Рішення

від 13.10.2008 по справі 20/4851

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/4851

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" жовтня 2008 р.

Справа № 20/4851

за позовом державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця", м. Київ

до комунального підприємства Летичівської районної ради "Летичівський спецлісгосп", смт. Летичів

про стягнення 280,00 грн.                                                                               Суддя Гладій С. В.

Представники сторін:

позивача - Бовкун А. С. за довіреністю № 3541-НЮ від 24.09.2008 р.;

відповідача - не з'явився.

Суть спору:

Позивач - державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-західна залізниця", м. Київ, звернувся до суду з позовною заявою стягнення з відповідача - комунального підприємства Летичівської районної ради "Летичівський спецлісгосп", смт. Летичів, 280,00 грн. штрафу застосованого позивачем за невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно договору № 926 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 12.06.2007 р., а саме плану перевезень № 2290 на травень 2008 р.

Прибулий у судове засідання 13.10.2008 р. повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач, незважаючи на належне повідомлення про дату, час та місце судового засідання, явку повноважного представника у судове засідання 13.10.2008 р. не забезпечив, відзиву на позовну заяву не надав, що згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. не перешкоджає вирішенню спору за наявними в ній матеріалами.  

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

12.06.2007 р. між державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-західна залізниця", м. Київ (залізниця) та комунальним підприємством Летичівської районної ради "Летичівський спецлісгосп", смт. Летичів (вантажовласник) укладено договір № 926 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, предметом якого є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням, та проведенням розрахунків за ці послуги (п.1.1. договору).

Згідно договору залізниця зобов'язана приймати до перевезення та видавати вантажі вантажовласника, подавати під навантаження/вивантаження вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, пов'язані із перевезенням вантажів, в тому числі за вільними тарифами, перелік яких зазначається в додатку до цього договору (п. 2.2.2.); вантажовласник зобов'язаний пред'являти залізниці у визначений термін місячні плани перевезень, заявки на подачу вагонів (контейнерів) та здійснювати навантаження/вивантаження вантажів, що відправляються ним або прибувають на його адресу; п. 4.1. - залізниця і вантажовласник несуть відповідальність за невиконання плану перевезень за Статутом залізниць України (п. 2.4.1.).

Відповідно до умов договору відповідачем здійснено замовлення на перевезення вантажів у травні 2008 р. форми ГУ-12, на що позивачем оформлено (заповнено верхню частину облікової картки) облікову картку виконання плану перевезень № 2290 на травень 2008 р., за якою заплановано перевезення вантажів на першу декаду - 2 вагони на 80 тонн, на другу декаду - 2 вагони на 80 тонн, на третю декаду - 3 вагони на 120 тонн (всього 7 вагонів на 280 тонн).

Проте, декадних заявок на подачу вагонів на першу, другу та третю декади травня 2008 р. відповідачем подано не було, про що позивачем здійснено відповідні записи до облікової картки виконання плану перевезень № 2290 за травень 2008 р.

За невиконання відповідачем плану перевезень по обліковій картці плану перевезень № 2290 за травень 2008 р. позивачем нараховано штраф, який згідно розрахунку суми позовних вимог становить 280,00 грн.

На суму нарахованого штрафу позивачем оформлено накопичувальну картку № 010611 за період з 01.06.2008 р. по 10.06.2008 р., яку вручено представнику відповідача до оплати.

Оскільки суму штрафу у розмірі 280,00 грн. у добровільному порядку відповідачем сплачено не було, позивач звернувся з позовною заявою про стягнення останньої до суду.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається наступне:

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків передбачених ст. 11 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16.01.2003 р. (ЦКУ) є договори або інші правочини. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 611 ЦКУ). Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629).

Згідно статті 509 ЦКУ зобов'язання виникають з договору. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона боржник повинна вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦКУ).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦКУ).

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦКУ визначає як порушення зобов'язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦКУ).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦКУ).

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 р. (ГКУ) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відтак, правовідносини, що виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими (виникли з господарського договору) і відповідно до ст. 1 ГКУ є предметом його регулювання.

Згідно ст. 193 ГКУ суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним сином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Частиною 5 ст. 307 ГКУ передбачено, що умови перевезення вантажів, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, статутами та іншими нормативно - правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

          Статтею 17 Статуту залізниць України (СЗУ), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Статуту залізниць України" № 457 від 06.04.1998 р.,  визначено, що перевезення вантажів організовуються на договірних засадах. Форма договору встановлена Правилами. Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється місячне планування перевезень.

Залізниці, вантажовласники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиційні і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами. (ст. 105 СЗУ).

Зокрема, за незабезпечення залізницею подачі вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень та за невикористання вантажовідправником поданих вагонів і контейнерів чи відмову від вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень сплачується штраф у таких розмірах: за вантажі, перевезення яких планується у тоннах і вагонах, - з тони по 5 відсотків ставки добової плати за користування вагонами (ст. 106 СЗУ).  

У відповідності до Правил планування перевезень вантажів, а саме п. 2.2. згідно з договором про організацію перевезень не пізніше 12 днів до початку наступного місяця відправник надає залізниці відправлення місячне замовлення на перевезення вантажів із зазначенням обсягів перевезень у вагонах (контейнерах) і тоннах; п. 2.6. - за два дні (не враховуючи дня подання) до початку декади відправник подає начальнику станції декадну заявку в електронному вигляді з розподілом подачі вагонів на кожний день; п. 6.1. - облік виконання плану перевезень вантажів здійснюється в обліковій картці за кожним планом. На підставі цього обліку визначаються розміри матеріальної відповідальності сторін за невиконання плану; п. 6.3. - для кожного відправника і кожної номенклатурної групи вантажу станція заповнює верхню частину облікової картки та планові дані на місяць; п. 6.6. - у разі неподання або несвоєчасне подання відправником декадної заявки, у зв'язку з чим залізниця не подавала вагони (контейнери), недовантаження з вини  відправника визначається, виходячи з середньодобової норми навантаження; п. 6.10. - штраф за невиконання місячних планів і додаткових замовлень на перевезення вантажів нараховується на залізницю і відправника по закінченні кожної декади, сальдова сума штрафу визначається по закінченні місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було дотримано вимог укладеного між сторонами договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги та правил планування перевезень вантажів щодо подання декадних заявок з розподілом вагонів на кожний день, як наслідок залізницею не було подано вагони під навантаження, визначено недовантаження з вини відправника та нараховано штраф у розмірі 280,00 грн.

Доказів сплати відповідачем суми штрафу суду не надано.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача обґрунтовані матеріалами справи, відповідають вимогам чинного законодавства і підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України у зв'язку із задоволенням позову судові витрати підлягають покладенню на відповідача.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця", м. Київ до комунального підприємства Летичівської районної ради "Летичівський спецлісгосп", смт. Летичів про стягнення 280,00 грн. задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства Летичівської районної ради "Летичівський спецлісгосп" (смт. Летичів, вул. І. Франка, 35/1, код 30801060) на користь державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" (м. Київ, вул. Лисенко, 6, код 04713033) 280,00 грн. (двісті вісімдесят гривень 00 копійок) штрафу, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 копійок) витрат по оплаті державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя                                                                      

Віддрук. 3 прим.:

1 –до справи,

2 –позивачу,

3 –відповідачу.