відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.              

Керуючись ст.ст. 32, 33, 35, 44, 49, 77, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Зобов'язати Житлово – комунальну контору Селекційно –генетичного інституту, код 22457674 (65036, м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3/72) укласти договір №108/1 від 17.06.2008 року на послуги водопостачання та водовідведення (населення) з Товариством з обмеженою відповідальністю „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал”, код 26472133 (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5) в редакції запропонованої Товариством з обмеженою відповідальністю „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал”.

3.          Стягнути з Житлово –комунальної контори Селекційно –генетичного інституту, код 22457674 (65036, м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3/72) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал”, код 26472133 (м. Одеса, вул. Басейна, 5) 85 (вісімдесят п'ять) грн. держмита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат за ІТЗ судового процесу.

4.          Датою укладання договору, вважати день набрання чинності рішення суду.

Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 21.10.2008 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                       Могил С. К.