Ухвала

від 19.08.2011 по справі 2а/0570/9181/2011

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - Жаботи нська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2011 року справа №2а/0 570/9181/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевч енка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністратив ного суду у складі:

головуючого судді Жаботин ської С.В.

суддів Нікуліна О.А. , Комп анієць І.Д.

при секретарі судового за сідання: Левченко Г.О., за учас тю представників позивача Куріло Ю.В., Коган А.К., пр едставника відповідача Бо ндар О.Л.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні апеляційн у скаргу Державної податков а інспекція у Ворошиловськом у районі міста Донецька на по станову Донецького окружног о адміністративного суду від 04 липня 2011 року у справі № 2а/0570/918 1/2011 за позовом Товариство з об меженою відповідальністю " Атлантида ентерпрайз" до Державної податкової інспек ція у Ворошиловському районі міста Донецька про скасуван ня податкових повідомлень-рі шень,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся з позово м до Державної податкової ін спекція у Ворошиловському ра йоні міста Донецька про скас ування податкових повідомле нь-рішень від 6 жовтня 2010 року № 0003912340/0 та від 17 грудня 2010 року № 000391234 0/1.

В обґрунтування позовних в имог позивач посилається на відсутність в його діях пору шень податкового законодавс тва, приписів Цивільного код ексу України та зазначає, що в акті перевірки відповідач п омилково робить висновок про нікчемність правочину між п озивачем та ТОВ «Айдиас», вка зує на реальний характер пра вочину.

Постановою Донецького окр ужного адміністративного су ду від 04 липня 2011 року у справі № 2а/0570/9181/2011 позовні вимоги задов олено.

Визнано недійсними податк ові повідомлення-рішення Дер жавної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Д онецька від 6 жовтня 2010 року № 0 003912340/0 та від 17 грудня 2010 року № 0003912340/ 1, якими визначено податкове з обов'язання з податку на дода ну вартість у загальній сумі 345831 грн., у тому числі за основни м платежем 230554 грн., за штрафним и (фінансовими) санкціями 115277 г рн.

З постановою суду першої ін станції відповідач не погоди вся, подав апеляційну скаргу , вважаючи, що судом першої інс танції неправильно застосов ані норми матеріального та п роцесуального права. Просив рішення суду скасувати і при йняти нове, яким відмовити по зивачу у задоволенні позову, вказуючи на нікчемність пра вочину між позивачем та ТОВ « Айдиас».

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, п еревіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляц ійної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне .

З 15 по 21 вересня 2010 року відпов ідачем здійснена невиїзна до кументальна перевірка позив ача з питань визначення повн оти нарахування та своєчасно сті сплати до бюджету податк у на додану вартість при здій сненні правових відносин з Т овариством з обмеженою відпо відальністю «Айдиас» за жовт ень 2009 року, наслідки якої викл адені в акті перевірки від 23 в ересня 2010 року № 1608/23-3/13506132 (надалі - а кт перевірки).

За висновками вищенаведен ого акту перевірки та за резу льтатами адміністративного оскарження відповідачем при йняті спірні податкові повід омлення-рішення згідно з під пунктом «б» підпункту 4.2.2 пунк ту 4.2 статті 4 Закону України «П ро порядок погашення зобов' язань платників податків пер ед бюджетами та державними ц ільовими фондами» від 21 грудн я 2000 року № 2181-ІІІ (надалі - Закон № 2181), чинного на час виникн ення спірних правовідносин в ід 6 жовтня 2010 року № 0003912340/0 та від 17 грудня 2010 року № 0003912340/1, якими виз начено податкове зобов'язанн я з податку на додану вартіст ь у загальній сумі 345831 грн., у том у числі за основним платежем 230554 грн., за штрафними (фінансов ими) санкціями 115277 грн.

Правовою підставою визнач ення податку на додану варті сть спірними податковими пов ідомленнями-рішеннями навед ені норми підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (нада лі - Закон № 168), який був чинни м на час виникнення спірних п равовідносин.

Як вбачається з висновків а кту перевірки, позивачем зав ищений податковий кредит з п одатку на додану вартість в с умі 230554 грн., що призвело до зани ження податку на додану варт ість у жовтні 2009 року на суму 23055 4 грн. В акті перевірки відпові дач зазначає, що правочин між позивачем та ТОВ «Айдиас» не спричинили реального настан ня правових наслідків, виход ячи із відсутності договору між підприємствами, відсутно сті товарно-транспортних нак ладних, вексельна форма розр ахунків з ТОВ «Айдиас» (еміте нт - позивач у справі), врахов уючи, що ТОВ «Айдиас» визнано банкрутом, а векселі на момен т перевірки не пред' явлені до сплати.

Судами першої та апеляційн ої інстанції встановлено, мі ж позивачем та ТОВ «Айдиас» укладено договір постачальн ики товару від 21 вересня 2009 рок у № 2109/09, відповідно до пункту 2 я кого асортимент, кількість т а ціна товару визначаються с торонами у рахунках-фактурах постачальника та накладних, які прирівнюються до специф ікацій, що є невід'ємною части ною договору.

21 вересня 2010 року складена сп ецифікація на загальну суму товару 1383324 грн., в тому числі под аток на додану вартість у роз мірі 230554 грн., видаткова наклад на від 1 жовтня 2009 року № 0110.4 на за гальну суму товару 1383324 грн., в то му числі податок на додану ва ртість у розмірі 230554 грн., ТОВ «А йдиас» видана позивачу подат кова накладна від 1 жовтня 2009 ро ку № 0110.4 на загальну суму товар у 1383324 грн., в тому числі податок на додану вартість у розмірі 230554 грн. Згідно з актом прийман ня-передачі векселів від 29 гру дня 2009 року позивачем були пер едані ТОВ «Айдиас» десять пр остих векселів в рахунок пог ашення заборгованості за дог овором на загальну суму 1383324 гр н.

Даний договір не надавався податкового органу разом з і ншими документами для докуме нтальної невиїзної перевірк и на запит відповідача. Одноч асно суд зазначає, що відсутн ість договору під час переві рки у відповідача не свідчит ь автоматично про його відсу тність взагалі, а також про на явність ознак нікчемності пр авочину.

Підставою для здійснення п одатковим органом висновку п ро нікчемність вчиненого між позивачем та його контраген том правочину були висновки Державної податкової інспек ції у Куйбишевському районі м. Донецька, викладені в акті в ід 29 червня 2010 року № 662/23-2 «Про нем ожливість перевірки ТОВ «Айд иас» з питань підтвердження отриманих від платника подат ків ТОВ «Атлантида Ентерпрай з» відомостей».

Як вбачається з даного акту , неможливість проведення пе ревірки пов' язана із тим, що рішенням господарського суд у Донецької області від 4 бере зня 2010 року у справі № 45/44Б Товар иство з обмеженою відповідал ьністю «Айдиас» визнано банк рутом. Актом від 29 червня 2010 рок у також визначено, що ТОВ «Айд иас» був взятий на податкови й облік 31 жовтня 2008 року, мав сві доцтво платника податку на д одану вартість № 100150998, знятий з обліку 4 березня 2010 року та анул ьоване свідоцтво про реєстра цію платника податку на дода ну вартість після визнання п ідприємства банкрутом. Основ ними видами діяльності ТОВ « Айдиас» є оптова торгівля та надання інших комерційних п ослуг. За період з січня 2009 року по січень 2010 року ТОВ «Айдиас» надавав до податкового орга ну податкові декларації з по датку на додану вартість; згі дно бази даних податкового о ргану підприємство не мало в ласних та орендованих торгів ельних, складських приміщень та виробничих потужностей; з агальна чисельність працююч их - одна особа; відсутні нео боротні активи. У висновках а кту перевірки від 29 червня 2010 р оку податковий орган на підс таві перевірки податкової зв ітності та реєстраційних док ументів ТОВ «Айдиас» зазнача є, що в ході перевірки з' ясов ано, що операції з придбання т а реалізації мали нереальний товарний характер, товар не п еревозився та не зберігався, не встановлено наявність ро зумних економічних та інших причин придбання та продажу товару, діяльність підприємс тва не є господарською, внасл ідок чого угода має ознаки ні кчемності.

В підтвердження реального характеру зазначеної угоди позивачем надані суду докази , які підтверджують використ ання придбаного від ТОВ «Айд иас» товару у господарській діяльності позивачем, а саме для виготовлення спеціальни х оперативно-піротехнічних м ашин, які в наступному реаліз овані Міністерству України з питань надзвичайних ситуаці й та у справах захисту від нас лідків Чорнобильської катас трофи (договори, специфікаці ї, видаткові, податкові накла дні, рахунки-фактури, які тако ж надавалися податковому орг ану для перевірки). Позивачу о рганом сертифікації 9 липня 200 9 року видано свідоцтво про пр исвоєння Міжнародного ідент ифікаційного коду виробника дорожніх транспортних засоб ів та символів ідентифікацій ного номера ДТЗ. Вищевказані документи спростовують висн овки податкового органу щодо відсутності реального харак теру у спірній господарській операції при придбанні това ру позивачем у його контраге нта ТОВ «Айдиас», договір поз ички транспортного засобу, н аказ підприємства від 7 листо пада 2006 року № 16, відповідно до я кого підприємство використо вує транспортний засіб, що на лежить директору підприємст ва, для перевезення товару, а т акож факт малогабаритності т овару, придбаного позивачем у ТОВ «Айдиас» та можливість його перевезення легковим а втомобілем.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Консти туції України, п. 1 ч. 3 ст. 2 та ч. 1 с т. 9 Кодексу адміністративног о судочинства України, суд пр и вирішенні справи має керув атися принципом законності, відповідно до якого має пере віряти чи діяли органи держа вної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадо ві і службові особи лише на пі дставі закону в межах повнов ажень та у спосіб, що передбач ені Конституцією та законами України.

Статтею 204 Цивільного кодек су України передбачено, що пр авочин є правомірним, якщо йо го недійсність прямо не вста новлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним .

Відповідно до частини 2 стат ті 215 Цивільного кодексу Украї ни недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлен а законом (нікчемний правочи н).

Згідно з статтею 228 Цивільно го кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він б ув спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищен ня, пошкодження майна фізичн ої або юридичної особи, держа ви, Автономної Республіки Кр им, територіальної громади, н езаконне заволодіння ним. Пр авочин, який порушує публічн ий порядок, є нікчемним.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду Укр аїни від 06.11.2009 р. № 9 „Про судову п рактику розгляду цивільних с прав про визнання правочинів недійсними” при кваліфікаці ї правочину за статтею 228 Циві льного кодексу України має в раховуватися вина, яка вираж ається в намірі порушити пуб лічний порядок сторонами пра вочину або однією зі сторін. Д оказом вини може бути вирок с уду, постановлений у криміна льній справі, щодо знищення, п ошкодження майна чи незаконн ого заволодіння ним тощо.

Згідно статті 8 Закону Украї ни «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Укр аїні» організація бухгалтер ського обліку на підприємств і: бухгалтерський облік на пі дприємстві ведеться безпере рвно з дня реєстрації підпри ємства до його ліквідації. Пи тання організації бухгалтер ського обліку на підприємств і належать до компетенції йо го власника (власників) або уп овноваженого органу (посадов ої особи) відповідно до закон одавства та установчих докум ентів.

Відповідно до частини 2 стат ті 71 КАС України в адміністрат ивних справах про протиправн ість рішень, дій чи бездіяльн ості суб'єкта владних повнов ажень обов'язок щодо доказув ання правомірності свого ріш ення, дії чи бездіяльності по кладається на відповідача, я кщо він заперечує проти адмі ністративного позову.

Відповідач не довів суду на лежними та допустимими доказ ами те, що первинні документи , що містяться у матеріалах сп рави, є такими, що не відповіда ють дійсності, тобто, що поста вка товару у комерційному ві дношенні не здійснювалася та те, що договір укладено з мето ю безпідставного збільшення валових витрат позивача та б езпідставного формування по даткового кредиту з податку на додану вартість. Ці обстав ини могли бути підтверджені, зокрема вироком суду про виз нання осіб, які уклали догові р та склали первинні докумен ти, які містять відомості про господарську операцію та пі дтверджують її здійснення, в инними у скоєнні відповідних злочинів.

В процесі розгляду справи в ідповідачем доказів крім тих , що містяться у матеріалах сп рави, до суду не надано, відомо стей про наявність інших док азів, які могли б бути витребу вані судом, відповідачем не н адавалося.

Колегія суддів погоджуєть ся з висновками суду першої і нстанції, що доводи відповід ача про нікчемність правочин у між позивачем та ТОВ «Айдиа с» не знайшли свого підтверд ження під час судового розгл яду, у судах першої та другої і нстанції.

Відповідно до абзацу 4 підпу нкту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не нал ежать до складу валових витр ат будь-які витрати, не підтве рджені відповідними розраху нковими, платіжними та іншим и документами, обов'язковіст ь ведення і зберігання яких п ередбачена правилами веденн я податкового обліку.

З наведеного вбачається, що обов' язковою умовою віднес ення витрат підприємства до складу валових є документаль не підтвердження таких витра т та їх зв' язок з господарсь кою діяльністю платника.

В свою чергу, пунктом 5.11 стат ті 11 Закону України «Про опода ткування прибутку підприємс тв» передбачено, що установл ення додаткових обмежень щод о віднесення витрат до склад у валових витрат платника по датку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяєть ся.

Відповідно до статті 1 Закон у України «Про бухгалтерськи й облік та фінансову звітніс ть в Україні» господарська о перація - дія або подія, яка ви кликає зміни в структурі акт ивів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; перв инний документ - документ, яки й містить відомості про госп одарську операцію та підтвер джує її здійснення; фінансов а звітність - бухгалтерська з вітність, що містить інформа цію про фінансове становище, результати діяльності та ру х грошових коштів підприємст ва за звітний період.

Згідно зі статтею 3 цього ж З акону метою ведення бухгалте рського обліку і складання ф інансової звітності є наданн я користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та н еупередженої інформації про фінансове становище, резуль тати діяльності та рух грошо вих коштів підприємства. Час тина 2 даної статті передбача є, що бухгалтерський облік є о бов'язковим видом обліку, яки й ведеться підприємством. Фі нансова, податкова, статисти чна та інші види звітності, що використовують грошовий вим ірник, ґрунтуються на даних б ухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 стат ті 9 Закону України «Про бухга лтерський облік та фінансову звітність в Україні» підста вою для бухгалтерського облі ку господарських операцій є первинні документи, які фікс ують факти здійснення господ арських операцій. Первинні д окументи повинні бути складе ні під час здійснення господ арської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо післ я її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 9 З акону України «Про бухгалтер ський облік та фінансову зві тність в Україні» первинні т а зведені облікові документи можуть бути складені на папе рових або машинних носіях і п овинні мати такі обов' язков і реквізити: назву документа (форми); дату і місце складанн я; назву підприємства, від іме ні якого складено документ; з міст та обсяг господарської операції, одиницю виміру гос подарської операції; посади осіб, відповідальних за здій снення господарської операц ії і правильність її оформле ння; особистий підпис або інш і дані, що дають змогу ідентиф ікувати особу, яка брала учас ть у здійсненні господарсько ї операції.

Вище первинні документи ма ють наведені реквізити перви нного документа, зміст та обс яг господарської операції ві дображено через визначення к онкретних заходів в конкретн их вимірних одиницях кількос ті, вартості найменування, да т.

Висновок відповідача про н ікчемність операцій зроблен о без використання відповіда чем наданих законодавством п овноважень, щодо встановленн я суб' єктивної сторони намі рів сторін, тобто умислу. Відп овідно до пункту 18 Постанови П ленуму Верховного Суду Украї ни від 06 листопада 2009 року № 9 «Пр о судову практику розгляду ц ивільних справ про визнання правочинів недійсними» при к валіфікації правочину за ста ттею 228 Цивільного кодексу Укр аїни має враховуватися вина, яка виражається в намірі пор ушити публічний порядок стор онами правочину або однією з і сторін. Доказом вини може бу ти вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо з нищення, пошкодження майна ч и незаконного заволодіння ни м тощо.

Відповідно до підпункту 7.4.1 п ункту 7.4 статті 7 Закону Україн и «Про податок на додану варт ість», який був чинний на моме нт виникнення спірних правов ідносин, податковий кредит з вітного періоду визначаєтьс я виходячи із договірної (кон трактної) вартості товарів (п ослуг), але не вище рівня звича йних цін, у разі якщо договірн а ціна на такі товари (послуги ) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної цін и на такі товари (послуги), та с кладається із сум податків, н арахованих (сплачених) платн иком податку за ставкою, вста новленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протя гом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовлен ням товарів (у тому числі при ї х імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в о податковуваних операціях у м ежах господарської діяльнос ті платника податку;

придбанням (будівництвом, с порудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числ і інших необоротних матеріал ьних активів та незавершених капітальних інвестицій в не оборотні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використан ня у виробництві та/або поста вці товарів (послуг) для опода тковуваних операцій у межах господарської діяльності пл атника податку.

Право на нарахування подат кового кредиту виникає незал ежно від того, чи такі товари ( послуги) та основні фонди поч али використовуватися в опод атковуваних операціях у межа х господарської діяльності п латника податку протягом зві тного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковув ані операції протягом такого звітного податкового період у.

Якщо у подальшому такі това ри (послуги) починають викори стовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування з гідно зі статтею 3 цього Закон у або звільняються від опода ткування згідно зі статтею 5 ц ього Закону, чи основні фонди переводяться до складу неви робничих фондів, то з метою оп одаткування такі товари (пос луги), основні фонди вважають ся проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді , на який припадає початок так ого використання або перевед ення, але не нижче ціни їх прид бання (виготовлення, будівни цтва, спорудження).

Таким чином, визначальним ф актором для формування подат кового кредиту платником под атку на додану вартість є рух товарів (послуг) в оподаткову ваних операціях у межах госп одарської діяльності такої о соби - платника податку.

Колегія суддів зазначає, що час продажу здійснення угод ТОВ «Айдиас» було правоздат ною юридичною особою та заре єстровані як платники податк у на додану вартість, доводи с каржника з посиланням на зді йснення заходів щодо підтвер дження сум податку на додану вартість, заявлених до відшк одування з бюджету, з урахува нням матеріалів зустрічних п еревірок судом не прийняті д о уваги оскільки нормами Зак ону України «Про податок на д одану вартість» право платни ка податку не поставлене в за лежність від проведення або не проведення всіх зустрічни х перевірок ланцюгу.

Колегія суддів зазначає, що порушення норм Закону Украї ни „Про податок на додану вар тість” контрагентами позива ча породжує негативні наслід ки саме для цих підприємств і не може впливати на право поз ивача на бюджетне відшкодува ння податку на додану вартіс ть, оскільки останній має всі документальні підтвердженн я розміру свого податкового кредиту, обставина фактично ї поставки товару підтверджу ється окрім податкової накла дної, також первинними докум ентами, що свідчать про придб ання товару позивачем у коме рційному відношенні в межах власної господарської діяль ності.

Таким чином, висновок відпо відача про порушення позивач ем підпунктів 7.4.1, пункту 7.4, підп ункту 7.5.1 п.7.5 статті 7 Закону Укр аїни «Про податок на додану в артість» є неправомірним.

З урахуванням викладеного , колегія суддів погоджує вис новок суду першої інстанції щодо недоведеності відповід ачем правомірності прийнятт я податкових повідомлень-ріш ень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висно вку, що суд першої інстанції правильно встановив обстави ни справи та ухвалив судове р ішення з додержанням норм ма теріального і процесуальног о права.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністрат ивного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державн ої податкова інспекція у Вор ошиловському районі міста До нецька - залишити без задовол ення.

Постанову Донецького окру жного адміністративного суд у від 04 липня 2011 року у справі № 2а/0570/9181/2011 за позовом Товариств о з обмеженою відповідальніс тю "Атлантида ентерпрайз " до Державної податкової ін спекція у Ворошиловському ра йоні міста Донецька про скас ування податкових повідомле нь-рішень - залишити без змін .

Ухвала суду апеляційної ін станції за наслідками перегл яду набирає законної сили з м оменту проголошення; може бу ти оскаржена до Вищого адмін істративного суду України п ротягом двадцяти днів з дня с кладення ухвали в повному об сязі.

Вступна та резолютивна час тини ухвали прийняті у нарад чій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 19 серпня 2 011 року. Ухвала у повному обсяз і складена 22 серпня 2011 року.

Головуючий: С.В. Жаботинська

Судді: О.А. Нікулін

І.Д. Компанієць