Постанова

від 27.03.2012 по справі 5015/264/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5015/264/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                            ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.12                                                                                           Справа  № 5015/264/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді –Гнатюк Г.М.

суддів          - Кравчук Н.М.

          - Мирутенко О.Л.

Розглянувши апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет Універсал ЛТД», м.Львів від 16.02.2012р. за вих.№149

на рішення   господарського суду Львівської області від 07.02.2012р.

у справі   № 5015/264/12

за позовом спільного українсько-канадського підприємства  у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека №24», м.Львів

до відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет Універсал ЛТД», м.Львів

про  стягнення 80000,00грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Парамонов С.О.- представник

від відповідача: Цебак І.С. –представник

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов‘язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Встановив :

Рішенням господарського суду Львівської області від 07.02.2012р. у справі №5015/264/12 (суддя Костів Т.С.) позов спільного українсько-канадського підприємства  у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека №24»задоволено повністю та стягнено з товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет Універсал ЛТД»на користь позивача 80000,00грн. та 1610,00грн. судового збору.

З даним рішенням суду Товариство  з обмеженою відповідальністю «Маркет Універсал ЛТД»не погодилося  і оскаржило його в апеляційному порядку оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм  матеріального та процесуального права, так як  місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, мотивовано рішення фактами, які визнано встановленими за відсутності належних та допустимих доказів, зроблено висновки, які не відповідають дійсним обставинам справи, а також розглянуто спір за відсутності представника відповідача. Зважаючи на викладене, скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції  і прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю. Представник  скаржника в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та зазначив, що факт ненадання консалтингових послуг згідно Договору від 04.08.2006р. №04.08/06 надання консалтингових послуг по впровадженню системи управління для роздрібної реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення за період із серпня  2006р. по вересень 2007р. у судовому порядку не встановлений, однак суд першої інстанції взяв до уваги рішення господарського  суду Львівської області від 07.04.2011р. у справі №5015/798/11, в якому встановлено факт, що акти наданих послуг не підтверджують фактичного надання послуг за вищевказаним договором, а також, що платіжні доручення, які відображають факт оплати відповідачу коштів на виконання вищезазначеного Договору є неналежними доказами для підтвердження позовних вимог. Просить задоволити апеляційну скаргу в повному обсязі.

У письмовому запереченні на апеляційну скаргу від 19.03.2012р. (вх.№1928 від 20.03.2012р.) та представник спільного українсько-канадського підприємства  у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека №24»в судовому засіданні 27.03.2012р. спростовує доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, зазначає про законність та обґрунтованість рішення місцевого суду. Зокрема, наголосив, що місцевим господарським судом сторонам, які беруть участь у даній справі, було створено необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, що узгоджується з приписами ч.3 ст. 4-3 ГПК України, платіжні доручення, в яких зазначаються суми, що були переказані відповідачу за договором, який визнано неукладеним, є тими належними та допустими доказами, що обґрунтовують заявлені вимоги в зазначеній сумі, у зв'язку з чим вважає апеляційну скаргу безпідставною та просить оскаржуване рішення залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, оцінивши докази,  заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 07.02.2012р. у справі №5015/264/12 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення,  зважаючи на  наступне.

Спільне українсько-канадське підприємство  у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека №24»звернулося до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ТзОВ „Маркет Універсал ЛТД" 80000,00грн. безпідставно отриманих коштів на підставі ст. 1212 ЦК України, сплачених в якості платежів на виконання Договору від 04.08.2006р. №04.08/06 надання консалтингових послуг по впровадженню системи управління для роздрібної реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення, який в судовому порядку визнано неукладеним, а тому кошти відповідачем отримані безпідставно.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 серпня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Маркет Універсал ЛТД" (виконавець за договором, відповідач по справі) та спільним українсько-канадським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека №24" (замовник за договором, позивач по справі) було підписано договір №04.08/06 про надання консалтингових послуг по впровадженню системи управління для здійснення роздрібної реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Рішенням господарського суду Львівської області від 07.04.2011р. у справі №5015/798/11, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.08.2011р. встановлено, що вищевказаний договір є неукладеним (таким, що не відбувся) у зв'язку з відсутністю досягнення у ньому згоди між сторонами з умов, що визначені законом як істотні.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2011р. вказані вище

постанова Львівського апеляційного господарського суду від 31.08.2011р. та рішення

господарського суду Львівської області від 07.04.2011р. у справі №5015/798/11 залишені без

змін, а касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю „Маркет Універсал ЛТД" -

без задоволення.

Зазначеними вище судовими рішеннями констатовано, що договір від 04.08.2006р. №04.08/06 про надання консалтингових послуг по впровадженню системи управління для здійснення роздрібної реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення не породжує для його сторін ніяких правових наслідків у зв'язку з його неукладеністю. Також, цими ж судовими актами встановлено відсутність здійснення господарських операцій за зазначеним договором та фактичного виконання послуг, які ним передбачені.

З моменту підписання договору про надання консалтингових послуг від 04.08.2006р. №04.08/06, позивачем було перераховано відповідачу 80000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (знаходяться в матеріалах справи).

У відповідності до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного  вирішення господарського спору. Згідно ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести  ті обставини, на які вона посилається як на підставу  своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно  до законодавства  повинні бути підтверджені  певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п.2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається із змісту позовних вимог, предметом спору у даній справі  є вимога спільного українсько-канадського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека №24” про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Маркет Універсал ЛТД” 80 000,00грн. безпідставно отриманих коштів на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України, сплачених в якості оплати за консалтингові послуги на виконання договору надання консалтингових послуг по впровадженню системи управління для здійснення роздрібної реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення від 04.08.2006р. №04.08/06, який в судовому порядку визнано неукладеним, а тому кошти  відповідачем  отримані поза правовою підставою.

Приписами статті 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави - безпідставно набуте майно, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином, витребування майна власником із чужого незаконного володіння, повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні, відшкодування шкоди особою, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Вказана норма визначає загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, які поширюються і на безпідставно набуті грошові суми. Відсутність правової підстави означає, що майно набуте особою поза юридичним фактом, передбаченого законом чи правочином.

Зважаючи на те, що вищевказаними судовими рішеннями у справі №5015/798/11 встановлено відсутність юридичного факту, який би свідчив про виникнення між сторонами договірних відносин в частині надання консалтингових послуг по впровадженню системи управління для здійснення роздрібної реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач безпідставно набув кошти поза правовою підставою, так як підписаний договір визнано неукладеним (таким, що не відбувся).

Щодо твердження апелянта про те, що факт ненадання консалтингових послуг згідно Договору від 04.08.2006р. №04.08/06 надання консалтингових послуг по впровадженню системи управління для роздрібної реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення за період із серпня 2006р. по вересень 2007р. не встановлено у рішенні місцевого господарського суду у справі №5015/798/11, відтак позивач зобов'язаний довести безпідставність набутих коштів відповідачем, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. За приписом ст. 11 цього ж Кодексу підставами   виникнення   цивільних прав   та   обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення   літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

У даному випадку виникнення між сторонами цивільних прав та обов'язків, пов'язаних із наданням послуг, а відтак відповідного господарського зобов'язання, може мати місце виключно у випадку наявності між сторонами договірних відносин, підтверджених відповідним правочиним. Факт відсутності (неукладеності) договору, який встановлено судовим рішенням, що набрало законної сили, свідчить, що сторона, яка за таким договором отримала певні матеріальні блага, отримала їх поза правовою підставою, а відтак такі блага підлягають поверненню як безпідставно набуті.

З приводу доводів скаржника про те, що платіжні доручення, які надані позивачем в підтвердження суми, що підлягає стягненню з відповідача, є неналежними доказами в підтвердження позовних вимог, оскільки сума, що в них зазначена оплачена за іншим договором, ніж той, що згідно рішення господарського суду Львівської області від 07.04.2011р. у справі №5015/798/11 визнаний неукладеним, зокрема, в графі платіжних доручень „призначення платежу" вказано інший договір, ніж той що був визнаний судом неукладеним, та договори відрізняються номерами, датами та назвою договорів, слід зазначити наступне.

Як вбачається з вищезазначених платіжних доручень, в період з жовтня 2006р. по

березень 2008т р. СП ТзОВ „Аптека №24" (платник) було переказано ТзОВ „Маркет Універсал ЛТД" (отримувач) рівними частинами по 5 000,00 грн грошові коштів на загальну суму 80000,00грн. Факт переказу коштів відповідачу підтверджується відтиском штемпелю

обслуговуючого платника банку - Львівське РУ ВАТ КБ „Надра" в місці „Проведено банком"

з відміткою дати списання коштів з рахунку платника. Фактичне отримання коштів від СП ТзОВ „Аптека №24" у вказаній сумі та у відповідні періоди відповідач не заперечив. При цьому, як пояснено позивачем, інших договорів з ТзОВ „Маркет Універсал ЛТД" , крім Договору від 04.08.2006р. №04.08/06 надання консалтингових послуг по впровадженню системи управління для роздрібної реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека №24" - не укладало. Кошти були прийняті відповідачем та зараховані саме на виконання  договору  №04.08/06 від 04.08.2006р., що не заперечувалося представником відповідача в судовому засіданні.

      При цьому, колегія апеляційного господарського суду бере до уваги пояснення представника позивача про те, що наявність неточностей в розділі „призначення  платежу” деяких платіжних доручень є наслідком допущення механічних помилок при заповненні цього розділу та з огляду на відсутність відповідних доказів не може свідчити про здійснення переказу грошових коштів  на виконання інших договорів про надання консалтингових послуг, ніж договір надання консалтингових послуг по впровадженню системи управління для здійснення роздрібної реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення від 04.08.2006р. №04.08/06.

      Актом звірки взаємних розрахунків між ТзОВ „Аптека №24” та ТзОВ „Маркет Універсал” станом на 04.08.2009р., підтверджується факт проведення  відповідачу періодичних платежів в розмірі 5 000,00 грн. за договором про надання консалтингових послуг на загальну суму 80 000,00 грн. При цьому, як вбачається із даного Акту звірки розрахунків, в останньому зазначено дати списання коштів з рахунку платника та зарахування їх на рахунок одержувача, які   збігається з датами оформлення платіжних доручень (датами списання коштів з рахунку платника) та сумою переказу, відображених у розрахункових документах, які надані позивачем в підтвердження  заявленої суми позовних вимог.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції в порушення норм процесуального права розглянув спір за відсутності представника відповідача, колегією суддів відхиляються, оскільки, як вбачається з матеріалів справи відповідач був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи (а.с.2) та не звертався до господарського суду Львівської області з клопотаннями чи заявами про відкладення розгляду справи. При цьому слід зазначити, що у відповідності до ст.77 ГПК України, відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком суду.

Пунктом 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18  „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу  України судами першої інстанції”, встановлено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського  суду представників  обох  сторін  або  однієї  з  них  справа може бути розглянута без їх  участі,  якщо  неявка  таких  представників  не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому  відсутні підстави  для його скасування.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Зважаючи на те, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет Універсал ЛТД»залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд,

Постановив:

1.          Рішення господарського суду Львівської області від 07.02.2012 року у справі №5015/264/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет Універсал ЛТД» залишити без задоволення.

2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та  може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.          Матеріали справи повернути в господарський суд Львівської області.

Головуючий суддя                                                            Гнатюк Г.М.

Суддя                                                                                Кравчук Н.М.

Суддя                                                                                Мирутенко О.Л.

Повний текст постанови

виготовлено 30.03.2012р.