Постанова

від 13.03.2012 по справі 2а-909/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМ ІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловсь кого, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2012 р. № 2а-909/12/1370

10 год. 31 хв.

Львівський окружний адмін істративний суд у складі:

головуючого судді - Качур Р.П. ,

за участю секретаря судово го засідання - Подібк и М. З.

представника позивача До вганя В. І., представника від повідача Антонюка І. Б. ро зглянувши у відкритому судов ому засіданні адміністратив ну справу за позовом товарис тва з обмеженою відповідальн істю «Торговий дім Мегатон»д о Державної податкової інспе кції у Галицькому районі м. Ль вова про визнання протиправн им та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

31 січня 2012 року на розгл яд Львівського окружного адм іністративного суду надійшл а позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Мегатон»до Де ржавної податкової інспекці ї у Галицькому районі м. Львов а про визнання протиправним та скасування податкового по відомлення - рішення № 0000302321 від 30.01.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтова ні тим, що оскаржуване податк ове повідомлення - рішення п рийнято з порушенням норм за конодавства, оскільки правил ьність сплати податку на дод ану вартість підтверджуєтьс я усіма необхідними первинни ми документами, а висновки ві дповідача стосовно нікчемно сті правочинів з контрагенто м ТзОВ «Сід-Маріне»є необґру нтованими та не підтверджени ми доказами. На підтвердженн я розміру податкового креди ту з податку на додану вартіс ть позивачем під час проведе ння перевірки були надані вс і первинні документи, які від повідачем не були взяті до ув аги. Відтак позивач вважає ос каржуване податкове повідом лення - рішення протиправни м та таким, що підлягає скасув анню.

Представник позивача в суд овому засіданні позов підтри мав, просив задовольнити в по вному обсязі.

Позиція відповідача викла дена в запереченні проти поз ову, поданому представником відповідача в судовому засід анні 01.03.2012 року, де вказано, що пі д час проведення перевірки п озивачем не доведена реальні сть операцій з контрагентом ТзОВ «Сід-Маріне», господарс ькі операції вчинені без мет и настання економічного ефек ту, відтак позивачем занижен о податок на додану вартість в сумі 387382 грн. Відповідач вваж ає, що при формуванні даних по даткового обліку не повинні враховуватись первинні доку менти, які вказують на провед ення господарських операцій із контрагентом ТзОВ «Сід-Ма ріне».

Представник відповідача п роти позову заперечив, надав пояснення, аналогічні викла деним у запереченні на позов , просив у задоволенні позовн их вимог відмовити повністю.

Дослідивши надані суду док ази в межах заявлених вимог, с уд встановив наступні факти та відповідні їм правовіднос ини.

Товариство з обмеженою від повідальністю «Торговий дім Мегатон»зареєстровано Вико навчим комітетом Львівської міської ради 31.05.2002 року, що підт верджено Витягом з Єдиного д ержавного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підпри ємців № 5806192 від 22.04.2010 року. Позива ча взято на облік в органах ДП С 04.06.2002 року за № 9929, що підтвердже но довідкою № 13978 від 02.04.2009 року.

В період з 12.01.2012 року по 18.01.2012 рок у Державною податковою інспе кцією у Галицькому районі м. Л ьвова проведено документаль ну позапланову виїзну переві рку товариства з обмеженою в ідповідальністю «Торговий д ім Мегатон», про що складено А кт № 129/23-209/32052568 від 25.01.2012 року про рез ультати документальної поза планової виїзної перевірки з питань достовірності нараху вання і своєчасності сплати податку на додану вартість з а жовтень 2011 року. Перевіркою в становлено порушення позива чем вимог ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. ст. 216, 228 Цивільного кодексу України та п. 198.6. ст. 198 Податкового кодек су України, в результаті чого занижено податок на додану в артість на загальну суму 387382 гр н.

30.01.2012 року відповідачем на пі дставі акта перевірки № 129/23-20 9/32052568 від 25.01.2012 року прийнято по даткове повідомлення - ріше ння форми «Р»№ 0000302321, яким ві дповідно до п. 198.6. ст. 198 Податк ового кодексу України збільш ено суму грошового зобов' яз ання за платежем податок на д одану вартість в сумі 484227,50 грн., у тому числі основний платіж 387382 грн., штрафні (фінансові) сан кції 96845,50 грн.

Приймаючи рішення суд вихо див з наступного.

Згідно ст. 19 Конституції Ук раїни, органи державної влад и та органи місцевого самовр ядування, їх посадові особи з обов'язані діяти лише на підс таві, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конст итуцією та законами України.

Згідно ст. 2 КАС України, у спр авах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважен ь адміністративні суди перев іряють, чи прийняті вони: на пі дставі, у межах повноважень т а у спосіб, що передбачені Кон ституцією та законами Україн и, обґрунтовано, тобто з ураху ванням усіх обставин, що мают ь значення для прийняття ріш ення, добросовісно.

Згідно п. п. 14.1.179. п. 14.1. ст. 14 Податк ового кодексу України податк ове зобов'язання для цілей ро зділу V цього Кодексу - загальн а сума податку на додану варт ість, одержана (нарахована) пл атником податку в звітному (п одатковому) періоді.

Згідно п. п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 ПК Укра їни податковий кредит - сума, н а яку платник податку на дода ну вартість має право зменши ти податкове зобов'язання зв ітного (податкового) періоду , визначена згідно з розділом V цього Кодексу

Згідно п. п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК Укра їни контролюючий орган зобов 'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зм еншення (збільшення) суми бюд жетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'єм ного значення об'єкта оподат кування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість п латника податків, передбачен их цим Кодексом або іншим зак онодавством, якщо дані перев ірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'я зань, суми бюджетного відшко дування та/або від'ємного зна чення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від 'ємного значення суми податк у на додану вартість платник а податків, заявлених у подат кових (митних) деклараціях, ут очнюючих розрахунках.

Згідно п. 57.3. ст. 57 ПК України у р азі визначення грошового зоб ов'язання контролюючим орган ом за підставами, зазначеним и у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 с татті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплат ити нараховану суму грошовог о зобов'язання протягом 10 кале ндарних днів, що настають за д нем отримання податкового по відомлення-рішення, крім вип адків, коли протягом такого с троку такий платник податків розпочинає процедуру оскарж ення рішення контролюючого о ргану.

У разі оскарження рішення к онтролюючого органу про нара ховану суму грошового зобов' язання платник податків зобо в'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню т а штрафні санкції за їх наявн ості протягом 10 календарних д нів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно п. 123.1. ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орга н самостійно визначає суму п одаткового зобов'язання, зме ншення суми бюджетного відшк одування та/або від'ємного зн ачення суми податку на додан у вартість платника податків на підставах, визначених під пунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54. 3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платн ика податків штрафу в розмір і 25 відсотків суми визначеног о податкового зобов'язання, з авищеної суми бюджетного від шкодування.

Згідно п. 185.1. ст. 185 ПК України о б'єктом оподаткування є опер ації платників податку з пос тачання товарів, місце поста чання яких розташоване на ми тній території України, відп овідно до статті 186 цього Коде ксу, у тому числі операції з пе редачі права власності на об 'єкти застави позичальнику (к редитору), на товари, що переда ються на умовах товарного кр едиту, а також з передачі об'єк та фінансового лізингу в кор истування лізингоотримувач у/орендарю.

Згідно п. 188.1. ст. 188 ПК України б аза оподаткування операцій з постачання товарів/послуг в изначається виходячи з їх до говірної (контрактної) варто сті, але не нижче звичайних ці н, визначених відповідно до с татті 39 цього Кодексу, з ураху ванням загальнодержавних по датків та зборів (крім податк у на додану вартість та акциз ного податку на спирт етилов ий, що використовується виро бниками - суб'єктами господар ювання для виробництва лікар ських засобів, у тому числі ко мпонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарс ьких засобів у вигляді бальз амів та еліксирів, і збору на о бов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стіл ьникового рухомого зв'язку).

Згідно п. 198.1. ст. 198 ПК України п раво на віднесення сум подат ку до податкового кредиту ви никає у разі здійснення опер ацій з:

а) придбання або виготовлен ня товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територ ію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, с порудження, створення) необо ротних активів, у тому числі п ри їх ввезенні на митну терит орію України (у тому числі у зв 'язку з придбанням та/або ввез енням таких активів як внесо к до статутного фонду та/або п ри передачі таких активів на баланс платника податку, упо вноваженого вести облік резу льтатів спільної діяльності );

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній тери торії України, та в разі отрим ання послуг, місцем постачан ня яких є митна територія Укр аїни;

г) ввезення необоротних акт ивів на митну територію Укра їни за договорами оперативно го або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2. ст. 198 ПК України д атою виникнення права платни ка податку на віднесення сум податку до податкового кред иту вважається дата тієї под ії, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з бан ківського рахунка платника п одатку на оплату товарів/пос луг;

- дата отримання платником п одатку товарів/послуг, що під тверджено податковою наклад ною.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України п одатковий кредит звітного пе ріоду визначається виходячи з договірної (контрактної) ва ртості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, виз начених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складаєть ся з сум податків, нараховани х (сплачених) платником подат ку за ставкою, встановленою п унктом 193.1 статті 193 цього Кодек су, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовлен ням товарів (у тому числі при ї х імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в о податковуваних операціях у м ежах господарської діяльнос ті платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фонді в (основних засобів, у тому чис лі інших необоротних матеріа льних активів та незавершени х капітальних інвестицій у н еоборотні капітальні активи ), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використан ня в оподатковуваних операці ях у межах господарської дія льності платника податку.

Право на нарахування подат кового кредиту виникає незал ежно від того, чи такі товари/п ослуги та основні фонди поча ли використовуватися в опода тковуваних операціях у межах господарської діяльності пл атника податку протягом звіт ного податкового періоду, а т акож від того, чи здійснював п латник податку оподатковува ні операції протягом такого звітного податкового період у.

Згідно п. 198.4. ст. 198 ПК України я кщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги т а необоротні активи, які приз начаються для їх використанн я в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняют ься від оподаткування, то сум и податку, сплачені (нарахова ні) у зв'язку з таким придбання м (виготовленням), не відносят ься до податкового кредиту з азначеного платника.

Згідно п. 198.6. ст. 198 ПК України н е відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаче ного (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, н е підтверджені податковими н акладними (або підтверджені податковими накладними, офор мленими з порушенням вимог с татті 201 цього Кодексу) чи не пі дтверджені митними декларац іями, іншими документами, пер едбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент переві рки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо вкл ючені до складу податкового кредиту, залишаються не підт вердженими зазначеними цим п унктом документами, платник податку несе відповідальніс ть відповідно до цього Кодек су.

Згідно п. 201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'яза ний надати покупцю (отримува чу) на його вимогу підписану у повноваженою платником особ ою та скріплену печаткою под аткову накладну, у якій зазна чаються в окремих рядках так і обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податко вої накладної;

б) дата виписування податко вої накладної;

в) повна або скорочена назва , зазначена у статутних докум ентах юридичної особи або пр ізвище, ім'я та по батькові фіз ичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/п ослуг;

г) податковий номер платник а податку (продавця та покупц я);

ґ) місцезнаходження юридич ної особи - продавця або подат кова адреса фізичної особи - п родавця, зареєстрованої як п латник податку;

д) повна або скорочена назва , зазначена у статутних докум ентах юридичної особи або пр ізвище, ім'я та по батькові фіз ичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувач а) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товар ів/послуг та їх кількість, обс яг;

є) ціна постачання без ураху вання податку;

ж) ставка податку та відпові дна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що п ідлягають сплаті з урахуванн ям податку;

и) вид цивільно-правового до говору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕ Д (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну те риторію України).

Згідно п. 201.4. ст. 201 ПК України податкова накладна випис ується у двох примірниках у д ень виникнення податкових зо бов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видаєт ься покупцю, копія залишаєть ся у продавця товарів/послуг .

Згідно п. 201.6. ст. 201 ПК України податкова накладна є пода тковим документом і одночасн о відображається у податкови х зобов'язаннях і реєстрі вид аних податкових накладних пр одавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупц я.

Органи державної податков ої служби за даними реєстрів виданих та отриманих податк ових накладних, наданих в еле ктронному вигляді, повідомля ють платника податку про ная вність у такому реєстрі розб іжностей з даними контрагент ів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отриман ня такого повідомлення має п раво уточнити податкові зобо в'язання без застосування шт рафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 201.7. ст. 201 ПК України податкова накладна випис ується на кожне повне або час ткове постачання товарів/пос луг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахуно к як попередня оплата (аванс).

Згідно п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна вида ється платником податку, яки й здійснює операції з постач ання товарів/послуг, на вимог у покупця та є підставою для н арахування сум податку, що ві дносяться до податкового кре диту.

На підтвердження дотрима ння вимог п. 198.6. ст. 198 Податков ого кодексу України стосовно контрагента ТзОВ «Сід-Марін е»позивачем надано копії:

- договору поставки № 090711 від 21.07.2011 року, укладеного між ТзОВ «Сід-Маріне»(Постачаль ник) та ТзОВ «Торговий дім Мег атон» (Покупець) про поставку товару та додатків до вказан ого договору (т. 1, а. с. 31, т. 2, а. с. 2-40);

- податкових наклад них згідно договору поставки № 090711 від 21.07.2011 року (т. 1, а. с. 160-180);

- видаткових накладни х на товар згідно договору по ставки № 090711 від 21.07.2011 року;

- актів прийому-переда чі товару згідно вказаних на кладних;

- залізничних накладн их на перевезення товару згі дно договору поставки № 090711 від 21.07.2011 року;

- посвідчення про якіс ть рядового вугілля (продукт ів збагачення);

- виписок із банківськ ого рахунку про оплату товар у згідно поставки № 090711 від 21.07.2011 р оку (т. 1, а. с. 212-230);

- податкової декларац ії з податку на додану вартіс ть з додатком №5 за жовтень 2011 р оку;

- реєстру отриманих та виданих податкових накладни х за жовтень 2011 року.

Надані сторонами доказ и вказують на відсутність по рушень позивачем п. 198.6. ст. 198 Под аткового кодексу України. По зивачем представлено Суду вс і відповідні первинні докуме нти, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податково го обліку та які вказують на т оварність господарської опе рації, її відповідність осно вній меті господарської діял ьності контрагентів. Зазначе ними доказами спростовуютьс я порушення, встановлені в Ак ті № 129/23-209/32052568 від 25.01.2012 року.

Відповідно до ст. 202 ЦК Україн и правочином є дія особи, спря мована на набуття, зміну або п рипинення цивільних прав та обов'язків.

У ст. 203 ЦК України наведено з агальні вимоги, додержання я ких є необхідним для чинност і правочину:

1. Зміст правочину не може су перечити цьому Кодексу, інши м актам цивільного законодав ства, а також інтересам держа ви і суспільства, його мораль ним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин , повинна мати необхідний обс яг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника пр авочину має бути вільним і ві дповідати його внутрішній во лі.

4. Правочин має вчинятися у ф ормі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямов аний на реальне настання пра вових наслідків, що обумовле ні ним.

6. Правочин, що вчиняється ба тьками (усиновлювачами), не мо же суперечити правам та інте ресам їхніх малолітніх, непо внолітніх чи непрацездатних дітей.

Законом закріплено презум пцію правомірності правочин у: правочин є правомірним, якщ о його недійсність прямо не в становлена законом або якщо він не визнаний судом недійс ним (ст. 204 ЦК). З наведеного випл иває, що правочин (договір) є п равомірним, а отже й дійсним. Н еправомірність (недійсність ) правочину повинна бути прям о передбачена законом або вс тановлена рішенням суду, що н абрало законної сили.

Відповідно до ст. 215 ЦК Україн и підставою недійсності прав очину є недодержання в момен т вчинення правочину стороно ю (сторонами) вимог, які встано влені частинами першою - трет ьою, п'ятою та шостою статті 203 ц ього Кодексу. У цій же статті р озмежовується два види недій сних правочинів: нікчемні та оспорювані. Нікчемним є прав очин, якщо його недійсність в становлена законом. У цьому р азі визнання такого правочин у недійсним судом не вимагає ться. Оспорюваним є правочин , якщо його недійсність прямо не встановлена законом, але о дна із сторін або інша заінте ресована особа заперечує йог о дійсність на підставах, вст ановлених законом. Такий пра вочин може бути визнаний нед ійсним судом.

У Постанові Пленуму від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику роз гляду цивільних справ про ви знання правочинів недійсним и»Верховний Суд України розт лумачив, що нікчемний правоч ин є недійсним через невідпо відність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний пра вочин може бути визнаний нед ійсним лише за рішенням суду (п. 4 Постанови). Виконання чи не виконання сторонами зобов'яз ань, які виникли з правочину, м ає значення лише для визначе ння наслідків його недійснос ті, а не для визнання правочин у недійсним. У разі якщо право чин ще не виконаний, він є таки м, що не створює жодних юридич них наслідків (ч. 1 ст. 216 ЦК Украї ни ) (п. 7 Постанови).

Перелік правочинів, які є ні кчемними як такі, що порушуют ь публічний порядок, визначе ний ст. 228 ЦК України:

1) правочини, спрямовані на п орушення конституційних пра в і свобод людини і громадяни на;

2) правочини, спрямовані на з нищення, пошкодження майна ф ізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республ іки Крим, територіальної гро мади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посяг ають на суспільні, економічн і та соціальні основи держав и, зокрема: правочини, спрямов ані на використання всупереч закону комунальної, державн ої або приватної власності; п равочини, спрямовані на неза конне відчуження або незакон не володіння, користування, р озпорядження об'єктами права власності українського наро ду - землею як основним націон альним багатством, що перебу ває під особливою охороною д ержави, її надрами, іншими при родними ресурсами (ст. 14 Конст итуції України); правочини що до відчуження викраденого ма йна; правочини, що порушують п равовий режим вилучених з об ігу або обмежених в обігу об'є ктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямов ані на порушення інших об'єкт ів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публіч ний порядок. При кваліфікаці ї правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка в иражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі стор ін. Доказом вини може бути вир ок суду, постановлений у крим інальній справі, щодо знищен ня, пошкодження майна чи неза конного заволодіння ним тощо (п. 18 Постанови Пленуму від 06.11.2009 р. № 9).

Висновки податкового орга ну про нікчемність правочині в між ТзОВ «Торговий дім Мега тон»та ТзОВ «Сід-Марін廴рун туються на тому, що під час їх вчинення не було дотримано ч . 5 ст. 203 ЦК України і ці правочин и не спрямовані на реальне на стання наслідків, що обумовл ені ними.

Такий висновок є помилкови м. Відповідно до ст. 234 ЦК Україн и фіктивним є правочин, який в чинено без наміру створення правових наслідків, які обум овлювалися цим правочином. С аме таку кваліфікацію правоч инів було надано податковим органом в акті перевірки від 25.01.2012року.

У п. 24 Постанови Пленуму від 0 6.11.2009 р. № 9 Верховний Суд України відзначив, що для визнання пр авочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що са ме по собі невиконання право чину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин . Якщо сторонами не вчинено бу дь-яких дій на виконання тако го правочину, суд ухвалює ріш ення про визнання правочину недійсним без застосування б удь-яких наслідків. У разі якщ о на виконання правочину бул о передано майно, такий право чин не може бути кваліфікова ний як фіктивний.

Під час перевірки податков ий орган не встановив обстав ин, які б свідчили про умисел Т зОВ «Торговий дім Мегатон»на укладення договорів із ТзОВ «Сід-Маріне»без наміру ство рити наслідки, які передбаче ні цими договорами. Не надано цих доказів і під час судовог о розгляду справи. Навпаки, до кументально доведено викона ння зобов' язань щодо придба ння товарів. Це підтверджуєт ься не лише документами, але й реальними діями ТзОВ «Торго вий дім Мегатон»щодо оплати та перевезення придбаних тов арів. Зазначені обставини бу ли встановлені податковим ор ганом під час перевірки і зал ишились не спростованими. Ві дтак, протиправного умислу с торін, зокрема ТзОВ «Торгови й дім Мегатон», на укладення ф іктивного правочину не встан овлено, що виключає його квал іфікацію як недійсного. З огл яду на відсутність доказів у мислу сторін, вищезгаданий п равочин не може вважатися ні кчемним як такий, що порушує п ублічний порядок за ст. 228 ЦК Ук раїни.

Суд звертає увагу також і на те, що відповідно до ч. 2 ст. 234 ЦК України фіктивний правочин визнається судом недійсним. Отже, цей вид недійсних право чинів належить до оспорювани х правочинів. З огляду на цю но рму, жоден інший орган, окрім с уду, не може робити висновок п ро недійсність фіктивного пр авочину.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Консти туції України органи державн ої влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноваж ень та у спосіб, що передбачен і Конституцією та законами У країни.

Окремо Суд бере до уваги, що викладені в акті перевірки с удження суб' єкта владних по вноважень про порушення пози вачем вимог ст.ст. 203, 215, 216, 228 ЦК Укр аїни зроблені з перевищенням компетенції органів державн ої податкової служби України та не підтверджуються дослі дженими судом доказами.

Проаналізувавши положення Податкового кодексу України та Закону України «Про держа вну податкову службу в Украї ні»від 04.12.1990 р. (з наступними змі нами і доповненнями), Суд дохо дить висновку, що податкові о ргани не наділені законодавц ем компетенцією на встановле ння фактів порушення платник ами податків норм актів циві льного або господарського за конодавства та не мають повн оважень визнавати правочини нікчемними або такими, що не в ідповідають закону.

Так, відповідно до п. 11 ст. 10 За кону України «Про державну п одаткову службу в Україні»де ржавні податкові інспекції в районах, містах без районног о поділу, районах у містах, між районні та об'єднані спеціал ізовані державні податкові і нспекції виконують, зокрема, такі функції: подають до суді в позови до підприємств, уста нов, організацій та громадян про визнання угод недійсним и і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за так ими угодами, а в інших випадка х - коштів, одержаних без устан овлених законом підстав, а та кож про стягнення заборгован ості перед бюджетом і держав ними цільовими фондами за ра хунок їх майна; звертаються д о суду в інших випадках, перед бачених законом.

Відтак, встановивши правоч ин, який має ознаки фіктивног о, податковий орган, діючи в ме жах своїх повноважень, повин ен звернутися до суду з позов ом про визнання цього правоч ину недійсним. До набрання рі шенням суду законної сили пр авочин вважається дійсним, о скільки саме це є змістом пре зумпції, яка наведена у ст. 204 ЦК України. До цього часу податк овий орган не може застосову вати наслідки недійсності пр авочину, зокрема й корегуват и податкові зобов' язання, н авіть якщо б у нього і були від повідні переконання. Здійсне ння таких дій не відповідає п овноваженням податкового ор гану та способу їх реалізаці ї, свідчить про перевищення к омпетенції та безпідставне в тручання в приватні правовід носини, порушує принцип офіц ійності.

З огляду на приписи наведен их вище норм права, Суд доходи ть висновку, що до набуття зак онної сили рішенням суду про визнання недійсним правочин у, за яким платником податків було сформовано податковий кредит та податкове зобов' я зання з податку на додану вар тість, податковий орган не ма є правових підстав для відоб раження в акті перевірки суд ження про вчинення таким пла тником порушення податковог о законодавства щодо правиль ності та повноти справляння податків за цим правочином.

Підстави нікчемності прав очину встановлюються законо м, а не актами податкових пере вірок. Вказані в актах переві рки недоліки, допущені суб' єктом господарювання при укл аденні та виконанні договорі в, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскі льки законодавство не встано влює таких підстав нікчемнос ті правочину. Аналогічне тлу мачення повноважень органів державної податкової служби наведене в листі Державного комітету України з питань ре гуляторної політики та підпр иємництва від 16.09.2011р.

Суд дійшов висновку, що твер дження відповідача про нікче мність правочинів, укладених між позивачем та його контра гентом ТзОВ «Сід-Маріне», про безтоварність вказаних госп одарських операцій, а також в исновки про заниження податк у на додану вартість на суму 38 7382 грн. не обґрунтовані належн ими та допустимими доказами.

Заслуговує на увагу і та обс тавина, що товарно-матеріаль ні цінності, придбані позива чем у контрагента ТзОВ «Сід-М аріне», були ним використані у своїй господарській діяль ності, що підтверджено відпо відними первинними документ ами (т. 1, а. с. 112-148, 182-211).

Вказані вище письмові дока зи свідчать про використання позивачем в оподатковуваних операціях у межах своєї госп одарської діяльності товарн о-матеріальних цінностей, пр идбаних у контрагента ТзОВ « Сід-Маріне»та спростовують т вердження відповідача про бе зтоварність господарських о перацій із вказаним контраге нтом.

Судом не беруться до уваги п осилання відповідача на непо дання податкової звітності п остачальником контрагента Т зОВ «Сід-Маріне»як на підста ву виключення зі складу пода ткового кредиту суми ПДВ по о пераціях з ТзОВ «Сід-Маріне» . Згідно п. 110.1 ст. 110 Податкового к одексу України платники пода тків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть від повідальність у разі вчиненн я порушень, визначених закон ами з питань оподаткування т а іншим законодавством, конт роль за дотриманням якого по кладено на контролюючі орган и. Із наведеного випливає, що сама по собі несплата пода тку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від спла ти) в разі фактичного здійсне ння господарської операції не впливає на формування п одаткового кредиту покупц ем та суму бюджетного відшк одування чи податкового кред иту.

Обставини щодо правомірно сті включення позивачем до с кладу податкового кредиту су ми 387382 грн. відповідачем належ ними та допустимими доказами спростовані не були.

Крім того, згідно з практико ю Європейського суду з прав л юдини у справі «БУЛВЕС»АД пр оти Болгарії»(заява № 3991/03) Євро пейський суд з прав людини у с воєму рішенні від 22.01.2009 року заз начив, що платник податку не п овинен нести наслідків невик онання постачальником його з обов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПД В вдруге. На думку Суду, такі в имоги стали надмірним тягаре м для платника податку, що пор ушило справедливий баланс, я кий повинен підтримуватися м іж вимогами суспільного інте ресу та вимогами захисту пра ва власності.

Вказана правова позиція ви кладена у Постанові Верховно го Суду України від 31 січня 2011 р оку справа №21-47а10.

Суд оцінює належність, допу стимість, достовірність кожн ого доказу окремо, а також дос татність і взаємний зв'язок д оказів у їх сукупності. Доказ и подані позивачем переконую ть у підставності позовних в имог.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах пр о протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта вл адних повноважень обов'язок щодо доказування правомірно сті свого рішення, дії чи безд іяльності покладається на ві дповідача, якщо він заперечу є проти адміністративного по зову.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сто рони зобов' язані добросові сно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов' язані обґрунт овувати належність та допуст имість доказів для підтвердж ення своїх вимог або запереч ень, що відповідачем зроблен о не було.

Таким чином, з врахуванням з місту ст. 162 КАС України, податк ове повідомлення - рішення Д ержавної податкової інспекц ії у Галицькому районі м. Льво ва № 0000302321 від 30.01.2012 року є прот иправним і підлягає скасуван ню, оскільки судом встановле но відсутність порушень пози вачем вимог п. 198.6 ст. 198 Податков ого кодексу України.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідн ості до вимог ч. 1 ст. 94 КАС Украї ни, всі здійснені стороною, як а не є суб' єктом владних пов новажень, та документально п ідтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене суд ове рішення.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним т а скасувати податкове повідо млення-рішення Державної под аткової інспекції у Галицько му районі м. Львова № 0000302321 ві д 30.01.2012 року.

3. Стягнути з Державного бюд жету України на користь това риства з обмеженою відповіда льністю «Торговий дім Мегато н»(ЄДРПОУ 32052568, м. Львів, вул. Гого ля, 1) 2146 (дві тисячі сто сорок шіс ть) грн. 00 коп. сплаченого судов ого збору.

Постанова суду набирає за конної сили у порядку, встано вленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскар жена в порядку і строки, встан овлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 16 берез ня 2012 року.

Суддя Качур Р.П.