Постанова

від 28.03.2012 по справі 5010/2137/2011-15/116

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5010/2137/2011-15/116

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.12                                                                                 Справа  № 5010/2137/2011-15/116

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії,

Головуючого –судді:                                     Данко Л.С.,

Суддів:                                                             Давид Л.Л.,

                                                                   Юрченко Я.О.

При секретарі судового засідання:               Явна Г.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (м. Івано-Франківськ) від 06.02.2012р. № 190/081516 (вхідний № 145 від 14.02.2012р.),

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 13 січня 2012 року

у справі № 5010/2137/2011-15/116 (суддя Деделюк Б.В.)

порушеній за позовом

Позивача: Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (м. Івано-Франківськ),

До відповідача: Приватного підприємства «Західрембудпостач»(смт. Лисець, Тисменицький р-н, Івано-Франківська обл.),

Про стягнення з ПП «Західрембудпостач»на користь Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради неустойки в сумі 20416,09 грн. за  користування річчю за час прострочення.

Сторони в судове засідання  - не прибули.

Права та обов'язки сторін, визначені у ст. ст. 20, 22, 28 ГПК України.

Заяв та клопотань про відвід суддів –не надходило.

Відповідно до протоколу розподілу справ КП «Документообіг господарських судів»від 14.02.2012 р., дану справу передано на розгляд колегії суддів, у складі: Данко Л.С. (суддя-доповідач), судді Давид Л.Л., Юрченко Я.О.

15.02.2012 р. ухвалою суду відновлено Виконавчому комітету Івано-Франківської міської ради (м. Івано-Франківськ) від 06.02.2012р. № 191/081516 строк для подання апеляційної скарги.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.02.2012р., апеляційну скаргу прийнято до провадження та судовий розгляд призначено на 07.03.2012р., про що сторони були належним чином повідомлені, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, надіслані апелянту/позивачу –20.02.2012р. рекомендованою кореспонденцією за № 5914100 та відповідачу –21.02.2012р. - рекомендованою кореспонденцією за № 5914119 (оригінали повідомлень про вручення поштового відправлення в матеріалах справи).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07.03.2012 р., у зв'язку з неприбуттям в судове засідання представників сторін, розгляд справи було відкладено на 28.03.2012р., про що сторони були належним чином повідомлені (оригінали повідомлень про вручення поштового відправлення в матеріалах справи).

12.03.2012р. через канцелярію суду, від апелянта/позивача поступив Лист від 03.03.2012 р. № 410/09-1516 (за вх. № 1672 від 12.03.2012 р.), в якому просить суд, на виконання вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду, долучити до матеріалів справи: докази сплати судового збору, опис вкладення та довіреність.

Через канцелярію суду від відповідача подано відзив на апеляційну скаргу від 26.03.2012р. (вх.. № 2104 від 27.03.2012р.), у якому відповідач просить апеляційну скаргу виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради залишити без задоволення, а рішення місцевого суду –без змін.

Представники сторін в судове засідання не прибули, були належним чином  повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (оригінали повідомлень - в матеріалах справи).

Враховуючи, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист  охоронюваних законом інтересів, а також, що сторони своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду скарги за відсутності представників сторін, виходячи з такого.

Відповідно до вимог ст. 98 ГПК України, про прийняття апеляційної скарги до провадження господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.

Частиною другою ст. 102 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі. Тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника можливості скористатися правами ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.

З огляду на наведене колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 5010/2137/2011-15/116.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга скаржника підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 13.01.2012р. у справі № 5010/2137/2011-15/116 (суддя Деделюк Б.В.) позов Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області до Приватного підприємства "Західрембудпостач" про стягнення неустойки в сумі 20416 грн. 09 коп. задоволено частково (абзац 1-й резолютивної частини рішення), вирішено стягнути з ПП "Західрембудпостач" (вул. Г. Мазепи, 162 А, м. Івано-Франківськ, 76018, (ідент. № 31290061) на користь Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (Івано-Франківська області, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004, (ідент. № 04054346) 13 015,52 грн. - неустойки, за період з 01.08.2010 року по 01.12.2010 року, 130,15 грн. - витрат зі сплати державного мита та 150,45 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (абзац 2-й резолютивної частини рішення). В частині стягнення з ПП "Західрембудпостач" на користь Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області  7400 грн. 57 коп. – відмовлено          ( абзац 3-й резолютивної частини рішення) (а.с. 72-74).

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду в частині зменшення розміру неустойки, Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради (м. Івано-Франківськ) звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення господарського суду Івано-Франківської області в частині зменшення розміру неустойки, нарахованої згідно ст. 785 ЦК України, скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, неповно встановлені обставини у даній справі, зокрема, посилається на те, що місцевим судом неправильно визначено розмір орендної платив сумі 13015,52 грн., без урахування індексу інфляції, що суперечить Методиці розрахунку і порядку використання плати за оренду об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська», умовам договору, відтак, на думку апелянта, місцевий суд невірно визначив розмір неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача за несвоєчасне повернення орендарем орендованого об'єкту за час прострочення.

       Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що справа № 5010/2137/2011-15/116 розглядається за правилами ГПК України, а не за КАС України (позивачем є виконавчий орган місцевого самоврядування) з тих підстав, що предметом спору є стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, нарахованої відповідно до ст. 785 ЦК України та Договору оренди нежитлових приміщень від 04.01.2007р., яким опосередковано не управлінські відносини між органом державної влади та суб'єктом господарювання, а господарську діяльність у сфері орендних правовідносин, в змісті договору відсутні відносини влади і підпорядкування, а кожний суб'єкт цього договору виступає як рівний один одного.                  

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено місцевим судом, 04.01.2007 року між позивачем: Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області (Орендодавець – за договором) та Приватним підприємством "Західрембудпостач" (Орендар –за договором) було укладено Договір оренди нежитлових приміщень № ДО/2956 (далі - Договір).

За своєю правовою природою, основними та другорядними (не основними) ознаками, які визначені нормами чинного цивільно-господарського законодавства, зазначений договір є договором найму (оренди).

Статтею 283 Господарського кодексу України (далі –ГК України) визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення площею 146,4 кв.м., розташовані на першому поверсі в будівлі на території спеціалізованого комбінату комунально-побутового обслуговування за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, 162 А.

Як встановлено місцевим судом, на підставі Акту приймання-передачі від 04.01.2007р., позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежитлові приміщення, розташовані в будинку за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, 164-А (а.с. 22).

Відповідно до п. 3.4. Договору орендна плата за орендовані приміщення вноситься орендарем у грошовій формі щомісячно. Місячний розмір орендної плати, визначено згідно з додатком на дату укладення цього Договору, становить 1355,78 грн., крім того ПДВ –271,16 грн. Розмір місячної орендної плати, яку повинен сплачувати Орендар за кожний наступний місяць оренди, визначається  згідно додатку шляхом множення розміру місячної орендної плати за попередній місяць оренди на індекс інфляції за поточний місяць оренди (п. 3.2.Договору).

Пунктом 6.1 Договору оренди нежитлових приміщень № ДО-2956 від 04.01.2007 року сторонами узгоджено термін дії договору до 28.02.2009 року.

Відповідно до п. 6.4. Договору припинення даного Договору оренди може мати місце у випадках: закінчення строку, на який цей Договір укладено. Про припинення Договору оренди в даному випадку сторони письмово повідомляють одна одну в будь-який час, але не пізніше як в місячний термін із дня закінчення терміну дії цього Договору.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 24.01.2011р. по справі № 20/128, яке набрало законної сили відповідно до постанови Львівського апеляційного господарського суду від 07.07.2011р. по справі № 20/128, за позовом Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до ПП «Західрембудпостач»про виселення із займаних приміщень, розташованих на першому поверсі в будинку на території спеціалізованого комбінату комунально-побутового обслуговування за адресою: вул. Г.Мазепи, 162-А в м. Івано-Франківськ, стягнення 72671,20 грн. - неустойки та 1243,98 грн. 3% річних - позовні вимоги позивача задоволено частково, вирішено стягнути з ПП "Західрембудпостач" на користь Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради - 72671,20 грн. - неустойки, 811,71грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відмовлено позивачу в частині стягнення з ПП "Західрембудпостач" 1243,98 грн. - 3% річних, в частині виселення ПП "Західрембудпостач" із займаних приміщень, розташованих на першому поверсі в будинку на території спеціалізованого комбінату комунально-побутового обслуговування за адресою: вул. Г.Мазепи, 162-А в м. Івано-Франківську - провадження у справі припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, так як Договір оренди нежитлових приміщень № ДО-2956 від 04.01.2007р. припинив свою чинність у зв'язку із закінченням терміну, на який його було укладено (а.с. 16-18, 19-20).

Відповідно до приписів ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком  встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, на час розгляду даної справи, Договір оренди нежитлових приміщень № ДО/2956 від 04.01.2007р. припинив свою чинність у зв'язку із закінченням терміну, на який його було укладено, а відповідно до Акту приймання-передачі від 01 грудня 2010 року - орендар повернув орендодавцеві орендовані приміщення (а.с. 21).

Відповідно до вимог ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або стані, який було обумовлено в договорі, а згідно ч. 2 зазначеної статті, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Пунктом 5.1.3 Договору передбачено, що у випадку не виконання Орендарем обов'язку щодо повернення  Орендодавцеві  приміщень відповідно до п. 2.4. цього Договору, він сплачує Орендодавцеві неустойку в розмірі подвійного розміру орендної плати, встановленої і нарахованої згідно із цим Договором з врахуванням суми ПДВ, за період безпідставного користування приміщенням.

Колегією суддів встановлено, що відповідно до рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.01.2011р. по справі № 20/128, яке набрало законної сили, з відповідача на користь позивача стягнуто неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, а саме: з 07.04.2009 р. по 09.08.2010 р. в розмірі 72 671,20 грн.

Як вбачається з матеріалів справи № 5010/2137/2011-15/116, позивачем нарахована на відповідача неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, за період з 01.08.2010 року по 01.12.2010 року в розмірі 20 416 грн. 09 коп., тобто, в т.ч. з врахуванням періоду - 01.08.2010о. по 09.08.2010р., за який неустойка в розмірі подвійного розміру плати, вже стягнута за рішенням місцевого суду у справі № 20/128.

На зазначені обставини місцевий суд не звернув уваги при постановленні 13 січня 2012р. рішення у справі № 5010/2137/2011-15/116, та прийшов до помилкового висновку в частині, що до задоволення підлягає неустойка: «…за період з 01.08.2010р. по 01.12.2010р…»(а.с. 73 - зворот мотивувальної частини рішення) та абзац другий резолютивної частини рішення (а.с. 87 –зворот).

З огляду на наведене, так як за період з 01.08.2010р. по 09.08.2010р. включно, неустойка у розмірі подвійної плати за користування об'єктом оренди стягнута з відповідача на користь позивача за рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 24.01.2011р. по справі № 20/128, яке набрало законної сили, відтак місцевий суд безпідставно, стягнув з відповідача неустойку за період з 01.08.2010р. по 09.08.2010р. у справі № 5010/2137/2011-15/116, повторному стягненню не підлягає, в силу ст. 61 Конституції України.

Колегія суддів також не погоджується з висновком місцевого суду у справі № 5010/2137/2011-15/116, яким стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, встановленої ст. 785 ЦК України, ототожнено з приписами ст. 625 ЦК України та  частиною 1 ст. 550 ЦК України, виходячи з такого.

Нарахування та стягнення інфляційних втрат та 3% річних, згідно ст. 625 ЦК України, відноситься до інших засобів захисту цивільних прав та інтересу, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, нараховуються, на вимогу кредитора, незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання і за своєю правовою природою не суть тотожні неустойці (штрафу, пені), а також іншим засобам забезпечення виконання зобов'язання, передбачених законом.

Вказана правова позиція викладена у Постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 18.02.2002р., постанові Верховного Суду України від 12.12.2011р. у справі № 07/238-10, постанові Верховного Суду України від 26.12.2011р. у справі № 5005/2712/2011.

Статтею 230 ГК України визначено штрафні санкції, які застосовуються за порушене прострочення виконання, в т.ч.  за порушення негрошового зобов'язання, у формі, зокрема, неустойки.

Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 785 ЦК України передбачено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

В нашому випадку має місце порушення відповідачем  (п. 5.1.3 Договору)  обов'язку щодо повернення Орендодавцеві приміщень відповідно до п. 2.4. цього Договору, за що він сплачує Орендодавцеві неустойку в розмірі подвійного розміру орендної плати, встановленої і нарахованої згідно із цим Договором з врахуванням суми ПДВ, за період безпідставного користування приміщенням.

Колегією суддів встановлено, що Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради при проведенні розрахунку неустойки керувався ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України та Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою КМУ № 786 від 04.10.1995 року, якою встановлено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п. 2.1. Методики розрахунку і порядок використання плати за оренду об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківськ, затвердженої рішенням Івано-Франківської міської ради від 27.04.2007р. (далі –за текстом –Методика), орендна плата розраховується у такій послідовності: визначається розмір річної орендної плати за об'єкт оренди у порядку визначеному п. 2.3. чи п. 2.4. цієї Методики. На основі визначеного розміру річної орендної плати  розраховується місячний розмір орендної плати, а також сума податку на додану вартість  (далі –ПДВ) за перший місяць оренди у порядку визначеному п. 2.5. та п. 2.7. Методики. Вказаний розмір орендної плати та сума ПДВ фіксується в договорі оренди. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць оренди розраховується у порядку визначеному п. п. 2.6, 2.7. Методики.

Так, п. 2.6. Методики визначено, що місячний розмір орендної плати за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць оренди на індекс інфляції за поточний місяць оренди. Аналогічна норма міститься в п. 13 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна затвердженої Постановою КМУ № 786 від 04.10.1995 року.

Пунктом 3.1. Договору оренди передбачено, що орендна плата за орендовані приміщення визначається на підставі Методики розрахунку і порядок використання плати за оренду об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківськ, затвердженої рішенням Івано-Франківської міської ради від 27.04.2007р., а п. 3.2. Договору, що розмір місячної орендної плати, яку повинен сплачувати орендар за кожний наступний місяць оренди, визначається згідно додатку шляхом множення розміру місячної орендної плати за попередні місяці оренди на індекс інфляції за поточний місяць оренди. Згідно з п. 3.4. Договору, орендна плата за звітний період, визначена відповідно до п. 3.2. Договору, перераховується з розрахунку орендаря на рахунок Фонду комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківськ, в термін до 20 числа місяця, що слідує за звітним місяцем.    

При цьому, колегія суддів виходила з фактів, встановлених рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 24.01.2011 р. по справі № 20/128 (а. с. 16-18), яке набрало законної сили, відповідно до постанови Львівського апеляційного господарського суду від 07.07.2011 р. по справі № 20/128 (а. с. 19-20), в силу ч. 2 ст. 35 ГПК України.

Отже, виходячи аналізу умов Договору оренди № ДО-2956 від 04.01.2007р. та їх відповідності приписам чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд дійшов невірного висновку, що при обрахуванні орендної плати за поточний період не належить застосовувати індекс інфляції, з тих підстав, що на неустойку індекс інфляції не нараховується, в зв'язку з чим, відмовив позивачу у стягненні інфляційних втрат в сумі 7400 грн. 57 коп.

Як зазначено вище, сам розмір орендної плати за поточний місяць, в сукупності, складається із безпосередньо плати (визначеної за перший місяць оренди) + ПДВ + індекс інфляції за поточний місяць, відтак індекс інфляції є невід'ємною частиною самого орендного платежу за наступний місяць, який відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України належить множити на 2.

Об'єкт оренди Орендарем повернуто Орендодавцеві  - 01 грудня 2010р.

Отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення за період з 10.08.2010р. по 01.12.2010р. у розмірі 18 815 грн. 79 коп., виходячи з розрахунку: 31 днів серпня –9 днів, за які неустойка стягнена за рішенням суду у справі № 20/128 = 22 дні;  4938,44 грн. – подвійна плата за серпень 2010р., розмір якої визначено станом на 08.09.10р. / 31 –днів серпня = 159,30 * 22 дні = 3504,70 грн. + 5081,65 грн. –подвійної плати за вересень 10р., розмір якої визначено станом на 07.10.10р. + 5107,06 грн. –подвійної плати за жовтень 10р., розмір якої  визначено станом на 08.11.10р. + 5122, 38 грн. –подвійної плати за листопад 10р. по 01.12.10р. включно = 18 815,79 грн. (3504,70 грн. + 5081,65 грн.  +  5107,06 грн. + 5122, 38 грн.), а не 20 416,56 грн., як стверджує скаржник/позивач (розрахунок на а.с. 69).

Нарахування позивачем неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю  в сумі 166,56 грн. за 10 днів грудня 2010р. – до уваги судом не приймається, так як об'єкт оренди повернуто Орендодавцю - 01 грудня 2010р. Разом з тим, нарахування 166,56 грн. неустойки за 10 днів грудня 2010р. суперечить періоду визначеному позивачем у тексті позовної заяви(а.с. 3-4).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів.  

Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на користь другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов договору  не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні   виконувати   господарські   зобов'язання   належним   чином   відповідно   до   закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання   господарських договорів  застосовуються  відповідні   положення  Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Порушенням зобов'язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ч. 1 п. 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 ст. 785 ЦК України встановлено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

        Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що в даному випадку, позивачем не пропущено строку позовної давності щодо стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю, нарахування та стягнення якої передбачено ст. 785 ЦК України.

        Зазначена правова позиція узгоджується із Постановою Верховного Суду України від 26.12.2011р. у справі № 5005/2712/2011, постановою Вищого господарського суду України від 21.09.2011р. у цій же справі, рекомендаціям викладеним в Інформаційному листі ВГС України від 27.02.2012р. № 01-06/224/2012 «Про доповнення до Інформаційного листа ВГС від 15.03.2011 № 01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів».

        Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 13 січня 2012 року у справі № 5010/2137/2011-15/116 слід змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини цього рішення в наступній редакції: «Стягнути з Приватного підприємства "Західрембудпостач" (вул. Гетьмана Мазепи, 162 А, м. Івано-Франківськ, 76018, (ідентифікаційний номер 31290061) на користь Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004 (ідентифікаційний номер 04054346) 18 815,79 грн. - неустойки у розмірі подвійної плати за користування об'єктом оренди за час прострочення, за період з 10.08.2010р. по 01.12.2010р., 186,56 грн. - витрат по сплаті державного мита та 218,55 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні решти позовних вимог –відмовити».

У зв'язку із зміною судового рішення, про що зазначено у цій постанові, рішення місцевого суду в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача 7400 грн. 57 коп. (абзац третій резолютивної частини) /інфляційних втрат/ –скасувати.

В іншій частині рішення місцевого суду - залишити без змін.

Витрати із сплати судового збору за перегляд рішення місцевого суду в апеляційному порядку в сумі 741,12 грн. покласти на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 35, 43, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу  України, Львівський апеляційний господарський суд, -

                                                     ПОСТАНОВИВ:

         1. Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради задовольнити частково.

         2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 13.01.2012 року у справі № 5010/2137/2011-15/116 - змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення в наступній редакції:

        «Стягнути з Приватного підприємства "Західрембудпостач" (вул. Гетьмана Мазепи, 162 А, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний номер 31290061) на користь Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області (вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004, ідентифікаційний номер 04054346)            18 815,79 грн. –неустойки у розмірі подвійної плати за користування об'єктом оренди за час прострочення, за період з 10.08.2010 року по 01.12.2010 року, 188,16 грн. - витрат зі сплати державного мита та 217,50 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні решти позовних вимог –відмовити».

3. У зв'язку із  зміною судового рішення (п. 2 резолютивної частини цієї постанови), рішення місцевого суду в частині відмови у стягненні з Приватного підприємства "Західрембудпостач" (м. Івано-Франківськ) на користь Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області (м. Івано-Франківськ) 7400 грн. 57 коп. /інфляційних втрат/ –скасувати.

4. В іншій частині рішення місцевого суду - залишити без змін.

5. Витрати зі сплати судового збору за перегляд рішення господарського суду Івано-франківської області від 13.01.2012 р. в апеляційному порядку в сумі 741,12 грн. покласти на Відповідача.

         6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

         7. Матеріали справи повернути господарському суду Івано-Франківської  області.

Головуючий суддя                                                                                    Данко Л.С.

Суддя                                                                                                         Давид Л.Л.

Суддя                                                                                                       Юрченко Я.О.