Постанова

від 29.03.2012 по справі 2а-297/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

29 березня 2012 р.                                                                                    № 2а-297/12/1370  

Львівський окружний  адміністративний суд

у складі: головуючого - судді  Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання –Іваськевича С.В.,

представника позивача –Шемчишина І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Магазин «Сюрприз»до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Магазин «Сюрприз»звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова № 0006171521 від 30.12.2011 року.

Ухвалою суду  від 12.01.2012 року відкрито провадження у справі. Хід розгляду справи відображений в ухвалах суду. В судовому засіданні 29.03.2012 року відповідно до положень ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позові та додаткових поясненнях, просив суд адміністративний позов задовольнити в повному обсязі. Пояснив, що висновки акту перевірки відповідача, на підставі яких було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, суперечать вимогам податкового законодавства.

Відповідач в судове засідання не з‘явився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи, заперечень позовних вимог не надав.

Дослідивши представлені позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та висновки податкового органу, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведено камеральну перевірку ТзОВ Магазин «Сюрприз», по результатах якої складено акт від 15.12.2011 р. № 4263/591/152/23267094 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість». На підставі такого акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.12.2011р. № 0006171521, згідно з яким ТзОВ Магазин «Сюрприз»зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмір 154 055,00 грн.

Позивач вважає, що факти, викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам, є надуманими та необґрунтованими, а саме податкове повідомлення-рішення від 30.12.2011р. № 0006171521прийняте з порушенням норм як матеріального так і процесуального права, з огляду на це, просить його скасувати.

По результатах господарської діяльності ТзОВ Магазин «Сюрприз»придбано в ТзОВ «Центрумікс Трейд»товари, відповідно отримані податкові накладні № 119 від 07.10.2011р. на суму 561 960,00, в т.ч. ПДВ - 93 659,96 грн., № 120 від 07.10.2011р. на суму 362370,00 грн., в т.ч. ПДВ –60 395,05 грн., № 364 від 24.10.2011р. на суму 63094,00 грн., в т.ч. ПДВ –10 515,68 грн. Як стверджує позивач, всі суми ПДВ по цих та інших податкових накладних включено до податкового кредиту по ПДВ. Позивач вважає що податковий кредит сформовано правомірно та на підставі належних документів –податкових накладних.

Позивач обґрунтовує свою правову позицію також тим, що податкова накладна від 07.10.2011р. № 119 на суму ПДВ 93659,96 грн. виписана та підтверджується розхідною накладною від 07.10.2011р. № 11603, виписаної ТзОВ «Центрумікс Трейд»на суму ПДВ 93659,96 грн., а також прийомним актом від 07.10.2011р. № ТВПР-00082 на суму ПДВ 93 660,00 грн.

Податкова накладна від 07.10.2011р. № 120 на суму ПДВ 60395,05 грн. виписана та підтверджується розхідною накладною від 07.10.2011р. № 11604, виписаної ТзОВ «Центрумікс Трейд»на суму ПДВ 60395,05 грн., а також прийомним актом від 07.10.2011р. № ТВПР-00084 на суму ПДВ 93660,00 грн.

Відображення вищевказаних сум ПДВ по придбаних товарах позивач підтверджує і тим, що такі відображено в «Журналі-ордер і відомість по рахунку 63.100 Розрахунки з вітчизняними постачальниками і підрядниками Центрумікс Жовтень 2011р.».

Отримані податкові накладні від 07.10.2011р. № 119 на суму ПДВ 93659,96 грн. та від 07.10.2011р. № 120 на суму ПДВ 60395,05 грн. відображено в «Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних».

Порядок обчислення та сплати податку на додану вартість регулюється  Розділом V Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року (далі –ПК України).

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання    (будівництво,     спорудження,     створення) необоротних  активів,  у  тому  числі  при  їх  ввезенні  на митну територію України (у тому числі  у  зв'язку  з  придбанням  та/або ввезенням  таких  активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку,  уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України,  та в разі отримання послуг,  місцем  постачання  яких  є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Як вбачається з п. 198.2.  ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події,  що відбулася  раніше: дата списання  коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;  дата отримання   платником   податку    товарів/послуг,    що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6. ст. 198 ПК України визначено, що не  відносяться  до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з  придбанням  товарів/послуг, не   підтверджені   податковими   накладними   (або   підтверджені податковими накладними,  оформленими з порушенням вимог ст.201 цього  Кодексу)  чи  не підтверджені митними деклараціями,  іншими документами,  передбаченими  п. 201.11  ст.201  цього Кодексу.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно вимог ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо –безпосередньо після її закінчення.

У відповідності до вимог п. 200.1 та 200.2 ст.200 ПК України, визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

В судовому засіданні позивач свою правову позицію обґрунтовує також порушенням норм процесуального права, яке  є підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Як вже було згадано вище, ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведено камеральну перевірку підприємства, по результатах якої складено акт від 15.12.2011р. № 4263/591/152/23267094 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість». Згодом відповідачем оформлено зміни до акта перевірки. Суд погоджується з думкою позивача про те, що такі зміни прийнято з порушенням процесуальних норм. Так, оформлення результатів перевірок регулюється нормами ст. 86 ПК України, відповідно до вимог п. 86.2 ст.86 ПК України визначено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Позивач обґрунтовано посилається на те, що ні такою, ні іншими нормами не передбачено порядку внесення будь-яких змін чи доповнень до актів перевірок. З яких правових підстав та причин внесено зміни до акта, якою нормою керувався відповідач при оформленні змін, якою нормою керувався відповідач при внесенні змін до вже оформленого акта, відповідач не обґрунтував.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Проте, податковим органом, заперечень позовних вимог не представлено, конкретних доказів, на підставі яких можна дійти  до висновку про порушення платником податків норм податкового законодавства суду не було надано.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналізуючи діюче на момент виникнення спірних правовідносин законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що твердження органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому,  у суду відсутні правові підстави вважати податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість, правомірним.

Таким чином, сукупність вищенаведених, підтверджених документально та встановлених обставин дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України -

п о с т а н о в и в :

1.  Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова № 0006171521 від 30.12.2011 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Магазин «Сюрприз»(ЄДРПОУ 23267094) 32 (тридцять дві) гривні 20 (двадцять) копійок судового збору.

Постанова  може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії  постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 03 квітня 2012 року.

         Суддя                                                                                        Сакалош В.М.