КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.03.2012 № 1/368
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Тищенко А.І.
Михальської Ю.Б.
За участю представників:
Від позивача: ОСОБА_1 – юрист
Від відповідача: ОСОБА_2 – юрист
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна компанія - Сервіс»
на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2012
у справі № 1/368
за позовом Приватного акціонерного товариства «Київенерго»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна компанія –
Сервіс»
про стягнення 159016,49 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2012 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна компанія – Сервіс» задоволені повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна компанія – Сервіс» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2012 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Київенерго».
В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначив, що при винесенні даного рішення судом були порушені норми матеріального та процесуального права, на підтвердження чого в своїй апеляційній скарзі виклав ряд обставин, які, на його думку, виступають підтвердженням правової позиції відповідача та спростовують правильність винесеного рішення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2012 апеляційну скаргу прийнято до провадження.
Ухвалою суду від 21.02.2012 відкладено розгляд справи у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважних представників відповідача.
13.03.2012 ухвалою суду відкладено розгляд справи у зв'язку з повторною неявкою в судове засідання повноважних представників відповідача.
Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегією встановлено наступне:
Між Приватним акціонерним товариством «Київенерго» (далі – позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна компанія – Сервіс» (далі – відповідач) укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 15.04.2011 № 1541020.
У відповідності до п.1.1 договору позивач зобов'язався виробити та поставити теплову енергію відповідачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а відповідач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, визначених у договорі.
Згідно з п.2.2.1 та 2.3.1 договору і відповідно до законодавства України позивач постачає теплову енергію у гарячій воді відповідачу для потреб: опалення та вентиляції –в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до договору, яку відповідач зобов'язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.
Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється відповідно до звернення-доручення про укладення договору та п.5.1 договору по приладам обліку за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженнями КМДА, а з 01.01.2011 – затверджені постановами НКРЕ, які можуть змінюватись в період дії договору.
Згідно п. 10 Додатку 2 до договору відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 відповідно до якого за теплову енергію яка використовується населенням оплата повинна бути проведена не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, за теплову енергію яка використовується орендарями оплата повинна бути проведена не пізніше 25 числа поточного місяця.
Однак свої зобов'язання за зазначеним договором відповідач не виконав належним чином, внаслідок чого за період з 01.12.2010 по 01.10.2011 виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка становить 149244,06 грн.
27.03.2012 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, в якій ПАТ «Київенерго» зазначає суму основного боргу за спожиту теплову енергію в розмірі 134244,06 грн., інфляцію 7083,06 грн., 3 % річних 4108,17 грн.
Сторонами надано Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.12.2010 по 01.10.2011, відповідно до якого сторони погодили суму боргу в розмірі 134244,06 грн.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
У відповідності з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.
Приватним акціонерним товариством «Київенерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна компанія – Сервіс» надані розрахунки штрафних санкцій, результати яких різняться між собою.
Київський апеляційний господарський суд, здійснивши перерахунок, дійшов висновку про стягнення штрафних санкцій в наступних розмірах: З% річних в розмірі 2772,08 грн. та інфляційна складова 3935,48 грн.
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Тривале безпідставне утримання чужих коштів призводить до їх знецінення для власника внаслідок інфляційних процесів.
Інфляція - знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (Методологічні положення щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджені наказом Держкомстату України від 14.11.2006 № 519).
Відповідно до п. 1.14 Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27 грудня 2007 року № 480 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 січня 2008 року за № 32/14723, індекс інфляції - індекс споживчих цін, оприлюднений Державним комітетом статистики України.
Тому, при прийнятті рішення про стягнення коштів, не сплачених у строк, обумовлений договором, суд має визначити їх реальну вартість на час відшкодування – з урахуванням індексу інфляції за весь час користування такими коштами.
Оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань.
Таким чином, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку про зміну рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2012 у даній справі та частковому задоволенню апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна компанія - Сервіс».
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна компанія - Сервіс» задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2012 у справі № 1/368 змінити.
3. Позов задовольнити частково.
4. Частину 2 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2012 викласти в наступній редакції:
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна компанія – Сервіс» (03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський 72, код ЄДРПОУ 35076047) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І.Франка 5, код ЄДРПОУ 00131305) 134244 (сто тридцять чотири тисячі) грн. 06 (шість) коп. основного боргу, 3935 (три тисячі дев'ятсот тридцять п'ять) грн. 48 (сорок вісім) коп. інфляційних збитків, 2773 (дві тисячі сімсот сімдесят три) грн. 08 (вісім) коп. 3% річних, 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 53 коп. державного мита та 209 (двісті дев'ять) грн. 19 (дев'ятнадцять) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. В іншій частині позовних вимог відмовити.
6. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І.Франка 5, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна компанія – Сервіс» (03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський 72, код ЄДРПОУ 35076047) 180 (сто вісімдесят) грн. 63 (шістдесят три) коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
7. Видачу виконавчих документів доручити Господарському суду міста Києва.
8. Матеріали справи № 22/236 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку.
Головуючий суддя Отрюх Б.В.
Судді Тищенко А.І.
Михальська Ю.Б.
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 27.03.2012 |
Оприлюднено | 05.04.2012 |
Номер документу | 22359147 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Отрюх Б.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні