КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.03.2012 № 03/5026/2404/2011
Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:
головуючого: Короту н О.М.
суддів: Іоннікової І .А.
Верховця А.А.
при секретарі судового засідання - Кондратюк О.А.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2, О СОБА_1 - представник за дов іреністю б/н від 06.02.2012р.
від відповідача: ОСОБА_3 - представник за довіреніс тю № 2 від 22.02.2012р.; ОСОБА_4 - пр едставник за довіреністю № 1 в ід 22.02.2012р.
комірник ТОВ "Полянецьке": ОСОБА_5 - паспорт НОМЕР_1
розглянув апеляційну скар гу Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Полянецьке" на рішення господарського су ду Черкаської області від 20.12. 2011р.
у справі № 03/5026/2404/2011 (суддя Єфіме нко В.В.)
за позовом Фермерського г осподарства "Полянецьке"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полянецьк е"
про витребування майна.
Суть рішення і апеляційної скарги:
Фермерське господарство "П олянецьке" звернулось до гос подарського суду Черкаської області за позовом до Товари ства з обмеженою відповідаль ністю "Полянецьке" про зобов' язання повернути мано, а саме 13,8 тонн озимої пшениці, переда ної відповідачу на зберіганн я згідно умов договору від 25.07.2 011 року.
Рішенням господарського с уду Черкаської області від 20.1 2.2011 р. у даній справі позов задо волено повністю. Зобов' язан о Товариство з обмеженою від повідальністю "Полянецьке" п ередати на користь позивача зерно озимої пшениці у кільк ості 13,8 тонн. Стягнуто з відпов ідача судові витрати.
Не погоджуючись із вказани м рішенням, Товариство з обме женою відповідальністю "Поля нецьке" звернулось до Київсь кого апеляційного господарс ького суду з апеляційною ска ргою, в якій просить рішення г осподарського суду Черкаськ ої області від 20.12.2011р. у даній сп раві скасувати та прийняти н ове, яким в задоволенні позов у відмовити повністю.
Апеляційна скарга обґрунт ована тим, що озима пшениця, як у просить повернути позивач належить відповідачу, оскіль ки весь технологічний цикл п о її вирощуванню на земельні й ділянці 2,4 га здійснювався в ідповідачем з огляду на чинн ість до квітня 2011 року договор у оренди даної землі. Крім тог о, апелянт вказує на те, що пит ання прийняття на зберігання зерна від інших організацій загальними зборами не виріш увалось, та такий вид діяльно сті товариством не здійснюєт ься.
Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 17.01.2012 р. апеляційну скаргу То вариства з обмеженою відпові дальністю "Полянецьке" прийн ято до провадження та призна чено до розгляду на 14.02.2012 року.
ТОВ "Полянецьке" подано пись мовий відзив на апеляційну с каргу, в якому позивач просит ь оскаржуване рішення залиши ти без змін, а апеляційну скар гу - без задоволення. В обґру нтування, викладених у даном у відзиві доводів позивач по силається на те, що право влас ності на спірне зерно позива ч доводить посиланням на п. б) ч. 1 ст. 95 ЗК України та договір о ренди землі від 04.05.2011 року, акто м здачі-приймання виконаних робіт від 26.07.2011 року. Щодо тверд жень відповідача про те, що до говір зберігання від 25.07.2011 року має бути оцінений як угода, що укладена в результаті зловм исної домовленості сторін і не може породжувати правових наслідків у наведеному відз иві позивач вказує на те, що по зов про визнання цього догов ору недійсним відповідачем н е подавався, а тому по відноше нню до нього діє передбачена ст. 204 ЦК України презумпція пр авомірності правочину.
Розгляд апеляційної скарг и, на підставі п. п. 1, 3 ст. 77 ГПК Укр аїни, відкладався у зв'язку з н еявкою представників сторін та необхідністю витребуванн я додаткових документів. Ухв алою Київського апеляційног о господарського суду від 13.03.20 12 року продовжено строк розгл яду апеляційної скарги.
Розпорядженням Голови Киї вського апеляційного господ арського суду № 01-22/1/2 від 26.03.2012 р., у зв'язку з перебуванням судді Вербицької О.В. у відпустці, з мінено склад судової колегі ї: головуючий суддя - Короту н О.М., судді Верховець А.А., Іонн ікова І.А., яка спочатку розпоч ала розгляд справи та ухвали ла постанову.
Позивачем на виконання вим ог ухвали суду надано письмо ві пояснення, в яких останній зазначає, що речове право на с пірне зерно підтверджується наявними в матеріалах справ и правовстановлюючими докум ентами, а саме: договір зберіг ання від 25.07.2011р., накладна № 28 від 25.07.2011р., відомість № 1 від 25.07.2011р., ви тяг з книги вагаря відповіда ча за 2011 рік, договір оренди зем лі, акт здачі-приймання викон аних робіт та державний акт н а право власності на земельн у ділянку. Обставини щодо фак ту прийняття спірного майна на баланс позивача виходить за межі предмета доказування . Щодо родових ознак, якими хар актеризується спірне майно п озивач посилається на наймен ування - зерно озимої пшени ці та одиниця виміру - тонни , кількість - 13,8. Також, позива ч зазначає, що заключний звіт про збір врожаю (за формою 16-сг ) не здійснювався.
Відповідачем також надано витребувані судом документи та письмові пояснення, в яких останній зазначає, що виснов ки суду про належність зерна озимої пшениці в кількості 13, 8 тонн позивачу на праві власн ості не відповідають наявним матеріалам справи, оскільки позивачем не надано доказів легітимності походження зер на. А посилання суду на догові р оренди землі, акт та інші док ументи не підтверджують прав о власності позивача на зерн о. Крім того, відповідач вказу є на те, що не може бути належн им доказом витребування майн а відомість № 1 від 25.07.2011р., оскіль ки окрім назви культури та її ваги інших відомостей не міс тить. Також у відповідності д о даних статистичного звіту відповідача (форма 16-г) в графі «надходження» не значиться приймання відповідачем спір ного зерна пшениці.
В порядку ст. 30 ГПК України в судове засідання 27.03.2012 року був викликаний комірник ТОВ «По лянецьке» ОСОБА_5, яким на дано відповідні пояснення, з окрема, ОСОБА_5 було зазна чено, що акт здачі-приймання п родукції ним підписувався зн ачно пізніше та за вказівкою директора (що зафіксовано в п ротоколі судового засідання ).
Представники відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтрима ли та просили її задовольнит и.
Представники позивача зап еречили проти доводів апеляц ійної скарги з підстав, викла дених у відзиві та письмових поясненнях.
Дослідивши матеріали спра ви, розглянувши доводи апеля ційної скарги та заперечень на неї, заслухавши пояснення представників сторін та вик ликаного в порядку ст. 30 ГПК Ук раїни працівника відповідач а, Київський апеляційний гос подарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Як правильно з' ясовано мі сцевим господарським судом, 25 липня 2011 р. Фермерське господ арство «Полянецьке» в особі Барабаша А.В. та Товариство з о бмеженою відповідальністю « Полянецьке» (далі - зберігач) в особі виконавчого директора Барабаша С.А. уклали договір з берігання (далі - договір), за у мовами якого позивач передає відповідачу на відповідальн е зберігання зерно озимої пш ениці у кількості 13,8 тонн, варт істю за одиницю (1 тонну) - 5 грн (далі - майно).
Відповідно до ст. 509 ЦК Україн и зобов'язанням є правовідно шення, в якому одна сторона (бо ржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кред итора) певну дію (передати май но, виконати роботу, надати по слугу, сплатити гроші тощо) аб о утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виник ають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 11 ЦК України, передб ачено, що підставами виникне ння цивільних прав та обов'яз ків, зокрема, є договори та інш і правочини.
За умовами договору передб ачалося, що майно, яке передає ться за ним, визначене родови ми ознаками, вирощено на земе льній ділянці ФГ «Полянецьке » і не переходить у власність зберігача (п.1.2 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору з берігач зобов' язується збе рігати майно на належних йом у або орендованих ним склада х з дотриманням правил склад ування і зберігання, а також с анітарних норм і правил прот ипожежної безпеки.
ФГ «Полянецьке», у відповід ності до п. 2.3 договору, зобов' язується передати майно на з берігання та своєчасно вноси ти плату згідно умов договор у.
Договір зберігання набира є чинності з моменту передан ня майна зберігачу і діє до йо го припинення у порядку, пере дбаченому п. 5.1 договору. Тобто , даний договір зберігання є р еальним.
Згідно п. 5.2 договору майно по винно бути повернуто зберіга чем протягом 10 днів із моменту заяви однієї зі сторін відпо відної письмової вимоги. Заз начена вимога може бути пере дана телеграфом або рекоменд ованим поштовим відправленн ям за останньою повідомленою стороною адресою або листом - клопотанням. На підставі о бов'язку, передбаченого п. 5.2 до говору стороною і заявлено п озов (арк. 1 позовної заяви).
Доводи обох сторін ґрунтую ться на спорі щодо наявності чи відсутності у позивача пр ава власності на спірне зерн о.
Так, позивач в своєму клопот анні (вх. господарського суду Черкаської області № 18065/2011 від 11.11.2011 року, а.с. 27-28) в підтвердженн я права власності на спірне з ерно посилається, зокрема, на те, що 04.05.2011 Барабаш Андрій Васи льович (орендодавець) та ферм ерське господарство «Поляне цьке» (орендар) уклали догові р оренди землі № 1, за умовами я кого орендодавець надав, а ор ендар прийняв в строкове пла тне користування земельну ді лянку загальною площею 2,4043 для ведення товарного сільськог осподарського виробництва в адміністративних межах с. По лянецьке; земельна ділянка є власністю Барабаша А.В., що пі дтверджується Державним акт ом на право приватної власно сті на землю, зареєстрованим Книзі записів державних акт ів на право приватної власно сті на землю за № 294. За наведено го, позивач вважає, що оскільк и з 04.05.2011 року земельна ділянка, на якій було зібрано спірне з ерно, перебуває в оренді у поз ивача, відповідно останній з посиланням на приписи ст. 95 ЗК України володіє правом влас ності на ці посіви.
Разом з цим, відповідач, зап еречуючи проти задоволення п озову, посилається на те, що до говір оренди землі від 04.05.2011 рок у не може бути належним доказ ом набуття права власності н а спірне зерно озимої пшениц і, оскільки в період з липня 2005 року по квітень 2011 року ТОВ «По лянецьке» було орендарем дан ої земельної ділянки та здій снювало на ній вирощування о зимої пшениці. Тому вирощена озима пшениця, посів якої у ві дповідності до технологічно го циклу здійснюється восени , належить відповідачу. Дані д оводи підтверджені наявними в матеріалах справи договор ом оренди землі № 263 від 22.07.2005 рок у, угодою від 04.04.2011 року про розі рвання договору оренди.
Суд апеляційної інстанції вважає, що не ці обставини вхо дять до предмета доведення п о даному спору, оскільки заяв лена вимога про витребування озимої пшениці випливає з до говірних зобов' язань щодо з берігання спірного майна.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції вважає, що позов не підлягає задоволенню з інши х підстав.
Так, у відповідності до ст. 936 ЦК України за договором збер ігання одна сторона (зберіга ч) зобов'язується зберігати р іч, яка передана їй другою сто роною (поклажодавцем), і повер нути її поклажодавцеві у схо ронності.
Зберігачем за договором зб ерігання є особа, що здійснює зберігання на засадах підпр иємницької діяльності (профе сійний зберігач). Вичерпного переліку професійних зберіг ачів ЦК України та інші акти ц ивільного законодавства не м істять, у зв'язку з чим таким з берігачем може вважатись буд ь-який суб'єкт господарюванн я, який має достатній обсяг ді єздатності, і його діяльніст ь по зберіганню не суперечит ь нормам законодавства, ціля м його діяльності, положення м установчих документів.
Як вбачається з наявного в м атеріалах справи Статуту ТОВ «Полянецьке», до предмета ді яльності товариства професі йна діяльність зі зберігання сільськогосподарських куль тур не віднесена. При цьому, у відповідності до п. 9.5 Статуту до виключної компетенції за гальних зборів ТОВ «Полянець ке» належить визначення осно вних напрямків діяльності то вариства.
Судом апеляційної інстанц ії встановлено, що загальним и зборами відповідача не при ймалось будь-яких рішень щод о надання дозволу на прийнят тя на зберігання озимої пшен иці, яке не є предметом діяльн ості товариства. Тому доводи апелянта в цій частині прийм аються судом апеляційної інс танції.
Отже, надання іншим суб' єк там господарювання послуг із зберігання озимої пшениці н е віднесено до цілей діяльно сті ТОВ «Полянецьке» та не пе редбачено установчим докуме нтам.
Разом з цим, державну політи ку щодо розвитку ринку зерна як пріоритетного сектора ек ономіки агропромислового ко мплексу України визначено За коном України «Про зерно та р инок зерна в Україні», у відпо відності до преамбули якого даний нормативно-правовий ак т спрямований на створення п равових, економічних та орга нізаційних умов конкурентос проможного виробництва і фор мування ринку зерна для забе зпечення внутрішніх потреб д ержави у продовольчому, насі ннєвому та фуражному зерні, н арощування його експортного потенціалу.
Згідно зі ст. ст. 3, 5 Закону Укр аїни «Про зерно та ринок зерн а в Україні» дія цього Закону поширюється на всіх суб'єкті в ринку зерна, якими, зокрема, є суб' єкти виробництва зерн а та інші суб' єкти господар ювання, які діють на ринку зер на.
Статтею 1 названого Закону п ередбачено, що виробництво з ерна - діяльність сільського сподарських товаровиробник ів, що пов'язана з вирощування м зерна, забезпеченням внутр ішніх потреб України у насін нєвому матеріалі, зерні для п родовольчих, фуражних та тех нічних цілей, поліпшенням йо го якості, створенням експор тного потенціалу ринку зерна , а також гарантуванням продо вольчої безпеки держави за р ахунок розвитку власного зер нового господарства.
Як вбачається з наявної в ма теріалах справи довідки з ЄД РПОУ, одним із видів діяльнос ті Фермерського господарств а «Полянецьке» є вирощування зернових та технічних культ ур.
У відповідності до п. 4.3.1, п. 4.3.2 С татут ТОВ «Полянецьке» предм етом діяльності товариства, зокрема, є сільськогосподарс ьке виробництво та реалізаці я товарної продукції і сиров ини, вирощування та реалізац ія елітного і гібридного нас іння сільськогосподарських культур.
Таким чином, сторони у даній справі є суб' єктами ринку з ерна в розумінні приписів сп еціального закону - Закону Ук раїни «Про зерно та ринок зер на в Україні».
Позивач в якості доказів пе редачі відповідачу на зберіг ання спірного зерна було над ано накладну № 28 від 25.06.2011 року, з а якою від Барабаша А.В. на збе рігання прийнято пшеницю ози му в кількості 13,8 тонн.
Як вірно встановлено місце вим господарським судом, нав едена накладна містить такі записи: у графі «через кого (ко му)» - від Барабаш А.В.; у графі « призначення» - на зберігання ; у графі «назва, сорт, розмір» - пшениця озима; у графі «один иця виміру» - кг; у графі «кіль кість відпущено» - 13800.
Проте, даний документ не мож на вважати належним доказам передачі на зберігання відпо відачу озимої пшениці, оскіл ьки накладна не містить пріз вища, найменування посади ос оби, що прийняла майно. Матері али справи також не містять д овіреності на отримання відп овідачем озимої пшениці за ц ією накладною.
Також, позивачем надана від омість № 1 руху зерна за 25 липня 2011, яка містить такі записи: у г рафі «місце зберігання» - скл ад; у графі «матеріально-відп овідальна особа» - ОСОБА_5 ; у графі «культура і сорт» - пш ениця озима; у графі «вага, кг» - 13800.
26.07.2011 комісією в складі: замов ника - голови ФГ «Полянецьк е» Барабаша А.В. та комірника Т ОВ «Полянецьке» ОСОБА_5 в присутності головного агрон ома ТОВ «Полянецьке» Паламар чук О.А. складено акт про те, що цього числа було передано на зберігання пшениці в кілько сті 13800 кг в склад ТОВ «Полянець ке» від ФГ «Полянецьке», яка б ула зібрана комбайном FERGUSON - 38 Ба біч О.М. з площі 2,40 га при врожай ності 57,5 ц/га. Акт складений в д вох примірниках і є додатком до договору зберігання прод укції.
Тобто, матеріали справи міс тять документи, які, крім вище викладених недоліків, супере чать один одному щодо дати пе редачі відповідачу на зберіг ання спірного зерна, а тому ві дсутня можливість встановле ння початку перебігу дії дог овору зберігання, та, як наслі док, не є належним доказом вик онання п. 2.3 договору.
В книзі вагаря ТОВ «Полянец ьке» 2011 р. містяться записи: про зважування вантажу масою 7250 і 6550 з поміткою Барабаш відоміс ть № 1 Реєстр № 1.
З метою отримання пояснень з питань, що виникли під час р озгляду справи судом апеляці йної інстанції в порядку ст. 30 ГПК України було викликано к омірника ТОВ «Полянецьке» ОСОБА_5, який пояснив, що за в казівкою директора ТОВ «Поля нецьке» Барабаша С.А. (який обі ймав цю посаду станом на липе нь 2011 року) було внесено до книг и вагаря запис про зважуванн я 13 800 тонн. Також комірник зазн ачав, що директором було взят о номер автомобіля, яким він в важав, що було привезено зерн о. Акт підписувався значно пі зніше. Фермерським господарс твом «Полянецьке» не надавал ось товарно-транспортної та податкової накладеної. Жодно го підтверджуючого документ а про походження озимої пшен иці надано також не було.
Відповідно до ст. 7 Закону Ук раїни «Про зерно та ринок зер на в Україні» суб'єктами збер ігання зерна є: зернові склад и (елеватори, хлібні бази, хліб оприймальні, борошномельні і комбікормові підприємства), суб'єкти виробництва зерна, я кі зберігають його у власних або орендованих зерносховищ ах, та інші суб'єкти господарю вання, які беруть участь у про цесі зберігання зерна.
Наказом від 27.06.2003 року № 198 «Про затвердження Положення про обіг складських документів н а зерно» (зареєстровано в Мін істерстві юстиції України 16.07 .2003 за № 605/7926) для суб' єктів збер ігання зерна всіх форм власн ості введено в дію обіг склад ських документів на зерно - ск ладську квитанцію, просте та подвійне складські свідоцтв а.
Наведених обов' язкових с кладських документів (які є н алежним доказом в порядку ст . 34 ГПК України у спірних право ввідносинах), що підтверджую ть прийняття зерна на зберіг ання, матеріали справи не міс тять та не були надані і суду а пеляційної інстанції на його вимогу (ухвала від 13.03.2012 року). За наданими в судовому засідан ні поясненнями представника позивача такі документи не с кладались.
Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги су перечність наявних в матеріа лах справи доказів та поясне нь, суд апеляційної інстанці ї вважає, що накладна, відоміс ть та акт не можуть в силу ст. с т. 32-34 ГПК України бути належним доказом прийняття відповіда чем на зберігання озимої пше ниці в розумінні наведених н орм матеріального права, що п ідлягають застосуванню у дан ій справі з огляду на суб' єк тивний склад сторін та об' є кт зберігання - зерно, як скл адової пріоритетного сектор а економіки агропромисловог о комплексу.
Отже, з врахуванням встанов леного та на підставі п. 5.1 дого вору (який належить до реальн их правочинів) у сторін не вин икло прав та обов' язків по д оговору зберігання, зокрема, щодо зобов' язання відповід ача повернути зерно.
Доводи позивача про те, що з а договором зберігання від 25.0 7.2011 року (який відповідачем в с удовому порядку недійсним не визнаний та щодо нього діє пр езумпція правомірності прав очину) на відповідача поклад ається обов' язок повернути майно, судом апеляційної інс танції відхиляються, оскільк и позивачем належними доказ ами не підтверджено обставин передачі майна за цим догово ром. Разом з цим, у відповіднос ті до умов даного договору (п. 5.1) він є реальним, тому набира є чинності з моменту передач і озимої пшениці.
За таких обставин, суд апеля ційної інстанції встановив в ідсутність підстав для задов олення позову, що ґрунтуєтьс я на договорі зберігання.
Викладене не позбавляє поз ивача права на звернення в за гальному порядку з позовом з інших підстав.
Враховуючи вищевикладене, Київський апеляційний госпо дарський суд дійшов висновку , що апеляційна скарга Товари ства з обмеженою відповідаль ністю "Полянецьке" підлягає з адоволенню, оскільки рішення суду першої інстанції ухвал ене за неправильного застосу вання норм матеріального пра ва та неповного з'ясування вс іх обставин справи, що призве ло до прийняття неправильног о рішення (п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК Укра їни), що є підставою для скасув ання такого рішення з прийня ттям нового рішення про відм ову в задоволенні позовних в имог повністю.
Судові витрати за розгляд с прави в суді апеляційної інс танції покладаються на позив ача відповідно до приписів с татті 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 32-34, 36, 43, 49, 99, 101 - 1 05 Господарського процесуаль ного кодексу України, Київсь кий апеляційний господарськ ий суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу То вариства з обмеженою відпові дальністю "Полянецьке" на ріш ення господарського суду Чер каської області від 20.12.2011р. у сп раві № 03/5026/2404/2011 задовольнити.
2. Рішення господарського су ду Черкаської області від 20.12.20 11 року у справі № 03/5026/2404/2011 скасува ти з прийняттям нового рішен ня про відмову в задоволенні позову повністю.
3. Стягнути з Фермерського г осподарства "Полянецьке" (адр еса: вул. Радянська,77, с. Полянец ьке, Уманський район, Черкась ка область, код ЄДРПОУ 36558672) з бу дь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під ча с виконання судового рішення , на користь Товариства з обме женою відповідальністю "Поля нецьке" (адреса: вул. Радянська ,77, с. Полянецьке, Уманський рай он, Черкаська область, код ЄДР ПОУ 02140917) 536,50 грн. судового збору з а розгляд апеляційної скарги .
4. Видачу наказу доручити го сподарському суду Черкасько ї області.
5. Матеріали справи № 03/5026/2404/2011 по вернути до господарського су ду Черкаської області.
Постанова набирає законно ї сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищо го господарського суду Украї ни протягом двадцяти днів з д ня набрання постановою апеля ційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя Коротун О.М.
Судді Іоннікова І.А.
Верх овець А.А.
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 27.03.2012 |
Оприлюднено | 05.04.2012 |
Номер документу | 22359145 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Коротун О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні