Постанова

від 23.03.2012 по справі 2а-320/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИ Й ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2012 р. Справа № 2a-320/12/0 970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський о кружний адміністративний су д у складі:

судді Главача І.А.,

за участю секрета ря судового засідання Вилки О.С.,

за участю предста вників сторін:

від позивача - Кобець С.Ф. ,

від відповідача - Токар В .І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщ енні суду адміністративну сп раву

за позовом: Приватн ого акціонерного товариств а "Лукор"

до відповідача: Калуської об'єднаної держав ної податкової інспекції в І вано-Франківській області

про визнання нечинни м податкового повідомлення-р ішення № 0000052302 від 10.01.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

31.01.2012 Закрите акціонерне то вариство "Лукор" звернулося д о суду з адміністративним по зовом до Калуської об'єднано ї державної податкової інспе кції в Івано-Франківській об ласті про визнання нечинним податкового повідомлення-рі шення № 0000052302 від 10.01.2012 року. По зовні вимоги мотивувало тим, що Калуською об'єднаною держ авною податковою інспекцією в Івано-Франківській област і згідно оскаржуваного подат кового повідомлення-рішення необґрунтовано та безпідста вно збільшено позивачу суму грошового зобов' язання з по датку на додану вартість із в ироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 5 742,00 грн., в том у числі за основним платежем - на 3 828,00 грн. та за штрафними (фін ансовими) санкціями (штрафам и) - на 1 914,00 грн.

У судовому засіданні предс тавник позивача позовні вимо ги підтримав з підстав, викла дених у позовній заяві. Суду п ояснив, що вважає оскарж уване податкове повідомленн я-рішення нечинним, так як не п огоджуються із зафіксованим в акті перевірки висновками , вважає їх необґрунтованими , непідтвердженими належними засобами доказування. Нагол осив на тому, що на момент укла дення позивачем договору з П риватним підприємством «Заг рава»було досягнуто згоди що до всіх істотних умов, які пер едбачені законодавством для такого виду договорів, дотри мано вимог щодо письмової фо рми правочину. Вказав, що стор онами Договору повністю вико нані його умови, а тому виснов ки відповідача про те, що дани й Договір не спрямований на р еальне настання правових нас лідків є безпідставними. Заз начив також, що податкова нак ладна заповнена у відповідно сті до вимог чинного законод авства. За таких обставин, поз ивачем у травні 2009 року правом ірно віднесено до складу под аткового кредиту з податку н а додану вартість кошти у сум і 3 828,00 грн., а тому податкове пов ідомлення-рішення Калуської об'єднаної державної податк ової інспекції в Івано-Франк івській області за № 0000052302 в ід 10.01.2012 року є безпідставним та підлягає скасуванню. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти по зову заперечив з підстав, вик ладених у письмових заперече ннях на адміністративний поз ов. Суду пояснив, що 28.08.2008 року та 21.10.2008 року Закритим акціонерни м товариством "Лукор" в особі в иконавчого директора Бойк а Б.І. (Замовник) та Прив атним підприємством "Заграва " в особі директора ОСОБА_4 (Підрядник) укладено Договор и підряду № 18-015/08 та № 18-020/08 на вико нання поточного ремонту лока льного опалення адміністрат ивного корпусу, диспетчерськ ої та медпункту АТЦ Закритог о акціонерного товариства "Л укор". Однак, в ході документал ьної перевірки Приватного пі дприємства "Заграва" встанов лено неможливість останнім р еального здійснення фінансо во-господарських операцій, з окрема, із Закритим акціонер ним товариством "Лукор" та вед ення господарської діяльнос ті у порядку, передбаченому п риписами діючого законодавс тва України; виписано наклад ні, які фактично не відбулися , а лише відображені у первинн их документах та суперечать законодавчим та нормативним актам. Зазначив, що на підстав і вказаних відомостей відпов ідач дійшов висновку про нем ожливість Закритим акціонер ним товариством "Лукор" реаль ного здійснення фінансово-го сподарських операцій з Прива тним підприємством "Заграва" , порушення частин 1, 5 статті 203, 2 15, пункту 1 статті 216, статті 228 Цив ільного кодексу України в ча стині недодержання вимог заз начених статтей у момент вчи нення правочинів, які не спря мовані на реальне настання п равових наслідків, що обумов лені ними по правочинах, прий нято до виконання документи на операції, що суперечать за конодавчим та нормативним ак там. З урахуванням наведеног о, позивачем у порушення вимо г чинного законодавства вклю чено податок на додану варті сть у сумі 3 838,00 грн. (податкова н акладна № 202 від 31.10.2008 року) до скл аду податкового кредиту по п одатку на додану вартість у т равні 2009 року за операціями, що проведені на підставі нікче много правочину. Завищення п одаткового кредиту у травні 2009 року на 3 828,00 грн. у свою чергу п ризвело до заниження суми по датку на додану вартість, яка підлягала сплаті (перерахув анню) до бюджету за травень 2009 р оку. Просив у задоволенн і позову відмовити повністю.

Вислухавши представника п озивача, представника відпов ідача, дослідивши наявні та п одані докази, суд прийшов до в исновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мот ивів.

Судом встановлено, Закрите акціонерне товариство "Луко р" 06.12.2000 року зареєстроване Вико навчим комітетом Калуської м іської ради Івано-Франківськ ої області як юридична особа (а.с.10), взяте на податковий обл ік Калуською об' єднаною дер жавною податковою інспекціє ю в Івано-Франківській облас ті та є платником податків і з борів, визначених законом, в т ому числі, податку на додану в артість.

Судом також встановлено, що Закритим акціонерним товари ством "Лукор" на виконання вим ог Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Пр о акціонерні товариства»про ведено державну реєстрацію з мін до статуту, в тому числі що до зміни найменування акціон ерного товариства із Закрито го акціонерного товариства " Лукор" на Приватне акціонерн е товариство "Лукор" (а.с.78).

З матеріалів справи вбачає ться, що з 15.12.2011 року по 21.12.2011 року г оловним державним податкови м ревізором-інспектором відд ілу перевірок платників пода тків управління податкового контролю юридичних осіб Кал уської об' єднаної державно ї податкової інспекції Кач ур Т.М. на підставі статті 79, п ідпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 П одаткового кодексу України, відповідно до наказу Калуськ ої об' єднаної державної под аткової інспекції № 1045-п від 15.12. 2011 року проведено позапланову невиїзну документальну пере вірку Закритого акціонерног о товариства "Лукор" з питань д отримання вимог законодавст ва з ПДВ при здійсненні фінан сово-господарських операцій з Приватним підприємством "З аграва" (код ЄДРПОУ 30046861) за пері од з 01.05.2009 року по 31.05.2009 року.

За результатами переві рки складено акт за № 3697/23-02/31256759 ві д 27.12.2011 року, в якому зафіксован і наступні порушення:

- неможливість Закритим а кціонерним товариством "Луко р" реального здійснення фіна нсово-господарських операці й з Приватним підприємством "Заграва" та ведення господар ської діяльності у порядку, п ередбаченому приписами діюч ого законодавства України, п рийнято до виконання від При ватного підприємства "Заграв а" податкові накладні за опер аціями, які фактично не відбу лися, а лише відображені на пе рвинних документах та супере чить законодавчим та нормати вним актам, порушення частин и 1 статті 203, статті 215, пункту 1 ст атті 216, статті 228 Цивільного ко дексу України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітніст ь в Україні», пункту 2.4 Положен ня про документальне забезпе чення записів у бухгалтерськ ому обліку, затвердженого на казом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареє строваного в Міністерстві юс тиції України 05.06.1995 року за № 168/704, - здійснення операцій на підс таві нікчемних правочинів;

- підпунктів 7.2.3, 7.2.6, 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у редакції, чинній на час вини кнення спірних правовідноси н, в результаті чого занижено податок на додану вартість д о сплати в бюджет за травень 20 09 року в загальній сумі 3 828,00 грн . (а.с.13-24).

На підставі вищевказаног о акту перевірки відповідаче м винесено податкове повідом лення-рішення № 0000052302 від 10.01.2 012 року, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зо бов' язання з податку на дод ану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послу г) на 5 742,00 грн., в тому числі за ос новним платежем - на 3 828,00 грн. та за штрафними (фінансовими) са нкціями (штрафами) - на 1 914,00 грн. (а.с.11).

Не погоджуючись із вказани м податковим повідомленням-р ішенням, позивач оскаржив йо го у судовому порядку.

Щодо висновків перевіряюч их про наявність порушень зг ідно акту перевірки за № 3697/23-02/3125 6759 від 27.12.2011 року слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що 28.08.2008 ро ку Закритим акціонерним това риством "Лукор" в особі викона вчого директора Бойка Б.І. (Замовник) та Приватним підприємством "Заграва" в осо бі директора Мецана Р.А. (П ідрядник) укладено договір п ідряду № 18-015/08, згідно якого Зам овник доручає, а Підрядник зо бов' язується виконати пото чному ремонту локального опа лення адміністративного кор пусу АТЦ Закритого акціонерн ого товариства "Лукор" (інв. № 4 870). (а.с.48-55).

Крім того, 21.10.2008 року Закритим акціонерним товариством "Лу кор" в особі виконавчого дире ктора Бойка Б.І. (Замовник ) та Приватним підприємс твом "Заграва" в особі директо ра Мецана Р.А. (Підрядник) у кладено договір підряду № 18-020 /08, згідно якого Замовник дору чає, а Підрядник зобов' язує ться виконати поточному ремо нту локального опалення дисп етчерської та медпункту АТЦ Закритого акціонерного това риства "Лукор" (інв. № 4857). (а.с.56-63).

Пунктом 2.1 Договору підряду № 18-015/08 від 28.08.2008 року встановлено , що вартість робіт за даним До говором становить суму 19,68 тис . грн., в т.ч. ПДВ 2,03 тис. грн.., яка ро зрахована на підставі вартос ті 1 люд./години (а.с.48).

Пунктом 2.1 Договору підряду № 18-020/08 від 21.10.2008 року встановлено , що вартість робіт за даним До говором становить суму 13 488,00 гр н., в т.ч. ПДВ 2 248,00 грн., яка розрахо вана на підставі вартості 1 лю д./години (а.с.56).

Згідно пункту 5.1 вказаних До говорів підряду здача-прийма ння виконаних робіт після їх виконання здійснюється на п ідставі типової форми № КБ-2в « Акту приймання виконаних роб іт»та типової форми № КБ-3 «Дов ідки про вартість виконаних робіт»і підписується сторон ами до 1-го числа місяця, насту пного за місяцем виконання р обіт. На підставі Типової фор ми Підрядник видає Замовнику податкову накладну та рахун ок-фактуру (а.с.49,57).

На виконання умов вказаних Договорів підряду, Приватне підприємство "Заграва" викон ало електромонтажні роботи п о поточному ремонту локально го опалення адміністративно го корпусу, диспетчерської т а медпункту АТЦ Закритого ак ціонерного товариства "Лукор ", на підставі чого сторонами Д оговору було підписано відпо відні Акти приймання виконан их робіт та Довідки про варті сть виконаних робіт (а.с.67-76).

При цьому, судом встановлен о, що акти приймання виконани х робіт та довідки про вартіс ть виконаних робіт повністю відповідають встановленій Д ержавним комітетом статисти ки України і Державного комі тету з будівництва та архіте ктури формі акту КБ- 2в та КБ- 3.

Приватним підприємством "З аграва" виписано податкову н акладну за № 202 від 31.10.2008 року на с уму 22 970,30 грн. (ПДВ - 3 828,38 грн.) (а.с.77).

Розрахунок за виконані роб оти проведено шляхом перерах ування коштів на розрахунков ий рахунок у сумі 30 201,60 грн. згід но банківської виписки від 02.1 0.2008 року (а.с.18).

Однак дані первинні докуме нти не взяті відповідачем до уваги, оскільки в ході докуме нтальної перевірки Приватно го підприємства "Заграва", про веденої працівниками Калусь кої об' єднаної державної по даткової інспекції (акт доку ментальної перевірки № 2745/2301/3004686 1 від 31.10.2011 року) встановлено, зок рема порушення частин 1, 5 стат ті 203, 215, пункту 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України , підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 , пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3. 1 пункту 7.3 статті 7, підпункту 7.2. 3, 7.2.6, 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на дода ну вартість», в результаті чо го безпідставно сформовано п одаткові зобов' язання з ПДВ у сумі 76 558,00 грн. та податковий к редит з ПДВ у сумі 69 094,00 грн. за жо втень 2008 року. В порушення стат тей 205, 208, 532, 626, 629, 655, 656, 658, 662 Цивільного к одексу України будівельні та електромонтажні роботи не б ули виконані (передані) Прива тним підприємством "Заграва" покупцям, зокрема, Закритому акціонерному товариству "Лу кор" (а.с. 14).

Перевіркою Приватного під приємства "Заграва" встановл ено неможливість останнім ре ального здійснення фінансов о-господарських операцій, зо крема, із Закритим акціонерн им товариством "Лукор" та веде ння господарської діяльност і у порядку, передбаченому пр иписами діючого законодавст ва України; виписано накладн і, які фактично не відбулися, а лише відображені у первинни х документах та суперечать з аконодавчим та нормативним а ктам; порушення частин 1, 5 стат ті 203, 215, пункту 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимо г зазначених статтей у момен т вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне наста ння правових наслідків, що об умовлені ними по правочинах (а.с.17).

На підставі вказаних відом остей відповідач дійшов висн овку про неможливість Закрит им акціонерним товариством " Лукор" реального здійснення фінансово-господарських опе рацій з Приватним підприємст вом "Заграва", порушення части н 1, 5 статті 203, 215, пункту 1 статті 216 , статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержа ння вимог зазначених статтей у момент вчинення правочині в, які не спрямовані на реальн е настання правових наслідкі в, що обумовлені ними по право чинах, прийнято до виконання документи на операції, що суп еречать законодавчим та норм ативним актам (а.с.21).

Дослідивши подані докази т а надавши їм належну правову оцінку, суд приходить виснов ку, що позов підлягає до задов олення з наступних мотивів.

Згідно частин 1, 5 статті 203 Ци вільного кодексу України змі ст правочину не може супереч ити цьому Кодексу, іншим акта м цивільного законодавства, а також інтересам держави і с успільства, його моральним з асадам. Правочин має бути спр ямований на реальне настання правових наслідків, що обумо влені ним.

Частиною 1 статті 204 Цивільно го кодексу України встановле но, що правочин є правомірним , якщо його недійсність прямо не встановлена законом або я кщо він не визнаний судом нед ійсним.

Згідно абзацу 1 частини 2 ста тті 215 Цивільного кодексу Укра їни недійсним є правочин, якщ о його недійсність встановле на законом (нікчемний правоч ин). У цьому разі визнання тако го правочину недійсним судом не вимагається.

Однак, відповідач не зазнач ає, якою саме нормою закону вс тановлено недійсність відпо відного правочину і якою нор мою визначено його оскаржува ні дії, як правовий наслідок н едійсного чи нікчемного прав очину. Натомість частинами 1, 3 статті 115 Цивільного кодексу України з врахуванням положе нь статті 203 Цивільного кодекс у України, визначено лише під стави визнання оскаржуваног о правочину недійсним у судо вому порядку.

Згідно частини 3 статті 215 Цив ільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але о дна із сторін або інша заінте ресована особа заперечує йог о дійсність на підставах, вст ановлених законом, такий пра вочин може бути визнаний суд ом недійсним (оспорюваний пр авочин). Аналогічні положенн я визначено і в частині 1 статт і 207 Господарського кодексу Ук раїни господарське зобов'яза ння, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, я ка завідомо суперечить інтер есам держави і суспільства, а бо укладено учасниками госп одарських відносин з порушен ням хоча б одним з них господа рської компетенції (спеціаль ної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із стор ін, або відповідного органу д ержавної влади визнано судом недійсним повністю або в час тині.

Вказані норми закону не тіл ьки не містять прямої вказів ки на нікчемність правочину, а навпаки, вказують на його ос порюваність.

Суттєвою різницею між оспо рюваними та нікчемними право чинами є те, що відносно оспор юваних правочинів діє принци п їх правомірності, тобто вон и дійсні до тих пір, доки їх не буде визнано судом, а не будь- яким іншим органом державної влади, недійсними (стаття 204 ЦК У). Відповідачем не надано суд у доказів, що Договір підряду № 18-015/08 від 28.08.2008 року та Договір пі дряду № 18-020/08 від 21.10.2008 року визнан і недійсними у судовому поря дку.

Щодо посилання відповідач а на частину 2 статті 228 Цивільн ого кодексу України, то суд за значає, що дана норма стосуєт ься виключно правочинів, які порушують публічний порядок . В чому законодавець вбачає п орушення публічного порядку ним зазначено в частині 1 стат ті 228 Цивільного кодексу Украї ни, згідно якої правочин вваж ається таким, що порушує публ ічний порядок, якщо він був сп рямований на порушення конст итуційних прав та свобод люд ини і громадянина, пошкоджен ня майна фізичної або юридич ної особи, держави, Автономно ї Республіки Крим, територіа льної громади, незаконне зав олодіння ним.

Отже, законодавець розмежо вує поняття “порушення публі чного порядку” та “недодерже ння вимоги щодо відповідност і правочину інтересам держав и і суспільства, його моральн им засадам”. Дані обставини п ередбачають різний порядок в изнання правочину недійсним та різні правові наслідки.

Частиною 2 статті 71 Кодексу а дміністративного судочинст ва України встановлено, що в а дміністративних справах про протиправність рішень, дій ч и бездіяльності суб' єкта вл адних повноважень обов' язо к щодо доказування правомірн ості свого рішення, дії чи без діяльності покладається на в ідповідача, якщо він запереч ує проти адміністративного п озову.

Жодних доказів того, що запе речувані правочини були спря мовані саме на порушення кон ституційних прав та свобод л юдини і громадянина, пошкодж ення чи незаконне заволодінн я майна фізичної або юридичн ої особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіал ьної громади відповідач не н аводить.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що як в момент уклад ення позивачем договору з Пр иватним підприємством "Загра ва", так і в процесі його викон ання, сторонами було додержа но всіх вимог чинного законо давства, а тому висновки відп овідача про нікчемність прав очину є безпідставними та не обґрунтованими.

При цьому, суд також зазнача є, що позивач не може нести від повідальності за порушення в имог закону, можливо допущен і його контрагентами в ході ї х власної господарської діял ьності.

Порядок визначення суми п одатку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахува нню) до державного бюджету Ук раїни або відшкодуванню з нь ого (бюджетному відшкодуванн ю) та строки проведення розра хунків регламентовано Закон у України “Про податок на дод ану вартість” у редакції, чин ній на час виникнення спірни х правовідносин.

Згідно пункту 1.7 статті 1 За кону України “Про податок на додану вартість” у редакції , чинній на час виникнення спі рних правовідносин, податков ий кредит - сума, на яку платни к податку має право зменшити податкове зобов'язання звіт ного періоду, визначена згід но з цим Законом.

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статт і 7 цього Закону право на нарах ування податку та складання податкових накладних надаєт ься виключно особам, зареєст рованим як платники податку у порядку, передбаченому ста ттею 9 цього Закону.

У судовому засіданні встан овлено, що і позивач, і його ко нтрагент на час укладання сп ірних правочинів, були зареє стровані як платники ПДВ. Дан а обставина не заперечувалас я представником відповідача .

Відповідно до підпункту 7.4.1 п ункту 7.4 статті 7 Закону Україн и «Про податок на додану варт ість»у редакції, чинній на ча с виникнення спірних правові дносин, податковий кредит зв ітного періоду визначається виходячи із договірної (конт рактної) вартості товарів (по слуг), але не вище рівня звичай них цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної цін и на такі товари (послуги), та с кладається із сум податків, н арахованих (сплачених) платн иком податку за ставкою, вста новленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протя гом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виг отовленням товарів (у тому чи слі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого викорис тання в оподатковуваних опер аціях у межах господарської діяльності платника податку ; придбанням (будівництвом, сп орудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числ і інших необоротних матеріал ьних активів та незавершених капітальних інвестицій в не оборотні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використан ня у виробництві та/або поста вці товарів (послуг) для опода тковуваних операцій у межах господарської діяльності пл атника податку.

Право на нарахування подат кового кредиту виникає незал ежно від того, чи такі товари ( послуги) та основні фонди поч али використовуватися в опод атковуваних операціях у межа х господарської діяльності п латника податку протягом зві тного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковув ані операції протягом такого звітного податкового період у (абзац 4 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 цього Закону).

Тобто необхідною умовою дл я віднесення сплачених у цін і товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт при дбання товарів та послуг із м етою їх використання в госпо дарській діяльності.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону Ук раїни “Про оподаткування при бутку підприємств” у редакці ї, чинній на час виникнення сп ірних правовідносин, встано влено, що господарська діяль ність - це будь-яка діяльніс ть особи, направлена на отрим ання доходу в матеріальній а бо нематеріальній формах.

В акті перевірки № 3697/23-02/31256759 від 27.12.2011 року відповідачем не наве дено жодного факту того, що су ма ПДВ у розмірі 3 828,38 грн. згідно податкової накладної, випис аної Приватним підприємство м "Заграва", нарахована (сплаче на) позивачем у зв' язку з при дбанням товарів (послуг) не з м етою їх подальшого використа ння в оподатковуваних операц іях у межах господарської ді яльності позивача.

Підпунктом 7.5.1. пункту 7.5. стат ті 7 Закону України “Про подат ок на додану вартість” у реда кції, чинній на час виникненн я спірних правовідносин, вст ановлено, що датою виникненн я права платника податку на податковий кредит вважаєть ся:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платни ка податку в оплату товарів (р обіт, послуг), дата виписки від повідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з ви користанням кредитних дебет ових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податко вої накладної, що засвідчує ф акт придбання платником пода тку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до підпунк ту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього За кону не підлягають включенню до складу податкового креди ту суми сплаченого (нарахова ного) податку у зв'язку з придб анням товарів (послуг), не підт верджені податковими накла дними чи митними деклараціям и (іншими подібними документ ами згідно з підпунктом 7.2.6 цьо го пункту).

Щодо висновку відповідача про те, що податкова накладна № 202 від 31.10.2008 року суперечить за конодавчим та нормативним ак там, суд зазначає наступне.

Підпунктом 7.2.1. пункту 7.2. стат ті 7 Закону України “Про подат ок на додану вартість” у реда кції, чинній на час виникненн я спірних правовідносин, вст ановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має мі стити зазначені окремими ряд ками: а) порядковий номер пода ткової накладної; б) дату випи сування податкової накладно ї; в) повну або скорочену назв у, зазначену у статутних доку ментах юридичної особи або п різвище, ім'я та по батькові фі зичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця т а покупця); д) місце розташуван ня юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як пла тник податку на додану варті сть; е) опис (номенклатуру) тов арів (робіт, послуг) та їх кіль кість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отриму вача; ж) ціну поставки без врах ування податку; з) ставку под атку та відповідну суму пода тку у цифровому значенні; и) за гальну суму коштів, що підляг ають сплаті з урахуванням по датку.

Із наявної у матеріалах спр ави копії податкової накладн ої № 202 від 31.10.2008 року вбачається, що вона містить всі необхідн і реквізити, які передбачені підпунктом 7.2.1. пункту 7.2. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а отже є підставою для нарахування по даткового кредиту по податку на додану вартість..

Як наслідок, суд приходить д о висновку про правомірність включення позивачем 3 828,00 грн. п одатку на додану вартість до складу податкового кредиту по податку на додану вартіст ь за травень 2009 року (Деклараці я № 20341 від 22.06.2009 року).

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7 .7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” у редакції, чинній на час вини кнення спірних правовідноси н, сума податку, що підлягає сп латі (перерахуванню) до бюдже ту або бюджетному відшкодува нню, визначається як різниця між сумою податкового зобов 'язання звітного податкового періоду та сумою податковог о кредиту такого звітного по даткового періоду.

При позитивному значенні с уми, розрахованої згідно з пі дпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перера хуванню) до бюджету у строки, в становлені законом для відпо відного податкового періоду .

При від'ємному значенні сум и, розрахованої згідно з підп унктом 7.7.1 цього пункту, така су ма враховується у зменшення суми податкового боргу з цьо го податку, що виник за попере дні податкові періоди (у тому числі розстроченого або від строченого відповідно до зак ону), а при його відсутності - з араховується до складу подат кового кредиту наступного по даткового періоду.

Оскільки судом встановлен о правомірність включення по зивачем до складу податковог о кредиту податку на додану в артість за травень 2009 року сум и 3 828,00 грн. податку на додану ва ртість, що сплачена ним Прива тному підприємству "Заграва" за виконані роботи, визначен і Договорами підряду № 18-015/08 ві д 28.08.2008 року та № 18-020/08 від 21.10.2008 року, т о суд приходить до висновку п ро те, що позивачем також прав омірно розраховано суму пода тку на додану вартість (різни ця між сумою податкового зоб ов'язання звітного податково го періоду та сумою податков ого кредиту такого звітного податкового періоду), яка під лягала сплаті (перерахуванню ) до бюджету за травень 2009 року.

З урахуванням наведеного, К алуською об' єднаною держав ною податковою інспекцією в Івано-Франківській області п ротиправно збільшено позива чу суму податкового зобов' я зання з податку на додану вар тість за травень 2009 року на 3 838,00 г рн. і, як наслідок, безпідставн о накладено на даного платни ка податків штраф у розмірі 1 914,00 грн., а тому податкове повід омлення-рішення № 0000052302 від 10.01.2012 року є протиправним.

Відповідно до частини 2 стат ті 19 Конституції України орга ни державної влади та органи місцевого самоврядування, ї х посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межа х повноважень та у спосіб, що п ередбачені Конституцією та з аконами України.

У відповідності до пунктів 1,2,3,4,5,6 частини 3 статті Кодексу а дміністративного судочинст ва України у справах щодо оск арження рішень, дій чи бездія льності суб'єктів владних по вноважень адміністративні с уди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у м ежах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституціє ю та законами України; з викор истанням повноваження з мет ою, з якою це повноваження над ано; обґрунтовано, тобто з ура хуванням усіх обставин, що ма ють значення для прийняття р ішення (вчинення дії); безстор онньо (неупереджено); добросо вісно; розсудливо.

Щодо судових витрат, то відп овідно до частини 1 статті 94 КА С України якщо судове рішенн я ухвалене на користь сторон и, яка не є суб' єктом владних повноважень, суд присуджує в сі здійснені нею документаль но підтверджені судові витра ти з Державного бюджету Укра їни, а відтак на користь позив ача підлягають стягненню 107,30 г рн. судового збору.

При цьому, суд вважає за нео бхідне звернути увагу на осо бливості обраного позивачем способу захисту, на його думк у, порушених прав.

Закрите акціонерне товари ство "Лукор" звернулося до суд у з адміністративним позовом до Калуської об'єднаної держ авної податкової інспекції в Івано-Франківській області про визнання податкового по відомлення-рішення № 0000052302 від 10.01.2012 року нечинним.

Статтею 105 Кодексу адмініст ративного судочинства Украї ни передбачені безпосередні способи захисту, за допомого ю яких особа може захистити с воє порушене, невизнане або о спорене право, одним з яких є с касування або визнання нечин ним рішення відповідача - су б' єкта владних повноважень повністю чи окремих його пол ожень.

Разом з тим, деякі із встано влених у статтях 105 та 162 Кодекс у адміністративного судочин ства України способи захисту порушеного права носять обм ежений характер і не можуть б ути застосовані при виникнен ні будь-якого спору у сфері пу блічних правовідносин, зокре ма, вимога про визнання нечин ним акта може стосуватися ли ше нормативно-правового акта , а про визнання протиправним ? лише індивідуального акта.

При цьому слід зазначити, що нечинність нормативно-право вого акта виникає після набр ання рішенням суду законної сили, а недійсність індивіду ального акта ? з моменту його п рийняття.

Вимога про визнання протип равним (недійсним, незаконни м, неправомірним) рішення (акт а), протиправною (незаконною, н еправомірною) дії або бездія льності виключає вимогу про скасування цього ж акта проя ву волі, оскільки правові нас лідки застосування обох згад аних вимог в даному випадку с півпадають. Окрім того, вимог а про скасування не може заст осовуватись до дій, бездіяль ності, оскільки їх не можна ск асувати.

Вимоги про визнання протип равним, недійсним, незаконни м, неправомірним, скасування індивідуального акта не міс тять різних способів захисту , а є одним і тим же способом, сф ормульованим у різних словес них формах.

Таким чином, у тих випадках, коли предметом спору є індив ідуальний акт, дія або бездія льність, що має місце в даному випадку, позовною вимогою за правилами Кодексу адміністр ативного судочинства Україн и має бути визнання такого ак та, дії чи бездіяльності прот иправними.

З урахуванням наведеного, с уд приходить до переконання про необхідність виходу за м ежі позовних вимог у порядку частини 2 статті 11 Кодексу адм іністративного судочинства України.

Враховуючи встановлені об ставини у справі та вимоги на ведених правових норм, позов ні вимоги є обґрунтованими, а податкове повідомлення-ріше ння Калуської об'єднаної дер жавної податкової інспекції в Івано-Франківській област і за № 0000052302 від 10.01.2012 року - пр отиправним.

На підставі ст. 124 Конс титуції України, керуючись с т. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністрат ивного судочинства України, суд ,-

ПО СТАНОВИВ:

Позов задовольнити п овністю.

Визнати протиправн им та скасувати податкове по відомлення-рішення Калусько ї об"єднаної державної подат кової інспекції в Івано-Фран ківській області № 0000052302 ві д 10.01.2012 року, згідно якого Закри тому акціонерному товариств у "Лукор" (Приватному акціонер ному товариству "Лукор") збіль шено суму грошового зобов"яз ання з податку на додану варт ість на 5 742 (п"ять тисяч сімсот с орок дві) грн., з яких 3 828 (три тис ячі вісімсот двадцять вісім) грн. - основний платіж та 1 914 (одн а тисяча дев"ятсот чотирнадц ять) грн. - штрафні (фінансові) с анкції (штрафи).

Стягнути з Державного бюдж ету України на користь Прива тного акціонерного товарист ва "Лукор" (вул. Промислова, 4, м. К алуш, Івано-Франківська обла сть, 77306, код ЄДРПОУ - 31256759) 107 (сто сі м) грн. 30 коп. судового збору.

Постанова може бути оскар жена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодек су адміністративного судочи нства України, апеляційна ск арга на постанову суду першо ї інстанції подається протяг ом десяти днів з дня отр имання копії постанови.

Апеляційна скарга подаєть ся до Львівського апеляційно го адміністративного суду че рез Івано-Франківський окруж ний адміністративний суд.

Постанова набирає за конної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодекс ом адміністративного судочи нства України, якщо таку скар гу не було подано.

Суддя Глава ч І.А.

Постанова складен а в повному обсязі 27.03.2012 року.