Постанова

від 14.10.2008 по справі 8/37/08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

8/37/08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 14 жовтня 2008 р.                                                                                    № 8/37/08  

   Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого, суддіПлюшко І.А.,

суддівРазводової С.С. (доповідач по справі), Самусенко С.С.,

розглянувши касаційну скаргу Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації

нарішення господарського суду Запорізької області від 05.02.08р.  та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 17.04.08р.

у справі№ 8/37/08

за позовомПП "ТЕСС"

доУправління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації

третя особаЗапорізька обласна рада

простягнення суми

За участю представників сторін

від позивача         Павлов В.Г. –директор; Павлова А.С. дов. від 24.09.08р.,

від відповідача     Чуб С.М., Глазкова О.О. дов. від 13.10.08р. № 1/2538,

від третьої особи  не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

         Приватне підприємство “ТЕСС” звернулось до господарського суду Запорізької області із позовною заявою з Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації про стягнення 326 671,20грн. основного боргу за договором № 39 від 15.09.2004р.

          Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.02.2008 року у справі № 8/37/08 (суддя Попова І.А.) задоволено позовні вимоги у повному обсязі.           

             Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 17.04.2008 року у справі № 8/37/08 (судді: Колодій Н.А., Зубкова Т.П.,  Шевченко Т. М.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

 Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації звернулося до Вищого господарського  суду України з касаційною  скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 05.02.2008 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 17.04.2008 року у справі № 8/37/08 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення та невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

 Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши  правильність  застосування  судом апеляційної інстанції  норм матеріального  та процесуального  права,  колегія  суддів  Вищого господарського  суду  України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з  наступних  підстав.

         Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 15.09.2004р. між Запорізької обласною радою  (замовник) Управлінням капітального будівництва Запорізької облдержадміністрації (платник) та Приватним підприємством “ТЕСС”(підрядник) укладено договір № 39 (далі  Договір) по об'єкту “Газифікація с. Банівка Приморського району”.

          Пунктом 1.1 Договору встановлено, що підрядник зобов'язався на свій ризик виконати роботу з будівництва об'єкту, а платник зобов'язався надати будівельний майданчик (фронт робіт), (передати затверджену проектно-кошторисну документацію,) прийняти та оплатити виконану роботу на умовах, встановлених цим Договором. Склад та обсяги робіт, що є предметом цього Договору, визначаються на основі проектно-кошторисної документації, яка є невід'ємною частиною цього договору.

         Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

        Господарські суди зазначають, що позивач - приватне підприємство “ТЕСС” звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому ставиться вимога про стягнення з відповідача Управління  капітального будівництва  Запорізької   обласної  державної   адміністрації 326671,20грн. заборгованості за виконані роботи за договором № 39 від 15.09.2004р. Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст.193 Господарського кодексу України, ст.526 ст. 530, 889 Цивільного кодексу України.  

         Суди встановили, що у п. 5.1 договору сторони встановили договірну ціну робіт, яка склала 702 816грн., в тому числі на 2004 рік 402 816грн.

        Згідно додаткової угоди №1 від 08.12.2004р. до договору підряду  №39  початок виконання робіт –листопад 2004 року, завершення виконання робіт –грудень 2005 року

         Крім того, суди попередніх інстанцій встановили, що підрядник виконав взяті на себе зобов'язання щодо будівельних робіт, передбачених договором №39, про що безпосередньо свідчать підписані без зауважень акти приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в за листопад 2004 року та довідка про вартість робіт форми №КБ-3, які є в матеріалах справи. Акти підписані з боку підрядника, субпідрядника, та платника. Вартість виконаних підрядних робіт становить 326 671,20грн.

Доводи Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації про те, що роботи передані  по  Акту  виконаних  робіт  за листопад  2004р.  не можна  вважати  прийнятими,  так як цей  акт та  довідка про їх вартість не  підписані  Замовником –Запорізькою обласною  радою (третя  особа) суд попередньої інстанції правомірно відхилив, оскільки умовами п.14,5 Договору, яким  визначено  порядок  складання  та  підписання  Акту  форми № КБ-2в та Довідки  форми КБ-3, передбачено  підписання  цих  документів  лише  платником та  підрядником, тобто позивачем  та  відповідачем,   підпису  чи затвердження  цих  документів  замовником -  третьою  особою, умови  договору  не вимагають, тому Акт  виконаних робіт за  листопад 2004р.  та  Довідка про вартість  цих  робіт  складені  та  підписані   належним  чином.    

           Щодо доводів заявника апеляційної скарги про свою  відмову  оплачувати прийняті  роботи, яку він мотивує допущенням  з боку підрядника недоліків при виконанні  робіт, які не дозволили експлуатацію об'єкту, і усунути які підрядник відмовився, то суд апеляційної інстанції  вірно визнав їх безпідставними  та  такими, що не  ґрунтуються  на  нормах  чинного   законодавства, виходячи  з такого.

           Відповідно до Договору підставою для здійснення розрахунків є акти типової форми №КБ-2в та довідка про вартість виконаних робіт типової форми №КБ-3.

Згідно наказу Державного комітету статистики України і Державного комітету України з будівництва та архітектури  N 237/5 від 21.06.2002 “Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві”, акт приймання  виконаних  підрядних робіт складається для визначення  вартості  виконаних обсягів підрядних робіт та проведення  розрахунків за виконані підрядні роботи на будівництві на основі журналу обліку виконаних робіт (форма  N  КБ-6)  у  двох примірниках і подається субпідрядником генпідряднику, генпідрядником - замовнику (забудовнику).

        Відповідно до ст. 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Суди встановили, що складені Підрядником акт та   довідка були передані на підпис для приймання робіт Платнику, який прийняв роботи та підписав акти без зауважень. Підрядник, після  підписання  акту прийнятих  робіт  та настання  строку  для  розрахунку за виконані  роботи,  направив на адресу платника претензію про сплату 326671,20грн. за роботи виконані у листопаді  2004р. та 447753,60грн. за виконані роботи у грудні  2005р. Відповідач відхилив претензію позивача, повідомивши  останнього про розірвання договору №39, посилаючись на невиконання позивачем умов договору (ст.9, 12,13, 14).

          Суд попередньої інстанції вірно зазначив, що оскільки  роботи,  виконані  позивачем  до  розірвання  договору, у встановленому законом  та  договором  порядку  були прийняті відповідачем, правовідносини  сторін  слід регулювати  ст. 849 ЦК  України.

        Частиною 4 ст.849 ЦК  України встановлено, що замовник  має право у  будь-який  час  до  закінчення  роботи  відмовитися  від договору    підряду, виплативши  підрядникові плату  за  виконану   частину  роботи  та відшкодувавши  йому   збитки, завдані  розірванням  договору.

Таким чином обов'язок   розрахуватися за  прийняті   роботи у  відповідача залишається незалежно  від розірвання  договору  підряду.

         Відповідно до ст. 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Суд апеляційної інстанції підставно не прийняв до уваги заперечення   з   приводи  неякісного  виконання    позивачем    підрядних  робіт , оскільки ні  замовник,  ні  платник  не  зверталися до  позивача  з  вимогами,  що витікають з положень   ст. 858 ЦК України,      

Крім цього, судова колегія погоджується з твердженням суду попередньої інстанції, що доводи заявника  апеляційної  скарги  з  приводу  часткових  розрахунків  за  прийняті  від  позивача роботи необґрунтованими та  такими, що  суперечать фактичним  обставинами  справи виходячи з наступного.

В апеляційній скарзі апелянт вказує, що при  ухваленні  оспорюваного рішення  господарським  судом  не  був прийнятий  до уваги той  факт, що   субпідрядні  роботи   на   суму  163 714,80 грн.  із  загальної суми позову  326 671,40 грн. були прийняті  відповідачем   безпосередньо  від  субпідрядника  та оплачені  останньому в повному  обсязі.  

На  підтвердження  зазначеного  факту відповідач  надав суду   копію  платіжного доручення   № 2113  від 27.12.2005р.,  яким  Управління  капітального будівництва Запорізької обладміністрації   на  рахунок  ПП “Протон” перерахувало  463 159,20 грн.   

      Предметом  даного спору  є стягнення  заборгованості   за передані   від позивача  відповідачу  роботи   по  Акту виконаних робіт за  листопад 2004р. по Договору  підряду  №  39   від 15.09.2004р.  Частина робіт, виконаних субпідрядником  ПП “Протон” по договором підряду №39  передана  відповідачу  від позивача   саме за цим актом, який  був підписаний відповідачем без заперечень та зауважень. Безпосередня  передача   від  субпідрядника  до  відповідача    робіт, прийнятих по Акту  за  листопад 2004 р.  матеріалами справи не підтверджена.  В  призначені  платежу   платіжного доручення  № 2113  від 27.12.2005р., на який  посилається  апелянт  як  на  доказ перерахування  коштів  безпосередньо  субпідряднику,  значиться: “Оплата  за виконані  роботи  по об'єкту “Газифікація с. Банівка  Приморського району” згідно контракту № 83  від 09.12.2005р. , форма №  КБ-3, акт № 1,2  від 26.12.2005р.”   

        На підставі викладеного, апеляційна інстанція  вірно вказала, що призначення  платежу  свідчить про те, що  кошти перераховувалися   ПП “Протон” по   іншому  договору  та  за  інші  виконані  роботи, що  не стосуються  даного предмету спору.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не має.

 На підставі викладеного та керуючись  ст. ст.1115, 1117 ,  1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -      

                                    П О С Т А Н О В И В:    

1.           Касаційну скаргу Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації залишити без задоволення.

    2.    Рішення господарського суду Запорізької області від 05.02.08р.  та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 17.04.08р. по справі № 8/37/08 залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                                          І.А. Плюшко

Судді                                                                                                С.С. Разводова

                                                                                                          С.С. Самусенко